Справа №:2-1149/1-10
Провадження №: 6/755/600/26
У Х В А Л А
"13" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Мовчан А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони (стягувача),-
В С Т А Н О В И В:
Заявник, ТОВ «Брайт Інвестмент», звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою, в якій просить суд: замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» (код ЄДРПОУ 20025456; 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 15) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (код ЄДРПОУ 43115064; 49001, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул.Січових Стрільців, 9) у виконавчих листах виданих в межах цивільної справи № 2-1149/1-10 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитом на суму 114 526,76 доларів США (гривневий еквівалент станом на 23 жовтня 2009 року 1 155 202,41 грн.).
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23.03.2016 у справі № 2-1149/1-10, за апеляційною скаргою особи, який діє в інтересах боржника, на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16.08.2010 за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6/П/РП/2006 840 від 24.07.2006 було задоволено частково: заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16.08.2010 в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитним договором та судових витрат скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту. Стягнути солідарно з боржників на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 144 526 ( сто сорок чотири тисячі п`ятсот двадцять шість ) доларів США 76 центів, гривневий еквівалент станом на 23 жовтня 2009 року 1 155 202 ( один мільйон сто п`ятдесят п`ять тисяч двісті дві) гривні 41 копійка. Стягнути солідарно з боржників на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 144 526 (сто сорок чотири тисячі п`ятсот двадцять шість) доларів США 76 центів, гривневий еквівалент станом на 23.10.2009 1 155 202 (один мільйон сто п`ятдесят п`ять тисяч двісті дві) гривні 41 копійка. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» судовий збір в рівних частках по 566 грн. 66 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 30 грн. 00 коп. з кожного. На момент звернення цієї заяви детальніша інформація щодо виконавчого(чих) провадження(нь) - невідомий, оскільки наразі Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» не є стороною по справі, а отже позбавлені можливості в отримані будь-якої інформації стосовно вищезазначеної справи.
Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Надра» згідно з договором № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 року, права вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп». Згідно додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги № GL48N718070_ blank від 05.08.2020, ПАТ «КБ «НАДРА» відступило, а ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» набуло права вимоги до боржників з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за кредитним договором № 6/П/РП/2006-840 від 24.07.2006.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп», згідно з Договору № GL48N718070_blank_05 про відступлення прав вимоги від 18.01.2021, відступило права вимоги на користь ТОВ «Брайт Інвестмент».На підставі вищезазначеного договору ТОВ «Брайт Інвестмент» є правонаступником та новим кредитором. Згідно додатку № 1 до договору № GL48N718070_ blank_05 про відступлення прав вимоги від 18.01.2021, ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» відступило, а ТОВ «Брайт Інвестменнт» набуло права вимоги до боржників з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за кредитним договором № 6/П/РП/2006-840 від 24.07.2006.
30.09.2026 з відділу архівних справ Дніпровського районного суду міста Києва надійшов лист, у якому повідомлено, що матеріали цивільної справи за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором знищені у зв`язку із закінченням терміну зберігання. При цьому, надано належним чином завірену копію рішення суду від 16.08.2010, копію ухвали суду від 07.02.2011, копію ухвали суду від 27.01.2016 , копію рішення Київського апеляційного суду від 23.03.2016 та копію ухвали Верховного суду від 13.06.2016 по цивільній справі № 2-1149/1-10.
Сторони у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, в тому числі, шляхом розміщення оголошення в мережі Інтернет на порталі Судова влада на сторінці Дніпровського районного суду міста Києва.
У своїй заяві представник заявника просила розглядати питання заміни сторони без участі представників заявника. Додатково зазначила, що заяву підтримують у повному обсязі.
Згідно із вимогами частини 3 статті 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши матеріали, доходить наступного.
Судом встановлено, що в провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 2-1149/1-10 за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 16.08.2010 позов задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 144 526 (сто сорок чотири тисячі п`ятсот двадцять шість) доларів США 76 центів, гривневий еквівалент станом на 23.10.2009 1 155 202 (один мільйон сто п`ятдесят п`ять тисяч двісті дві) гривні 41 копійка; стягнуто солідарно з боржників на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 144 526 (сто сорок чотири тисячі п`ятсот двадцять шість) доларів США 76 центів, гривневий еквівалент станом на 23.10.2009 1 155 202 (один мільйон сто п`ятдесят п`ять тисяч двісті дві) гривні 41 копійка; стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» судовий збір в розмірі 1700 грн (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07.02.2011 в задоволенні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16.08.2010 відмовлено.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 27.01.2016 залишено без задоволення заяву ОСОБА_3 по перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 16.08.2010.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 23.03.2016 апеляційну скаргу Шевченка Сергія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 , задоволено частково. Заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 16.08.2010 в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитним договором та судових витрат скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення наступного змісту: стягнути солідарно з боржників на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 144 526 (сто сорок чотири тисячі п`ятсот двадцять шість) доларів США 76 центів, гривневий еквівалент станом на 23 жовтня 2009 року 1 155 202 (один мільйон сто п`ятдесят п`ять тисяч двісті дві) гривні 41 копійка; стягнути солідарно з боржників на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 144 526 (сто сорок чотири тисячі п`ятсот двадцять шість) доларів США 76 центів, гривневий еквівалент станом на 23.10.2009 1 155 202 (один мільйон сто п`ятдесят п`ять тисяч двісті дві) гривні 41 копійка; стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» судовий збір в рівних частках по 566 грн. 66 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 30 грн. 00 коп. з кожного. В іншій частині рішення залишено без змін.
Ухвалою Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у задоволені Касаційної скарги представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відмовлено, рішення апеляційного суду м. Києва від 23.03.2016 залишено без змін.
05.08.2020 між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» укладено Договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, за умовами якого, відповідно до Додатку № 1, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників за кредитними договорами, та всіма іншими похідними договорами.
Згідно Додатку № 1 до Договору № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги укладеного 05.08.2020, до ТОВ «ФК «Дніпофінансгруп» перейшли права вимоги за кредитним договором № 6/П/РП/2006-840 від 24.07.2006, укладений з ОСОБА_1
30.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» укладено Договір № GL48N718070_blank_05 про відступлення прав вимоги, за умовами якого, відповідно до Додатку № 1, Первинний кредитор відступає Новому кредитору належні Первинному кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги Первинного кредитора до позичальників за кредитними договорами, та всіма іншими похідними договорами, зокрема, кредитним договором № 6/П/РП/2006-840 від 24.07.2006, укладений з ОСОБА_1 .
Згідно Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та Боржників/Поручителів/Заставодавців/Дебіторів за такими договорами (додаток № 1 до Договору № GL48N718070_blank_05 про відступлення прав вимоги від 30.09.2020), до ТОВ «Брайт Інвестмент» перейшли права вимоги за кредитним договором № 6/П/РП/2006-840 від 24.07.2006, укладений з ОСОБА_1 .
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. Заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Відповідно до частини 5 статті 442 ЦПК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.10.2022 в справі №2-846/08, провадження № 61-16235св21).
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19.03.1997 року).
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.
Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства.
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Зазначені правові висновки висловлені Великою Палатою Верховного суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10.
Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.
Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Частиною 2 статті 12 цього ж Закону визначено, що строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Вирішуючи вимоги у межах даної заяви судом встановлено, що рішення Апеляційного суду міста Києва від 23.03.2016 набрало законної сили 23.03.2016 та виконавчий документ мав бути пред`явлений стягувачем до примусового виконання в строк до 23.03.2019.
В той же час, відомостей щодо відкриття виконавчого провадження з моменту ухвалення рішення і станом на день розгляду даної заяви, матеріали справи не містять.
З огляду на викладене убачається, що строк пред`явлення виконавчого документу до виконання, станом на день розгляду даної заяви, сплинув. В той же час, заявник, звертаючись до суду з вимогою про заміну стягувача у виконавчому документі не ставить перед судом питання про його поновлення.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу(групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони (стягувача).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 353, 354, 433, 442 ЦПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони (стягувача) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 15.10.2026.
Суддя: