КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
____________________________________
Справа № 752/27732/25
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/7189/2026
У Х В А Л А
16 жовтня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Головного управління ДПС в Одеській області - Кобилянської Дар`ї Миколаївни на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 грудня 2025 року у цивільній справі за заявою Головного управління ДПС в Одеській області про розкриття Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» інформації, яка містить банківську таємницю, відносно ТОВ «Бріз-Корп»,
установив:
рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 17 грудня 2025 року у задоволенні заяви відмовлено.
На вказане рішення суду 16 січня 2026 року представник ГУ ДПС в Одеській області - Кобилянська Д.М. через електронний кабінет у системі «Електронний суд» подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
23 січня 2026 року матеріали справи витребуванні з Голосіївського районного суду міста Києва.
Матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду 24 вересня 2026 року.
Згідно ч. 3 ст. 350 ЦПК України особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п`ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
З матеріалів справи вбачається, що рішення ухвалено судом 17 грудня 2025 року, тому строк на його апеляційне оскарження закінчився 22 грудня 2025 року.
Апеляційна скарга представником ГУ ДПС в Одеській області - Кобилянською Д.М. подана 16 січня 2026 року, тобто поза межами визначеного законом строку, заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду представником заявника не подано, не містить такого прохання і текст апеляційної скарги.
Крім того, апеляційна скарга не відповідала вимогам ст. 356 ЦПК України, а саме, представником ГУ ДПС в Одеській області - Кобилянською Д.М. не надано доказів направлення копії апеляційної скарги ТОВ «Бріз-Корп», а в апеляційній скарзі не зазначено, що вказане товариство не зареєстроване у Єдиній судові інформаційно-комунікаційній системі і не має електронного кабінету.
Враховуючи зазначене, ухвалою судді Київського апеляційного суду від 25 вересня 2026 року апеляційну скаргу було залишено без руху, а представнику ГУ ДПС в Одеській області - Кобилянській Д.М. встановлено строк десять днів з дня отримання копії ухвали для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку та для усунення недоліків апеляційної скарги.
Копія ухвали судді 28 вересня 2026 року о 19:10:35 доставлена до електронного кабінету представника ГУ ДПС в Одеській області - Кобилянської Д.М., що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.
Відповідно до частини 6 статті 272 ЦПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, строк для усунення недоліків апеляційної скарги закінчився 9 жовтня 2026 року.
7 жовтня 2026 року представник ГУ ДПС в Одеській області - Кобилянська Д.М. через систему «Електронний суд» подала до Київського апеляційного суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначила, що ТОВ «Бріз-Корп» є юридичною особою, яка в обов`язковому порядку зобов`язана зареєструватися у Єдиній судові інформаційно-комунікаційній системі. Покладення на учасника, який зареєстрував електронний кабінет, додаткового обов`язку надсилати паперові копії особі, яка цей обов`язок не виконала, є невиправданим.
Крім того, представник заявника просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, посилаючись на те, що апеляційну скаргу було подано у межах 30-ти денного строку з дня отримання повного тексту рішення (22 грудня 2025 року), тобто з дотриманням вимог ч.2 ст.354 ЦПК України.
Колегія суддів вважає, що наведені представником ГУ ДПС в Одеській області - Кобилянською Д.М. доводи у підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, є необґрунтованими, а причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними з таких підстав.
Як зазначалося вище, частина 3 статті 350 ЦПК України визначає, що рішення суду за результатами розгляду справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, підлягає оскарженню у п`ятиденний строк у встановленому законом порядку.
З матеріалів справи вбачається, що копія рішення суду доставлена до електронного кабінету заявника 22 грудня 2025 року (с.с.79), а відтак, застосовуючи аналогію закону, а саме положення частини 2 статті 354 ЦПК України, представник заявника мала правові підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду у разі подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня вручення заявнику копії повного тексту рішення, тобто до 29 грудня 2025 року, враховуючи, що 27 грудня 2025 року - це була субота.
Проте, апеляційна скарга подана представником заявника 16 січня 2026 року.
Доводи представника заявника, що відповідно до положень статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного тексту судового рішення, у даному випадку є помилковими, так як апелянтом оскаржується рішення суду за результатами розгляду заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, строк оскарження якого законодавцем обмежений п`ятиденним терміном.
Заява представника ГУ ДПС в Одеській області - Кобилянської Д.М. не містить інших доводів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм
процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Аналогічний правовий висновок виклав Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13.
Разом з цим, апеляційний суд зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи з поважності причин пропуску строку.
Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.
У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали представнику заявника реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, нею не наведено.
Апеляційний суд зазначає, що в ухвалі від 25 вересня 2026 року було звернуто увагу представника ГУ ДПС в Одеській області - Кобилянської Д.М. на положення частини 3 статті 350 ЦПК України та на необхідність у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначити поважні причини пропуску встановленого законом строку.
Однак, представник ГУ ДПС в Одеській області - Кобилянська Д.М. своїм правом не скористалася і у заяві про усунення недоліків не зазначила поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, які встановлені частиною 3 статті 350 ЦПК України.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки представник Головного управління ДПС в Одеській області - Кобилянська Д.М. подала апеляційну скаргу на рішення суду з пропуском визначеного законом строку, а зазначені нею причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, колегія суддів у відкритті апеляційного провадження відмовляє.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
у задоволенні заяви представника ГУ ДПС в Одеській області - Кобилянської Дар`ї Миколаївни про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Голосіївського
районного суду міста Києва від 17 грудня 2025 року відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Головного управління ДПС в Одеській області - Кобилянської Дар`ї Миколаївни на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 17 грудня 2025 року у цивільній справі за заявою Головного управління ДПС в Одеській області про розкриття Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» інформації, яка містить банківську таємницю, відносно ТОВ «Бріз-Корп».
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.І. Ящук