Рішення № 140668659 у справі № 758/7067/26 від 09.09.2026

Справа № 758/7067/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Будзан Л.Д.,

за участі секретаря судового засідання - Топоровського М.О.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та зобов`язання здійснити дії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати громадянина російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у місті Києві, зобов`язати Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у місті Києві (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Бучанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 29 від 20 січня 2024 року), зазначивши батьком дитини громадянина російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та видати нове свідоцтво про народження.

В обгрунтування позовних вимог вказує на те, що з жовтня 2022 року перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народилася дитина - ОСОБА_3 . При реєстрації народження дитини запис про батька був зроблений з її слів, як матері дитини у відповідності до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Зазначчає, що відповідач добровільно визнає своє батьківство дитини, у зв`язку з чим 27 лютого 2026 року було проведено біологічне дослідження щодо батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 , за результатами якого отримано лабораторний висновок про біологічне батьківство з вірогідністю 99,99999994%. Враховуючи викладені обставини позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 квітня 2026 року, головуючим суддею у справі визначено Будзан Л.Д.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 30 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 12 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, які позивач виконала.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 19 травня 2026 року провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито та розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Позивач у підготовче засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити

Відповідач у підготовче засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив визнати його батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник третьої особи у підготовче засідання не з`явилася, просила розгляд справи проводити без участі представника Бучанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позовних вимог не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Визнання відповідачем позовних вимог прийнято судом.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Бучанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 29, батьками ОСОБА_3 , записані: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_1 .

Державна реєстрація народження дитини ОСОБА_3 проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 0[телефон приховано] від 01 вересня 2026 року.

Водночас, позивач стверджує, що перебувала у фактичних шлюбних відносинах з громадянином російської федерації ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу з жовтня 2022 року.

Для підтвердження факту батьківства позивач та відповідач звернулись до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕНКОД ДІАГНОСТИК».

Згідно з висновком про біологічне батьківство № 6202425 від 27 лютого 2026 року аналізом 34 генетичних систем (локусів) встановлено, що біологічне батьківство донора зразка маркованого « ОСОБА_2 » щодо донора зразка маркованого « ОСОБА_3 » не може бути виключено, оскільки у них виявлено збіг алелів по всім 32 інформативним локусам. Ймовірність батьківства становить 99,99999994%

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі ст. 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Відповідно до статті 7 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховною Радою України № 789-ХІІ від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Статтею 8 Конвенції ООН про права дитини передбачено, що держави-учасниці зобов`язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім`я та сімейні зв`язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.

Згідно зі ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до положень ч. ч. 1-3 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до статей 213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників ( ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній, і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

За приписами ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмета доказування у такій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (постанова Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18).

Оскільки висновком експерта про біологічне батьківство № 6202425 від 27 лютого 2026 року встановлено біологічне батьківство ОСОБА_2 щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання його батьківства.

Вирішуючи спір, суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Стаття 8 Конвенції гарантує кожному право на повагу до приватного і сімейного життя, і Європейський суд з прав людини неодноразово визнавав, що невиправдані нормативні чи процесуальні перешкоди для встановлення біологічного походження дитини становлять втручання у це право. Задоволення позову в цій справі спрямоване на приведення юридично зафіксованого походження дитини у відповідність із її дійсним біологічним походженням, відповідає найкращим інтересам дитини та узгоджується із зазначеними конвенційними гарантіями, а також із завданням цивільного судочинства, визначеним статтею 2 ЦПК України.

Щодо вимоги про зобов`язання Бучанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 134 СК України на підставі рішення суду про визнання батьківства орган ДРАЦС вносить відповідні зміни до актового запису про народження.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнає або оспорює його права, свободи чи інтереси.

У цій справі вимогу зобов`язального характеру (внести зміни до актового запису про народження) позивач поставила відносно Бучанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України , який залучений до участі у справі у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно зі сталими правовими висновками Велика Палата Верховного Суду та Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду (зокрема, у постановах від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц) зазначають: суд не може покладати будь-які обов`язки на особу, яка бере участь у справі як третя особа. Вимоги позову можуть бути адресовані лише Відповідачу. Позовні вимоги, заявлені до третьої особи, не підлягають задоволенню судом через неналежне визначення процесуального статусу цієї особи та пред`явлення вимог до неналежного відповідача.

При цьому рішення суду про визнання батьківства, яке набрало законної сили, в силу ст. 134 СК України та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану є самостійною та достатньою підставою для звернення заявника до органів ДРАЦС для внесення відповідних відомостей без додаткового зобов`язання органу ДРАЦС судовим рішенням.

З огляду на викладене, у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання третьої особи внести зміни до актового запису необхідно відмовити.

За таких обставин, оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, врахувавши визнання позову відповідачем та відсутність заперечень з боку третьої особи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 1 ст. 142 ЦПК України, в разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні суду вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору сплаченого при поданні позову.

Позивач сплативла при подачі позову судовий збір у розмірі 1331,20 грн, таким чином, враховуючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, з нього на користь позивача стягуються судові витрати у розмірі 665,60 грн та підлягають поверненню позивачу з державного бюджету 50 % судового збору сплаченого при поданні позову у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та зобов`язання здійснити дії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина російської федерації, батьком малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у місті Києві.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві повернути ОСОБА_1 з державного бюджету частину судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. згідно квитанції від 16 квітня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи, а також особи, які не брати участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін по справі:

позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 36827084, місцезнаходження: вул. Енергетиків, буд. 1-А, м. Буча, Київська обл.

Повний текст рішення суду складено 09.09.2026.

Суддя Л.Д. Будзан