К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 жовтня 2026 року місто Київ
справа № 752/25507/25
апеляційне провадження № 22-ц/824/16096/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання: Приходька Р.О.,
розглянувши у закритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держаної податкової служби у Хмельницькій області на рішення Голосіївського районного суду міста Києва у складі судді Мазура Ю.Ю. від 1 грудня 2025 року у справі за заявою Головного управління Держаної податкової служби у Хмельницькій області про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, заінтересовані особи: акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро", ОСОБА_1 ,
в с т а н о в и в :
Короткий зміст заявлених вимог
У жовтні 2025 року Головне управління Держаної податкової служби у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС у Хмельницькій області) звернулося до суду із заявою про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, заінтересовані особи: акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" (далі - АТ "Банк Кредит Дніпро"), ОСОБА_1 .
Заява обґрунтована тим, що ФОП ОСОБА_1 за період з 1 січня 022 року по 31 грудня 2022 року здійснював підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, платник єдиного податку ІІІ групи за ставкою 5 відсотків до доходу, задекларував дохід в сумі 23 179 543 грн 07 коп.
Згідно з вимогами пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, у ФОП ОСОБА_1 виник обов'язок реєстрації платником ПДВ, однак реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1 ПДВ ним не подано.
ФОП ОСОБА_1 зобов'язаний перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за звітним кварталом, у якому відбулося таке перевищення, у відповідності до вимог пп. 1) підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України. Проте, заяву про застосування системи оподаткування з відміткою анулювання у зв`язку з
перевищенням протягом календарного року встановленого обсягу доходу (для платників єдиного податку третьої і четвертої груп) з 1 січня 2023 року ФОП ОСОБА_1 не подано.
Відповідно до поданої податкової декларації платника єдиного податку - ФОП за 2023 рік сума отриманого доходу складає 7 800 900 грн.
Згідно податкових декларацій платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за травень-липень 2023 року задекларовано обсяг доходу за ставкою 2 відсотки в сумі 6 823 638 грн 42 коп.
Зазначає, що у зв`язку з вище зазначеним, ФОП ОСОБА_1 у листопаді 2024 року засобами поштового зв`язку було надіслано запит щодо надання пояснень та підтверджуючих документів, який повернуто за закінченням терміну зберігання.
У подальшому, з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 ГУ ДПС у Хмельницькій області видано наказ від 6 січня 2025 року № 66-П та направлення № 114, № 115 від 7 січня 2025 року. На підставі даного наказу розпочато документальну позапланову виїзну перевірку, термін проведення якої 5 робочих днів з 10 січня 2025 року.
З метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки працівниками ГУ ДПС у Хмельницькій області було здійснено виїзд на юридичну адресу ОСОБА_1 , однак станом на 10 січня 2025 року встановлено відсутність останнього за податковою адресою, за наслідками чого складено відповідний акт про неможливість проведення перевірки у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням.
Крім того, 3 лютого 2025 року контролюючим органом направлено до АТ "Банк Кредит Дніпро" запит про надання інформації щодо обсягу та обігу коштів з відображенням дат та часу платежів, платників, сумами та призначеннями платежу по таким розрахунковим рахункам платників податків - фізичної особи ОСОБА_1 .
Посилаючись на зазначені обставини, ГУ ДПС у Хмельницькій області просило зобов'язати АТ "Банк Кредит Дніпро" надати інформацію про обсяг та обіг коштів з відображенням дат та часу платежів, платників, сумами та призначеннями платежу по таким розрахунковим рахункам платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2024 року на рахунку НОМЕР_1 (980-українська гривня).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 1 грудня 2025 року у задоволенні заяви ГУ ДПС у Хмельницькій області відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що ГУ ДПС у Хмельницькій області не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вжиття всіх передбачених Податковим кодексом України заходів для вручення платнику податків документів, необхідних для проведення перевірки.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі представник ГУ ДПС у Хмельницькій області - Асєєв К.О., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви.
Скаржник зазначає, що суд порушив норми процесуального права та належним чином не повідомив учасників справи про розгляд справи. Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 17 листопада 2025 року надійшла заявнику 5 грудня 2025 року разом з копією оскаржуваного рішення від 1 грудня 2025 року.
Суд дійшов помилкового висновку, що заявником не вжито всіх можливих способів для повідомлення та вручення платнику податків документів, необхідних для проведення перевірки.
Звертає увагу, що у заяві про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, зазначено причини звернення та суть порушення податкового законодавства ФОП ОСОБА_1 . Зокрема, зазначено, що в порушення вимог податкового законодавства ОСОБА_1. не подано реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ, у зв'язку з чим останньому направлено запит щодо надання пояснень та підтверджуючих документів, на який відповіді не отримано. У подальшому видано наказ про проведення документальної позапланової перевірки і направлення на перевірку, на виконання чого працівниками контролюючого органу здійснено виїзд за юридичною адресою платника податків, однак останній був відсутній за даною адресою.
Зазначає, що для встановлення фактичного місця проживання платника податків було направлено відповідні запити до Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області, Хмельницької міської ради, яка у своїй відповіді підтвердила зазначену адресу проживання ОСОБА_1 , за якою інспекторами здійснено виїзд під час проведення перевірки.
Також зазначає, що положення Податкового кодексу передбачають, що копія наказу пред'являється платнику податків одночасно з направленням та посвідченням посадових осіб під час фактичного початку перевірки. Оскільки проведення перевірки було неможливим у зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 за місцем реєстрації, то копія наказу не вручалася, що підтверджується відповідним актом.
Скаржник вважає, що за таких обставин ГУ ДПС у Хмельницькій області вжило всіх передбачених чинним законодавством заходів з метою недопущення ухилення від оподаткування, тому висновок суду про відмову у задоволенні заяви є помилковим.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Учасники справи відзиви на апеляційну скаргу не подали.
Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання
Учасники справи в судове засідання не з`явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. З урахуванням положень частини другої статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29 листопада 2024 року на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) ГУ ДПС у Хмельницькій області направлено письмовий запит № 17246/6-22-01-24-13 про надання пояснень та документальних підтверджень з приводу порушення положень Податкового кодексу України (а.с. 8-9). Такий запит повернувся не врученим із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 12).
Згідно листа відділу реєстрації місця проживання Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради від 18 грудня 2024 року № 4257/03-10, наданого на запит ГУ ДПС у Хмельницькій області від 10 грудня 2024 року № 14429/5/22-01-24-13, місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 16-17).
Наказом ГУ ДПС у Хмельницькій області від 6 січня 2025 року № 66-П призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 на підставі статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1., пункту 78.4, пункту 78.6 статті 78, пункту 82.2. статті 82 Податкового кодексу України (а.с.5).
Згідно наказу від 6 січня 2025 року № 66-П, перевірку призначено з метою здійснення контролю щодо дотримання порядку реєстрації платником податку на додану вартість, повноти та правильності нарахування податку на додану вартість, єдиного податку з фізичних осіб за період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2024 року.
7 січня 2025 року ГУ ДПС у Хмельницькій області видано направлення на перевірку № 114 та № 115 на підставі статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1, пункту 77.4, пункту 77.6 статті 77, пункту 82.2 статті 82, пункту 69.35? Підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України "Перехідні положення" Податкового кодексу України, наказу № 66-П від 6 січня 2025 року, згідно якого ГУ ДПС у Хмельницькій області проводить з 10 січня 2025 року документальну позапланову виїзну перевірку, тривалістю 5 робочих днів (а.с. 6-7).
10 січня 2025 року головні державні інспектори відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Хмельницькій області О. Козій та О. Князь-Бровінська склали акт № 28/22-01-24-07/3040022159 про неможливість проведення перевірки у зв'язку з відсутністю платника податків фізичної особи ОСОБА_1 за податковою адресою (а.с. 13).
15 січня 2025 року ГУ ДПС у Хмельницькій області надіслало запит до Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області на встановлення місцезнаходження платника податків ОСОБА_1 за податковою адресою: АДРЕСА_1 , однак відповіді не отримало (а.с. 14-15).
3 лютого 2025 року ГУ ДПС у Хмельницькій області з метою отримання податкової інформації та її документального підтвердження направило до АТ "Банк Кредит Дніпро" запит № 1413/6/22-01-24-07-12 "Про надання інформації" (а.с. 18).
Листом від 11 лютого 2025 року № 16-2608 АТ "Банк Кредит Дніпро" відмовило у наданні інформації, зазначивши, що це можливо на підставі рішення суду або запиту/дозволу клієнта.
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ГУ ДПС у Хмельницькій області посилається на те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, а саме без повідомлення заявника про розгляд справи.
Згідно з положеннями частин першої, другої статті 211 ЦПК України, розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Повідомлення учасників справи про місце, дату і час судового засідання проводиться судом, відповідно до вимог статей 128-131 ЦПК України.
За приписами статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Відповідно до частини першої статті 349 ЦПК України, справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається у п`ятиденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні з повідомленням заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та банку, а у випадках, коли справа розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, - з повідомленням лише заявника.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 17 листопада 2025 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 1 грудня 2025 року (а.с. 62).
Проте, як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції не повідомляв заявника та інших учасників про розгляд справи, а саме не надсилав копію ухвали про відкриття провадження.
Так, згідно матеріалів справи судом 17 листопада 2025 року відкрито провадження у справі (а.с. 62), секретарем судового засідання складено довідку про те, що в судове засідання 1 грудня 2025 року учасники справи не з`явилися (а.с. 63) та в цей же день судом ухвалено оскаржуване рішення (а.с. 64-68).
Сукупний аналіз наведених обставин вказує на те, що матеріали справи взагалі не містять доказів повідомлення заявника про розгляд справи.
За приписами пункту 3 частини 2 статті 376 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення.
Вирішуючи справу, колегія суддів виходить з наступного.
Банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність (частина перша статті 1076 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність", інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.
Банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України, інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини (пункти 1, 2 частини другої статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
Пунктом 2 частини першої статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, за рішенням суду.
Відповідно до підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від Національного банку України, банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей довідки у порядку та на підставах, визначених цим Кодексом, з урахуванням законів, що визначають порядок розкриття зазначеними особами інформації, що містить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, інформацію щодо дотримання встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність", а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, електронних гаманцях, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний
перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Інформація про наявність та рух коштів/електронних грошей на рахунках/електронних гаманцях платника податків надається в обсягах більших, ніж передбачено пунктом 73.3 цієї статті, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей контролюючим органам за рішенням суду. Для отримання такої інформації контролюючий орган звертається до суду (пункти 73.3, 73.4 статті 73 ПК України).
У пункті 11 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
Порядок розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб врегульований у Главі 12 Розділу ІV ЦПК.
Так, у пунктах 4 та 5 частини першої статті 348 ЦПК України передбачено, що у заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено: обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено; обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання.
Згідно з частиною другою статті 350 ЦПК України, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд виробив сталий підхід про те, що саме по собі неподання в установлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок згідно з процедурою, визначеною главою 8 ПК. В цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об'єктивна потреба в розкритті такої таємниці (постанова Верховного Суду від 9 лютого 2026 року в справі № 758/8300/24).
У разі якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби, із заявою про розкриття банківської таємниці є дії порушника податкового законодавства, і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані
посилання з поданням відповідних доказів того, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо (див. постанову Верховного Суду від 8 травня 2025 року в справі № 757/36020/23-ц).
У цій справі, вважаючи обґрунтованою відмову у задоволенні заяви про розкриття банком банківської таємниці, Верховний Суд вважав, що суди встановили, і не спростовано матеріалами справи, що податковий орган не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що платник податків вибув із податкової адреси, та щодо неможливості вручення йому повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки.
Зміст акта про неможливість проведення перевірки у зв'язку з відсутністю платника податків свідчить лише про разовий вихід податкового органу за податковою адресою платника податків.
До матеріалів справи не додано доказів направлення засобами поштового зв'язку на адресу реєстрації платника податків повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки та відомостей, отриманих за результатом звернення податкового органу про встановлення місцезнаходження платника податків.
Далі Верховний Суд звертає увагу на те, що пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
За змістом пункту 42.5 статті 42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Верховний Суд раніше вже висновував те, що право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Виключним випадком, коли у податкового органу виникає право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків без вручення у порядку, визначеному статтею 42 ПК України, копії відповідного наказу, є отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України, відповідно до вимог підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті
14 цього Кодексу, без взяття на податковий облік (підпункт 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 ПК) (постанова Верховного Суду від 9 липня 2025 року в справі № 752/14189/24).
За приписами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У даній справі, що переглядається, з матеріалів справи убачається, що податковий орган ініціював проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 у зв'язку з отриманням інформації про можливі порушення податкового законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, і не надання пояснень та їх документального підтвердження, тому мав обов'язок надіслати цьому платнику податків копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки у порядку, визначеному статтею 42 ПК України.
Однак, матеріали справи не містять жодних доказів направлення засобами поштового зв'язку на адресу ФОП ОСОБА_1 копії наказу ГУ ДПС у Хмельницькій області від 6 січня 2025 року № 66-П "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 ".
На податкову адресу ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) був направлений лише письмовий запит від 29 листопада 2024 року про надання пояснень та їх документальних підтверджень з приводу порушення норм ПК України, який не був вручений ФОП ОСОБА_1 і повернувся до ГУ ДПС у Хмельницькій області із зазначенням причини невручення "за закінченням терміну зберігання".
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить висновку, що заявник не надав достатніх доказів на підтвердження вжиття всіх передбачених законом заходів для вручення документів, необхідних для проведення перевірки, та для встановлення фактичного місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 .
Наданий заявником акт № 28/22-01-24-07/ НОМЕР_2 від 10 січня 2025 року про неможливість проведення перевірки у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням свідчить лише про разовий вихід державних інспекторів ГУ ДПС у Хмельницькій області за податковою адресою ФОП ОСОБА_1 ..
Таким чином, ГУ ДПС у Хмельницькій області як контролюючий орган не довело існування обставин, за яких перевірка є неможливою, зокрема, не надало достатніх доказів того, що ФОП ОСОБА_1 , щодо якого вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за податковою адресою, а також не підтвердило належним чином неможливість вручення йому повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки.
Наявний в матеріалах справи запит на встановлення місцезнаходження платника податків за податковою адресою, адресований ГУ НП у Хмельницькій області, без відповіді на нього, а тому не свідчить про відсутність ФОП ОСОБА_1 за податковою адресою.
Щодо наявної у матеріалах справи відповіді Хмельницької міської ради на запит ГУ ДПС у Хмельницькій області про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , то остання навпаки підтверджує, що ОСОБА_1 зареєстрований за податковою адресою.
В апеляційній скарзі ГУ ДПС у Хмельницькій області посилається на те, що у відповідності до вимог пункту 81.1. статті 81 ПК України копія наказу про проведення перевірки може пред'являтися платнику податків одночасно з направленням на перевірку та посвідченням посадових осіб під час фактичного початку перевірки.
Колегія суддів вважає безпідставними такі доводи, оскільки слід розмежовувати пред`явлення наказу під час фактичного виходу за адресою платника податків та вжиття інших передбачених законом заходів для його вручення, якщо платника податків за цією адресою не виявлено.
Так, відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за умови пред`явлення або надсилання у випадках, визначених цим Кодексом, відповідних документів, зокрема копії наказу про проведення перевірки.
Водночас, порядок листування контролюючого органу з платником податків визначається статтею 42 ПК України, положення якої передбачають способи належного вручення документів платнику податків.
Як вже вказувалося вище, контролюючий орган обґрунтовує не вручення копії наказу про проведення перевірки відсутністю ОСОБА_1 за місцем реєстрації, що підтверджується відповідним актом. Однак, факт відсутності платника податків за вказаною адресою під час виїзду посадових осіб контролюючого органу не свідчить про належне виконання останнім обов`язку щодо вручення або надсилання відповідного документа у встановленому законом порядку.
За таких обставин, контролюючий орган, не забезпечивши особистого вручення копії наказу про проведення перевірки, мав урахувати передбачений статтею 42 ПК України порядок листування та вжити відповідних заходів для надсилання цього документа за податковою адресою платника податків засобами поштового зв`язку. з дотриманням установлених законом вимог.
Проте, як вже вказувалося вище, матеріали справи не містять доказів надсилання платнику податків копії наказу про проведення перевірки у відповідності до вимог статті 42 ПК України. У свою чергу складання акта про відсутність платника податків за місцем реєстрації не замінює такої процедури.
Отже, є необґрунтованими доводи скаржника про вжиття контролюючим органом всіх необхідних заходів для недопущення ухилення від оподаткування.
Колегія суддів враховує, що підставою для задоволення заяви про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, мають бути обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами (зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з наданням відповідних доказів того, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо) (див. постанову Верховного Суду від 24 квітня 2023 року у справі № 758/6507/18).
Ураховуючи наведені обставини та положення закону, колегія суддів приходить до висновку, що заявником не доведено наявність обставин, за яких перевірка є неможливою, що у свою чергу є підставою для відмови у задоволенні заяви.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Головного управління Держаної податкової служби у Хмельницькій області задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 1 грудня 2025 року скасувати і ухвалити нове судове рішення такого змісту.
У задоволенні заяви Головного управління Держаної податкової служби у Хмельницькій області про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, заінтересовані особи: акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро", ОСОБА_1 , - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді: