Справа № 296/6976/24 Головуючий у 1-й інст. Анциборенко Н.М.
Доповідач Шалота К.В.
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
15 жовтня 2026 року м. Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Шалота К. В., вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження
за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України (далі - Казначейство), в інтересах якого діє адвокат Зубовський Денис Олександрович (далі - представник Казначейства),
на рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 14 вересня 2026 року,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Житомирської обласної прокуратури, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області, про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування та судове слідство,
УСТАНОВИВ:
1. 12 жовтня 2026 року представник Казначейства через електронний кабінет подав до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 14 вересня 2026 року у справі № 296/6976/24.
2. Встановлено, що апеляційна скарга не відповідає вимогам пункту 3 частини 4 статті 356 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), а саме: до скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
3. В обґрунтування апеляційної скарги Казначейство зазначає, що не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині права позивача на отримання відшкодування шкоди та розміру такого відшкодування, а не погоджується виключно із визначеним судом способом та порядком виконання рішення.
4. Зокрема, скаржник посилається на те, що резолютивна частина рішення не повинна містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких здійснюватиметься безспірне списання коштів, оскільки такі відомості стосуються порядку виконання судового рішення та не впливають на право позивача на відшкодування шкоди.
5. Водночас у прохальній частині апеляційної скарги Казначейство просить скасувати абзаци 2 і 3 резолютивної частини рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 14 вересня 2026 року, якими вирішено стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 501 526 грн моральної шкоди та 78 761,88 грн матеріальної шкоди.
6. Отже, вказані абзаци резолютивної частини рішення містять не лише положення щодо способу та порядку його виконання, а й безпосередньо вирішують позовні вимоги про відшкодування позивачу моральної та матеріальної шкоди у визначених судом розмірах.
7. За таких обставин прохальна частина апеляційної скарги не узгоджується з її змістом, оскільки, заперечуючи виключно спосіб та порядок виконання судового рішення, Казначейство водночас просить повністю скасувати абзаци резолютивної частини, якими вирішено позовні вимоги про відшкодування шкоди.
8. Наведене не дає можливості однозначно встановити, чи оскаржується рішення суду першої інстанції лише в частині визначення способу та порядку його виконання, чи також у частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
9. Повноваження суду апеляційної інстанції передбачені статтею 374 ЦПК.
10. З огляду на викладене Казначейству необхідно уточнити зміст та вимоги прохальної частини апеляційної скарги з урахуванням положень статті 374 ЦПК, чітко визначивши, в якій саме частині оскаржується рішення суду першої інстанції та яких процесуальних наслідків його перегляду вимагає скаржник, із приведенням змістовної частини апеляційної скарги у відповідність з її прохальною частиною, оскільки суперечності щодо обсягу оскарження судового рішення позбавляють суд можливості визначити розмір судового збору, що підлягає сплаті.
11. Щодо неподання Казначейством доказів сплати судового збору слід зазначити наступне.
12. Підстав звільнення Казначейства від сплати судового збору згідно закону не встановлено.
13. Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
14. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду сформульованого у постанові від 17 червня 2026 року у справі № 917/1219/24 положення статті 8 Закону України «Про судовий збір» також поширюються на юридичних осіб.
15. Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 356 ЦПК у апеляційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.
16. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
17. Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
18. Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду, яка подана юридичною особою 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
19. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня становив 3 328 грн.
20. Згідно із частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
21. Судовий збір за подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду має бути перераховано за реквізитами: отримувач: Житомирська міська ОТГ/22030101, код ЄДРПОУ: 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; рахунок отримувача: [рахунок приховано]; ККДБ: 22030101; призначення платежу: «Судовий збір за апеляційною скаргою (найменування, ЄДРПОУ апелянта) (Житомирський апеляційний суд)».
22. За змістом частини 2 статті 357 ЦПК у разі, якщо апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу щодо залишення скарги без руху, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
23. За таких обставин скаржнику необхідно подати до апеляційного суду виправлену апеляційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 356 ЦПК, та докази надіслання копії скарги іншим учасникам справи з урахуванням положення статті 43 ЦПК.
24. На підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги скаржнику необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату у встановленому законом розмірі.
Керуючись статтями 185, 354, 356, 357 ЦПК, Житомирський апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України, в інтересах якого діє адвокат Зубовський Денис Олександрович, на рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 14 вересня 2026 року у справі №296/6976/24 - залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків - п`ять днів з дня отримання цієї ухвали.
2. Роз`яснити, що у разі невиконання заявником вимог цієї ухвали у встановлений строк апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач К.В. Шалота