УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №295/6653/26 Головуючий у 1-й інст. Полонець С. М.
Категорія 36 Доповідач Коломієць О. С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О. С.
суддів Талько О. Б., Шалоти К. В.,
з участю секретаря
судового засідання Драч Т. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі цивільну справу №295/6653/26 за заявою ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Грін Бін Україна» про скасування незаконно виставлених рахунків за послуги на вивезення твердих побутових відходів (ТПВ)
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 15 червня 2026 року, постановлену під головуванням судді Полонця С. М.,
у с т а н о в и в:
У червні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз`яснення ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 11.06.2026, в якій просив, посилаючись на положення статей 2-8, 12, 271 ЦПК України та судову практику Верховного Суду і ЄСПЛ, викласти зміст зазначеної ухвали більш повно, чітко та зрозуміло, зокрема роз`яснити мотиви відмови у задоволенні його вимог щодо витребування доказів, застосування до відповідної особи штрафу згідно з частиною першою статті 148 ЦПК України та відкриття загального позовного провадження.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 15 червня 2026 року заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення залишено без задоволення.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість висновків суду, просить ухвалу скасувати та зобов`язати суддю першої інстанції роз`яснити з посиланням на відповідні норми закону підстави відмови у стягненні з відповідача штрафу, витребуванні доказів і відкритті загального позовного провадження.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у роз`ясненні ухвали від 11 червня 2026 року, оскільки її зміст викладено недостатньо зрозуміло та мотивовано.
На думку заявника, суд не надав належних пояснень щодо відмови у стягненні з відповідача штрафу відповідно до ч. 1 ст. 148 ЦПК України, витребуванні доказів та відкритті загального позовного провадження з огляду на збільшення ціни позову.
Вважає помилковим висновок суду про те, що його заява фактично спрямована на зміну змісту судового рішення, оскільки він просив лише доступніше викласти мотиви відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідач не скористався.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом під час розгляду справи встановлено, що у квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Ґрін Бін Україна» про скасування незаконно виставлених рахунків за послуги, які відповідачем позивачу не надаються, законного, діючого договору по наданню послуг на вивезення твердих побутових відходів (Том 1, а.с. 1).
10.06.2026 від позивача надійшла заява про збільшення ціни позову за положеннями частини 5 статті 274 ЦПК України, у якій він просив витребувати за власною ініціативою докази відповідача, на підставі яких він виставляє рахунки за послуги, яких не надає; збільшити ціну позову до 314 400,00 грн, надати йому відзив відповідача з доказами, якщо він є у суду, копію ухвали, про належне і законне, вчасне відкриття загального позовного провадження, що має виключити зловживання відповідача процесуальними правами, порушення його права на вільне укладення договору, порушення права позивача на суд; стягнути з відповідача - десять прожиткових мінімумів до бюджету за перешкоджання встановлення фактів правосуддю (Т.1, а.с. 31).
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 11 червня 2026 року заяву задоволено частково. Прийнято до провадження заяву позивача ОСОБА_1 про збільшення ціни позову. В решті вимог відмовлено (Том 1, а.с. 34).
Ухвала мотивована тим, що заява в частині витребування доказів за власною ініціативою суду не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до статті 81 ЦПК України суд не може з власної ініціативи збирати докази, що стосуються предмета спору, а клопотання позивача про витребування доказів уже задоволено ухвалою суду від 22.05.2026. Заява в частині збільшення ціни позову підлягає задоволенню відповідно до статті 49 ЦПК України, яка передбачає право позивача збільшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання у справі, що розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Водночас заява в частині надання відзиву на позов із доказами та копії ухвали про відкриття загального позовного провадження не підлягає задоволенню, оскільки відзив відповідача відсутній у матеріалах справи, а справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Разом з тим, заява в частині стягнення з відповідача (відповідальної особи) десять прожиткових мінімумів до бюджету не підлягає до задоволення, оскільки згідно ст. 148 ЦПК України, постановлення ухвали про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу, є правом, а не обов`язком суду.
Відмовляючи у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення, суд першої інстанції виходив із того, що ухвала від 11.06.2026 викладена чітко та зрозуміло, містить посилання на кожну вимогу позивача та її вирішення, а тому не потребує роз`яснення. Суд зазначив, що фактично заява ОСОБА_1 зводиться до незгоди з висновками суду і стосується фактично поставлення позивачем перед судом питання про зміну ухвали та внесення в неї нових даних, що є неприпустимим. Крім того, зміну форми викладення судового рішення не передбачено за заявою сторони у справі відповідно до ст. 271 ЦПК України.
Такий висновок суду є правильним з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання.
Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 21 Постанови №14 Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року зазначено, що роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.
Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Роз`яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення, а саме, мають місце положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Таким чином, роз`яснення рішення - це більш повний і ясний виклад тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі №233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення».
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.
Отже, роз`ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.02.2022 №755/1600/16 (провадження 61-15720ск21).
Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим як для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.
В даному випадку заявник фактично просить роз`яснити не зміст резолютивної частини судового рішення, а мотиви, з яких суд дійшов відповідних висновків. Однак роз`яснення судового рішення не може полягати у наданні додаткових пояснень щодо мотивів його ухвалення чи повторному обґрунтуванні висновків суду. Оскільки резолютивна частина рішення є чіткою, зрозумілою та не допускає неоднозначного тлумачення, підстави для його роз`яснення відсутні.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення, оскільки зміст його резолютивної частини є чітким та зрозумілим.
Посилання апелянта на недостатню обґрунтованість висновків суду, ненадання відповідачем доказів та необхідність застосування до нього штрафу не свідчать про незрозумілість ухвали, а стосуються незгоди з вирішенням відповідних процесуальних питань. При цьому бажання апелянта отримати додаткові пояснення щодо застосування судом норм права не створює підстав для роз`яснення судового рішення в порядку статті 271 ЦПК України.
Отже, оскільки заява апелянта фактично спрямована на отримання додаткових пояснень щодо мотивів постановлення ухвали від 11.06.2026, а не на усунення неясності її змісту, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо необхідності додаткового обґрунтування відмови у витребуванні доказів, застосуванні штрафу та відкритті загального позовного провадження є необґрунтованими, оскільки фактично зводяться до незгоди апелянта з мотивами та процесуальними висновками суду, а не до наявності неясності судового рішення.
Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 15 червня 2026 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 16 жовтня 2026 року.
Головуючий Коломієць О. С.
Судді Талько О. Б.
Шалота К. В.