Справа №949/1209/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2026 року м.Дубровиця
Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Оборонової І.В.,
за участю секретаря: Волкодав А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №576327-КС-001 від 13 січня 2026 року,
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» Докукіна Дарина Володимирівна звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №576327-КС-001 від 13 січня 2026 року в загальному розмірі 19810,00 грн, яка складається з: 7000,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту; 7910,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом; 1400,00 грн комісії за видачу кредиту та 3500,00 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.
Одночасно просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13 січня 2026 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №576327-КС-001, за умовами якого відповідачці надано кредит у сумі 7000,00 грн строком на 16 тижнів, з кінцевою датою повернення кредиту 05 травня 2026 року. Умовами договору передбачено сплату процентів за користування кредитом у розмірі 1 % на день та одноразової комісії за видачу кредиту в розмірі 1400,00 грн.
Договір укладено дистанційно через інформаційно-комунікаційну систему кредитодавця із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти перераховано у безготівковій формі на платіжну картку, зазначену відповідачкою під час оформлення кредиту.
У подальшому відповідачка належним чином не виконувала передбачені договором зобов`язання, платежів у рахунок погашення кредиту, процентів та комісії не здійснювала, у зв`язку з чим станом на 08 червня 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 19810,00 грн.
Посилаючись на положення цивільного законодавства щодо належного виконання зобов`язань, кредитного договору, електронної форми правочину та відповідальності за порушення грошового зобов`язання, позивач вважає заявлену заборгованість обґрунтованою та просить стягнути її з відповідачки у повному обсязі, а також понесені судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі позивача та його представника за наявними у матеріалах справи доказами, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, про що свідчить розміщене оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про її виклик (а.с. 20), в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Суд, на підставі ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та оцінивши докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
Згідно з частинами першою, третьою статті 12 та статтею 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-80, 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності; жоден доказ не має наперед установленої сили.
Матеріалами справи встановлено, що 13 січня 2026 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №576327-КС-001.
Відповідно до пунктів 2.1-2.5 договору сума кредиту становить 7000,00 грн, строк кредитування - 16 тижнів, дата видачі кредиту - 13 січня 2026 року, дата повернення - 05 травня 2026 року. Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 1 % на день та є фіксованою. Договором також передбачено одноразову комісію за видачу кредиту в розмірі 1400,00 грн, яка нараховується в день видачі кредитних коштів.
Пунктом 10.2 договору передбачено знижену процентну ставку в розмірі 1 % на день, яка дорівнює стандартній процентній ставці, у зв`язку з чим фактично протягом строку кредитування застосовується єдина фіксована процентна ставка.
Відповідно до умов договору повернення кредиту та сплата процентів здійснюються згідно з графіком платежів, який є додатком до договору та передбачає вісім чергових платежів із періодичністю один раз на 14 днів. Остаточне повернення кредиту передбачено 05 травня 2026 року.
У паспорті споживчого кредиту зазначено суму кредиту 7000,00 грн, строк кредитування 113 днів, процентну ставку 1 % на день, комісію за видачу кредиту в розмірі 1400,00 грн, загальні витрати за кредитом у розмірі 7218,24 грн та орієнтовну загальну вартість кредиту для позичальниці в розмірі 14218,24 грн.
Із наданих позивачем пропозиції укласти кредитний договір (оферти) та прийняття пропозиції (акцепту) вбачається, що 13 січня 2026 року сторонами погоджено істотні умови кредитування, зокрема суму кредиту, строк його повернення, процентну ставку, розмір комісії та порядок виконання зобов`язань.
Відповідно до візуальної форми послідовності дій клієнта щодо укладення електронного договору 13 січня 2026 року о 11 год. 29 хв. 53 сек. відповідачка здійснила вхід до особистого кабінету кредитодавця, після чого о 11 год. 47 хв. 04 сек. їй було надано паспорт споживчого кредиту для ознайомлення та підписання. О 11 год. 47 хв. 28 сек. паспорт споживчого кредиту підписано одноразовим ідентифікатором UA-5173.
Прийняття відповідачкою пропозиції щодо укладення кредитного договору підтверджується акцептом від 13 січня 2026 року, відповідно до якого договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-1880 о 11 год. 47 хв. 37 сек., надісланим на номер телефону, зазначений позичальницею під час реєстрації в інформаційній системі кредитодавця.
Відповідно до статей 205, 207, 639 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі, а договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за погодженим сторонами способом, вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором є передбаченим законом способом підписання електронного правочину.
У постанові Верховного Суду від 08 квітня 2026 року у справі №705/1938/25 зазначено, що електронний кредитний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
На підтвердження ідентифікації позичальниці позивачем надано анкету клієнта, сформовану 08 червня 2026 року з інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця, яка містить персональні дані ОСОБА_1 , зокрема дату народження, РНОКПП, номер телефону, електронну адресу та реквізити платіжної картки, зазначеної для отримання кредитних коштів. Зазначені відомості узгоджуються з даними, наведеними у кредитному договорі та акцепті.
Отже, досліджені судом оферта, акцепт, кредитний договір, паспорт споживчого кредиту, відомості про підписання електронних документів одноразовими ідентифікаторами та анкета позичальниці у своїй сукупності підтверджують факт укладення між сторонами кредитного договору №576327-КС-001 від 13 січня 2026 року.
На підтвердження фактичного надання кредитних коштів позивачем долучено підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, відповідно до якого 13 січня 2026 року о 11 год. 47 хв. на підставі платіжної інструкції №e66a526f-f064-11f0-b910-000c29d57ed2_1 здійснено успішний переказ 7000,00 грн від ТОВ «Бізнес Позика» на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітентом якої є АТ «Ощадбанк». Номер транзакції - 46829-76632-55614, код авторизації - 133980, код RRN - 601311888537. У призначенні переказу зазначено перерахування коштів ОСОБА_1 за кредитним договором №576327-КС-001 від 13 січня 2026 року.
Зазначені у підтвердженні переказу реквізити платіжної картки, сума та призначення платежу узгоджуються з умовами кредитного договору та відомостями анкети позичальниці, що підтверджує факт перерахування кредитних коштів відповідачці.
Таким чином, суд вважає доведеним, що ТОВ «Бізнес Позика» виконало свій обов`язок за кредитним договором та надало ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 7000,00 грн.
Відповідно до статей 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк; договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачкою отриманих кредитних коштів у повному або частковому обсязі. З поданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 08 червня 2026 року вбачається, що платежі відповідачкою не здійснювалися, а залишок основної суми кредиту становить 7000,00 грн.
За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідачки 7000,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення 7910,00 грн процентів за користування кредитом.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Пунктом 2.4 кредитного договору встановлено стандартну процентну ставку за користування кредитом у розмірі 1 % на день, яка є фіксованою та не може бути збільшена кредитодавцем в односторонньому порядку.
Пунктом 10.2 договору визначено знижену процентну ставку в такому самому розмірі, у зв`язку з чим нарахування процентів здійснюється за ставкою 1 % на день.
Із поданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що протягом 113 днів користування кредитом, із 13 січня 2026 року до 05 травня 2026 року включно, проценти нараховувалися на непогашену суму кредиту 7000,00 грн за ставкою 1 % на день у розмірі 70,00 грн щоденно.
Таким чином, загальна сума процентів, нарахованих за 113 днів кредитування, становить 7910,00 грн (7000,00 грн ? 1 % ? 113 днів).
Нарахування здійснено відповідно до визначеної договором процентної ставки та виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування, який закінчився 05 травня 2026 року. Після закінчення зазначеного строку договірні проценти позивачем не нараховувалися.
При цьому суд враховує, що графіком платежів передбачалося поступове погашення основної суми кредиту, внаслідок чого загальна сума процентів за умови своєчасного виконання договору була меншою. Натомість відповідачка платежів не здійснювала, у зв`язку з чим проценти нараховувалися на фактичний непогашений залишок кредиту у розмірі 7000,00 грн відповідно до умов договору.
За таких обставин вимога позивача про стягнення 7910,00 грн процентів за користування кредитом є обґрунтованою.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення 1400,00 грн комісії за видачу кредиту.
Відповідно до пункту 2.5 кредитного договору комісія за видачу кредиту становить 1400,00 грн та нараховується одноразово в день видачі кредиту. Пунктом 1.6 договору передбачено, що комісія за видачу кредиту є однією зі складових оплати за надання та користування кредитом, поряд із процентами за користування кредитними коштами.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Як встановлено судом, комісія за видачу кредиту в розмірі 1400,00 грн прямо передбачена умовами договору, визначена у фіксованому розмірі, нараховується одноразово та включена до загальних витрат за кредитом. Відомості про її розмір і порядок нарахування також містяться в паспорті споживчого кредиту, з яким відповідачка ознайомилася до укладення договору.
Враховуючи, що розмір комісії, порядок її нарахування та обов`язок зі сплати були визначені договором і погоджені сторонами, а факт надання відповідачці кредитних коштів підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення 1400,00 грн комісії за видачу кредиту.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення 3500,00 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.
Пунктом 7.5 кредитного договору передбачено, що у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом, комісії та/або суми кредиту у визначені договором строки позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700000 % річних відповідно до статті 625 ЦК України. При цьому розмір таких процентів за один день обмежено 2 % від неповернутої суми кредиту, а сукупна сума процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, та інших платежів за порушення виконання зобов`язань не може перевищувати половини суми отриманого кредиту.
Із поданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що у зв`язку з простроченням відповідачкою виконання грошових зобов`язань за кредитним договором кредитодавцем здійснювалося нарахування процентів відповідно до статті 625 ЦК України, загальна сума яких становить 3500,00 грн, що відповідає встановленому договором обмеженню в розмірі половини суми отриманого кредиту.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного чи надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати неустойки за таке прострочення.
Як встановлено судом, спірний кредитний договір укладено 13 січня 2026 року, а заявлені до стягнення 3500,00 грн процентів за статтею 625 ЦК України нараховані за прострочення виконання грошових зобов`язань у період дії воєнного стану.
Таким чином, на спірні правовідносини поширюються положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, якими позичальника звільнено від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України. Встановлення сторонами у кредитному договорі іншого розміру річних процентів не усуває передбаченого законом звільнення від такої відповідальності.
За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога ТОВ «Бізнес Позика» про стягнення з ОСОБА_1 3500,00 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Таким чином, із заявленої позивачем заборгованості в загальному розмірі 19810,00 грн стягненню з відповідачки підлягає 16310,00 грн, яка складається з: 7000,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту; 7910,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом та 1400,00 грн комісії за видачу кредиту. У частині стягнення 3500,00 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, у задоволенні позову слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат суд виходить із наступного.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №18772 від 17 червня 2026 року.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов задоволено на суму 16310,00 грн із заявлених 19810,00 грн, що становить 82,33216 % ціни позову. Тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 2192,01 грн судового збору (2662,40 грн ? 16310,00 грн / 19810,00 грн).
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 95, 100, 133, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, статтями 3, 15, 16, 204, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 536, 610, 612, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1054 ЦК України, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 8, 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №576327-КС-001 від 13 січня 2026 року у загальному розмірі 16310,00 грн (шістнадцять тисяч триста десять гривень 00 копійок), яка складається з:
-7000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок) - заборгованість за основною сумою кредиту;
-7910,00 грн (сім тисяч дев`ятсот десять гривень 00 копійок) - заборгованість за процентами за користування кредитом;
-1400,00 грн (одна тисяча чотириста гривень 00 копійок) - заборгованість за комісією за видачу кредиту.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 2192,01 грн (дві тисячі сто дев`яносто дві гривні 01 копійка).
Заочне рішення може бути переглянуто Дубровицьким районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення складено 15 жовтня 2026 року о 16-00 год.
Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 , виданий органом 5617 12 лютого 2019 року.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області Оборонова І.В.