КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 752/16427/26 Апеляційне провадження № 22-ц/824/14085/2026 Головуючий у суді першої інстанції - Чекулаєв С.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2026 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
секретар Цалко Д.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Кишкань Сергієм Володимировичем, на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10 липня 2026 року про відмову у забезпеченні позову за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2026 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій він просив:
- зупинити продаж арештованого майна, а саме: однокімнатної квартири, загальною площею 40,70 кв.м., житлова площа 19,40 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка виставлена на повторні торги Державного підприємства "СЕТАМ" (лот № 600326) у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;
- заборонити Державному підприємству "СЕТАМ" приватному виконавцю Гненному Дмитру Анатолійовичу (виконавчий округ м. Києва) та будь-яким іншим особами вчиняти будь-які дії щодо реалізації однокімнатної квартири загальною площею 40,70 кв.м., житлова площа 19,40 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі складати та затверджувати акт про проведені електронні торги.
Заяву обгрунтовано тим, що однокімнатна квартира загальною площею 40,70 кв.м., житлова площа: 19,40 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрована 11.11.2024 на праві власності за ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ЕВЕРЕСТ» (код ЄДРПОУ 38866146), водночас, фактично право власності на вказану квартиру належить ОСОБА_1 , яка є первинним інвестором квартири, на підставі Інвестиційного договору № РЗД/01-КВ/080 від 31.01.2020 укладеного між ОСОБА_1 та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ЕВЕРЕСТ» від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі Договору про управління активами № 19/03-2018 від 19.03.2018 діє ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ПОРТОФІН».
11.06.2026 ОСОБА_1 стало відомо, що квартира загальною площею 40,70 кв.м., житлова площа: 19,40 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , фактичним власником якої є ОСОБА_1 , виставлена на продаж на сайті ДП СЕТАМ (Система електронних торгів арештованим майном), продавець: приватний виконавець Гненний Дмитро Анатолійович.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 481606214 від 12.06.2026 на вищевказану квартиру постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 26.02.2026 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 накладено арешт приватним виконавцем Гненним Дмитром Анатолійовичем.
Згідно із інформації Автоматизованої системи виконавчих проваджень боржником у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "ЕВЕРЕСТ», а стягувачем ОСОБА_3 .
Таким чином, ОСОБА_1 не має жодного відношення до виконавчого провадження № НОМЕР_1, а саме: не є стороною цього виконавчого провадження, зокрема, не є боржником.
Враховуючи вищевикладене, з метою захисту інтересів ОСОБА_1 її представник вказував на необхідність у подальшому звернутись до суду з позовом про визнання права власності на зазначену квартиру, визнання недійсним договорів, скасування державної реєстрації та скасування арешту майна.
У поданій заяві про забезпечення позову представник зазначав, що у зв`язку з тим, що на даний час однокімнатна квартира загальною площею 40,70 кв.м., житлова площа: 19,40 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , фактичним власником якої є ОСОБА_1 , виставлена на повторні електронні торги Державного підприємства «СЕТАМ» (код ЄДРПОУ 39958500), реєстраційний номер лоту 600326 (уцінено лот №598265), дата проведення аукціону 22.06.2026, є нагальна необхідність вжити заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони ДП «СЕТАМ», приватному виконавцю Гненному Д.А. та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо реалізації зазначеної квартири та зупинення продажу арештованого майна.
На переконання представника позивача, у разі невжиття вищевказаних заходів забезпечення позову можуть бути створені істотні перешкоди для виконання рішення суду та ускладнено ефективний захист, поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких вона має намір звернутися до суду із позовною заявою.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.06.2026 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено (а.с. 57-61).
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву сторони позивача про забезпечення позову.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказує на неврахування судом першої інстанції того, що квартира вже виставлена на електронні торги, дата проведення аукціону визначена, що свідчить не про гіпотетичний, а про реальний ризик відчуження предмета спору третій особі до завершення судового розгляду.
Крім того, зазначає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що саме квартира АДРЕСА_3 була предметом Інвестиційного договору, згідно якого його предметом були майнові права на квартиру за будівельним номером АДРЕСА_4 , адже з доданих до заяви Інвестиційного договору № 2-В від 07.08.2017 та Додаткової угоди № 7 від 17.04.2024 вбачається, що номер квартири змінився з 80 (будівельний номер) на 63 (фактичний номер) (а.с. 68-72).
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не сповістили.
Разом з тим, враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явилися у судове засідання, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положення ч. 3 ст. 150 ЦПК України закріплюють, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 921/333/23).
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 зазначила, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Так, у поданій заяві про забезпечення позову позивач вказував, що має намір подати позов про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_5 , і реалізація цієї квартири на торгах може ускладнити виконання можливого судового рішення у справі.
Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що саме квартира АДРЕСА_5 , була предметом Інвестиційного договору РЗД/01-КВ/080 від 31.01.2020, згідно з яким предметом були майнові права на квартиру за будівельним номером АДРЕСА_6 , загальна проектна площа 42,55 кв.м.
При цьому, як свідчать матеріали справи, право власності на квартиру зареєстровано за ПАТ «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "ЕВЕРЕСТ» і останнє є боржником у виконавчому провадженні.
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість беззаперечно встановити, що між ОСОБА_1 та ПАТ «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "ЕВЕРЕСТ» дійсно виник спір і що права майбутнього позивача були порушені, а отже забезпечення позову у обраний спосіб може порушити права третіх осіб, що є неприпустимим.
З вищенаведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, висновків суду не спростовують та на законність і обґрунтованість постановленої ухвали не впливають.
Таким чином, при апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування ухвали, в справі не виявлено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду без змін.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Кишкань Сергієм Володимировичем, - залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10 липня 2026 року про відмову у забезпеченні позову за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складений 16 жовтня 2026 року.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова