Рішення № 140669062 у справі № 761/53503/25 від 18.08.2026

Справа № 761/53503/25

Провадження № 2/761/7330/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого у справі судді - Савчук Ю.Н..,

за участю секретаря судового засідання - Фортуни М.А..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, відповідно до якої позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання у розмірі 1 /6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення дитиною трьох років.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначила, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 22.04.2017 року. Від даного шлюбу сторони мають спільних малолітніх синів - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Подружні стосунки між сторонами не склались. Після припинення фактичних шлюбних відносин батьків неповнолітні діти сторін проживають разом із позивачем. 04.11.2025 року рішенням Шевченківського районного суду м.Києва у справі №761/41799/25 шлюб між сторонами було розірвано, неповнолітніх дітей сторін залишено проживати з матір`ю ОСОБА_1 . На підставі судового наказу, виданого 15.12.2025 Шевченківським районним судом м.Києва у справі №761/47631/25, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання спільних дітей сторін в розмірі 1/3 від заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше ніж 50% мінімального прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно. Позивач перебуває у відпустці по догляду за сином сторін - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому не має змоги працювати та утримувати себе і дітей сторін самостійно. Джерел доходу, крім соціальних виплат по догляду за дитиною, позивач немає. В добровільному порядку відповідач не надає позивачу матеріальної допомоги, хоча має змогу сплачувати аліменти на утримання позивача до досягнення сином ОСОБА_5 трьохрічного віку, оскільки офіційно працевлаштований та отримує достатній дохід. Інших утриманців, окрім неповнолітніх дітей сторін, відповідач не має.

Просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на її утримання до досягнення сином трирічного віку в розмірі 1/6 часки його доходів щомісячно.

Ухвалою від 22 квітня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі.

Представник позивача 24.07.2026 року через електронний суд подала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача. Позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві, та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно, про причини неявки не повідомив, відзиву не подав.

Відповідно до частини 2статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд ухвалив розгляд справи здійснювати в заочному порядку за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що з 22.04.2017 року сторони перебували у шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 22.04.2017 року, виданого Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції місті Києві.

Від даного шлюбу сторони мають спільних малолітніх синів - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвами про народження від 07.11.2017 року серії НОМЕР_2 та від 28.05.2024 року серії НОМЕР_3 .

04.11.2025 року рішенням Шевченківського районного суду м.Києва у справі №761/41799/25 шлюб між сторонами було розірвано, неповнолітніх дітей сторін залишено проживати з матір`ю ОСОБА_1 .

На підставі судового наказу, виданого 15.12.2025 Шевченківським районним судом м.Києва у справі №761/47631/25, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання спільних дітей сторін в розмірі 1/3 від заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше ніж 50% мінімального прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно.

Відповідно до ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Отже, за змістом вказаної норми права, можливість отримання аліментів на утримання дружини, виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу.

Згідно статті 84 СК України "Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини", ч. 1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч. 2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч. 3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Відповідно до частини 6 статті 84 Сімейного кодексу України, визначено, що право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.

Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Відповідно до вимог статті 77 Сімейного кодексу України, утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою.

За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі.

Частиною 1 статті 80 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Подавши докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. ст. 43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить саме з принципу справедливості та розумності, враховуючи потреби дружини та фінансові можливості відповідача.

Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (ст. 80 Сімейного кодексу України).

При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу, а також поганого стану здоров`я.

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище сторін.

Враховуючи, що позивач наразі перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення такою трирічного віку, у зв`язку з чим у неї немає інших джерел доходу, і вона позбавлена наразі можливості працювати, а відповідач є працездатним, має постійний заробіток і може надавати позивачу кошти на час перебування у декретній відпустці, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно. При цьому суд визначає строк стягнення таких з моменту подачі позову з 24.12.2025 і до досягнення малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . трьох річного віку.

Аналізуючи встановлені у справі обставини в їх сукупності, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб позивачки, на утриманні та вихованні якої знаходиться дитина, яка не досягла трирічного віку та потребує постійного материнського догляду, а також з можливостей відповідача, зокрема, його працездатності, суд вважає можливим задовольнити вимоги в цій частині у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, до досягнення дитиною трьох років, що ґрунтується на наявних у матеріалах доказах. Оцінивши вищевказані докази у їх сукупності, суд вважає такий розмір аліментів достатнім та таким, що не поставить мати з дитиною, а також відповідача, у скрутне матеріальне становище.

Згідно з вимогами статті 79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги.

Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Відповідно до статті 430 ЦПК України рішення у справах про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Між сторонами склалися правовідносини з обов`язку батьків утримувати дітей та права одного з подружжя на утримання, які врегульовані нормами СК України.

Згідно до частини другої статті 89 ЦПК жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Водночас, доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

Судом встановлено, що безспірних доказів, які б свідчили про те, що відповідач є неспроможним надавати таку допомогу, суду не надано, а також суд приймає до уваги той факт, що відповідач визнав позовні вимоги.

З огляду на це, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Тому за вказаних обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивачки у повному обсязі.

Згідно з вимогами частини першої статті 140 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до частини 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на дату подання позову, пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір». Таким чином мінімальна сума судового збору, яка підлягає сплаті становить 1073,60 гривень.

Враховуючи зміст наведених правових норм, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. (3028х0,4)

Таким чином, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», тому з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.88,181-183 Сімейного кодексу України, ст. ст.12,13,81,89,263 - 265,274 - 279 Цивільного процесуального кодексу України,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 (однієї шостої) від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для працездатної особи, щомісячно, починаючи з 24.12.2025 і до досягнення дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи: позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 25.08.2026 року.

Суддя: