Судові рішення

Рішення № 140668361 у справі № 755/11341/26 від 22.09.2026

Рішення від 22.09.2026 у цивільній справі № 755/11341/26 (категорія «Про розірвання шлюбу»). Суд: Дніпровський районний суд міста Києва, суддя Хромова О. О.

Справа№ 755/11341/26
СудДніпровський районний суд міста Києва
СуддяХромова О. О.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро розірвання шлюбу
Дата ухвалення22.09.2026
Надійшло до реєстру17.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140668361

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа №:755/11341/26

Провадження №: 2/755/9610/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 14 січня 2020 року сторони зареєстрували шлюб. Під час шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з матір`ю та перебувають на її утриманні. Останнім часом стосунки між сторонами погіршилися, зникло взаєморозуміння та повага, почастішали сварки. Тривалий час сторони проживають окремим життям та своїми інтересами, фактично сім`я припинила існування, сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують, нормально не спілкуються. Примирення та збереження шлюбу неможливі, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та дитини.

З огляду на викладене позов просила задовольнити, розірвати шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , зареєстрований у Відділі реєстрації актів цивільного стану Київського міського відділу державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 37.

У порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 липня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 22 вересня 2026 року на 10 год. 20 хв., учасникам справи роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено процесуальні строки.

06 серпня 2026 року (вхід. № 51118) до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про надання строку на примирення, а саме: просив надати сторонам строк на примирення тривалістю 6 місяців.

22 вересня 2026 року у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала та просила задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заяву про надання строку на примирення просив залиши без розгляду, проти розірвання шлюбу не заперечує.

Протокольною ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання відповідача про залишення заяви про надання строку на примирення без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

З копії свідоцтва про шлюб від 14 січня 2020 року серії НОМЕР_1 , виданого Київським міським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), встановлено, що 14 січня 2020 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 14 січня

2020 року складено відповідний актовий запис № 37. Після реєстрації шлюбу чоловіку та дружині присвоєно прізвище - « ОСОБА_7 ».

Відповідно до свідоцтва про народження від 09 грудня 2020 року серії НОМЕР_2 , виданого Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 , про що 05 грудня 2020 року складено відповідний актовий запис № 2850. Батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_4 , про що Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 10 червня 2025 року складено відповідний актовий запис № 895 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 . Батьками дитини зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

До матеріалів справи також долучено копію посвідчення батьків багатодітної сім`ї від 26 червня 2025 року серії НОМЕР_4 , виданого Службою у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У списку дітей зазначені: ОСОБА_8 , 2014 року народження, ОСОБА_3 , 2020 року народження, та ОСОБА_4 , 2025 року народження.

Судом встановлено, що сторони шлюбних відносин не підтримують та спільного господарства не ведуть. Позивач наполягає на розірванні шлюбу із відповідачем, оскільки збереження шлюбу суперечить їх інтересам.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердив, що проти розірвання шлюбу не заперечує, заяву про надання строку на примирення просив залишити без розгляду.

Відповідно до статті 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Відповідно до положень статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом положень частини другої статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (стаття 55 Сімейного кодексу України).

Частиною третьою статті 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

За правилом частини другої статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

З`ясувавши дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, спільного господарства не ведуть, а також враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.

Клопотань про надання строку для примирення сторони не заявляли.

Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.

Згідно із статтями 114, 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Вимоги про стягнення судових витрат з відповідача позивачем не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, статтями 24, 55, 56, 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 142, 259, 263 - 265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 14 січня 2020 року Київським міським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 37, - розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання:

АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою

АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення виготовлено 22 вересня 2026 року.

Суддя О.О. Хромова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
24.07.2026 Ухвала № 138483287 Дніпровський районний суд міста Києва