Справа № 209/1922/26
Провадження № 2/209/1874/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2026 року м. Кам`янське
Дніпровський районний суд міста Кам`янського
у складі: головуючого - судді Корнєєвої І.В.
при секретарі Пиндик Т.С.
за участі прокурора Бразалук А.В.
представника позивача - Галушко Є.Ю.
третьої особи - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи : батьки-вихователі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
В С Т А Н О В И В:
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав, відносно дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов обґрунтовано тим, що відповідач є матір`ю дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про батька малолітньої дитини записано відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
Відповідно до листа відділення поліції № 1 Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30.12.2022 № 44.1/13-8380 службі у справах дітей міської ради стало відомо , що до зазначеного відділення поліції особисто звернувся старший рідний брат дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (на теперішній час є повнолітнім), який зазначив , що його мати ,яка має психічне захворювання, не виконує свої батьківські обов`язки , тому йому потрібна допомога поліції у вирішенні даної ситуації.
З метою захисту прав та інтересів дітей службою у справах дітей Кам`янської міської ради було направлено листа до Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 1» Кам`янської міської ради про надання відомостей чи перебуває /перебувала на обліку лікаря-нарколога та лікаря- психіатра гр. ОСОБА_3 та чи не перешкоджає стан здоров`я матері виконанню батьківських обов`язків відносно її дитини.
Згідно отриманого від медичного закладу висновку лікарсько-консультативної комісії КНП КМР «Міська лікарня № 1» від 10.01.2023 року № 79 про наявність у батька, матері дитини тривалої хвороби, яка перешкоджає виконанню батьківських обов`язків , матір дітей гр. ОСОБА_3 мала високий ступінь втрати здоров`я внаслідок тривалої хвороби , що спричиняло повну нездатність до самообслуговування та залежність від інших осіб і перешкоджанню виконанню батьківських обов`язків, відомостей про інших родичів, які б могли взяти дітей на виховання , служба у справах дітей міської ради не мала.
За направленням служби у справах дітей міської ради від 18.01.2023 року відбулося знайомство дітей в батьками-вихователями подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .
Відповідно до п.31, 78 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Порядок діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини » (зі змінами) після проходження дітьми медичного обстеження , наказом служби у справах дітей міської ради від 20.01.2023 «Про тимчасове влаштування дітей ,які залишилися без батьківського піклування» , дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було тимчасово влаштовано до дитячого будинку сімейного типу подружжя ОСОБА_8 .
Малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітньому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рішеннями виконавчого комітету від 22.02.2023 р. № 67 та № 68 надано статус дітей , позбавлених батьківського піклування та поставлено на первинний облік в службі у справах дітей Кам`янської міської ради.
Малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , влаштовано у дитячий будинок сімейного типу подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_9 рішенням виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 22.02.2023 р. № 78 «Про влаштування у дитячий будинок сімейного типу подружжя ОСОБА_8 на виховання та спільне проживання дітей».
Влітку 2023 року , неповнолітня дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який закінчив 9 класів ліцею № 30 та виявив бажання проживати самостійно у зв`язку із навчанням у Придніпровському державному металургійному фаховому коледжі на повному державному утриманні, було прийнято рішення виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 23.08.2023 № 379 «Про припинення перебування у дитячому будинку сімейного типу подружжя ОСОБА_8 виховання ОСОБА_6 » неповнолітню дитину влаштовано до зазначеного навчального закладу на повне державне утримання та було припинено його перебування у дитячому будинку сімейного типу подружжя ОСОБА_8 .
У листопаді 2024 року до служби у справах дітей Кам`янської міської ради надійшла заява від матері дитини гр. ОСОБА_3 , в якій вона зазначила , що бажає повернути собі на виховання малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із покращенням стану здоров`я та зміною групи інвалідності з 2 на 3 групу, встановленою 28.09.2023 р. КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» ДОР» міжрайонною психіатричною МСЕК , встановленої міжрайонною психіатричною МСЕК №2.
Відповідно до листа Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня № 9» від 14.05.2025 року № 1-02/319 гр. ОСОБА_3 перебуває на обліку у лікаря-психіатра з 09.07.2009 , має ознаки психічного захворювання з довготривалим перебігом, що може перешкоджати виконанню батьківських обов`язків.
