КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О. В.
22-ц/824/12320/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ Справа № 752/3117/26
15 жовтня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» - адвоката Пилипця Антона Юрійовича на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 квітня 2026 року, постановлену під головуванням судді Кирильчук І. А., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс України» про стягнення страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат, -
в с т а н о в и в:
У січні 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс України» (далі - ПрАТ «СК «Євроінс України») про стягнення страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат.
Позов мотивувала тим, що 15.06.2025 року о 17.20 год у м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля Volkswagen Golf GTI, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , що належить ОСОБА_1 на праві власності. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
На виконання вимог Інструкції щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, затвердженої Протоколом Президії моторного (транспортного) страхового бюро України від 17.10.2024 року № 609/2024 (далі - Інструкція), обидва водії на місці склали повідомлення про ДТП (електронний європротокол), відповідно до якого ДТП відбулась в результаті порушення транспортним засобом Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , знаку переваги руху.
Оскільки цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у ПрАТ «СК «Євроінс Україна», 02.07.2025 року представник позивача направив на адресу відповідача заяву про страхову виплату.
Зазначала, що з метою визначення розміру вартості відновлювального ремонту, у зв`язку із пошкодженням автомобіля Volkswagen Golf GTI, державний номерний знак НОМЕР_2 , звернулась до суб`єкта оціночної діяльності (далі - СОД) Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Експерт» (далі - ТОВ «Клевер Експерт») та уклала договір про проведення оцінки.
Відповідно до звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу від 28.06.2025 року № 268/06-25 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Volkswagen Golf GTI, державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 358 314,62 грн з ПДВ, а вартість відновлювального ремонту без ПДВ - 298 595,52 грн.
Звертала увагу, що цей звіт був долучений представником до заяви про страхову виплату.
08.08.2025 року ПрАТ «СК «Євроінс Україна» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 126 584,85 грн.
У відповідь на запит адвоката Ковалевської Д. С. відповідач надав копію ремонтної калькуляції від 04.07.2025 року № 295984 з додатками до неї.
Зазначала, що з цієї калькуляції вбачається, що вона виконана в системі «Аудатекс», проте містить дуже багато ручних коригувань без належних підстав, що прямо впливає на штучне зменшення розміру страхового відшкодування. Крім того, у розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни (двері передні тощо) внесено вартість вживаних деталей, що є неправомірним та незаконним. Також, у ремонтній калькуляції відсутній розрахунок вартості необхідних робіт, та у переліку запчастин, які підлягають заміні, відсутні зазначені в протоколі огляду запчастини.
Тому вважала, що відповідач здійснив страхову виплату в неповному обсязі.
Зазначала, що відповідно до її розрахунку розмір доплати страхового відшкодування становить 123 415,15 грн, що є різницю між страховою сумою у розмірі 250 000,00 грн та сплаченою сумою страхового відшкодування у розмірі 126 584,85 грн.
Також, вважала, що відповідач, не здійснивши повну виплату страхового відшкодування потерпілому в строк, встановлений законом, а відповідно своєчасно не виконавши своє грошове зобов`язання, зобов`язаний сплатити штрафні санкції за прострочення виконання зобов`язання: пеню у розмірі 12 473,37 грн, 3 % річних у розмірі 1 207,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 983,91 грн.
Рішенням від 27.04.2026 року Голосіївський районний суд міста Києва позов задовольнив.
Стягнув з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 недоплачене страхове відшкодування в розмірі 123 415,15 грн, пеню у розмірі 18 867,28 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 114,26 грн, три відсотки річних у розмірі 2 079,00 грн.
Стягнув ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 390,79 грн та 25 000,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ПрАТ «СК «Євроінс України» виплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 126 584,85 грн, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача суму страхового відшкодування, за мінусом виплаченої її частини в розмірі 123 415,15 грн, виходячи із розрахунку 250 000,00 грн - 126 584,85 грн.
Стягуючи з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» інфляційні втрати в розмірі 3 114.26 грн, 3 % річних в розмірі 2 079,00 грн, пеню в розмірі 18 867,28 грн, суд виходив з того, що відповідач виплатив страхове відшкодування не в повному обсязі, а доказів розгляду заяви від 02.07.2025 року з урахуванням звіту від 28.06.2025 року № 268/06-25, що складений СОД ТОВ «Клевер Експерт» на замовлення ОСОБА_1 , до суду не надав.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 18.05.2026 року представника відповідача ПрАТ «СК «Євроінс Україна» - адвокат Пилипець А. Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти до розгляду апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження, задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі, скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27.04.2026 року повністю та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевий суд порушив норми матеріального та процесуального права, неповно встановив обставини, що мають значення для справи.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає про те, що суд першої інстанції проігнорував ч. 5 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21 травня 2024 року № 3720-ІХ (далі - Закон № 3720-ІХ), яка надає право страховику здійснити розрахунок страхового відшкодування (визначити розмір відновлювального ремонту ТЗ) на підставі ремонтної калькуляції, а не звіту.
Пояснює, що зв`язку з відмовою від проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, на станціях технічного обслуговування, оприлюднених на веб-сайті страховика, ПрАТ «СК «Євроінс Україна» підготувало ремонтну калькуляцію «Audatex», відповідно до якої вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_4 , становить 126 584,85 грн.
08.08.2025 року ПрАТ «СК «Євроінс Україна» прийняло рішення про здійснення страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_5 , у розмірі 126 584,85 грн та затвердило страховий акт № 295984/1/2025. Також 08.08.2025 року ПрАТ «СК «Євроінс Україна» перерахувало на реквізити, зазначені в заяві про страхове відшкодування у розмірі 126 584,85 грн.
08.07.2026 року через підсистему «Електронний суд» адвокат Ковалевська Д. С. в інтересах ОСОБА_1 подала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просила суд відмовити у задоволені апеляційної скарги відповідача в повному обсязі, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до частини першої ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О. В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в межах ліміту відповідальності за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів належним відповідачем у деліктному зобов`язанні є страховик завдавача шкоди, а наявності шкоди, що перевищує цей ліміт, позивач не довів, позовні вимоги до ОСОБА_4 є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Колегія суддів із такими висновками суду першої інстанції погоджується в повному обсязі з огляду на таке.
Суд встановив та з матеріалів справи вбачається, що 15.06.2025 року о 17.20 год в м. Києві відбулась ДТП за участю транспортного засобу Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Volkswagen Golf GTI, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
На виконання вимог Інструкції, обидва водії на місці склали повідомлення про ДТП (електронний європротокол), відповідно до якого ДТП відбулась під час порушення транспортним засобом Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , знаку переваги руху.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 21.09.2024 року серії НОМЕР_6 транспортний засіб Volkswagen Golf GTI, державний номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 .
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_1 , на час ДТП застрахована ПрАТ «СК «Євроінс» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 226221585, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих осіб складає 500 000,00 грн, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб складає 250 000,00 грн.
Відповідно до звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу від 28.06.2025 року № 268/06-25, складеного на замовлення позивача СОД ТОВ «Клевер Експерт», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Volkswagen Golf GTI, державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 358 314,62 грн з ПДВ, а вартість відновлювального ремонту без ПДВ - 298 595,52 грн.
02.07.2025 року представник позивача ОСОБА_5 направила ПрАТ «СК «Євроінс Україна» заяву про виплату страхового відшкодування та пакет документів, серед яких була копія звіту про оцінку № 268/06-25.
Згідно з ремонтною калькуляцією від 04.07.2025 року № 295984 вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Golf GTI, державний номерний знак НОМЕР_2 , склала 126 584,85 грн.
08 серпня 2025 року ПрАТ «СК «Євроінс Україна» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 126 584,85 грн.
18 липня 2025 року адвокат Ковалевська Д. С. в інтересах позивача направила адвокатський запит з проханням надати розрахунок завданої шкоди, на підставі якого було або буде здійснено страхову виплату позивачу, у відповідь на який відповідач листом від 24.07.2025 року надав копію ремонтної калькуляції від 04.07.2025 року № 295984 з додатками до неї.
07.10.2025 року представник позивача ОСОБА_5 направила ПрАТ «СК «Євроінс Україна» досудову вимогу про доплату страхового відшкодування позивачу.
Листом від 21.10.2025 року ПрАТ «СК «Євроінс Україна» повідомило про відсутність підстав для задоволення вимоги.
За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частина 2 ст. 22 ЦК України визначає, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Стаття 1192 ЦК України передбачає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом цих норм (за загальним правилом) шкода підлягає відшкодуванню: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала.
Разом з тим, закон передбачає винятки, зокрема страхування особою цивільно-правової відповідальності.
Стаття 1 Закону України «Про страхування» передбачає, що страхування - це правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).
Згідно зі ст. 14 Закону № 3720-ІХ у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону.
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні (ч. 1 ст. 18 Закону № 3720-ІХ).
За ч. 1 ст. 5 Закону № 3720-ІХ страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 27 Закону № 3720-ІХ страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із:
1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті;
2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України;
3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати.
Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.
Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає:
1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту;
2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.
Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.
Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правил дорожнього руху та технічної експлуатації.
Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону № 3720-ІХ у разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою.
У цьому випадку, спір між сторонами зводиться до різниці у розрахунках суб`єктів оцінки вартості відновлювального ремонту транспортного засобу Volkswagen Golf GTI, державний номерний знак НОМЕР_2 , належної до виплати позивачу.
Розрахунок розміру страхового відшкодування відповідач зробив на підставі ремонтної калькуляції від 04.07.2025 року № 295984.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», проведення оцінки майна є обов`язковим у випадку, серед іншого, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Оцінка майна у випадках її обов`язкового проведення, виконана суб`єктами, які не є суб`єктами оціночної діяльності, визнається недійсною (ч. 4 ст. 8 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлює Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика), затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24 листопада 2003 року (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року № 1335/5/1159).
Згідно з п. 1.3 розділу І Методики, вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.
Відповідно до п. 4.1 розділу ІV Методики, оцінка КТЗ передбачає урахування технічних, технологічних характеристик та особливостей об`єкта оцінки, умов його експлуатації, обслуговування та зберігання, технічного стану на підставі відповідної технічної, довідкової, облікової документації та обстежень. За результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. У разі проведення автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження) за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта або інший документ, передбачений законодавством (п. 4.3 розділу ІV Методики ).
Звіту про оцінку КТЗ чи висновку експерта на підтвердження проведення оцінки майна у встановленому законом порядку відповідач ПрАТ «СК «Євроінс Україна» суду не надав. Надана відповідачем ремонтна калькуляція не є належним доказом на підтвердження розміру оціненої шкоди в розумінні положень чинного законодавства України.
Місцевий суд прийняв до уваги наданий позивачем звіт про оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу від 28.06.2025 року № 268/06-25, складений СОД ТОВ «Клевер Експерт», оскільки його дослідження проведено без порушення Методики, він має досвід і стаж, відповідний сертифікат та кваліфікаційне свідоцтво оцінювача.
Будь-яких обґрунтувань щодо неправильності або неповноти звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу від 28.06.2025 року № 268/06-25, складений СОД ТОВ «Клевер Експерт», відповідач не навів, клопотань про призначення експертиз не заявляв.
У постанові від 13.09.2018 року у справі № 910/9396/17 Верховний Суд зазначив, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Вартість ремонту автомобіля з врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ.
У зв`язку з вищевикладеним, з огляду на те, що ПрАТ «СК «Євроінс України» виплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 126 584,85 грн, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ПрАТ «СК «Євроінс Україна» суму страхового відшкодування, за мінусом виплаченої її частини в розмірі 123 415,15 грн, виходячи із розрахунку 250 000,00 грн - 126 584,85 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача ПрАТ «СК «Євроінс Україна» інфляційних втрат в розмірі 3 114,26 грн, 3 % річних в розмірі 2 079,00 грн, пені в розмірі 18 867,28 грн, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що оскільки за своєю правовою природою зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування є грошовим, то застосування до спірних правовідносин положень ст. 625 ЦК України є обґрунтованим. За змістом аналізованої норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові.
Зокрема такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 року у справі № 757/26834/15-ц.
У постанові від 19.02.2020 року у справі № 758/16044/16-ц Верховний Суд вказав, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 526, ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні майнових витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.
Крім того, п. 36.5 ст. 36 Закону № 3720-ІХ визначає, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Згідно зі ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30.10.2019 року у справі № 200/4309/14-ц та від 16.10.2019 року у справі № 452/3519/15.
02.07.2025 року адвокат Ковалевська Д. С. в інтересах ОСОБА_1 направила ПрАТ СК «Євроінс Україна» заяву про страхове відшкодування, долучивши звіт про оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу № 268/06-25, які відповідач отримав 04.07.2025 року, утім, страховик своєчасно виплатив позивачу страхове відшкодування в межах страхової суми згідно з ремонтною калькуляцією від 04.07.2025 року № 295984.
Доказів розгляду заяви від 02.07.2025 року з урахуванням звіту від 28.06/2025 року № 268/06-25, що складений СОД ТОВ «Клевер Експерт» на замовлення ОСОБА_1 , відповідач не надав, а тому позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та пені підлягають задоволенню.
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу про те, що суд першої інстанції проігнорував ч. 5 ст. 27 Закону № 3720-ІХ, яка надає право страховику здійснити розрахунок страхового відшкодування (визначити розмір відновлювального ремонту ТЗ) на підставі ремонтної калькуляції, а не звіту, апеляційний суд не бере до уваги з огляду на таке.
Стаття 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначає, що належним документом, який підтверджує ринкову вартість майна або розмір матеріального збитку, є звіт про оцінку майна.
Суд першої інстанції, з урахуванням ст. 89 ЦПК України, правильно виснував, що наданий позивачем звіт про оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу від 28.06.2025 року № 268/06-25, складений СОД ТОВ «Клевер Експерт», дослідження якого проведено без порушення Методики, має перевагу над ремонтною калькуляцію ПрАТ «СК «Євроінс Україна», яка містить багато ручних коригувань без належних підстав, що прямо впливає на штучне зменшення розміру страхового відшкодування.
Інші доводи апеляційної скарги також є неприйнятними та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції повно встановив обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають наявним у матеріалах справах доказам.
Отже, підстави для скасування рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27.04.2026 року відсутні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути змінено та скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Апеляційний суд, враховуючи відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України не вбачає підстав для компенсації позивачу понесених судових витрат на стадії апеляційного перегляду справи.
Керуючись ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» - адвоката Пилипця Антона Юрійовича залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 квітня 2026 року залишити без змін.
Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена до Верховного Суду.
Головуючий: Судді: