Судові рішення

Постанова № 140669257 у справі № 2-68/12 від 05.10.2026

Постанова від 05.10.2026 у цивільній справі № 2-68/12 (категорія «Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)»). Суд: Житомирський апеляційний суд, суддя Коломієць О. С.

Справа№ 2-68/12
СудЖитомирський апеляційний суд
СуддяКоломієць О. С.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяІнші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Дата ухвалення05.10.2026
Надійшло до реєстру17.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140669257

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №2-68/12 Головуючий у 1-й інст. Грубіян Є.О.

Категорія 39 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О. С.

суддів Талько О. Б., Шалоти К. В.

за участю секретаря

судового засідання Драч Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі цивільну справу № 2-68/12 за заявою ТОВ «Діджи Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 11 січня 2021 року, постановлену під головуванням судді Грубіяна Є.О.,

у с т а н о в и в :

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 21 березня 2012 року у справі №2-68/12 за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яке набрало законної сили 3.04.2012 року, позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором в гривневому еквіваленті у загальному розмірі в сумі 1 366 511,64 гривень.

23 грудня 2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося із заявою про заміну стягувача у даній справі з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника - ТОВ «Діджи Фінанс».

На обґрунтування заяви вказувало, що рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 21 березня 2012 року у справі №2-68/12 за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яке набрало законної сили 3.04.2012 року, позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором в гривневому еквіваленті у загальному розмірі в сумі 1 366 511,64 гривень.

На виконання такого рішення Житомирським районним судом Житомирської області 2.11.2018 видані виконавчі листи, на підставі яких відкриті виконавчі провадження №57869933 та №57878950.

11.11.2020 між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги №11/20-дтг, згідно якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором №ML-010/033/2007 від 11.09.2007 - ОСОБА_1 .

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 11 січня 2021 року заяву задоволено. Замінено стягувача у справі №2-68/12 з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника - ТОВ «Діджи Фінанс».

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість, порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати зазначену ухвалу, а у задоволенні заяви відмовити.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції було постановлено оскаржувану ухвалу без повідомлення її про час та місце розгляду заяви, а також саму заяву ТОВ «Діджи Фінанс» вона не отримувала. Оскаржувану ухвалу апелянт отримала лише 13.11.2025.

Вказує, що у неї відсутні будь-які зобов`язання перед ТОВ «Діджи Фінанс», яким, на переконання скаржника, не доведено факту переходу від ПАТ «ОТП Банк» до ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги за кредитним договором №ML-010/033/2007 від 11.09.2007 - ОСОБА_1 .

Додає, що ухвалою суду від 10.07.2019 суд вже відмовив в задоволенні заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про заміну стягувача з ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у виконавчому провадженні по справі.

Відповідно до ч.1 ст. 442 ЦПК України, суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником, однак лише в разі вибуття такої сторони. Договір відступлення права вимоги між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» був укладений 24 грудня 2010 року, тобто до ухвалення судового рішення у справі про стягнення заборгованості.

Вважає, що саме ТОВ «ОТП Факторинг Україна» мало звертатися з позовною заявою про стягнення заборгованості у справі, а у випадку укладення договору про відступлення права вимоги під час розгляду справи суд за клопотанням сторін мав замінити ПАТ «ОТП Банк» правонаступником - ТОВ «ОТП Факторинг Україна», як це було прямо передбачено ст.37 ЦПК України в редакції, яка діяла станом на момент розгляду справи. Тобто, враховуючи, що договір відступлення права вимоги за кредитним договором укладено до ухвалення рішення у справі, суд не вбачав законних підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження на ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та не замінив стягувача у справі.

Відповідно, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не був ні позичальником, ні стягувачем, ні стороною виконавчого провадження по справі, і, відповідно, не міг передати будь-яких зобов`язань (прав вимоги) по справі ТОВ «Діджи Фінанс» по договору відступлення прав вимоги №11/20 дтг від 11.11.2020 за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором №ML-010/033/2007 від 11.09.2007, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .

Таким чином, на думку скаржника, ТОВ «Діджи Фінанс» не було доведено належними та допустимими доказами факт переходу прав та обов`язків сторони за кредитним договором №ML-010/033/2007 від 11.09.2007, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 на підставі договору відступлення прав вимоги №11/20 дтг від 11.11.2020.

Учасники справи своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалися.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Костюкевич-Тарнавська О.В. доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити, ухвалу місцевого суду скасувати.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання, оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах передбачених статтею 367 ЦПК України, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву суд першої інстанції виходив з того, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду, з наступних підстав.

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі №2-7763/10 (провадження №14-197цс21) зроблено висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Крім того, у вказаній постанові зазначено, що особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але, разом з тим, ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу, є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача, як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством.

На стадії виконання судового рішення, як на завершальній стадії судового провадження, можлива заміна сторони у виконавчому провадженні, як юридичному процесі, правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення, заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України.

У справі, яка є предметом апеляційного перегляду, заявник фактично звернувся до суду першої інстанції з вимогою про заміну стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника - ТОВ «Діджи Фінанс» у виконавчому провадженні з виконання рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21 березня 2012 року у цивільній справі №2-68/12 у порядку ст.442 ЦПК України.

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін, виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа, мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частин першої та другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є, зокрема, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Доказами правонаступництва, залежно від підстав виникнення, можуть бути зокрема: правочин щодо заміни кредитора або боржника у зобов`язанні (статті 512, 513, 520, 521 ЦК України).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 21 березня 2012 року у справі №2-68/12 за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яке набрало законної сили 3.04.2012, позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором в гривневому еквіваленті у загальному розмірі в сумі 1 366 511,64 (один мільйон триста шістдесят шість тисяч п`ятсот одинадцять) гривень (а.с. 156 т.1).

На виконання рішення Житомирським районним судом Житомирської області 2.11.2018 року видані виконавчі листи, на підставі яких відкриті виконавчі провадження №57869933 та №57878950 (а.с. 26-29 т.1).

24 грудня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» ТОВ «ОТП Факторинг Україна» був укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю (а.с. 3-25 т.1).

11.11.2020 між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги №11/20-дтг, згідно якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором №ML-010/033/2007 від 11.09.2007 - ОСОБА_1 .

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2018 року заяву задоволено, замінено стягувача у виконавчих листах, виданих на підставі рішення Житомирського районного суду Житомирської області №2-68/12 від 21.03.2012 з Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (01601, м. Київ-33, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ: 21685166) на Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (03150, м. Київ, вул. Фізкультурна, 28 д, код ЄДРПОУ: 36789421) (а.с. 40 т.1).

Постановою Житомирського апеляційного суду від 16 січня 2019 року ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2018 року скасовано і справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 98 т.1).

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 10 липня 2019 року відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про заміну стягувача у виконавчому провадженні (а.с. 144 т.1).

Необхідно відмітити, що згідно із частиною п`ятою статті 15 Закону «Про виконавче провадження» для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Отже, це правило розповсюджується на заміну сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України). У свою чергу, аналогічні умови розповсюджуються на процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, яке стосується будь-якої стадії судового процесу, відповідно до частини другої статті 55 ЦПК України. Системний аналіз цих норм права дає підстави для висновку, що у справі №2-68/12, у якій судом відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про заміну стягувача у виконавчому провадженні, яка не була скасована і набрала законної сили, наслідки зазначеного є обов`язковими також для правонаступника.

Зокрема, ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2018 року заяву Товариства задоволено. Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів, виданих на підставі рішення Житомирського районного Житомирської області № 2-68/12 від 21.03.2012. Однак постановою Житомирського апеляційного суду ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2018 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року в справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) зазначено, що: «стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від якої Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу. […] Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється».

ТОВ «Діджи Фінанс» звернулось із заявою про заміну сторони як правонаступник стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна». Водночас, з матеріалів справи не вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» було стягувачем у цій справі. Згідно рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21 березня 2012 року стягувачем було ПАТ «ОТП Банк».

Таким чином, встановивши фактичні обставини справи, а саме те, що в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про заміну стягувача у виконавчому провадженні та заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відмовлено, стягувачем є ТОВ «ОТП Банк», колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ «Діджи Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином в даній справі заявником не доведено наявності правових підстав для задоволення заяви і заміні сторони у виконавчому провадженні, відкритому на підставі рішення Житомирського районного Житомирської області № 2-68/12 від 21.03.2012 у цивільній справі за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи і надані докази на їх підтвердження, наведеного вище не врахував і дав їм невірну правову оцінку, та дійшов помилкового висновку про задоволення заяви ТОВ «Діджи Фінанс».

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 11 січня 2021 року скасувати та постановити нове судове рішення по відмову у задоволенні заяви ТОВ «Діджи Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15 жовтня 2026 року.

Головуючий Коломієць О. С.

Судді Талько О. Б.

Шалоти К. В.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
05.10.2026 Постанова № 140366038 Житомирський апеляційний суд
23.12.2025 Ухвала № 132888265 без тексту Житомирський апеляційний суд
23.12.2025 Ухвала № 132888255 без тексту Житомирський апеляційний суд
03.12.2025 Ухвала № 132338934 без тексту Житомирський апеляційний суд
16.01.2019 Постанова № 79336228 без тексту Житомирський апеляційний суд
16.01.2019 Постанова № 79276214 без тексту Житомирський апеляційний суд
16.01.2019 Постанова № 79247086 без тексту Житомирський апеляційний суд
16.01.2019 Постанова № 79216874 без тексту Житомирський апеляційний суд
20.12.2018 Ухвала № 78731180 без тексту Житомирський апеляційний суд
20.12.2018 Ухвала № 78731166 без тексту Житомирський апеляційний суд
20.12.2018 Ухвала № 78731164 без тексту Житомирський апеляційний суд
17.12.2018 Ухвала № 78608796 без тексту Житомирський апеляційний суд
11.12.2018 Ухвала № 78463783 без тексту Житомирський апеляційний суд
10.12.2018 Ухвала № 78444064 без тексту Житомирський апеляційний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 21685166. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг