КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О. В.
№ 22-ц/824/16165/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ Справа № 369/12225/24
15 жовтня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз-4» - Левченка Федора Миколайовича на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 липня 2026 року, постановлене під головуванням судді Пінкевич Н. С. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз-4» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, -
в с т а н о в и в:
У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Зараз-4» (далі - ТОВ «Зараз-4») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Позов мотивувало тим, що ОСОБА_1 є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
ТОВ «Зараз-4» є виконавцем житлово-комунальних послуг в с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області, в тому числі у буд. АДРЕСА_2 . За період з 01.03.2019 року до 31.05.2024 року постійно надає житлово-комунальні послуги у всьому будинку АДРЕСА_2 . У цьому будинку розташована квартира відповідачки, за якою виникла заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги.
Зазначало, що ТОВ «Зараз-4» виконало свої зобов`язання щодо надання житлово-комунальних послуг у повному обсязі, надавши відповідні послуги своєчасно, а ОСОБА_1 неналежним чином виконувала свої зобов`язання за їх оплатою.
Відповідно до інформації бухгалтерського обліку про особовий рахунок боржника за період з 01.05.2021 року до 31.05.2024 року сума заборгованості відповідачки (з урахуванням часткових оплат) складає 48 388,46 грн.
Крім того, за умовами агентського договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Реформа» (далі - ТОВ «КК «Реформа») (виконавець послуг з теплопостачання) та ТОВ «Зараз-4», товариство здійснює посередництво між теплопостачальною організацією та споживачами, які отримують послуги з теплової енергії на території с. Чайки, в тому числі на АДРЕСА_3 . За особовим рахунком відповідачки за період з 2020 до 2021 роки заборгованість складає 75 265,12 грн.
Просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги в загальному розмірі 123 653,58 грн та понесені судові втрати в розмірі 3 028,00 грн.
Рішенням від 14.07.2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області позов задовольнив частково.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Зараз-4» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у загальному розмірі 1 297,68 грн, за спожиті послуги з теплової енергії - 26 304,45 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 675,85 грн.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість за період з 01.05.2021 року до 31.05.2024 року відповідачка не сплатила лише щодо відшкодування витрат електроенергії для місць загального користування через зростання її вартості. Доказів протилежного позивач суду не надав.
Відмовляючи в частині нарахування заборгованості за теплову енергію за період з 24.12.2020 року до 02.02.2021 року у розмірі 9 997,48 грн місцевий суд виходив з того, що нарахування здійснене на підставі рішення сільської ради від 24.12.2020 року, яке скасоване в судовому порядку.
Суд першої інстанції вважав, що оскільки відповідачка як власник майна отримувала та споживала теплову енергію, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 26 304,45 грн підлягають задоволенню.
Місцевий суд виключив із заборгованості, що підлягає стягненню з відповідачки, нарахування компенсації витрат теплової енергії на підігрів води у сумі 3 337,63 грн, адже згідно з довідкою вона нарахована 01.07.2018 року, а позивач просив стягнути заборгованість за період 2020 до 2021 роки.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 13.08.2026 року представник ТОВ «Зараз-4» - Левченко Ф. М. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.07.2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 49 012,51 грн та за спожиті послуги з теплової енергії на загальну суму 36 301,93 грн.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевий суд порушив норми матеріального та процесуального права, неповно встановив обставини, що мають значення для справи.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає про те, що позивач нарахував заборгованість з 01.05.2021 року до 31.05.2024 року (1 289,59 грн х 37 місяців = 47 714,83 грн) і не вийшов за межі позовних вимог.
Щодо сплачених відповідачкою коштів у розмірі 49 564,08 грн зазначив, що ці суми були перераховані для погашення заборгованості за виконавчим листом № 369/10276/19 на виконання судового рішення від 26.03.2021 року, а тому і не були враховані позивачем при розрахунку заборгованості відповідно до довідки про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг. Платіжні доручення від 17.12.2021 року № 0400-012916 та від 11.07.2022 року № 0400-001764 підтверджують відомості з цієї довідки.
Стверджує, що на момент надання послуг з теплової енергії рішення Борщагівської сільської ради від 24.12.2020 року № 14-3-VIII було чинним, а тому послуги, які були надані, відповідачка має оплатити.
Зазначив, що позивач своєчасно, в повному обсязі відповідно до умов агентського договору № 01/10/19 АД34 забезпечував посередництво у відносинах відповідача і теплопостачальної організації ТОВ «КК «Реформа». Відповідачка не надала доказів неналежного виконання послуг з постачання теплоенергії, претензії щодо тарифів чи нарахувань за період з грудня 2020 року до січня 2021 року також відсутні, а тому відсутні і підстави для виключення цього періоду із суми заборгованості.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надходив.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 360 ЦПК України).
Відповідно до частини першої ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О. В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість за період з 01.05.2021 року до 31.05.2024 року відповідачка не сплатила лише щодо відшкодування витрат електроенергії для місць загального користування через зростання її вартості. Доказів протилежного позивач суду не надав.
Відмовляючи в частині нарахування заборгованості за теплову енергію за період з 24.12.2020 року до 02.02.2021 року у розмірі 9 997,48 грн, місцевий суд виходив з того, що нарахування здійснене на підставі рішення сільської ради від 24.12.2020 року, яке скасоване в судовому порядку.
Суд першої інстанції вважав, що оскільки відповідачка, як власник майна отримувала та споживала теплову енергію, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 26 304,45 грн підлягають задоволенню.
Місцевий суд виключив із заборгованості, що підлягає стягненню з відповідачки, нарахування компенсації витрат теплової енергії на підігрів води у сумі 3 337,63 грн, адже згідно з довідкою вона нарахована 01.07.2018 року, а позивач просив стягнути заборгованість за період 2020 до 2021 роки.
Колегія суддів із такими висновками суду першої інстанції погоджується в повному обсязі з огляду на таке.
Суд встановив та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
ТОВ «Зараз-4» є виконавцем житлово-комунальних послуг у с. Чайки на підставі рішення виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 24.02.2016 року № 48.
Протоколом від 16.05.2016 року збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 визначили ТОВ «Зараз-4» управителем будинку АДРЕСА_2 .
Рішенням від 26.04.2017 року № 138 виконавчий комітет Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області погодив та ввів у дію з 07.05.2017 року відкориговані тарифи ТОВ «Зараз-4» на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для споживачів за адресою: АДРЕСА_2 .
За період з 2016 року до дати звернення з позовом до суду ТОВ «Зараз-4» постійно надає житлово-комунальні послуги у всьому будинку АДРЕСА_2 . У цьому будинку розташована квартира відповідачки, за якою виникла заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 48 388,46 грн.
Позивач просив стягнути заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.05.2021 року до 31.05.2024 року.
За послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.05.2021 року до 31.05.2024 року нараховано 47 714,83 грн, водночас відповідачка сплатила 17.12.2021 року 4 649,98 грн та 11.07.2022 року 44 914,10 грн, а разом - 49 564,08 грн, що позивач не спростував.
Період, за який позивач просить стягнути заборгованість не відповідає сумі заборгованості, зазначена заборгованість нарахована за період з 01.07.2018 року до 31.05.2024 року.
Заборгованість відповідача за відшкодування витрат електроенергії для місць загального користування через зростання її вартості за період з 01.05.2021 року до 31.05.2024 року становила в загальному розмірі 1 297,68 грн.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.
Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст. ЦК України).
За ч. 2 ст. 382 ЦК України та ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189 (далі - Закон) житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
До житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуги з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (ст. 5 Закону).
Частина 1 ст. 12 Закону передбачає, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Разом з тим, хоч ч. 1 ст. 12 Закону передбачає, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, а з таким правом споживача прямо кореспондується і його обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону).
