КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 755/4121/26 Апеляційне провадження № 22-ц/824/13966/2026 Головуючий у суді першої інстанції - Гаврилова О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2026 року місто Київ
Київський апеляційний суд в складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Калетнік Мариною Юріївною, на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 09 червня 2026 року про повернення зустрічної позовної заяви по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2026 року ОСОБА_1 звернуся до Дніпровського районного суду міста Києва із зустрічною позовною заявою про встановлення порядку участі батька у вихованні малолітньої дитини, визначення порядку погодження зміни місця проживання дитини, контролю за цільовим використанням аліментів та надання інформації щодо використання коштів на утримання дитини (т. 2 а.с. 60-67).
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.06.2026 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області, про встановлення порядку участі батька у вихованні малолітньої дитини, визначення порядку погодження зміни місця проживання дитини, контролю за цільовим використанням аліментів та надання інформації щодо використання коштів на утримання дитини повернуто заявнику (т. 2 а.с. 97-101).
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Калетнік М.Ю., посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції при вирішенні питання про прийняття зустрічного позову було встановлено лише одну із альтернативних умов - чи виключає задоволення зустрічного позову задоволення первісного позову, однак не було досліджено чи виникають обидва позови з одних правовідносин.
Вказує на те, що первісний та зустрічний позови виникають з одних правовідносин, мають спільний предмет доказування та спільні докази, а задоволення зустрічного позову може частково виключити задоволення первісного позову.
Стверджує про те, що вирішуючи питання про прийняття зустрічного позову, суд першої інстанції, передчасно вирішив питання матеріально-правового характеру.
Вважає, що оскаржувана ухвала суперечить найкращим інтересам дитини та непропорційно обмежує права батька на спілкування з дитиною (т. 2 а.с. 119-123).
Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва із позовною заявою про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини, в якій просить суд:
1) визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю, ОСОБА_2 ;
2) стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді твердої грошової суми в розмірі 30 000,00 грн., щомісячно, починаючи з березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття, яка підлягає індексації відповідно до закону.
У межах розгляду даної справи, ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із зустрічною позовною заявою про встановлення порядку участі батька у вихованні малолітньої дитини, визначення порядку погодження зміни місця проживання дитини, контролю за цільовим використанням аліментів та надання інформації щодо використання коштів на утримання дитини, в якій просить:
1) встановити порядок участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
2) заборонити ОСОБА_2 змінювати країну постійного проживання ОСОБА_3 без письмової згоди ОСОБА_1 або рішення суду, а також здійснювати тимчасовий виїзд дитини до третіх країн, крім України та Федеративної Республіки Німеччина, без попереднього письмового погодження з ОСОБА_1 ;
3) постановити рішення про щомісячне перерахування 50 % суми аліменітв, призначених судом на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на особистий рахунок дитини, відповідно до ст. 179, 186 СК України; зобов`язати ОСОБА_2 як законного представника дитини відкрити такий рахунок у банківській установі України та надати його реквізити суду і ОСОБА_1 протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили;
4) зобов`язати ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 щоквартальний письмовий звіт про витрачання аліментів на потреби ОСОБА_3 з копіями підтверджуючих документів щодо істотних витрат на дитину у строк до 10-го числа місяця, що настає після закінчення відповідного кварталу;
5) стягнути з ОСОБА_2 на корись ОСОБА_1 судові витрати, понесені у зв`язку з поданням та розглядом зустрічного позову, у тому числі судовий збір у розмірі 4259, 84 грн. та витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.06.2026 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області, про встановлення порядку участі батька у вихованні малолітньої дитини, визначення порядку погодження зміни місця проживання дитини, контролю за цільовим використанням аліментів та надання інформації щодо використання коштів на утримання дитини повернуто заявнику (т. 2 а.с. 97-101).
Постановляючи ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що позови мають самостійний характер, є різними за своєю правовою природою, обраними способами захисту, заявлені вимоги не є однорідними, як за предметом позову, так і способом захисту прав та законних інтересів сторін спору, що зумовлює самостійний предмет їх доказування.
При цьому суд зазначив, що вимоги як за первісним позовом, так і за зустрічним позовом, хоча й виникають із сімейних правовідносин, проте ці позови не пов`язані між собою, мають різні матеріально-правові підстави та докази, якими ці обставини підтверджуються, їх спільний розгляд призведе до затягування розгляду первісного позову, при цьому задоволення зустрічного позову жодним чином не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тому їх спільний розгляд не є доцільним, з огляду й на те, що відповідачем фактично визнаються вимоги первісної позовної заяви про визначення місця проживання дитини.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку норм ЦПК України.
Таким чином, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, оскільки подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватися вимог ЦПК України щодо її подання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за наявністю одночасно двох умов: 1) обидва позови взаємопов`язані; 2) спільний їх розгляд є доцільним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
У постанові від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.
У постанові від 18.12.2019 у справі № 200/22329/14-ц Велика Палата Верховного Суду наголосила, що зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів).
У постанові від 28.12.2022 у справі № 143/346/22 Верховний Суд зазначив, що право відповідача на подання зустрічного позову не є абсолютним правом сторони у справі, а взаємопов`язаність позовних вимог не може бути достатньою підставою для їх спільного розгляду, оскільки суд має встановити саме доцільність такого розгляду. Верховний Суд наголосив, що право відповідача подати зустрічний позов може бути реалізовано лише за умови дотримання правил, встановлених процесуальним законодавством, а суд позбавлений обов`язку приймати позов, розгляд якого призведе до затягування чи ускладнення справи.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Конструкція ч. 2 ст. 193 ЦПК вказує на її імперативність, тобто, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.
Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.
У цій справі, ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з вимогами про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини, а ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву про встановлення порядку участі батька у вихованні малолітньої дитини, визначення порядку погодження зміни місця проживання дитини, контролю за цільовим використанням аліментів та надання інформації щодо використання коштів на утримання дитини.
Слід вказати, що часткова взаємопов`язаність позовних вимог не може бути достатньою підставою для їх спільного розгляду, оскільки суд має встановити саме доцільність спільного розгляду первісного та зустрічного позову. У цій справі, вимоги за первісним позовом та за зустрічним позовом не пов`язані предметом та підставами позову, способами доказування, а також поданими доказами, задоволення повністю або частково первісного позову не буде виключати повністю або частково задоволення зустрічного позову.
Твердження про те, що вирішуючи питання про прийняття зустрічного позову, суд першої інстанції, передчасно вирішив питання матеріально-правового характеру, апеляційним судом до уваги не приймається, оскільки судом першої інстанції була надана оцінка вимогам за зустрічним позовом, що є обов`язковим при вирішенні питання щодо доцільності прийняття зустрічного позову.
Колегія суддів звертає увагу, що позовні вимоги за первісним та зустрічним позовом можуть бути розглянуті в межах різних судових проваджень, а ОСОБА_1 , у разі наявності підстав для звернення до суду із позовом про визначення порядку участі у вихованні сина, не позбавлений можливості реалізувати своє право на судовий захист, шляхом звернення до суду із окремою позовною заявою.
Відмова суду у прийнятті до спільного розгляду зустрічного позову ОСОБА_1 не суперечить найкращим інтересам дитини та не обмежує права ОСОБА_1 на доступ до суду, оскільки відповідач не позбавлений права звернення до суду з відповідним позовом в загальному порядку.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що спільний розгляд первісного позову та зустрічного є недоцільним, оскільки первісний та зустрічний позов не пов`язані предметом та підставами позову, способами доказування, а також поданими доказами, а тому їх спільний розгляд може ускладнити вирішення справи, що не слугуватиме якнайкращим інтересам дитини.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги вірних висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не вбачається.
За правилами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У зв`язку з тим, що в апеляційному порядку відповідачем оскаржувалась ухвала з процесуального питання, колегія суддів не вбачає підстав для розподілу судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції, оскільки у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, суд першої інстанції під час ухвалення судового рішення по суті заявлених позовних вимог вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.
Відтак, вирішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, у межах даного апеляційного провадження, є передчасним.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 372, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Калетнік Мариною Юріївною - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 09 червня 2026 року про повернення зустрічної позовної заяви по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена до Верховного Суду.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова