Судові рішення

Рішення № 140667644 у справі № 338/1347/26 від 15.10.2026

Рішення від 15.10.2026 у цивільній справі № 338/1347/26 (категорія «Про стягнення аліментів»). Суд: Богородчанський районний суд Івано-Франківської області, суддя Решетов В. В.

Справа№ 338/1347/26
СудБогородчанський районний суд Івано-Франківської області
СуддяРешетов В. В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро стягнення аліментів
Дата ухвалення15.10.2026
Надійшло до реєстру17.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140667644

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1347/26

Провадження №2/338/1201/26

15 жовтня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Решетова В. В.,

з участю секретаря Смеречук Х. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення на її користь аліментів на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 грн щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення їхньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, з допущенням негайного виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебували у шлюбі. Під час перебування у шлюбі у сторін народилися двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 06 червня 2022 року №338/375/22. Малолітня донька проживає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні.

Позивачка зазначає, що у зв`язку з необхідністю постійного догляду за малолітньою донькою, яка не досягла трирічного віку, вона фактично позбавлена можливості працювати повний робочий день та отримувати достатній дохід для власного утримання. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на її утримання не надає, домовленості щодо такого утримання між сторонами не досягнуто.

Також позивачка посилається на те, що відповідач є працездатною особою, отримує дохід від підприємницької діяльності, а його доходи є нерегулярними, у зв`язку з чим просить визначити аліменти саме у твердій грошовій сумі. Крім того, заявлено вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, на суму 8 500 грн.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 07 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивачка надала до суду заяву, відповідно до якої просить справу розглядати у її відсутність. Позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, направив до суду клопотання, відповідно до якого позов визнає повністю не заперечує, щодо стягнення аліментів на утримання дружини. Також просив справу розглядати у його відсутність.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши встановлені конкретні обставини у справі, оцінивши надані позивачкою докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження серія НОМЕР_1 .

Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 10 січня 2025 року у справі №338/1699/24 з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 4 000 грн щомісячно. Малолітня дитина проживає разом із матір`ю та перебуває на її утриманні, що підтверджується довідкою Управління "Центр надання адміністративні послуги" Богородчанської селищної ради від 23.09.2026 року №2731/03.1-20.

З матеріалів позову вбачається, що на утриманні відповідача також перебуває обов`язок зі сплати аліментів на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 3 500 грн щомісячно, згідно з рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 05 липня 2022 року №338/457/22.

Отже, факт батьківства відповідача щодо малолітньої доньки, її проживання разом із позивачкою та обов`язок відповідача брати участь у її матеріальному забезпеченні підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини першої статті 75 Сімейного кодексу України дружина та чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Водночас частиною другою статті 84 Сімейного кодексу України встановлено спеціальне право дружини, з якою проживає дитина, на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Частиною четвертою статті 84 Сімейного кодексу України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Частина шоста цієї статті прямо передбачає збереження такого права і в разі розірвання шлюбу.

За змістом частини першої статті 80 Сімейного кодексу України аліменти одному з подружжя присуджуються у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно до частини першої статті 79 Сімейного кодексу України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

При визначенні розміру аліментів суд враховує можливість одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та інші обставини, що мають істотне значення (частина друга статті 80 Сімейного кодексу України). Розмір аліментів може бути визначений у твердій грошовій сумі, що відповідає заявленому позивачкою способу захисту.

Статтею 3 Конвенції про права дитини закріплено принцип якнайкращого забезпечення інтересів дитини. Зазначений принцип підлягає врахуванню і при вирішенні спору про утримання одного з батьків, який здійснює безпосередній догляд за малолітньою дитиною, оскільки таке утримання забезпечує можливість належного догляду за дитиною.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №194/629/17-ц (провадження №61-37792св18) сформульовано висновок, що право дружини, з якою проживає дитина, на утримання до досягнення дитиною трирічного віку існує незалежно від того, чи працює вона та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Визначальними для вирішення такого спору є встановлення факту проживання дитини разом із матір`ю та можливості батька дитини надавати їй матеріальну допомогу.