Гр. ОСОБА_3 перебувала в реєстрі лікаря- нарколога з 01.03.2012. Рішенням ЛКК від 12.11.2019 знята з обліку у нарколога по стійкому поліпшенню.
Службою у справах дітей Кам`янської міської ради проведена відповідна робота з гр. ОСОБА_3 щодо повернення їй на виховання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , З матір`ю дитини проводилися бесіди щодо виконання нею батьківських обов`язків відносно малолітнього сина та надавалися консультації щодо процедури повернення їй на виховання дитини.
Керуючись Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 (зі змінами). З метою вирішення питання щодо можливості повернення гр. ОСОБА_3 на виховання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спеціалістами служби у справах дітей Кам`янської міської ради було перевірено наявність у матері доходу для утримання дитини , обстежено житлово-побутові умови, про складено відповідний акт та забезпечено проведенням фахівцеміз соціальної роботи КЗ «Центр надання соціальних послуг» Кам`янської міської ради оцінки потреб з метою встановлення спроможності виконувати гр. ОСОБА_3 своїх обов`язків з виховання і догляду дитини та підготовки висновку виконавчого органу міської ради про можливість передачі малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для подальшого виховання матері.
Під час обстеження житлово-побутових умов було встановлено , що умови для проживання та виховання дитини не відповідають вимогам чинного законодавста, а саме: відсутнє опалення, електро-водопостачання у приміщенні , необхідні меблі для одягу, побутова техніка та приладдя для навчання, відсутнє скло у вікні на кухні, вхід у будинок є небезпечним у зв`язку із наявністю великої не закритої ями. Житлове приміщення потребує генерального прибирання та капітального ремонту.
Відповідно до зазначено вище , 13.01.2025 року на засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Кам`янської міської ради було винесено для розгляду питання щодо доцільності повернення на виховання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його матері гр. ОСОБА_3 у зв`язку із покращенням стану її здоров`я.
Членами комісії було вирішено:
-вважати недоцільним повернення на виховання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матері гр. ОСОБА_3 у зв`язку із відсутністю умов для проживання дитини;
- гр. ОСОБА_3 усунути виявлені недоліки під час обстеження житлово-побутових умов для проживання та виховання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в термін до 01.07.2025 ;
- питання доцільності повернення на виховання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матері гр. ОСОБА_3 винести на розгляд комісії у липні 2025 року.
Питання про можливість передачі малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для подальшого виховання матері дитини гр. ОСОБА_3 було розглянуто ще двічі на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті міської ради.
08.07.2025 р. на засіданні комісії за проханням гр. ОСОБА_3 про надання їй ще часу для покращення умов проживання для дитини було вирішено про перенесення розгляду даного питання на наступне засідання комісії.
При здійсненні додаткового обстеження житлово-побутових умов було встановлено, що умови для проживання та виховання дитини не відповідали вимогам чинного законодавства та гр. ОСОБА_3 в терміни, які були визначені комісією, не усунуто зазначені недоліки. Під час спілкування гр. ОСОБА_3 скаржилася, що їй не вистачає здоров`я для здійснення ремонту у будинку та коштів для підключення світла , теплопостачання, проведення водопостачання у будинок.
07.08.2025 року, на якому у присутності матері дитини, комісією було вирішено, що , з урахуванням того, що нею не було усунено виявлених недоліків, тому вважати недоцільним повернення на виховання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його матері гр. ОСОБА_3 та вважати доцільним звернення органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради з позовною заявою до суду про позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_3 відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За час виховання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у дитячому будинку сімейного типу подружжя ОСОБА_8 , мати дитини гр. ОСОБА_3 намагалася зустрічатися з дитиною, але всі зустрічі, зі слів батьків-вихователів, закінчувалися сварками, не бажанням дитини спілкуватися зі своєю матір`ю тому, що вона починала агресувати, неадекватно себе поводити , застосовувати при спілкуванні нецензурну мову.
Гр. ОСОБА_3 , маючи малолітню дитину , в порушення вимог статей 8,11 Закону України «Про охорону дитинства»,якою передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного , інтелектуального, морального, культурного, духовного, соціального розвитку і предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини, внаслідок наявності зазначеного вище захворювання не зможе виконувати належним чином свої батьківські обов`язки.
Позивач просить позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1 /4 частини з усіх видів доходів, але не меншому 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею 18 річного віку на користь батьків-вихователів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 08.04.2026 відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду від 23.06.2026 закрито проведення підготовчого провадження, справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просили їх задовольнити.
