Справа № 529/122/26
Провадження № 2/529/327/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Кириченко О.С., розглянувши в приміщенні суду в селищі Диканька Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову вказано, що 26.08.2024 між ТОВ "Селфі Кредит" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" № 1722941 (далі - кредитний договір) в електронній формі з використанням відповідачем електронного підпису одноразовим електронним ідентифікатором. На підставі цього кредитного договору відповідач отримав кредит в розмірі 10 000,00 грн та зобов`язався повернути грошові кошти надані у кредит та сплатити відсотки за користування кредитом. Відповідач взяті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором у повному обсязі не виконав. 28.05.2025 між ТОВ "Селфі Кредит" та ТОВ "Свеа Фінанс" було укладено договір факторингу № 01.02-11/25, відповідно до якого позивач набув право вимоги, зокрема, за вказаним вище кредитним договором від 26.08.2024, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за яким становить у загальному розмірі 43 630,97 грн, з яких: 12 699,97 грн - заборгованість за тілом кредиту, 24 581,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 6 350,00 грн - заборгованість за пенею за прострочення виконання зобов`язання. Посилаючись на вказане, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 43 630,97 грн та судові витрати у справі у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 2 662,40 грн.
Ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області вказаний позов прийнято до провадження і справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими розписками /а.с. 77, 85, 86/ та опублікованими відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України оголошеннями на офіційному вебсайті судової влади України про судовий розгляд справи /а.с. 75, 79, 82, 84/, відзиву на позов, будь-яких заперечень проти позову, заяв чи клопотань суду не надав.
Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
З матеріалів справи вбачається, що 26 серпня 2024 року між ТОВ "Селфі Кредит" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" № 1722941 в електронній формі з використанням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором С487, на підставі якого відповідач отримав кредит на споживчі потреби в розмірі 10 000,00 грн (п. 1.2), із строком кредитування на 348 днів (п. 1.3), із стандартною відсотковою ставкою за користування кредитом в розмірі 1,0 % в день протягом строку користування кредитом (п. 1.5.1), зі зниженою відсотковою ставкою за користування кредитом - 0,65 % на день у разі, якшо позичальник до 24.09.2024 включно або протягом трьох календарних днів, що слідують за цією датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, позичальник як учасник Програми лояльності отримає індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку (п. 1.5.2) /а.с. 5-9/.
Також відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором С487 Додаток № 1 до вказаного вище кредитного договору, в якому теж були зазначені вище вказані умови надання та повернення кредиту, а саме Графік платежів, а також Паспорт споживчого кредиту (підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором М768) /а.с. 9, 11-12/.
26.08.2024 відповідач отримав за вказаним вище кредитним договором кредитні кошти в розмірі 10 000,00 грн на зазначену ним банківську картку, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням ТОВ "Пейтек" від 28.05.2025, як фінансової установи, яка надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунків, на підставі укладеного між цим товариством та ТОВ "Селфі Кредит" договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку від 01.04.2024 № 01042024-2, про успішне перерахування цих кредитних коштів на картку ОСОБА_1 /а.с. 18/.
27 серпня 2024 року між ТОВ "Селфі Кредит" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до вказаного вище кредитного договору в електронній формі з використанням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором Х046, на підставі якої відповідач отримав додаткові кредитні кошти в розмірі 2 700,00 грн (п. 1) і відповідно загальний розмір кредиту становить 12 700,00 грн (п. 1.2) /а.с. 13/.
Також відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором Х046 Додаток № 1 до вказано вище додаткової угоди, в якому теж були зазначені вище вказані умови надання та повернення кредиту, а саме Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (Графік платежів), а також Паспорт споживчого кредиту (підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором М888) /а.с. 13-16/.
27.08.2024 відповідач отримав за вказаною вище додатковою угодою до кредитного договору кредитні кошти в розмірі 2 700,00 грн на зазначену ним банківську картку, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням ТОВ "Пейтек" від 28.05.2025, як фінансової установи, яка надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунків, на підставі укладеного між цим товариством та ТОВ "Селфі Кредит" договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку від 01.04.2024 № 01042024-2, про успішне перерахування цих кредитних коштів на картку ОСОБА_1 /а.с. 17/.
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису.
Нормою статті 11 ЗУ "Про електронну комерцію" передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Також, приписами ст. 12 цього Закону передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно з ст. 640 ЦК України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно з ст. 642 ЦК України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Як вбачається зі змісту укладеного 26.08.2024 між ТОВ "Селфі Кредит" та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору № 1722941, додаткової угоди до нього від 27.08.2024 та додатків до цих документів, вони відповідно до вимог чинного законодавства підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Матеріалами справи підтверджується, що кредитні кошти у загальному розмірі 12 700,00 грн за цим кредитним договором та додатковою угодою були перераховані на вказаний відповідачем банківський рахунок. З матеріалів справи вбачається, що при укладенні кредитного договору та додаткової угоди до нього відповідач своїм електронним підписом підтвердив, що він згодний з усіма умовами цих договору і додаткової угоди, зокрема порядком надання та повернення кредиту, наданою сумою кредиту, строком його повернення, розміром відсотків за його користування.
28.05.2025 між ТОВ "Селфі Кредит" та ТОВ "Свеа Фінанс" було укладено договір факторингу № 01.02-11/25, відповідно до якого позивач ТОВ "Свеа Фінанс" набув право вимоги, зокрема, за вказаним вище кредитним договором від 26.08.2024, боржником за яким є ОСОБА_1 /а.с. 33-39/.
Набуття позивачем ТОВ "Свеа Фінанс" права вимоги за зазначеним вище кредитним договором, боржником за яким є відповідач, також підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Акта приймання-передачі Реєстру Боржників, Акта приймання-передачі Документації Боржників за вказаним вище договором факторингу, першої та останньої сторінки Реєстру Боржників, Витягу з Реєстру Боржників до вказаного договору факторингу, платіжної інструкції від 29.05.2025 № 10076 про оплату ТОВ "Свеа Фінанс" коштів на користь ТОВ "Селфі Кредит" за отримане право вимоги заборгованості за цим договором факторингу /а.с. 40, 43-46/.
Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про відступлення права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань. З огляду на викладене, саме по собі неповідомлення позичальника про відступлення права вимоги не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.
Вказане вище взаємоузгоджується з правовим висновком, викладеним зокрема у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц, від 6 лютого 2019 року у справі № 361/2105/16-ц
Таким чином, після укладення вказаного вище договору факторингу у спірних правовідносинах змінився кредитор і позивач ТОВ "Свеа Фінанс" правомірно набув право вимоги до відповідача за зазначеним вище кредитним договором.
Відповідно до вказаних вище норм ЦК України та судової практики Верховного Суду, навіть, якщо боржник не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, він не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі, що в свою чергу спростовує твердження відповідачки про необхідність відмови позивачу у задоволенні позову, адже у матеріалах справи відсутні докази того, що вона фактично отримала повідомлення про відступлення права вимоги.
Враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів того, що він повністю погасив заборгованість за кредитним договором первісному кредитору, то відповідно позивач, як новий кредитор, має право вимагати від відповідача виконання зобов`язання за кредитним договором.
Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників до вказаного вище договору факторингу, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором від 26.08.2024 № 1722941 у загальному розмірі 43 630,97 грн, з яких: 12 699,97 грн - заборгованість за тілом кредиту, 24 581,00 - заборгованість за відсотками за користування кредитом (кількість днів прострочення виконання зобов`язання 164), 6 350,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями /а.с. 46/.
Вказані суми заборгованості підтверджуються також наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості, наданим первісним кредитором ТОВ "Селфі Кредит" /а.с. 19-22/. З цього розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем було сплачено 9 261,33 грн на погашення заборгованості за кредитним договором, що в свою чергу також підтверджує укладення ним кредитного договору від 26.08.2024.
Додаткових нарахувань з моменту відступлення права вимоги по кредитному договору, позивачем, як новим кредитором, не було здійснено. Всі суми заборгованості були нараховані первісним кредитором - ТОВ "Селфі Кредит".
Відповідно до статтей 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеному кредитним договором, ані перед первісним, ані перед новим кредитором, відповідач суду не надав.
Враховуючи те, що позивачем підтверджено факт укладення відповідачем ОСОБА_1 із ТОВ "Селфі Кредит" кредитного договору від 26.08.2024 № 1722941 та додаткової угоди до нього від 27.08.2024, отримання відповідачем кредитних коштів у загальному розмірі 12 700,00 грн, факт переходу до ТОВ "Свеа Фінанс" від первісного кредитора ТОВ "Селфі Кредит" права вимоги заборгованості до відповідача за договором факторингу, порядок і розмір нарахування заборгованості за тілом кредиту та за відсотками за користування кредитом, яку нараховано у межах строку кредитування та яку не сплачено боржником в обумовлені строки, в свою чергу відповідачем не спростовано розмір використаних кредитних коштів та заявленого позивачем розміру заборгованості за тілом кредиту та за відсотками за користування кредитом, суд дійшов висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі та вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Свеа Фінанс" заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 37 280,97 грн, з яких: 12 699,97 грн - заборгованість за тілом кредиту, 24 581,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за пенею за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором у розмірі 6 350,00 грн, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
У п. 6.4 кредитного договору від 26.08.2024 визначено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 1 500,00 грн на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання, та у розмірі 110,00 грн починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання /а.с. 7/.
Із змісту вказаного вище кредитного договору вбачається, що зазначений договір є договором про споживчий кредит.
Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав законної сили 24.12.2023, виключено пункт 6-1 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" щодо звільнення позичальників на період воєнного стану в Україні від сплати неустойки (штрафів, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит. На підставі внесених змін, за договорами, укладеними з 24.01.2024, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.
Разом з цим, пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Станом на день ухвалення рішення у справі ще не прийнято Закон про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо приведення у відповідність до Закону України "Про споживче кредитування", проект якого за № 11180 від 15.04.2024 знаходиться на розгляді у Верховній Раді України.
Таким чином, на день ухвалення рішення у справі є чинним пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику).
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.06.2021 у справі № № 334/3161/17, провадження № 14-188 цс 20, невідповідність окремих положень спеціального закону положенням кодексу не може бути усунено шляхом застосування правила, за яким із прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним раніше. Кодекс є основним актом цивільного законодавства, тому будь-які зміни в регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого кодексом. Суб`єкт законодавчої ініціативи зобов`язаний разом із законопроєктом про інакше регулювання цивільних відносин подати проєкт про внесення відповідних змін до ЦК. Якщо ж ЦК не змінився, колізійний принцип lex posterior derogat priori, за яким пізніший закон скасовує попередній, не застосовується. Норма ЦК превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України. Спеціальні норми закону можуть містити уточнювальні положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України. Якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми Цивільного кодексу України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" запроваджено воєнний стан на всій території України з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та триває донині.
Враховуючи те, що між відповідачем ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ "Селфі Кредит" було укладено кредитний договір 26 серпня 2024 року та додаткову угоду до нього від 27.08.2024, тобто під час дії воєнного стану в Україні, пеня за прострочення погашення кредиту нарахована під час дії воєнного стану, який триває донині, станом на день ухвалення рішення у справі чинним є пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) і ця норма ЦК України є пріоритетною та превалює над нормою Закону України "Про споживче кредитування", відповідно до якої за договорами, укладеними з 24.01.2024, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань, суд вважає за необхідне відмовити у повному обсязі у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за пенею за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором у розмірі 6 350,00 грн.
Вирішення судом питання щодо розподілу судових витрат у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Враховуючи те, що позов задоволено частково, а саме на 85,45 %, у справі наявні документи, які підтверджують понесення позивачем судових витрат у справі у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду в розмірі 2 662,40 грн /а.с. 65/, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Свеа Фінанс" пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судовий збір в розмірі 2 275,02 грн (2 662,40 грн х 85,45 % = 2 275,02 грн).
На підставі викладеного, керуючись ст. cт. 10, 12, 13, 17, 81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 26 серпня 2024 року № 1722941 у загальному розмірі 37 280 (тридцять сім тисяч двісті вісімдесят) грн 97 коп, з яких: 12 699,97 грн - заборгованість за тілом кредиту, 24 581,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" пропорційно до розміру задоволених позовних вимог понесені у справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду в розмірі 2 275 (дві тисячі двісті сімдесят п`ять) грн 02 коп.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс", місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 37616221.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Головуючий О.С. Кириченко