КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження № 22-з/824/1220/2026
Справа № 357/12605/25
У Х В А Л А
14 жовтня 2026 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого судді Кашперської Т.Ц., суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А., розглядаючи заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Запаскіна Максима Романовича про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду та стягнення моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
В серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, уточнивши позовні вимоги, просила стягнути з Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради на свою користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, починаючи з 28 січня 2022 року до 02 січня 2026 року включно у розмірі 1 130 441,75 грн., а також відшкодування моральної шкоди, завданої затримкою виконання судового рішення, у розмірі 100 000 грн., вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2026 року позов задоволено частково, стягнуто з Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у розмірі 1 094 047,04 грн., моральну шкоду в розмірі 7000 грн. та судовий збір 84,78 грн., в решті вимог відмовлено. Стягнуто з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 10940,47 грн.
Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2026 року заяву представника позивача задоволено частково, стягнуто з Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 17896 грн., в задоволенні решти вимог відмовлено.
Відповідач Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість рішення, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2026 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити в позові.
Постановою Київського апеляційного суду від 30 вересня 2026 року апеляційну скаргу Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради залишено без задоволення. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2026 року залишено без змін.
06 жовтня 2026 року до Київського апеляційного суду засобами електронного зв`язку через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 - адвоката Запаскіна М.Р. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.
Вирішуючи питання про можливість прийняття даної заяви, Київський апеляційний суд враховує наступне.
У частині восьмій статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи те, що постанову Київського апеляційного суду у справі № 357/12605/25 прийнято 30 вересня 2026 року, останнім днем для подання доказів щодо розміру витрат на правничу допомогу, згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, є 05 жовтня 2026 року.
Згідно з частинами першою-третьою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Аналіз положень статті 126, частини восьмої статті 141 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що у випадку неподання доказів витрат протягом визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України п`ятиденного строку заява про розподіл судових витрат, зроблена стороною до закінчення судових дебатів у справі, повинна залишатися судом без розгляду, якщо заявником не подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, вказавши поважні причини пропуску цього строку.
Безпідставне поновлення процесуального строку встановленого законом, за ініціативою самого суду, суперечить вимогам ч. 3 ст. 127 ЦПК України та є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначена конвенційна норма зобов`язує, щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи.
Верховний Суд у додатковій постанові від 03 серпня 2022 року в справі № 761/35475/18-ц (провадження № 61-12607св20) зазначав, що заява про ухвалення додаткового рішення, подана поза межами строку, визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України, разом з якою не заявлено клопотання про поновлення такого строку, залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, подавши 06 серпня 2026 року відзив на апеляційну скаргу, представник ОСОБА_1 - адвокат Запаскін М.Р. повідомив суд про те, що докази понесення витрат на правничу допомогу (договір, акти прийому-передачі наданих послуг, детальний розрахунок та платіжні документи) будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду апеляційної інстанції.
Подавши 06 жовтня 2026 року засобами електронного зв`язку через систему "Електронний суд" заяву про ухвалення додаткового рішення, представник ОСОБА_1 - адвокат Запаскін М.Р. пропустив п`ятиденний строк для подання доказів щодо розміру витрат на правничу допомогу та з клопотанням про поновлення строку на подання відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не звернувся. Зазначив, що у відзиві на апеляційну скаргу представником позивача було заявлено попередній розрахунок витрат та зроблено заяву про надання доказів протягом 5 днів після ухвалення рішення (ч. 8 ст. 141 ЦПК України). З урахуванням вихідних днів (03-04.10.2026) згідно зі ст. 124 ЦПК України строк подання доказів спливає 05 жовтня 2026 року.
Проте, дана заява подана до апеляційного суду 06 жовтня 2026 року, з пропуском одного дня вказаного строку.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що представник ОСОБА_1 - адвокат Запаскін М.Р. пропустив строк подання заяви про ухвалення додаткового рішення, який закінчився 05 жовтня 2026 року, що унеможливлює його поновлення за умов відсутності відповідної заяви про це.
За встановлених в цій справі обставин апеляційний суд приходить до висновку про необхідність застосування приписів частини восьмої статті 141 ЦПК України, за змістом яких у разі неподання доказів витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, така заява залишається без розгляду.
Керуючись ст. 7, 133, 137, 141, 246, 270, 381, 389 ЦПК України, суд,
у х в а л и в :
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Запаскіна Максима Романовича про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.