Справа № 446/1700/26
Провадження № 2/450/2893/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючої судді Мельничук І. І.
при секретарі судового засідання Дикої О. Ю.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача Заяць Н. Я.
представника відповідача Школьної А. В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Заяць Ніна Ярославівна, до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Кам`янка-Бузької міської ради про визначення місця проживання дитини,
В С Т А Н О В И В:
у провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Заяць Ніна Ярославівна, до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Кам`янка-Бузької міської ради про визначення місця проживання дитини, в якій представник позивача просить суд визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 ; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, зокрема 1064.96 грн. та 665.60 грн. та 36 000 грн. витрат правову допомогу адвоката.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 липня 2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою від 17 липня 2026 року постановлено у задоволенні заяви адвоката Заяць Ніни Ярославівни, в інтересах ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі № 446/1700/26 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Заяць Ніна Ярославівна, до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Кам`янка-Бузької міської ради про визначення місця проживання дитини, - відмовити.
25.08.2026 року через підсистему «Електронний суд» представником відповідача, адвокатом Школьною А. В., подано клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивувала тим, що 03.12.2022 року між сторонами укладено шлюб, від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_3 . Спільне життя подружжя не склалося, у зв`язку з чим позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, який рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 05.08.2026 року у справі № 446/933/26 розірвано, однак станом на час подання клопотання зазначене рішення законної сили не набрало. Зазначила, що відповідач сплачує аліменти на утримання доньки, а також аліменти на утримання позивачки. При цьому між сторонами, на думку представника відповідача, відсутній спір щодо місця проживання дитини, оскільки відповідач не заперечує проти проживання доньки з матір`ю, не має претензій до позивачки щодо виконання нею батьківських обов`язків та визнає її належне піклування про дитину. Відповідач проходить військову службу, у зв`язку з чим фактично не має можливості постійно перебувати поруч із дитиною, а їхнє спілкування відбувається під час телефонних розмов та його відпусток. Також представник відповідача зазначила, що на розгляді Служби у справах дітей Львівського району Львівської області Жовтанецької сільської ради перебуває заява відповідача про визначення способу його участі у вихованні дитини та встановлення графіка побачень із нею на час перебування у відпустці, рішення за якою на час подання клопотання не прийнято. Відтак, на думку представника відповідача, між сторонами відсутній спір щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , а тому відсутній і предмет спору. Посилаючись на положення п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та правові висновки Верховного Суду щодо застосування цієї норми, просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.
В підготовчому судовому засіданні позивач та її представник проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі заперечили, зазначили, що між сторонами наявний спір щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, оскільки згоди з цього питання вони не досягли. Вказали, що дитина фактично проживає разом із позивачкою, яка здійснює її щоденний догляд та виховання, однак відповідач не погоджується з необхідністю визначення місця проживання дитини з матір`ю. На думку позивача та її представника, за таких обставин спір між сторонами існує, а з огляду на характер взаємовідносин сторін та відсутність узгодженості щодо місця проживання дитини він може виникнути або загостритися в майбутньому, у зв`язку з чим підстави для закриття провадження у справі відсутні.
Представник відповідача в підготовчому судовому засіданні подане клопотання підтримала з викладених у ньому мотивів, просила провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору. Зазначила, що відповідач не заперечує проти проживання малолітньої ОСОБА_3 разом із матір`ю, дитина фактично проживає з позивачкою, щодо виконання нею батьківських обов`язків відповідач претензій не має, а тому, на її думку, між сторонами відсутній спір щодо місця проживання дитини.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Згідно з ч.1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження позову про визначення місця проживання малолітньої дитини долучені письмові докази, які досліджені судом, зокрема витяг з реєстру територіальної громади № 2026/007922484 від 15.05.2026 року, витяг з реєстру територіальної громади № 2026/007922463 від 15.05.2026 року; декларацію № 0001-5ХМ5-69А0 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу; довідку № 4 від 23.06.2026 року, видану ФОП ОСОБА_4 про відвідування ОСОБА_3 групових занять «Розвивайки»; випискою-епікризом із медичної картки стаціонарного хворого № 8057 від 29.09.2025 року; квитанції; медичні виписки; довідку-характеристику № 278/19-02 від 15.06.2026 року, видану виконавчим комітетом Жовтанецької сільської ради Львівського району, Львівської області на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянки України, жительниці АДРЕСА_1 . До складу сім?ї зареєстрованих за даною адресою входять : ОСОБА_5 - голова д/г, ОСОБА_6 - мама, ОСОБА_1 - заявник, ОСОБА_3 - донька; поясненнями ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Вказаними доказами підтверджено факт проживання малолітньої дитини з позивачем, а також те, що позивач піклується, займається вихованням і навчанням дитини.
Відповідно до ч. 4 та 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Так, в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду від 21.12.2007 вказано, що оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування.
Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, передбачено, що для розв`язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей/виконавчий комітет, як орган опіки та піклування має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.
Працівник служби у справах дітей/виконавчого комітету, як органу опіки та піклування, за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт.
У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до виконавчого комітету, як органу опіки та піклування, за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до виконавчого комітету, як органу опіки та піклування за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною виконавчий комітет, як орган опіки та піклування складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
В постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі N200/952/18 (провадження N 61-14859св19) вказано, що "Під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов`язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов`язково враховує стан здоров`я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище позивача), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло".
З`ясовуючи питання про предмет спору, визначаючи обставини справи, які підлягають встановленню, та які докази повинні бути зібрані, судом встановлено, що позивач перед поданням позову не зверталася до Служби у справах дітей/виконавчого комітету, як органу опіки та піклування із заявою про визначення місця проживання дитини.
Відповідно до вимог п.72 постанови КМУ №866 від 24.09.2008 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» орган опіки та піклування розглядає питання щодо визначення місця проживання дитини за наявності спору між батьками.
Беручи до уваги вищевикладене, стороною позивача не викладено обставин та доказів і відсутнє обґрунтування того, що між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання дитини, зважаючи на те, що дитина проживає із позивачем.
З позову слідує, що між сторонами спір щодо визначення місця проживання дитини як такий відсутній, тобто позивачем не вказано в чому саме полягає спір між нею та відповідачем і чому вона звернулася до суду із даною позовною вимогою.
Тобто в позовній заяві в порушенням вимог ст. 175 ЦПК України: не викладено обставини та не зазначено докази, які підтверджують незгоду відповідача на визначення місця проживання дитини з батьком, наявності спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини. Звертаючись з позовом до суду, позивачем не надано характеризуючих даних про особу батька дитини, його майновий стан; позивачем не надано довідки та характеристики з місця роботи і місця проживання, інші документи, що характеризують батька і його відношення до дитини, поведінку за місцем роботи і за місцем проживання.
Вищенаведені обставини не є підставою для залишення позовної заяви без руху, оскільки в судовому засіданні встановлено, що між сторонами не існувало та не існує спору про визначення місця проживання дитини, оскільки відповідач не заперечує проти проживання малолітньої ОСОБА_3 разом із матір`ю. Посилання позивача та її представника на можливість виникнення спору в майбутньому не свідчить про наявність предмета спору на час розгляду справи та не може бути підставою для продовження розгляду справи за відсутності між сторонами неврегульованих розбіжностей щодо місця проживання дитини. Питання участі відповідача у вихованні дитини та його спілкування з нею є відмінним від питання визначення місця проживання дитини та може бути врегульоване в іншому порядку.
Так, на виконання вимог ст. 189 ЦПК України судом встановлено, що відповідач не заперечує того факту, що дитина проживала і проживає на даний час з матір`ю. Представник відповідача у поданому клопотанні та в судовому засіданні заявила суду про те, що між сторонами на даний час жодного спору щодо проживання дитини не існує, відповідач не заперечує, щоб їхня малолітня дитина проживала з матір`ю, позивачем. На даний час відповідач є діючим військовослужбовцем, у зв`язку з чим фактично позбавлений можливості постійно перебувати разом із дитиною. Водночас відповідач належним чином виконує свої обов`язки щодо матеріального утримання дитини та позивача, сплачуючи аліменти на утримання малолітньої дитини, а також кошти на утримання позивача. Крім того, на розгляді Служби у справах дітей Львівського району Львівської області Жовтанецької сільської ради перебуває заява ОСОБА_2 про визначення способу участі у вихованні та встановленні графіку побачень з дитиною ОСОБА_3 на час перебування батька у відпустці з військової служби. Рішення за вказаною заявою відповідним органом на даний час не прийнято. При цьому відповідач не ставить питання про визначення місця проживання дитини з ним, з огляду на те, що, на його думку, проживання дитини з матір`ю відповідає її найкращим інтересам.
Норма пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України передбачає, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.
Так, відповідач, через представника, повідомив суд, що він не заперечує проти визначення місця проживання їх спільної із позивачем дитини, разом із позивачем.
Тобто, відповідач висловив добровільну згоду на проживання їхньої дитини разом із позивачем та не заперечує проти цього.
Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За нормою частини четвертої статті 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.
Згідно зі статтею 141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.
Відповідно до статті 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків; місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Як встановлено під час розгляду справи в судовому засіданні, спільна малолітня дитини сторін проживає разом із матір`ю.
Вказану обставину учасники процесу визнають і не оспорюють.
У зв`язку із цим, суд приходить до висновку, що права дитини жодним чином не порушені, оскільки за взаємною згодою її батьків, ОСОБА_3 проживає разом із матір`ю.
За нормами частин першої та другої статті 161 цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом; під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
Як наслідок, відсутні правові підстави для вирішення судом спору щодо визначення місця проживання дитини, оскільки такого спору немає.
Про факт відсутності предмета спору безпосередньо свідчать ті обставини, що відповідач повністю і беззаперечно погоджується на подальше проживання їхньої дитини із позивачем, не чинив і не чинить перешкод позивачу у спілкуванні з дитиною, не заявляє вимог і не ініціює питання про проживання дітей разом із ним.
Отже, суд переконався у тому, що правовідносини, які склалися між сторонами щодо визначення місця проживання їхньої дитини ґрунтуються на їх спільній згоді.
Як наслідок, права, свободи чи інтереси позивача щодо визначення місця проживання її дитини не є порушеними, невизнаними або оспорюваними, а тому вони і не потребують здійснення ефективного судового захисту.
Відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Таким чином, сукупність усіх наведених вище фактичних обставин дає підстави стверджувати про відсутність предмета спору щодо позовних вимог про визначення місця проживання дитини, тому суд приходить до висновку про існування законних підстав для закриття провадження у справі, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 255, 258-261, 274, 279 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Школьної Алли Вікторівни про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Заяць Ніна Ярославівна, до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Кам`янка-Бузької міської ради про визначення місця проживання дитини, - задоволити.
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Заяць Ніна Ярославівна, до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Кам`янка-Бузької міської ради про визначення місця проживання дитини, - закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду небула вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 02.10.2026 року.
Суддя: І. І. Мельничук