Справа № 177/1279/26
2/212/5443/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді - Зіміна М.В., секретаря судового засідання Пелешенко К.В.,
за участі представника відповідача адвоката Вовк М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-
встановив:
16 квітня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» (далі - ТОВ «Деал фінанс груп») звернулось до Криворізького районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.11.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №77625656 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (надалі - Договір позики), за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 10 491,00 грн. строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день (базова процентна ставка/фіксована).
04.01.2022 р. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 025-040122 від 04.01.2022 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №77625656 від 08.11.2021 р.
05.12.2025 р. ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал фінанс груп» уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р. за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №77625656 від 08.11.2021 р.
Відповідач всупереч умовам Договору позики свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив, внаслідок чого станом на день звернення до суду з даною позовною заявою має заборгованість перед позивачем у розмірі 32 682,30 грн. (розрахунок заборгованості - додається), зокрема: 10 491,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 22 191,30 грн. - сума заборгованості за відсотками.
У зв`язку із вищевикладеним, ТОВ «Деал фінанс груп» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором позики №77625656 в розмірі 32 682,30 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 4500,00 грн., та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.
Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2026 року цивільну справу передано за підсудністю Покровському районному суду міста Кривого Рогу.
Ухвалою суду від 08 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.
21 липня 2026 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній визнає позовні вимоги на суму 16326,17 грн., а у задоволенні заявлених позивачем 32 682,30 грн просить суд відмовити. Вказує, що ним визнається тіло позики та нарахування процентів на строк 30 днів. Посилається на те, що у договорі прямо закріплено, що підвищена ставка за понадстрокове користування не застосовується під час карантину, а тому вважає, що позивач протягом строку дії карантину не мав права здійснювати нарахування процентів за положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України. Просив суд зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу до 3000,00 грн., та стягнути витрати відповідача на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.
23 липня 2026 року позивачем подано відповідь на відзив, згідно якого Договір позики укладався разом із Правилами надання грошових коштів, з якими відповідач погодився під час підписання. Цими правилами (п. 6.5) передбачено нарахування відсотків за понадстрокове користування строком до 90 календарних днів, що не є штрафною санкцією чи пенею. Щодо витрат відповідача на правову допомогу вказав, що сума у 5000,00 грн. є завищеною та неспівмірною зі складністю справи, оскільки справа є малозначною і не потребувала значних часових витрат.
У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника позивача.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково на суму 16 326,17 грн. та просив суд відмовити у задоволенні решти вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Також просив суд стягнути витрати на правову допомогу з позивача в розмірі 5000,00 грн. та зменшити розмір витрат позивача на правову допомогу до 3000,00 грн.
Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступне.
08 листопада 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 77625656 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача XHpcDf1XUg.
Відповідно до пункту 2 Договору, позика надається у розмірі 10 491,00 грн, строком на 30 дні, дата повернення позики (останній день) 08.12.2021. Базова процентна ставка (фіксована) 1,99%. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не застосовується в період карантину) 2,70%.
Відповідно до п. 17 Договору, якщо сума Позики, зазначена в п.п. 2.1. п. 2 Договору, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений Договором строк нараховується процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) в розмірі, визначеному п. 2 Договору за кожен день такого користування.
У відповідності до довідки ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» № КД-000105616/ТНПП від 09.01.2026, вбачається проведення платіжної операції 08.11.2021 на суму 10491,00 грн. із зарахування коштів на банківську картку належну ОСОБА_1 .
За наданою АТ КБ «ПриватБанк» інформацією, витребуваною ухвалою суду за клопотанням позивача, банком емітовано карту на ім`я ОСОБА_1 та підтверджено зарахування 08.11.2021 на таку картку грошових коштів в розмірі 10491,00 грн.
04.01.2022 р. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 025-040122 від 04.01.2022 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №77625656 від 08.11.2021 р.
05.12.2025 р. ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал фінанс груп» уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р. за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №77625656 від 08.11.2021 р.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
За ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За приписами пункту 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис»).
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20.
Матеріалами справи підтверджено та визнається представником відповідача, що між 08 листопада 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 77625656, за умовами якої 08.11.2021 позичальником отримано грошові кошти в розмірі 10491,00 грн. За умовами договорів факторингу право вимоги до відповідача ОСОБА_1 набуло ТОВ «Деал фінанс груп».
Судом встановлено, що строк дії кредитного договору сторонами погоджено на 30 днів та те, що процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) у розмірі 2,70% за день не застосовується в період карантину.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято 11.03.2020 року постанову «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» за №211, якою установлено із 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин. У подальшому Кабінет Міністрів України неодноразово продовжував карантин на території України та припинив його дію 01 липня 2023 року.
Враховуюче викладене суд не погоджується з доводами позивача про нарахування процентів у розмірі 1,99 % на день за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, протягом 90 календарних днів, оскільки сторонами визначено не нарахування процентної ставки за понадстрокове користування позикою в період карантину.
Оскільки право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування - 08.12.2021 року, та розмір відсотків становить 6 263,13 грн.
З врахуванням здійсненого ОСОБА_1 платежу 13.12.2021 року в розмірі 355,96 грн., розмір заборгованості становить 16 326,17 грн. (10 419,00грн. + 6263,13 грн.) - 355,96 грн.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На виконання вказаних вимог закону позивачем надано: Договір про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 укладено між ТОВ Деал фінанс груп» та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною; витяг з Акту № 6-ДІЛ про приймання-передачі отриманої правової допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 на суму 4 500,00 грн., яка складається з вивчення наявних у Клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у Клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви на суму 500,00 грн., з судового супроводу в суді першої інстанції: Підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів Клієнта в суді (Адвокат самостійно подає позовну заяву від імені Клієнта, представляє інтереси як представник Клієнта в суді) в розмірі 4000,00 грн., платіжною інструкцією 16.01.2026 про оплату послуг адвоката.
Суд погоджується із наведеним розрахунком та доходить висновку про доведеність судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги позивачу у розмірі 4500,00 грн.
Також представником відповідача подано Договір про надання правничої допомоги №06/07/2026-ІІІ від 06.07.2026, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Вовком М.В., Акт приймання-передачі правничої допомоги від 14.07.2026 на суму 5000,00 грн., яка складається з ознайомлення з матеріалами справи вартістю 1000,00 грн., складання відзиву вартістю 3000,00 грн., ведення справи у суді вартістю 1000,00 грн.
Суд погоджується із наведеним розрахунком та доходить висновку про доведеність судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги відповідачу у розмірі 5000,00 грн.
За положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1329,87 грн. (2662,40 грн. х 49,95%) та витрати на правову допомогу в розмірі 2247,75 грн. (4500,00 грн. х 49,95%).
У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 2502,50 грн. (5000,00 грн. х 50,05%).
За ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Враховуючи те, що судові витрати покладено на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому суд вважає за необхідне зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні, у зв`язку з чим слід стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати в розмірі 1075,12 грн. із розрахунку (1329,87 грн. + 2247,75 грн.) - 2502,50 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 141, 247, 263, 265, 268, 352 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» заборгованість за Договором позики №77625656 від 08.11.2021 у загальному розмірі 16326 гривень 17 копійок, судові витрати в розмірі 1075 гривень 12 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його підписання безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп», місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд.31/33, оф.40/3, код ЄДРПОУ 44280974.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складений та підписаний 15 жовтня 2026 року.
Суддя: М. В. Зімін