Справа № 545/3802/26
Провадження № 2/545/3071/26
ЗАОЧНЕ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" жовтня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Стрюк Л.І.,
з участю секретаря Гаврися В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
Представник ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути заборгованість за кредитним договором № 8361059 від 07.10.2024 у розмірі 25940,85 грн.
В обґрунтування зазначив, що 07.10.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8361059. Також, згідно з умовами договору факторингу ТОВ «Авентус Україна» відступило право вимоги за кредитним договором укладеним з відповідачем, ТОВ «Юніт капітал», а відтак позивачем набуто право вимоги заборгованості за вказаним кредитним договором до ОСОБА_1 , в розмірі 32940,85 грн, проте позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 25940,85 грн: заборгованість за тілом кредиту 13303 грн, заборгованість по несплаті відсотків 12637,85 грн. Також позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та дату розгляду справи повідомлений відповідно до ст. ст. 128, 129 ЦПК України, у позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти заочного рішення суду.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надала. Згідно з п. 2 ч.7, ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається такою, що повідомлена належним чином.
У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 07.10.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №8361059 (а.с. 10-19).
Згідно п.1.3. договору, сума кредиту - 14000 грн; п.1.4. договору строк кредиту 360 днів; п. 1.5. договору стандартна процентна ставка складає 1,00%, знижена процентна ставка складає 0,95 %.
Відповідачем ОСОБА_1 07.10.2024 було підписано договір одноразовим ідентифікатором С3491.
Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).
В силу пункту 6 частини першоїстатті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Таким чином, вище зазначений договір, укладений між відповідачем та первісним кредитором у відповідності до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Відповідно до повідомлення ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 04.03.2026 №21123 ОСОБА_1 перераховано на картковий рахунок № НОМЕР_1 хх-хххх-8951 в сумі 14000 грн (а.с.40).
Згідно відповіді на запит від АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 хх-хххх-8951 (а.с.104).
Крім того, згідно виписки по рахунку, 07.10.2024 міститься зарахування на суму 14000 грн на картку № НОМЕР_1 хх-хххх-8951 (а.с.105).
Відповідно до договору факторингу №03032026 від 03.03.2026 ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Юніт капітал» право вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за договором №8361059 від 07.10.2024 (а.с.50-55).
Згідно витягу з реєстру прав вимоги від 07.10.2024 до ТОВ «Юніт капітал» перейшло права вимоги до ОСОБА_1 за договором №8361059 від 07.10.2024 (а.с.60).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.
Отже, ТОВ «Юніт капітал» за договором факторингу №03032026 від 03.03.2026 набуло право вимоги до ОСОБА_1 заборгованості за вищенаведеним договором.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом - ч.1 ст.527 ЦК України.
Якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), згідно ч.1 ст.530 ЦК України.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, сплатити неустойку, встановлені договором або законом.
Відповідно дост. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з розрахунку заборгованості за договором №8361059 від 07.10.2024 за ОСОБА_1 рахується заборгованість у загальному розмірі 32940,85 грн, проте позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 25940,85 грн: заборгованість за тілом кредиту 13303 грн, заборгованість по несплаті відсотків 12637,85 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що відсотки за кредитом нараховані згідно умов договору в межах строку кредиту.
Враховуючи те, що відповідач взяті на себе зобов`язання в строки, передбачені договором, належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Щодо стягнення витрат позивача на правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 37 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
У пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Враховуючи наведене та визначені, зокрема, частиною ч. 4 ст. 137 ЦПК України критерії для здійснення розподілу судових витрат,безпосередньо та причино пов`язаних з розглядом справи, беручи до уваги те, що справа не є складною, малозначною та розглядається в спрощеному позовному провадженні, є типовою, в якій сформована усталена судова практика,суд приходить до висновку,що розумним та справедливим у данному випадку буде стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 265, 273, 280-282, 354 ЦПК України,
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (юридична адреса: бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, м.Київ, код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором №8361059 від 07.10.2024 у розмірі 25940,85 грн , судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: Л. І. Стрюк