Справа № 932/4132/26
Провадження № 2/932/1353/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - Куцевола В.В.
при секретарі - Юрченко Я.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, третя особа - ОСОБА_2 , про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, -
ВСТАНОВИВ:
20.03.2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, третя особа - ОСОБА_2 , про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що він є онуком ОСОБА_3 по материнській лінії. ІНФОРМАЦІЯ_1 баба позивача - ОСОБА_3 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане виконавчим комітетом Мирноградської міської ради 26.06.2024 року. Після здійснення поховання, у зв`язку з різким загостренням безпекової ситуації та стрімким наближенням лінії фронту до м. Мирноград у серпні 2024 року, позивач разом із матір`ю був змушений терміново залишити місце проживання та евакуюватися. 29 серпня 2024 року мати позивача була евакуйована до м. Добропілля Донецької області та взята на облік як внутрішньо переміщена особа. Позивач певний час проживав разом із нею, а згодом вимушено переїхав до м. Києва. У подальшому, у зв`язку з подальшим погіршенням безпекової ситуації, мати позивача влітку 2025 року була змушена повторно змінити місце проживання та переїхати до м. Дніпра. Таким чином, з моменту відкриття спадщини позивач та його мати перебували у стані вимушеного переміщення, що супроводжувалося необхідністю термінового вирішення питань безпеки, житла, працевлаштування та адаптації до нових умов життя, що об`єктивно унеможливлювало своєчасне звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Під час переїзду з м. Добропілля серед документів, які поспіхом вивозили з м.Мирноград, мати позивача виявила заповіт, посвідчений за життя ОСОБА_3 . Відповідно до змісту заповіту, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповіла ОСОБА_1 належну їй квартиру АДРЕСА_1 . Про наявність заповіту позивачеві не було відомо, і лише влітку 2025 року він дізнався про його існування зі слів своєї матері. Після отримання інформації про наявність заповіту позивач без зволікань вжив заходів для оформлення спадкових прав, зокрема 08.07.2025 року оформив довіреність на матір для представництва його інтересів. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамарник О.Ю. та зареєстрована в реєстрі за № 596. 19.11.2025 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лушкіною О.В., після розгляду документів, поданих ОСОБА_2 , яка діє від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, було заведено спадкову справу № 194/2025 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , однак , нотаріус відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском встановленого ст. 1270 ЦК України строку для її прийняття, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.11.2025 року. Оскільки позивач не був обізнаний про наявність заповіту, він обґрунтовано не розраховував на набуття спадкових прав після смерті баби, адже за законом належить до спадкоємців п`ятої черги. На підставі викладеного, просить суд визначити йому додатковий строк три місяці для прийняття.
Ухвалою суду від 06.04.2026 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження. Сторонам встановлено строк на подання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 25.05.2026 року витребувано від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Лушкіної Оксани Володимирівни належним чином засвідчену копію спадкової справи №194/2025, заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою від 04.08.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У судове засідання представник позивача не з`явилась, подала заяву, у якій просила провести розгляд справи без її участі.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, пода заяву про розгляд справи без участі, у якій зазначив, що не заперечує прти задоволення позовних вимог.
Третя особа у судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі, у якій зазначила, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_3 , що підтверджується: копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 виданого 21.11.2001 року, копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 виданого 16.10.1970 року, витягом Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 0[телефон приховано] від 22.01.2026 року, копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 виданого 19.10.2012 року.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Мирноградської міської ради 26.06.2024 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до копії заповіту посвідченого 22.11.2018 року приватним нотаріусом Мирноградського міського нотаріального округу Донецької області Воробей О.В., зареєстрований у реєстрі за №472, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповіла ОСОБА_1 належну їй квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно копії договру договору купівліпродажу квартири, посвідченого 27.10.1999 року приватним нотаріусом Димитровського міського нотаріального округу Донецької області Богатовим С.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 3558, ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_5 квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано 01.04.2024 року за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу № 3558 від 27.10.1999 року.
Як вбачається, з витребуваних судом матеріалів спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини за заповітом 19.11.2025 року звернувся онук померлої - ОСОБА_1 .
Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кулик Н.Б. від 09.11.2025 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину, оскільки пропущенно шестимісячний строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Позивач є внутрішьо переміщеної особою, що підтверджується довідками № 3002-5001933344 від 29.07.2022 року та №3002-7501928869.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї.
Відповідно до статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Отже, закон розрізняє факти, які свідчать про прийняття спадщини особою, яка на час відкриття спадщини постійно проживала зі спадкодавцем, та особою, яка на час відкриття спадщини не проживала (постійно не проживала) зі спадкодавцем.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.
Надаючи правову оцінку причинам пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
В даному випадку строк для прийняття спадщини після померлої минув.
Одночасно, ч. 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суд звертає увагу, що законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості одержання своєї частки спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, також і після спливу значного строку.
Відповідно до роз`яснень, зазначених у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Згідно правової позиції викладеної у постанові ВС/КЦС від 26.06.2019 прийнятій за результатами розгляду справи №565/1145/17, поважними причинами пропуску строку визначаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Суд звертає увагу, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, враховуючи збройну агресію російської федерації проти України, необхідності позивача залишити своє місце проживання та переїзду до іншого міста, отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, необізнаність про наявність заповіту, є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця, що потягло за собою пропуск строку для прийняття спадщини, тому заявлені вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Окрім цього судом враховано позицію відповідача викладену в заяві про розгляд справи без участі, в якій зазначено, що відповідач не заперечує проти задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивач у позові не наполягав на стягненні судового збору з відповідача.
Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
За вказаних обставин, враховуючи позицію позивача та відповідача, суд вважає за необхідне покласти судові витрати на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, третя особа - ОСОБА_2 , про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ) додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя В.В. Куцевол