Відповідач до судового засідання жодного разу не з`явився , про час , дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином , про причини неявки не повідомив, від відповідача заяв по суті справи до суду не надійшло, останній не скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду відзив на позовну заяву.
Третя особа ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав.
Третя особа ОСОБА_4 до судового засідання не з`явився , надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги про позбавлення батьківських прав відповідача не підтримав ,зазначивши, що відповідач страждає на психічну хворобу, внаслідок чого не може виконувати батьківські обов`язки , тому у її діях відсутнє умисне, винне не виконання нею своїх батьківських обов`язків. ,
Фіксування судового процесу здійснювалося за допомогою звукозаписувального технічного пристрою на підставі ст. 247 ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі у їх сукупності , прийшов до наступних висновків.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства`передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно з ч. ч. 1 4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Частиною 1 ст. 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Тлумачення змісту ч. 1 ст. 164 СК України дає підстави для висновку, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).
Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
У ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини. Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
У рішенні від 16.07.2015 у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
У справі «Ілля Ляпін проти росії» (заява (№ 70879/11) ЄСПЛ також наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання, зазначивши при цьому, що наявність сімейних зв`язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 у справі № 402/428/16-ц та Верховним Судом у постановах: від 02.12.2020 у справі № 180/1954/19, від 13.11.2020 у справі № 760/6835/18, від 09.11.2020 у справі № 753/9433/17, від 02.11.2020 у справі № 552/2947/19 та у постанові від 24.04.2019 у справі № 300/908/17.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини.
Подібний висновок викладено у постанові від 06.05.2020 у справі № 753/2025/19.
Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оцінювальний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин.
За положенням ч. 6 ст. 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, беруть участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальній забезпеченості (ст. 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному і міжнародному рівнях від 03.12.1986).
Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та освідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини (постанова Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 461/7387/16-ц).
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Зокрема, вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 638/16622/17, від 13.04.2020 у справі № 760/468/18, від 29.04.2020 у справі № 522/10703/18, від 11.09.2020 у справі № 357/12295/18, від 29.07.2021 у справі № 686/16892/20. Судова практика щодо застосування положень ст. 164 СК України є усталеною.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.
Судом встановлено, що відповідач є матір`ю дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про батька малолітньої дитини записано відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с.13,14).
Відповідно до листа відділення поліції № 1 Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30.12.2022 № 44.1/13-8380 службі у справах дітей міської ради стало відомо , що до зазначеного відділення поліції особисто звернувся старший рідний брат дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (на теперішній час є повнолітнім), який зазначив , що його мати ,яка має психічне захворювання, не виконує свої батьківські обов`язки , тому йому потрібна допомога поліції у вирішенні даної ситуації.
З метою захисту прав та інтересів дітей службою у справах дітей Кам`янської міської ради було направлено листа до Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 1» Кам`янської міської ради про надання відомостей чи перебуває /перебувала на обліку лікаря-нарколога та лікаря- психіатра гр. ОСОБА_3 та чи не перешкоджає стан здоров`я матері виконанню батьківських обов`язків відносно її дитини.
Згідно отриманого від медичного закладу висновку лікарсько-консультативної комісії КНП КМР «Міська лікарня № 1» від 10.01.2023 року № 79 про наявність у батька, матері дитини тривалої хвороби, яка перешкоджає виконанню батьківських обов`язків , матір дітей гр. ОСОБА_3 мала високий ступінь втрати здоров`я внаслідок тривалої хвороби , що спричиняло повну нездатність до самообслуговування та залежність від інших осіб і перешкоджанню виконанню батьківських обов`язків, відомостей про інших родичів, які б могли взяти дітей на виховання , служба у справах дітей міської ради не мала (а.с.19).
За направленням служби у справах дітей міської ради від 18.01.2023 року відбулося знайомство дітей в батьками-вихователями подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .
Відповідно до п.31, 78 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Порядок діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини » (зі змінами) після проходження дітьми медичного обстеження , наказом служби у справах дітей міської ради від 20.01.2023 «Про тимчасове влаштування дітей ,які залишилися без батьківського піклування» , дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було тимчасово влаштовано до дитячого будинку сімейного типу подружжя ОСОБА_8 (а.с.16,17).
Малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітньому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рішеннями виконавчого комітету від 22.02.2023 р. № 67 та № 68 надано статус дітей , позбавлених батьківського піклування та поставлено на первинний облік в службі у справах дітей Кам`янської міської ради (а.с.15).
Малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , влаштовано у дитячий будинок сімейного типу подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_9 рішенням виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 22.02.2023 р. № 78 «Про влаштування у дитячий будинок сімейного типу подружжя ОСОБА_8 на виховання та спільне проживання дітей».
Влітку 2023 року , неповнолітня дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який закінчив 9 класів ліцею № 30 та виявив бажання проживати самостійно у зв`язку із навчанням у Придніпровському державному металургійному фаховому коледжі на повному державному утриманні, було прийнято рішення виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 23.08.2023 № 379 «Про припинення перебування у дитячому будинку сімейного типу подружжя ОСОБА_8 виховання ОСОБА_6 » неповнолітню дитину влаштовано до зазначеного навчального закладу на повне державне утримання та було припинено його перебування у дитячому будинку сімейного типу подружжя ОСОБА_8 (а.с.18).
У листопаді 2024 року до служби у справах дітей Кам`янської міської ради надійшла заява від матері дитини гр. ОСОБА_3 , в якій вона зазначила , що бажає повернути собі на виховання малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із покращенням стану здоров`я та зміною групи інвалідності з 2 на 3 групу, встановленою 28.09.2023 р. КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» ДОР» міжрайонною психіатричною МСЕК , встановленої міжрайонною психіатричною МСЕК №2.
Відповідно до листа Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня № 9» від 14.05.2025 року № 1-02/319 гр. ОСОБА_3 перебуває на обліку у лікаря-психіатра з 09.07.2009 , має ознаки психічного захворювання з довготривалим перебігом, що може перешкоджати виконанню батьківських обов`язків (а.с.20,21 ).
Гр. ОСОБА_3 перебувала в реєстрі лікаря- нарколога з 01.03.2012. Рішенням ЛКК від 12.11.2019 знята з обліку у нарколога по стійкому поліпшенню (а.с.22).
Службою у справах дітей Кам`янської міської ради проведена відповідна робота з гр. ОСОБА_3 щодо повернення їй на виховання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , З матір`ю дитини проводилися бесіди щодо виконання нею батьківських обов`язків відносно малолітнього сина та надавалися консультації щодо процедури повернення їй на виховання дитини.
Керуючись Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 (зі змінами). З метою вирішення питання щодо можливості повернення гр. ОСОБА_3 на виховання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спеціалістами служби у справах дітей Кам`янської міської ради було перевірено наявність у матері доходу для утримання дитини , обстежено житлово-побутові умови, про складено відповідний акт та забезпечено проведенням фахівцеміз соціальної роботи КЗ «Центр надання соціальних послуг» Кам`янської міської ради оцінки потреб з метою встановлення спроможності виконувати гр. ОСОБА_3 своїх обов`язків з виховання і догляду дитини та підготовки висновку виконавчого органу міської ради про можливість передачі малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для подальшого виховання матері.
Під час обстеження житлово-побутових умов було встановлено , що умови для проживання та виховання дитини не відповідають вимогам чинного законодавста, а саме: відсутнє опалення, електро-водопостачання у приміщенні , необхідні меблі для одягу, побутова техніка та приладдя для навчання, відсутнє скло у вікні на кухні, вхід у будинок є небезпечним у зв`язку із наявністю великої не закритої ями. Житлове приміщення потребує генерального прибирання та капітального ремонту (а.с.25).
Відповідно до зазначено вище , 13.01.2025 року на засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Кам`янської міської ради було винесено для розгляду питання щодо доцільності повернення на виховання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його матері гр. ОСОБА_3 у зв`язку із покращенням стану її здоров`я.
Членами комісії було вирішено:
-вважати недоцільним повернення на виховання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матері гр. ОСОБА_3 у зв`язку із відсутністю умов для проживання дитини;
- гр. ОСОБА_3 усунути виявлені недоліки під час обстеження житлово-побутових умов для проживання та виховання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в термін до 01.07.2025 ;
- питання доцільності повернення на виховання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матері гр. ОСОБА_3 винести на розгляд комісії у липні 2025 року(а.с.9-12).
Питання про можливість передачі малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для подальшого виховання матері дитини гр. ОСОБА_3 було розглянуто ще двічі на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті міської ради.
08.07.2025 р. на засіданні комісії за проханням гр. ОСОБА_3 про надання їй ще часу для покращення умов проживання для дитини було вирішено про перенесення розгляду даного питання на наступне засідання комісії.
При здійсненні додаткового обстеження житлово-побутових умов було встановлено, що умови для проживання та виховання дитини не відповідали вимогам чинного законодавства та гр. ОСОБА_3 в терміни, які були визначені комісією, не усунуто зазначені недоліки. Під час спілкування гр. ОСОБА_3 скаржилася, що їй не вистачає здоров`я для здійснення ремонту у будинку та коштів для підключення світла , теплопостачання, проведення водопостачання у будинок (а.с.26).
07.08.2025 року, на якому у присутності матері дитини, комісією було вирішено, що , з урахуванням того, що нею не було усунено виявлених недоліків, тому вважати недоцільним повернення на виховання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його матері гр. ОСОБА_3 та вважати доцільним звернення органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради з позовною заявою до суду про позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_3 відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9-12).
Малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомив, що матір іноді приходить до нього , спілкуватися з матір`ю він не бажає , хоче, щоб його матір позбавили батьківських прав.
Суд зазначає, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків, свідомого нехтування ним своїми обов`язками і допускається тоді, коли неможливо змінити ставлення батьків до виховання дитини.
Разом з цим, матеріалами справи та дослідженими доказами не підтверджується, що відповідач свідомо та остаточно знехтував своїми обов`язками відносно дитини, відповідач має ознаки психічного захворювання з довготривалим перебігом, що може перешкоджати виконанню батьківських обов`язків .
Позивач не довів та не надав суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення матері по відношенню до нього батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків.
Суд звертає увагу на те, що висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача є таким, що має рекомендаційний характер, оскільки в ньому не зазначено наявності виключних обставин, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про свідоме нехтування відповідачем своїми обов`язками, що у свою чергу були б законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення батьківських прав, що найкраще відповідатиме інтересам дітей (постанова Верховного Суду від 15.04.2021 (справа № 243/13192/19-ц).
Вказаний висновок оцінений судом у сукупності з іншими доказами і сам по собі не є правовою підставою для застосування крайнього заходу - позбавлення батьківських прав.
Отже, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки докази, подані позивачем, не свідчать про свідоме ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, а також про необхідність застосування такого виключного заходу саме в інтересах дітей.
Натомість необґрунтоване та передчасне позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини.
Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (рішення Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України», пункт 49). Наявності таких обставин у цій справі не доведено.
Посилання позивача на те, що відповідач не виконує свої батьківські обов`язки не може бути підставою для задоволення позову, оскільки простої бездіяльності з боку матері недостатньо для того, щоб зробити висновок про наявність виняткових обставин, за яких можливо позбавити її батьківських прав. Навіть якщо припустити, що саме бездіяльність матері призвела до розриву зв`язків між нею та дитиною, то ця обставина не є достатньою для позбавлення батька батьківських прав. (постанова Верховного Суду від 04.04.2024 у справі № 553/449/20).
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є недоцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склалися, застосовувати не можна, а тому вважає за необхідне у позові про позбавлення батьківських прав відмовити повністю.
В судовому засіданні встановлено , що за рішення позивача дитина проживає в дитячому будинку сімейного типу разом з батьками -вихователями ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Матеріалами справи не підтверджується той факт, що відповідачем здійснюється матеріальна допомога у утримання дитини
Частиною 3 ст. 181 Кодексу визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч. 2 ст. 182 Кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 184 Сімейного Кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Матеріали справи не містять інформації про перебування на утриманні у відповідача інших осіб.
Тому, суд вважає можливим визначити до щомісячного стягнення з відповідача суми аліментів в розмірі 1/4 частини усіх видів його доходу (заробітку) гривень, що не буде непомірним тягарем для відповідача в той же час у гідній мірі забезпечуватиме належний рівень матеріального утримання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Таким чином, суд не має підстав для призначення стягнення аліментів з дня набрання рішенням чинності.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи : батьки-вихователі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 /4 (однієї чверті) частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на місяць, починаючи з 03 квітня 2026 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в дохід держави в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.
Згідно зі ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 14 жовтня 2026 року.
Суддя І.В. Корнєєва