Справа № 445/2869/25 Головуючий у 1 інстанції: Кіпчарський О.М.
Провадження № 22-ц/811/1677/26 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючого судді: Савуляка Р.В.
суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на додаткове рішення Золочівського районного суду Львівської області від 16 квітня 2026 року у справі за заявою представника відповідача ФГ «Якторів» - адвоката Бриковської Дар`ї Олексіївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Якторів» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди, скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки, -
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Якторів» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди, скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки.
Рішенням Золочівського районний суд Львівської області від 12 березня 2026 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Якторів» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди, скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки відмовлено.
17 березня 2026 року представник відповідач ФГ «Якторів» - адвокат Бриковською Дар`єю Олексіївною подала заяву про ухвалення додаткового рішення у вказаній справі, посилаючись на те, що відповідачем, згідно ст.175 ЦПК України було заявлено у відзиві на позов попередній розмір судових витрат, а саме 30 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Оскільки рішенням суду відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» у повному обсязі, просила ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь ФГ «Якторів» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Додатковим рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 16 квітня 2026 року заяву представника відповідача ФГ «Якторів» - адвоката Бриковської Дар`ї Олексіївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Якторів» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди, скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки- задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (ЄДРПОУ 41099127, Рівненська область, м. Дубно, пров. Центральний, 1) на користь Фермерського господарства «Якторів» (ЄДРПОУ 32967434, Львівська область, Золочівський район, с. Словіта) судові витрати за послуги професійної правничої/правової допомоги у розмірі 7 000,00 (сім тисяч) гривень.
Вищенаведене рішення суду в апеляційному порядку оскаржив представник ТОВ «Західна агровиробнича компанія».
В апеляційній скарзі покликається на те, що відповідачем до заяви про ухвалення додаткового рішення додано угоду про надання правової допомоги адвоката № 25/8745123 від 31 листопада 2025 року. Вважає даний документ, таким, що не породжує будь-яких правових наслідків, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Натомість, договору про надання правничої допомоги до матеріалів заяви про ухвалення додаткового рішення не долучено.
Окрім цього, наголошує, що за виконання угоди клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі, що визначається в додатковій угоді на підставі обсягу наданих послуг, що підписується сторонами, в той же час до заяви про ухвалення додаткового рішення вищевказаної додаткової угоди не долучено, тобто відсутні правові підстави для стягнення витрат на правничу допомогу з позивача на користь відповідача.
Вважає, що суд І інстанції належним чином не дослідив платіжну інструкцію № 3823 від 05 грудня 2025 року, відповідно до якої отримувачем коштів у сумі 7000 грн. в якості оплати за надання правничої допомоги є Бриковська Д.О. ФОП., в той же час як оплата повинна бути здійснена саме адвокату.
Звертає увагу на те, що угода про надання правової допомоги адвоката № 25/8745123 була укладена 31 листопада 2025 року, акт приймання-передачі виконаної роботи датується 31 грудня 2025 року та платіжна інструкція № 3823 датована 05 грудня 2025 року, а судовий розгляд справи відбувся 12 березня 2026 року, тобто документи вже існували на момент проведення судового розгляду справи та могли бути безперешкодно подані представником відповідача суду, в тому числі для ознайомлення з ними іншої сторони, обґрунтування поважності причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі відстунє.
Окрім цього, звертає увагу на співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката.
Просить скасувати додаткове рішення Золочівського районного суду Львівської області від 16 квітня 2026 року та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ФГ «Якторів» - адвоката Бриковської Дар`ї Олексіївни про ухвалення додаткового рішення.
18 травня 2026 року на адресу суду від представника ФГ «Якторів» - адвоката Бриковської Д.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, вважає її такою, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Наголошує, що всі наявні підтверджуючі документи стороно представника відповідача надані. Претензій щодо опису наданих робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та зазначених у Акті №1 (наявного в матеріалах справи) стороною ні в клопотанні поданим 15 квітня 2025 року в суді першої інстанції ні в апеляційній скарзі не зазначені.
Вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
Доводи апеляційної скарги про здійснення оплати ФОП ОСОБА_2 , а не адвокату, вважає безпідставними, оскільки зазначення у платіжній інструкції такого статусу отримувача зумовлене особливостями відкриття банківського рахунку для адвокатів, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Отже, саме по собі зазначення статусу ФОП у реквізитах рахунку не спростовує факту отримання адвокатом коштів за надану правничу допомогу.
Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, додаткове рішення Золочівського районного суду Львівської області від 16 квітня 2026 року залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення 16 жовтня 2026 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат сторін на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції, виходив з того, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. цілком відповідають та є співмірними щодо складності справи, витраченим часом представника, яка розглядалась в порядку загального позовного провадження, оскільки не є малозначною, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, значенню справи для сторін, актуальним цінам на такий вид послуг, тощо.
Вказана сума витрат на правничу допомогу не викликає будь-якого занепокоєння щодо можливого надмірного збагачення, а є цілком справедливою оплатою за виконану роботу.
Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Статтею 59 Конституції України гарантовано право на професійну правничу допомогу, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (стаття 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на апеляційну скаргу ФГ «Якторів» зазначило орієнтовний (попередній) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн.
В подальшому, 17 березня 2026 року ФГ «Якторів» подано клопотання про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на його користь судових витрат за надання правничої допомоги в розмірі 7 000 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано Угоду про надання правової допомоги адвоката №25/8745123 від 07 листопада 2025 року укладеного між Адвокатом Бриковською Д.О. та ФГ «Якторів»; Акт №1 приймання-передачі виконаної роботи згідно угоди №25/88745123 від 31 грудня 2025 року; Рахунок №01-12/25 від 05 грудня 2025 року на 7 000 грн.; Платіжна інструкція №3823 від 05 грудня 2025 року про оплату послуг згідно рахунку №01-12/25 від 01 грудня 2025 року у розмірі 7000 грн.
Згідно Акту №1 приймання-передачі виконаної роботи згідно угоди №25/88745123 від 31 грудня 2025 року, адвокатом Бриковською Д.О надано ФГ «Якторів наступні послуги: аналіз та ознайомлення з матеріали справи №445/2869/25; підготовка та подання відзиву на позовну заяву у справі №445/2869/25; участь представника у судових засіданнях у Золочівському районному суді Львівської області у справі №445/2869/25. На загальну вартість послуг у розмірі 7 000 грн.
Відповідно до рахунку №01-12/25 від 01 грудня 2025 року вартість послуг згідно угоди про надання правової допомоги адвоката №25/8745123 від 07 листопада 2025 року становили 7000 грн.
Платіжною інструкцією №3823 від 05 грудня 2025 року підтверджується, що ФГ «Якторів сплатило на рахунок Бриковської Д.О. 7000 грн за надання правничої допомоги згідно рахунку №01-12/25 від 01 грудня 2025 року.
Заперечуючи щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в заявленому відповідачем розмірі, Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» зазначає, що надана відповідачем угода про надання правової допомоги адвоката № 25/8745123 від 31 листопада 2025 року, не породжує будь-яких правових наслідків, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Таким чином, визначальним для договору про надання правової допомоги є досягнення сторонами домовленості щодо надання правничої допомоги та її оплати.
Відтак, сама по собі назва документа «угода» не свідчить про відсутність між відповідачем ФГ «Якторів» та адвокатом Бриковською Д.О. договірних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги про те, що отримувачем коштів за платіжною інструкцією від 05 грудня 2025 року № 3823 зазначено ФОП ОСОБА_2 , а не адвоката, є безпідставними.
В матеріалах справи міститься ордер серії ВС № 1413987 (а.с. - 19), виданий адвокатом Бриковською Д.О. на надання правничої допомоги ФГ «Якторів». З наведеного ордеру вбачається, що адвокат Бриковська Д.О. здійснює адвокатську діяльність індивідуально.
Стаття 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати банківські рахунки.
Верховний Суд в постанові від 08 жовтня 2019 року у справі № 922/1747/19 вказав, що при вирішенні питання про стягнення судових витрат, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити у сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами.
Відповідно до визначення наведеному в підпункті 14.1.156 статті 14 Податкового Кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Водночас порядок оформлення адвокатом рахунку для оплати наданих ним послуг та оподаткування грошових доходів фізичної особи-підприємця та самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність за ставками внеску до бюджету перебуває поза межами предмету дослідження питання витрат на професійну правничу допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. цілком відповідають та є співмірними щодо складності справи, витраченим часом представника, наведений в Акті №1 приймання-передачі виконаної роботи згідно угоди №25/88745123 від 31 грудня 2025 року обсяг наданих послуг та виконаних робіт є обґрунтованим та відповідає складності справи, а розмір судових витрат і сплата гонорару адвокату підтверджується поданими до матеріалів справи доказами.
Окрім того, судом встановлено, що згідно платіжної інструкції №3823 від 05 грудня 2025 року ФГ «Якторів сплатило на рахунок ОСОБА_2 7000 грн за надання правничої допомоги згідно рахунку №01-12/25 від 01 грудня 2025 року.
За таких обставин, подані відповідачем докази у своїй сукупності підтверджують факт понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн, а зазначення у платіжній інструкції статусу ФОП отримувача коштів саме по собі не спростовує факту оплати послуг адвоката Бриковської Д.О., яка здійснює адвокатську діяльність індивідуально.
Доводи апеляційної скарги про неподання відповідачем доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що докази щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на позовну заяву представник відповідача заявив про попередній розрахунок судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу. Рішення у справі ухвалено 12 березня 2026 року, а 17 березня 2026 року представник відповідача - адвокат Бриковська Дар`я Олексіївна через систему «Електронний суд» подала заяву про ухвалення додаткового рішення у справі.
Отже, відповідач подав заяву та докази на підтвердження понесених витрат у межах установленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України п`ятиденного строку, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Таким чином, витрати ФГ «Якторів» на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому, заперечення позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу не містить обґрунтованих доводів неспівмірності таких витрат.
Зазначені обставини свідчать про те, що заявлений представником відповідача розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції є доведеним та співмірним.
Враховуючи те, що у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» відмовлено, позивачем не доведено неспівмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу, які підтверджені належними та допустимими доказами, колегія суддів погоджується, з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь Фермерського господарства «Якторів» судові витрати на надання правової допомоги у розмірі 7 000 грн, що відповідає критерію реальності адвокатських витрат, їх співмірності та розумності їхнього розміру.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Золочівського районного суду Львівської області від 16 квітня 2026 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 16 жовтня 2026 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Ванівський О.М.
Цяцяк Р.П .