У Х В А Л А
Справа № 183/986/25
№ 2-з/183/87/26
15 жовтня 2026 року м.Самар
Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Оладенко О.С., розглянувши заяву позивача представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка Олега Андрійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ ДАР ПОПАСНЕ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про стягнення боргу за договором позики,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ ДАР ПОПАСНЕ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про стягнення боргу за договором позики.
14.10.2026 через підсистему Електронний суд надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка Олега Андрійовича про забезпечення позову, у якій просить:
- накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, а також майнові права, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ФГ ДАР ПОПАСНЕ» (код ЄДРПОУ 41469459) і знаходяться у відповідача чи в інших осіб, у тому числі на кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, у межах загальної суми забезпечення позову - 2 450 233 (два мільйони чотириста п`ятдесят тисяч двісті тридцять три) гривні 80 копійок;
- у межах арешту майна, зазначеного в вищевказаному пункті, заборонити ТОВ «ФГ ДАР ПОПАСНЕ» та іншим особам, які здійснюють державну реєстрацію відповідних речових прав, вчиняти дії, спрямовані на відчуження або переоформлення права власності на рухоме та нерухоме майно та відчуження майнових прав ТОВ «ФГ ДАР ПОПАСНЕ», без заборони користування таким майном за його призначенням.
В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити і зробити неможливим виконання рішення в майбутньому, виходячи з того, що борг складає значну суму коштів - 2450233,80 грн. Позивачу стало відомо про намір відповідача в стислі строки реалізувати належні йому активи. За отриманою позивачем інформацією, така реалізація може відбуватися в умовах накопичення боргів перед декількома кредиторами, у тому числі за судовими рішеннями. ТОВ «ФГ ДАР ПОПАСНЕ» є боржником у чотирьох виконавчих провадженнях: № 81747921, № 81767441, № 81772616, № 81854931. Наявність кількох проваджень із примусового виконання є об`єктивним показником істотного виконавчого навантаження на активи боржника. Крім того, відповідно до рішень господарських судів, ухваленими стосовно того самого відповідача, сукупний розмір присуджених сум становить 11 784 128 грн 86 коп. Існування вже відкритих виконавчих проваджень та присуджених значних сум збільшує ризик, що на момент завершення розгляду справи відповідач не матиме достатніх вільних коштів чи майна для виконання рішення у цій справі.
Заява розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Враховуючи, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому заявив вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ ДАР ПОПАСНЕ», на його користь боргу за договором позики від 25.12.2023 та штрафу у загальному розмірі 2450233,80 грн.
Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, за змістом наведених вище статей, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У поданій заяві представник позивача просить накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, а також майнові права відповідача в межах суми 2 450 233,80 грн, а також заборонити відповідачу та державним реєстраторам вчиняти дії щодо відчуження або переоформлення майна та майнових прав.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на дані Єдиного реєстру боржників щодо перебування відповідача як боржника у чотирьох виконавчих провадженнях, наявність судових рішень господарських судів про стягнення значних сум на користь інших кредиторів, а також на те, що в іншій судовій справі представники відповідача самі заявляли про ризики своєї неплатоспроможності.
Оцінюючи обґрунтованість доводів заявника, суд зазначає таке.
Відповідно до положень статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Водночас сама по собі наявність у відповідача відкритих виконавчих проваджень чи невиконаних зобов`язань перед іншими кредиторами свідчить про його участь у господарській діяльності та наявність фінансових зобов`язань, проте автоматично не доводить наявності вчинених відповідачем умисних дій, спрямованих на приховування, швидке відчуження або знищення активів саме з метою ухилення від виконання можливого рішення суду за цим позовом.
Посилання заявника на обставини визнання відповідачем власних фінансових труднощів в інших господарських справах стосуються конкретних правовідносин із тими кредиторами та окремих періодів господарювання, натомість не підтверджують вчинення відповідачем незаконних дій із виведення майна. Будь-які докази того, що відповідач наразі здійснює реальне відчуження майна для уникнення розрахунків із позивачем, матеріали заяви не містять.
Щодо доводів про співмірність заходів забезпечення позову та посилань на судову практику Верховного Суду слід зазначити наступне. Одночасне заявляння вимог про накладення арешту на майно та про заборону вчиняти дії щодо його відчуження або переоформлення за своєю правовою суттю є подвійним обмеженням майнової сфери відповідача. Застосування таких заходів у їх сукупності призведе до надмірного обмеження господарської діяльності підприємства, що суперечить принципам розумності, виваженості та дотримання справедливого балансу інтересів сторін.
Окрім цього, попри посилання на наявність у відповідача прав користування земельними ділянками, заявником не надано конкретного та повного переліку належного відповідачу рухомого чи нерухомого майна, його ринкової вартості та наявних обтяжень. За відсутності чітких відомостей про склад майна, на яке заявник просить накласти арешт та заборону відчуження, суд позбавлений можливості належним чином оцінити співмірність запитуваних заходів із ціною позову.
За таких обставин, проаналізувавши матеріали справи та доводи заяви в їх сукупності, суд доходить висновку про відсутність достатніх і об`єктивних підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 149-151, 247 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка Олега Андрійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ ДАР ПОПАСНЕ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про стягнення боргу за договором позики - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.
Ухвала суду складена і підписана 15 жовтня 2026 року .
Суддя Оладенко О.С.