Справа №443/687/26
Провадження №2-п/443/13/26
УХВАЛА
іменем України
16 жовтня 2026 року суддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 07 травня 2026 року у справі №443/687/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
15 жовтня 2026 року до Жидачівського районного суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 , у якій остання просить: визнати причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення поважними та поновити цей строк; скасувати заочне рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 07 травня 2026 року у цивільній справі №443/687/26 за позовом ТОВ «ФК «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; призначити справу №443/687/26 до розгляду в загальному порядку.
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що 07 травня 2026 року Жидачівським районним судом Львівської області у справі №443/687/26 було ухвалено заочне рішення, яким позов ТОВ «ФК «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2022750 від 13.01.2025 року задоволено частково та стягнуто заборгованість у розмірі 86 371,99 грн, судовий збір у розмірі 2 284,21 грн та 4 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Вона не погоджується із зазначеним заочним рішенням, вважає його незаконним, необґрунтованим та ухваленим за неповного дослідження обставин справи, а тому воно підлягає скасуванню.
Щодо поновлення строку на подання заяви, то заявник зазначає, що копія заочного рішення від 07 травня 2026 року судом їй не вручалася, поштових повідомлень вона не отримувала. Про існування рішення суду вона дізналася самостійно через застосунок «ДІЯ». Діючи добросовісно, вона спочатку звернулася з апеляційною скаргою до Львівського апеляційного суду. Однак ухвалою Львівського апеляційного суду від 22 червня 2026 року у прийнятті скарги було відмовлено у зв`язку з недотриманням порядку перегляду заочного рішення та роз`яснено право звернутися до суду першої інстанції.
06 липня 2026 року вона вперше звернулася до Жидачівського районного суду із заявою про перегляд заочного рішення. Проте ухвалою суду від 14.08.2026 року заяву було повернуто через неусунення недоліків (недоплату судового збору). Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню. На даний час обставини, що стали підставою для повернення заяви, повністю усунуті, судовий збір сплачено. Оскільки первинна заява була подана без зволікань, а повторне звернення обумовлене реалізацією права на усунення недоліків, строк на подання цієї заяви пропущений з поважних причин та підлягає поновлення на підставі ст. 127, 284 ЦПК України.
Дослідивши заяву, матеріали цивільної справи, суд вказує на таке.
Заочним рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 07 травня 2026 року у справі №443/687/26 (провадження №2/443/690/26), позов задоволено частково. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором №2022750 від 13.01.2025 у розмірі 86371,99 грн., витрати на сплату судового збору в розмірі 2284,21 грн. та 4000 грн. витрат на правову допомогу.
В решті позовних вимог відмовлено.
Відповідно до частини другої статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частини третя, четверта статті 284 ЦПК України).
З матеріалів справи видно, що копія заочного рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 07 травня 2026 року у справі №443/687/26 (провадження №2/443/690/26) відповідачу направлялась за зареєстрованою адресою місця проживання, однак конверт з рекомендованими повідомлення засобу зв`язку «Укрпошта» повертались до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Окрім того, судом встановлено, що на вищевказане заочне рішення, відповідачем було подано апеляційну скаргу, однак ухвалою Львівського апеляційного суду від 22.06.2026 відмовлено у прийнятті такої та роз`яснено ОСОБА_1 про те, що заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою в загальному порядку у разі залишення судом першої інстанції заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
В подальшому, 06.07.2026 відповідачем було подано до Жидачівського районного суду заяву про перегляд заочного рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 07 травня 2026 року у справі №443/687/26.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області від 17.07.2026 заяву залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк для усунення недоліків заяви.
Копію ухвали від 17.07.2026 ОСОБА_1 було отримано 29.07.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та роздруківкою поштового трекінгу (R067232618350) (а.с.13-14 матеріалів справи №443/687/26 провадження №2-п/443/7/26).
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 14.08.2026 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 07 травня 2026 року у справі №443/687/26 - повернуто заявнику.
Копія ухвали Жидачівського районного суду Львівської області від 14.08.2026 відповідачу направлялась за зареєстрованою адресою місця проживання, однак конверт з рекомендованим повідомленням засобу зв`язку «Укрпошта» повернувся до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Вказане підтверджує те, що відповідачу ОСОБА_1 було достеменно відомо про наявність рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 07 травня 2026 року у справі №443/687/26 (провадження №2/443/690/26).
Проте, із даною заявою про перегляд заочного рішення відповідач звернулася 15 жовтня 2026 року, тобто після спливу строку, встановленого ст. 284 ЦПК України.
До матеріалів заяви про перегляд заочного рішення не долучено жодних доказів на підтвердження наявності будь-яких об`єктивних та непереборних обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 подати заяву про перегляд заочного рішення у встановлений ст. 284 ЦПК України строк, зокрема починаючи з 14.08.2026, тобто з моменту повернення останній заяви про перегляд заочного рішення суду.
Той факт, що ОСОБА_1 перебувала за межами населеного пункту, у зв`язку із зайнятістю пошуками роботи та працевлаштуванням в іншому місті, сам по собі не свідчить про об`єктивну неможливість подачі заяви про перегляд заочного рішення суду у визначені строки, оскільки останній ще 09.06.2026 було відомо про винесення судом заочного рішення, а відтак, на переконання суду, не було жодних обставин, які б унеможливлювати подання такої заяви у встановлений строк.
Положеннями ст. 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог, передбачених ст. 127 ЦПК України суд, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язав сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
У разі пропущення строку звернення до суду, належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Поважними причинами пропущення строку є причини, які не залежать від волі позивача та виключають (ускладнюють) можливість його звернення до суду із заявою у визначений законом строк.
Наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Шевченко проти України, п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Дотримання строків є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Поновлення строку на перегляд заочного рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України. Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу res judicata (правової визначеності).
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Судом досліджуються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Зазначена позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 25.04.2022 у справі № 2-971/10, провадження № 61-20ск22.
З урахуванням викладеного, суд визнає неповажними причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 07 травня 2026 року у справі №443/687/26, а тому строк звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення за вказаних відповідачем підстав поновленню не підлягає та таку заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 126, 284 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви перегляд заочного рішення.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 07 травня 2026 року у справі №443/687/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.354 ЦПК України, учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.І. Сливка