Зазначений правовий висновок є релевантним до спірних правовідносин у цій справі, оскільки матеріальне становище позивачки саме по собі не є підставою для відмови у позові, за наявності передбачених статтею 84 Сімейного кодексу України умов право на утримання виникає у дружини, з якою проживає дитина до трьох років.

Отже, оцінюючи подані докази в їх сукупності, суд виходить із того, що малолітня ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає разом із позивачкою та станом на день звернення до суду не досягла трирічного віку. Таким чином, передбачена частиною другою статті 84 Сімейного кодексу України умова щодо віку дитини та її проживання з матір`ю, доведена.

Судом встановлено, що відповідач є особою працездатного віку. Із матеріалів справи вбачається, що відповідач визнає позов та згідний сплачувати аліменти, а також він виконує встановлені судовими рішеннями обов`язки зі сплати аліментів на двох дітей. Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про наявність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу позивачці.

При цьому суд враховує, що відповідач уже має аліментні зобов`язання щодо двох дітей, а тому розмір утримання одного з подружжя має бути співмірним його можливостям та не створювати надмірного тягаря. З урахуванням віку дитини, необхідності її постійного догляду матір`ю, працездатності відповідача, наявності у нього інших аліментних зобов`язань та заявленого розміру вимог, суд приходить до висновку що сума в розмірі 5 000 грн щомісячно, є необхідною та розумною сумою утримання позивачки.

Визначення аліментів саме у твердій грошовій сумі є обґрунтованим з огляду на зазначену позивачкою нерегулярність доходів відповідача та необхідність забезпечення стабільного розміру утримання протягом періоду, коли дитина не досягла трирічного віку.

Відповідно до частини першої статті 79 Сімейного кодексу України аліменти одному з подружжя присуджуються від дня подання позовної заяви. Позов подано до суду 06 серпня 2026 року, а тому стягнення аліментів слід розпочати саме з цієї дати та проводити до 24 грудня 2026 року, тобто до досягнення дитиною трирічного віку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення у справах про стягнення аліментів допускається до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору. Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову особи, звільненої від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача в дохід держави.

З огляду на те, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 грн, ставка судового збору у розмірі 0,4 такого прожиткового мінімуму становить 1 331 грн 20 коп., тому, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 1 331 грн 20 коп.

Позивачкою також заявлено вимогу про відшкодування 8 500 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження таких витрат подано договір про надання правничої допомоги від 03 серпня 2026 року, ордер та платіжну інструкцію від 06 серпня 2026 року №996750102 на суму 8 500 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути співмірними зі складністю справи та виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом, обсягом послуг та ціною позову і значенням справи.

У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2023 року у справі №925/200/22 наголошено, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу має бути документально обґрунтований та співмірний зі складністю справи, обсягом послуг і витраченим часом, неспівмірні витрати не підлягають відшкодуванню в заявленому розмірі.

Предмет цієї справи є відносно нескладним: зокрема спір стосується застосування статті 84 СК України, основні фактичні обставини підтверджені письмовими доказами, проведення експертиз чи значного обсягу процесуальних дій не вимагається, тому на думку суму заявлена сума 8 500 грн є неспівмірною зі складністю та обсягом роботи.

З урахуванням складності справи, обсягу необхідних процесуальних дій, предмета спору та принципів розумності, справедливості й пропорційності, суд вважає обґрунтованим відшкодувати позивачці 3 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, а в іншій частині заявленої суми відмовити.

На підставі наведеного, ст.ст. 75, 79, 80, 84 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з 06 серпня 2026 року і до 24 грудня 2026 року - до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя В.В. Решетов

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
07.08.2026 Ухвала № 138816422 Богородчанський районний суд Івано-Франківської області