16.10.2026 Справа № 756/9828/26
Справа № 756/9828/26
Провадження № 2/756/8256/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі
головуючої судді Шролик І.С.,
за участю секретаря судового засідання Дулиної В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду міста Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просила розірвати шлюб, укладений 18.10.2008 між нею та ОСОБА_2 .
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 18.10.2008 сторони уклали шлюб, від якого мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя між подружжям не склалося через різні погляди на сімейне життя, спільне господарство сторони не ведуть, кожен має окремий бюджет, єдиної сім`ї вони не створюють і до примирення не прагнуть. Рішення про розірвання шлюбу позивач прийняла остаточно. Спору щодо місця проживання дитини немає, донька проживає разом із матір`ю.
Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва Шевчука А.В. від 10.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання призначено на 14.07.2026.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2026, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_4 у відставку, справу передано на розгляд судді Шролик І.С. Ухвалою від 09.09.2026 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду на 01.10.2026.
13.07.2026 представник позивача - адвокат Папазова Г.А. подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
28.09.2026 представник відповідача - адвокат Каленіченко Л.С. подала до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому зазначила, що відповідач визнає позовні вимоги про розлучення, проте заявлена позивачем сума 18000 грн є завищеною та неспівмірною зі складністю справи й обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки справа є незначної складності, розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, не потребувала вивчення великого обсягу фактичних даних і може бути вирішена за одне-два судові засідання.
12.10.2026 просив розглянути справу без його участі, подав заяву.
У судове засідання сторони та їх представники не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, просили розглядати справу за їх відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 18.10.2008 між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1214, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 30.08.2011.
Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві 24.02.2009.
Як вбачається з витягів з реєстру територіальної громади, позивач ОСОБА_1 та дитина ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 позов визнав, про що подав до суду письмову заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України).
Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідач визнав позов в окремій письмовій заяві, тобто у формі, передбаченій ч. 1 ст. 206 ЦПК України. Наслідки визнання позову відповідачу роз`яснено. Обставин, які б свідчили про обмеження повноважень представника відповідача на вчинення зазначеної процесуальної дії, матеріали справи не містять. Підстав сумніватися в добровільності визнання позову суд не вбачає.
Суд враховує, що сторони тривалий час не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть, обоє погоджуються з тим, що збереження сім`ї неможливе. Донька сторін ОСОБА_3 є неповнолітньою, проживає разом із матір`ю, спору щодо її місця проживання між сторонами немає. Обставин, які б свідчили, що розірвання шлюбу порушить права дитини, судом не встановлено.
За таких обставин суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц зазначила: «При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268)».
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надала суду копію договору про надання правничої допомоги № 33/26 від 29.05.2026, копію додаткової угоди № 1 від 29.05.2026 про узгодження гонорару, копію рахунку на оплату послуг № 20 від 01.06.2026, платіжну інструкцію від 02.06.2026 про сплату 18 000 грн та ордер на надання правничої допомоги. Правнича допомога надавалася адвокатом Папазовою Г.А.
Як вбачається з додаткової угоди № 1 від 29.05.2026, гонорар адвоката встановлено у фіксованому розмірі 18 000 грн, який охоплює складання та подання позовної заяви про розірвання шлюбу, підготовку та подання процесуальних документів, необхідних під час розгляду справи, та участь у судових засіданнях.
Відповідач подав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з підстав їх неспівмірності, а тому суд оцінює заявлений розмір витрат за критеріями ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що справа є незначної складності. Спір про розірвання шлюбу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, він не потребував дослідження значного обсягу доказів, правове регулювання спірних правовідносин є усталеним, а відповідач позов визнав.
З матеріалів справи вбачається, що фактично адвокат Папазова Г.А. склала та подала позовну заяву і заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника. Участі в судових засіданнях адвокат не брала. Тобто частина послуг, вартість яких включена до фіксованого гонорару, позивачу фактично не надавалася.
За таких обставин заявлений до відшкодування розмір витрат 18 000 грн є неспівмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та часом, об`єктивно необхідним для їх надання.
Враховуючи викладене, суд, керуючись ч. 4, 5 ст. 137, ч. 3 ст. 141 ЦПК України, дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, до 3 000 грн, що відповідає критеріям реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру та конкретним обставинам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений нею судовий збір у розмірі 1 064,96 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 82, 133, 137, 141, 206, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, ст. 24, 104, 105, 110, 112, 114, 115 СК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 18.10.2008 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1214.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 064,96 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Повне рішення складено 16 жовтня 2026 року.
Суддя Ірина ШРОЛИК