Відсутність укладеного між сторонами договору про надання послуг не може слугувати підставою для відмови у позові, оскільки укладення вказаного договору є обов`язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору.
Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постанові від 18.05.2020 року у справі № 176/456/17 та у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року у справі № 6-2951цс15.
Згідно зі ст. 20 Закону споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідачка споживає житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території.
Відповідно до ст. 27 Закону у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.
Відповідачка у встановленому законом порядку не відмовилася від надання послуг позивачем, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості відповідно до порядку, визначеному, що б дало підстави для звільнення від їх оплати, відповідачка не надала.
Також з матеріалів справи вбачається, що протягом спірного періоду відповідачка, споживаючи зазначені в позові комунальні послуги, не надсилала позивачу жодних скарг чи претензій (передбачених п. п. 45-52 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 року № 712, та статтею 27, 28 Закону) щодо наявності послуг, якості чи кількості їх надання. Це свідчить про те, що позивач надавав відповідачу житлово-комунальні послуги належним чином, а саме: якісно, своєчасно та у повному обсязі.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 29.11.2019 року у справі № 645/5401/17 та від 31.10.2019 року № 465/5138/15- ц.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Місцевий суд встановив, що за період з 01.05.2021 року до 31.05.2024 року відповідачка не сплатила лише відшкодування витрат електроенергії для місць загального користування через зростання її вартості. Доказів протилежного позивач суду не надав.
Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг у розмірі 1 297,68 грн - за відшкодування витрат електроенергії для місць загального користування.
Місцевий суд правильно стягнув з відповідачки заборгованість за спожиті послуги з теплової енергії у розмірі 26 304,45 грн з огляду на таке.
Рішенням від 30.09.2019 року № 317 виконавчий комітет Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області визнав ТОВ «КК «Реформа» виконавцем послуг з постачання теплової енергії споживачам в АДРЕСА_4 ; погодив та ввів у дію від 01.10.2019 року тарифи ТОВ «КК «Реформа» на послуги з виробництва теплової енергії, її транспортування та постачання для споживачів Житлового комплексу «Чайка», які включають в себе всі передбачені податковим законодавством України податки, за адресою: АДРЕСА_4
24.10.2019 року ТОВ «КК «Реформа» та ТОВ «Зараз-4» (агент) уклали агентський договір № 01/10/19 АД34, за умовами якого агент уповноважений товариством здійснювати посередництво у відносинах між товариством, як теплопостачальною організацією та споживачами, які споживають послуги з теплової енергії на території АДРЕСА_4 .
За цим договором товариство уповноважує, а агент зобов`язується надавати від імені та за рахунок товариства агентські послуги - вчиняти юридичні та фактичні дії, визначені договором: укладати угоди чи сприяти їх укладенню, що створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов`язки товариства як теплопостачальної організації. Територія, у межах якої має діяти агент, - АДРЕСА_4 .
06.11.2019 року ТОВ «КК «Реформа» та ТОВ «Зараз-4» уклали додаткову угоду № 1 до агентського договору від 24.10.2019 року № 0/10/19 АД34, відповідно до якого сторони домовились викласти п. п. 1.1, 1.2. договору в наступній редакції:
«1.1. Територія, у межах якої має дійти Агент, є територія АДРЕСА_5 . (далі - Територія).
1.2. За цим Договором, Агент уповноважений Товариством здійснювати посередництво у відносинах між Товариством, як теплопостачальною організацією, та споживачами, які споживають послуги з теплової енергії на території АДРЕСА_5 ».
Додаткова угода є невід`ємною частиною договору та набирає чинності з моменту підписання.
Товариство є суб`єктом господарської діяльності, що здійснює виробництво. транспортування та постачання теплової енергії (теплопостачальною організацією) у Київській області на підставі ліцензій на провадження зазначених видів господарської діяльності, виданих за розпорядженням від 15.08.2019 року № 470 Київської обласної державної адміністрації Товариство є теплопостачальною організацією і його діяльність регулюється Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 року № 2633, Законом, Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 21.08.2019 року № 830 та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють таку діяльність.
08.11.2019 року ТОВ «КК «Реформа» (виконавець) та ТОВ «Зараз-4» (колективний споживач), що є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , діє від імені та за рахунок співвласників зазначеного будинку на підставі рішень зборів співвласників багатоквартирного будинку від 16.05.2016 року№ 16, уклали договір № TE-16 про надання послуги з постачання теплової енергії.
За умовами даного договору виконавець зобов`язується надавати колективному споживачеві послугу з постачання теплової енергії на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а колективний споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим Договором.
Додатком 1 до договору № TE-16 сторони погодили, що на момент підписання договору № TE-16 про надання послуг з постачання теплової енергії від 08.11.2019 року, тарифи на теплову енергію затверджені в установленому законом порядку згідно з рішенням виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 30.09.2019 року № 317 (тариф - 1 392,76 грн за 1 Гкал).
Рішенням від 29.11.2019 року № 406 виконком Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради погодив ТОВ «КК «Реформа» відкориговані тарифи на послуги з виробництва теплової енергії, її транспортування та постачання для споживачів за адресою: АДРЕСА_6 (тариф - 1 543,15 грн за 1 Гкал).
Рішенням від 08.10.2020 року № 235 виконком Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради погодив ТОВ «КК «Реформа» тарифи на послуги з виробництва теплової енергії, її транспортування та постачання дія споживачів за адресою: АДРЕСА_6 (тариф - 1 185,40 грн за 1 Гкал). Застосування цього тарифу може бути введено в дію після переходу на нові договірні відносини між виконавцем комунальної послуги та споживачами, що відповідатимуть типовим договорам про надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року (08.10.2020 року) № 830.
Рішенням від 24.12.2020 року № 14-3-VIII виконком Борщагівської сільської ради погодив ТОВ «КК «Реформа» відкориговані тарифи на послуги з виробництва теплової енергії, її транспортування та постачання для споживачів за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, с. Чайки, вул. Лобановського (тариф - 1 588,66 грн за 1 Гкал). Застосування цього тарифу може бути введено в дію після переходу на нові договірні відносини між виконавцем комунальної послуги та споживачами, що відповідатимуть типовим договорам про надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року (24.12.2020 року) № 830.
Постановою від 19.04.2021 року (справа № 320/1650/21) Київський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області «Про встановлення відкоригованих тарифів ТОВ «КК «Реформа» від 24.12.2020 року № 14-3-VIII на послуги з виробництва теплової енергії, її транспортування та постачання з урахуванням коригування споживачам на території с. Чайки Бучанського р-ну Київської обл. на вул. В. Лобановського. Ця постанова набрала законної сили 25.05.2021 року.
Рішенням від 02.02.2021 року № 10 виконком Борщагівської сільської ради погодив ТОВ «КК «Реформа» відкориговані тарифи на послуги з виробництва теплової енергії, її транспортування та постачання для споживачів за адресою: АДРЕСА_6 (тариф - 1 806,71 грн за 1 Гкал). Застосування цього тарифу може бути введено в дію після переходу на нові договірні відносини між виконавцем комунальної послуги та споживачами, що відповідатимуть типовим договорам про надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року (02.02.2021 року) № 830.
Позивач належним чином виконує свої зобов`язання щодо надання житлово-комунальних послуг, надає послуги своєчасно та у повному обсязі відповідно до затверджених тарифів та укладених договорів. Доказів протилежного відповідачка суду не надала.
Між позивачем та відповідачкою відсутній договір про надання житлово-комунальних послуг, однак відповідачка користується наданими позивачем житлово-комунальними послугами.
Місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг.
Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Верховного Суду України від 20.04.2016 року у справі № 6-2951цс15).
Позивач стверджував, що відповідно до довідки про нарахування на оплату житлово-комунальних послуг за особовим рахунком ОСОБА_1 станом на 31.05.2024 року розмір заборгованості за період з 2020 до 2021 роки за спожиті послуги з теплової енергії складає 75 265,12 грн, з яких: 71 927,49 грн - за послугу з постачання теплової енергії; 3 337,63 - компенсація витрат теплової енергії на підігрів води.
Однак ця заборгованість, як пояснив позивач, виникла за період з 01.01.2018 року до 31.10.2021 року, та включає в себе компенсацію витрат теплової енергії на підігрів води в розмірі 3 337,63 грн, загальна заборгованість за постачання теплової енергії до квартири АДРЕСА_7 , власницею якої є відповідачка, складає 75 265,12 грн. Заяву про збільшення розміру позовних вимог позивач не подавав. Тому, місцевий суд правильно стягнув з відповідачки на користь позивача суму за період з 31.01. 2020 року до 31.10.2021 року, яка становила 36 301,93 грн.
За ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 67 Житлового кодексу УРСР (далі - ЖК УРСР), плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно зі ст. 2 Закону предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону).
Відповідно до ст. 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Стаття 322 ЦК України визначає, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Правовідносини у ці й справі є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги.
Обов`язок сплатити за надані й спожиті послуги випливає також з ч. 1 ст. 11 ЦК України про те, що цивільні права та обов`язки випливають із дій осіб, що передбачені актом цивільного законодавства.
Суд встановив, що позивач здійснив нарахування за теплову енергію за період з 24.12.2020 року до 02.02.2021 року на підставі рішення сільської ради від 24.12.2020 року, яке було скасовано в судовому порядку.
У цей період позивач нарахував за послуги за постачання теплової енергії: 31.12.2020 року на суму 3 957,41 грн та 31.01.2021 року на суму 6 040,07 грн.
Тому місцевий суд правильно виключив ці нарахування на загальну суму 9 997,48 грн із заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача компенсації витрат теплової енергії на підігрів води, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки заборгованість за цією послугою у сумі 3 337,63 грн нарахована 01.07.2018 року, а позивач просив стягнути цю заборгованість за період з 2020 до 2021 роки, то нарахована сума 3 337,63 грн не підлягає стягненню з відповідачки.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача суми заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 1 297,68 грн та за спожиті послуги з теплової енергії на загальну суму 26 304,45 грн.
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу про те, що позивач нарахував заборгованість з 01.05.2021 року до 31.05.2024 року (1 289,59 грн х 37 місяців = 47 714,83 грн) і не вийшов за межі позовних вимог; а кошти у розмірі 49 564,08 грн відповідачка перерахувала для погашення заборгованості за виконавчим листом № 369/10276/19 на виконання судового рішення від 26.03.2021 року, а тому і не були враховані позивачем при розрахунку заборгованості; на момент надання послуг з теплової енергії рішення Борщагівської сільської ради від 24.12.2020 року № 14-3-VIII було чинним, а тому послуги, які були надані, відповідачка має оплатити; відповідачка не надала доказів неналежного виконання послуг з постачання теплоенергії, претензії щодо тарифів чи нарахувань за період з грудня 2020 року до січня 2021 року також відсутні, а тому відсутні і підстави для виключення цього періоду із суми заборгованості, є безпідставними та спростовуються встановленими у справі обставинами.
Інші доводи апеляційної скарги також є неспроможними та не беруться судом до уваги.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції повно встановив обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають наявним у матеріалах справах доказам.
Отже, підстави для скасування рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.07.2026 року відсутні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути змінено та скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Апеляційний суд, враховуючи відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України не вбачає підстав для компенсації відповідачці понесених нею судових витрат на стадії апеляційного перегляду справи.
Керуючись ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз-4» - Левченка Федора Миколайовича залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 липня 2026 року залишити без змін.
Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена до Верховного Суду.
Головуючий: Судді: