Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/267/25
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.10.2026 м.Красилів
Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Васільєв С.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кшевецької Інни Василівни про відвід головуючого судді Вознюка Руслана Васильовича у цивільній справі №677/267/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - служба у справах дітей Красилівської міської ради Хмельницької області, орган опіки та піклування Красилівської міської ради Хмельницької області, про позбавлення батьківських прав, -
в с т а н о в и в:
У провадженні Красилівського районного суду під головуванням судді Вознюка Р.В. перебуває вищевказана цивільна справа, у якій представник позивача Кшевецька І.В. заявила відвід головуючому судді.
Заява про відвід мотивована тим, що у неї є сумніви щодо неупередженості та об`єктивності головуючого, оскільки суддя двічі незаконно відмовив у задоволенні клопотання про залучення прокурора, участь якого у справах про позбавлення батьківських прав є обов`язковою, посилаючись на те, що в справі вже бере участь прокурор, а тому окреме його залучення не потрібне. При цьому матеріали справи № 677/267/25 не містять заяви прокурора Хмельницької окружної прокуратури про вступ у справу № 677/267/25 за власною ініціативою.
Вказане, на думку представника позивача, свідчить про те, що головуючий суддя умисно та незаконно штучно створює умови грубого порушення процесуального закону щодо обов`язкової належним чином процесуально оформленої участі прокурора в справі про позбавлення батьківських прав, що в майбутньому може стати підставою для скасування рішення суду по даній справі з процесуальних підстав.
За аналогією закону, прокурор який виявив ініціативу вступити у справу, повинен подати у цій справі заяву про вступ у справу (після подання такої заяви він набуває прав та обов`язків учасника справи). Фізична присутність та посвідчення прокурора - це не вступ у справу.
Крім того, на думку представника заявника, під час судового засідання суддя втручався у формулювання запитань до відповідача ОСОБА_2 , перефразовуючи та багаторазово повторюючи їх, що, на переконання сторони позивача, викликає сумнів у неупередженості судді.
Вказує також, що головуючий суддя рік слухав справу за участю Служби у справах дітей Красилівської міської ради як органу опіки і піклування та навіть зобов`язав Службу у справах дітей надати Висновок щодо вирішення спору, хоча достеменно знав, що це є незаконно і протиправно.
Питання про відвід судді розглянуто судом у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, що відповідає положенням ч.ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України.
Дослідивши заяву про відвід судді, суд доходить висновку, що заява представника позивача про відвід судді Вознюка Р.В. є необґрунтованою, зважаючи на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.
05.08.2026 набув чинності Закон України №2541-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування функцій органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту прав дітей у зв`язку з утворенням Державної служби України у справах дітей», яким змінено порядок розгляду судами окремих категорій справ з приводу прав неповнолітніх осіб, в т.ч. з приводу позбавлення батьківських прав.
Зокрема, із урахуванням змін, внесених вказаним Законом до Цивільного процесуального Кодексу України, та до Закону України «Про прокуратуру», з метою забезпечення захисту прав малолітніх та неповнолітніх осіб справи про позбавлення батьківських прав, відібрання дитини, а також про усиновлення дитини суд розглядає з обов`язковою участю прокурора; участь прокурора під час розгляду справ вказаних категорій є обов`язковою; прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених Законом України «Про прокуратуру» та Цивільним процесуальним кодексом України».
Згідно з ч. 3 ст. 45 ЦПК України суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. З метою забезпечення захисту прав малолітніх та неповнолітніх осіб справи про позбавлення батьківських прав, відібрання дитини, а також про усиновлення дитини, суд розглядає з обов`язковою участю прокурора.
Окрім того, відповідно до ч. 6 ст. 56 ЦПК України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, прокурор можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за власною ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування, прокурора у судовому процесі для подання висновків у справі є обов`язковою у випадках, встановлених цим Кодексом, іншими законами, або якщо суд визнає це за необхідне. Участь прокурора є обов`язковою під час розгляду справ про позбавлення батьківських прав, відібрання дитини, а також про усиновлення дитини.
Прокурор може вступати у цивільну справу за власної ініціативи для захисту інтересів дитини відповідно до ст. 56 ЦПК України та Закону України «Про прокуратуру».
У справі не є спірним факт участі прокурора під час її розгляду в силу прямої вказівки вимог законодаства. Представник позивача вважає, що набуття прокурором права на участь у справі пов`язане з подання ним заяви про вступ у справу, постановленням ухвали про залучення до участі у справі (у задоволенні якого їй відмовлено).
Такі доводи зводяться виключно до критики процесуальної діяльності суду, що за своєю суттю є формою незгоди з процесуальним рішенням судді, а не підтвердженням його необ`єктивності.
Щодо доводів представника заявника про відвід головуючого судді, які обґрунтовані тим, що суддя втручався у формулювання запитань до відповідача, перефразовував та повторював їх, то відповідно до ч.2 ст.214 ЦПК України головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Таким чином, дії головуючого судді щодо уточнення, повторення або перефразування запитань учасників справи спрямовані на усунення некоректних, навідних чи нечітких формулювань, є прямою реалізацією визначених законом повноважень щодо керівництва судовим засіданням.
У процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована. Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд. Проте право на відвід не є абсолютним. В іншому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.
Відвід має бути мотивованим, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них. Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.
Звертаючись до суду із заявою про відвід судді, представник позивача Кшевецька І.В. фактично не погоджується із прийнятими в ході розгляду справи рішеннями головуючого судді щодо відмови у заявлених нею клопотань, іншими процесуальними діями, що, на її думку, призводить до порушення принципу змагальності та неупередженості суду.
Наведені представником позивача підстави про відвід суд розцінює як незгоду сторони з процесуальним рішеннями, що відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу судді.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.01.2025 у справі №357/1662/23.
Представник позивача, заявляючи відвід головуючому судді, не довела наявності обставин, які викликають сумнів в його об`єктивності та неупередженості.
З огляду на викладене заява про відвід судді Вознюка Р.В. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кшевецької Інни Василівни про відвід головуючого судді Вознюка Руслана Васильовича у цивільній справі №677/267/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - служба у справах дітей Красилівської міської ради Хмельницької області, орган опіки та піклування Красилівської міської ради Хмельницької області, про позбавлення батьківських прав.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Васільєв