№ 207/2308/26
№ 2-п/207/58/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 року
Південний районний суд міста Кам`янського у складі
головуючого - судді Притуляка С.А.,
за участю секретаря судового засідання Ткаченко К.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача про перегляд заочного рішення по цивільній справі №207/2308/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідач - ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 14.08.2026 у справі № 207/2308/26, в якій просить скасувати заочне рішення Південного районного суду м. Кам`янського від 14.08.2026 року та призначити справу до розгляду за правилами загального/спрощеного позовного провадження. Під час нового розгляду справи врахувати позицію відповідача, який не заперечує проти розірвання шлюбу, але наполягає на дослідженні обставин фактичного припинення шлюбно-сімейних відносин сторін з 2017 року, припинення спільного проживання та ведення спільного господарства.
Заява мотивована тим, що причини неявки відповідача у судові засідання та неподання ним відзиву на позов є поважними, оскільки відповідач не був повідомлений про відкриття та розгляд справи та до отримання заочного рішення не був обізнаний про існування судового провадження. Відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу з ОСОБА_1 . Разом із тим ОСОБА_2 не погоджується з неповнотою встановлених судом обставин припинення сімейних відносин між сторонами. Фактичні шлюбно-сімейні відносини припинилися ще у 2017 році. Шлюб між сторонами юридично був зареєстрований, однак фактичні сімейні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 остаточно припинилися ще у 2017 році. Починаючи з цього часу сторони: не проживають однією сім`єю; не ведуть спільного господарства; не мають спільного сімейного бюджету; не здійснюють спільних витрат як подружжя; не підтримують сімейних відносин; фактично живуть самостійним та незалежним один від одного життям. Крім того, Позивачка протягом майже трьох останніх років постійно проживає за межами України. Водночас ОСОБА_2 тривалий час проживає з іншою жінкою, з якою має спільного сина ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наведені обставини додатково підтверджують, що сім`я між Позивачкою та Відповідачем фактично припинила своє існування задовго до звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про розірвання шлюбу. Після фактичного припинення сімейних відносин із Позивачкою Відповідач самостійно, за власні кошти придбав майно значної вартості. Ця обставина має істотне правове значення з огляду на положення Сімейного кодексу України.
В судовому засіданні відповідач підтримав заяву про перегляд та скасування заочного рішення та просив її задовольнити. Пояснив, що не заперечує щодо розірвання шлюбу та не має наміру зберігати сім`ю з позивачем і наразі вже проживає з іншою жінкою. Однак, вважає істотним значенням для даної справи врахування судом в своєму рішенні про розірвання шлюбу більш точного періоду фактичного припинення шлюбних стосунків, оскільки має побоювання про можливе майбутнє звернення позивача з позовом про поділ майна подружжя, яке формально набуте в шлюбі, однак фактично вже після припинення сімейних відносин та не проживання сторін як чоловіка та дружини.
Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, однак, надали письмові заперечення проти заяви про перегляд заочного рішення, в яких просили дану заяву розглянути без їх участі, врахувавши дані пояснення.
По суті заяви позивач зазначила, що відповідач вважає, що фактичні шлюбні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 остаточно припинилися ще у 2017 році, а не у 2019 році, при цьому жодних доказів на підтвердження зазначеного не надає. Тим паче, судом у заочному рішенні не було встановлено з якого саме часу шлюбні відносини між сторонами були припинені. Звертаємо увагу суду на те, що Позивач не заявляла майнові вимоги до Відповідача і не бажає наміру цього робити в подальшому в іншому позовному провадженні, а тому за які кошти Відповідачем було "придбано майно значної вартості після припинення шлюбних відносин" Позивачу не цікаво. Позовна вимога, яка розглядалась, стосувалсь лише розірваня шлюбу між сторонами. Тому вважає, що підстав для перегляду і скасування заочного рішення Південного районного суду міста Кам`янського у справі № 207/2308/26 про розірвання шлюбу - немає.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Південного районного суду із позовом до відповідача - ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Заочним рішенням Південного районного суду міста Кам`янського від 14.08.2026р. позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволено. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 05.03.1988 року у відділі РАЦС Баглійського РВК м. Дніпродзержинська, актовий запис №151 - розірвано.
Згідно відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, незважаючи на поважність причин не подання відповідачем відзиву на позовну заяву, ним має бути обгрунтовано те, що докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За приписами ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Вказані обставини ретельно проаналізовані судом під час ухвалення заочного рішення і їм надано належну оцінку.
Зокрема, задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходив з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Звертаючись наразі із заявою про скасування заочного рішення про розірвання шлюбу, відповідач посилається на те, що фактичні сімейні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 остаточно припинилися ще у 2017 році. Починаючи з цього часу сторони: не проживають однією сім`єю; не ведуть спільного господарства; не мають спільного сімейного бюджету; не здійснюють спільних витрат як подружжя; не підтримують сімейних відносин; фактично живуть самостійним та незалежним один від одного життям.
Отже, фактично повністю визнаючи позовні вимоги про розірвання шлюбу.
Втім, аргументація відповідача необхідності перегляду та скасування заочного рішення про розірвання шлюбу фактично зводиться до встановлення певного преюдиційного факту, а саме точного періоду припинення шлюбних відносин, що необхідно для подальшого вирішення питання про поділ майна подружжя.
Наведені обставини не є підставою для перегляду заочного рішення та його скасування, не входять до предмету доказування у справі про розірвання шлюбу та мають встановлюватися безпосередньо під час вирішення спору про поділ майна подружжя, якщо такий матиме місце між сторонами.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про те, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 86, 231, 232, 287 ЦПК України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні заяві відповідача про перегляд заочного рішення по цивільній справі №207/2308/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- відмовити.
Роз`яснити, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Притуляк С.А.