ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 року
м. Черкаси
Справа № 694/3233/25
Провадження № 22-ц/821/919/26
Категорія: 304090000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Поліщука Андрія Юрійовича на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 лютого 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2025 року ТОВ «ФК «Кредит Капітал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що 06.12.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 103364043, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 10 000,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надало кошти в користування на відповідних умовах, проте, відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на день звернення з даним позовом до суду заборгованість за кредитом складає 37 300,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 26 800,00 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 500,00 грн - прострочена заборгованість за комісією.
28.02.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 92-МЛ/Т, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які укладали кредитні договори з ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 103364043 від 06.12.2022.
Посилаючись на вищевказані обставини, ТОВ «ФК «Кредит Капітал» просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 103364043 від 06.12.2022 у розмірі 37 300,00 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 лютого 2026 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 103364043 від 06.12.2022 в сумі 37 300, 00 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2 422,20 грн та судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмір 8 000,00 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що при розгляді цієї справи, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач, як позичальник, отримав кошти за кредитним договором та не повернув їх у визначені строки, не сплативши погоджені сторонами договору відсотки по кредиту та комісію, отже, має заборгованість, права вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеним договором про відступлення прав вимоги.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
12 березня 2026 року, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Поліщук А. Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 лютого 2026 року та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що відповідач у справі був позбавлений можливості знати про час і місце розгляду справи, тому що він не був повідомлений про розгляд справи належним чином, що є прямим порушенням принципу змагальності сторін.
Зазначив, що документами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації. Наданий позивачем неаргументований нічим розрахунок із просто зазначенням суми заборгованості підготовлений самим же позивачем - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми непогашеного кредиту.
Вказав, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень нарахування позивачем пені чи інших штрафних санкцій по кредитному договору є незаконними.
Звернув увагу, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки три річний строк, коли позивач мав право на звернення до суду з позовною заявою вже минув.
Крім того, вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт набуття права вимоги до відповідача, а отже він не довів наявність у нього права на звернення до суду з відповідним позовом.
Разом з тим, наголосив, що позивачем не надано належних доказів укладення кредитного договору саме відповідачем, а саме: відсутні докази використання відповідачем одноразового ідентифікатора (SMS-коду); відсутні технічні дані щодо авторизації відповідача в інформаційній системі кредитора; відсутні дані про IP-адресу, з якої здійснювалась реєстрація та укладення договору; відсутні журнали подій (лог-файли) інформаційної системи кредитора, а також відсутні докази належності номера телефону, на який надсилався одноразовий ідентифікатор, саме відповідачу.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій
Судом встановлено, що 06.12.2022 ОСОБА_1 через сайт tengo.ua звернувся з анкетою-заявою на кредит № 103364043, зазначивши особисті данні (а.с.13 зворотній бік - 14).
Згідно умов договору про споживчий кредит № 103364043 від 06.12.2022, ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит в сумі 10 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, а також можливих штрафних санкцій, що передбачені договором, загальним строком на 100 днів з 06.12.2022 і складається з пільгового та поточного періодів (а.с. 10 - 12 на звороті).
Відповідно до п. п. 1.3.1. та 1.3.2. пільговий період складає 10 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 16.12.2022. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 16.03.2023.
Згідно з п. 1.5.1. комісія за надання кредиту складає 500,00 грн, яка нараховується за ставкою 5,00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Пунктом 1.5.2. визначено, що проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду складають 100,00 грн, які нараховуються за ставкою 0.10% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом пільгового періоду.
Відповідно до п. 1.5.3. проценти за користування кредитом протягом поточного періоду складають 27 000,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3.00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п. 2.1.).
Пунктом 3.1.7. передбачено, що у випадку відступлення права вимоги за цим договором новому кредитору або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості, кредитодавець зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за цим договором новому кредитору або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості повідомити позичальника про такий факт та про передачу персональних даних позичальника, а також надати інформацію про нового кредитора або колекторську компанію.
У пунктах 6.1. та 6.2. зазначено, що кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору. На договір накладається електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, що визначає дату та час укладення договору.
Згідно довідки ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію 06.12.2022 на номер телефону НОМЕР_2 , вказаний позичальником, направлено одноразовий ідентифікатор V91238 (а.с. 13 на звороті).
Із платіжного доручення 55444251 встановлено, що 06.12.2022 ТОВ «Мілоан» проведено фінансову операцію по переказу ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн (а.с. 14).
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 103364043 від 06.12.2022 станом на 19.09.2025 заборгованість ОСОБА_1 складає 37 300,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 500,00 грн - прострочена заборгованість за комісіями та 26 800,00 грн - прострочена заборгованість за відсотками (а.с. 15).
У паспорті споживчого креди[приховано], який є додатком № 2 до договору про споживчий кредит № 103364043 від 06.12.2022, зазначено, що кількість та розмір платежів, періодичність внесення визначається графіком платежів згідно додатку № 1 (а.с. 13).
Згідно графіку платежів за договором по споживчий кредит № 103364043 від 06.12.2022 загальна вартість кредиту становить 37 600,00 грн з урахуванням процентів за користування кредитом в сумі 27 100,00 грн та комісії за надання кредиту в сумі 500,00 грн (а.с. 12 зворотній бік).
Як вбачається з відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 103364043, ТОВ «Мілоан» нарахована заборгованість за період з 06.12.2022 по 28.02.2023, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 10 000,00 грн, заборгованості за комісію за оформлення кредиту у сумі 500,00 грн та заборгованості за відсотками в сумі 26 800,00 грн (а.с. 14 зворотній бік).
Відповідно до договору відступлення прав вимоги № 92-МЛ/Т від 28 лютого 2023 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості) (а.с. 15 зворотній бік - 17 зворотній бік).
Пунктом 6.2.3. договору відступлення прав вимоги передбачено, що права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.
Пунктом 7.1. договору відступлення прав вимоги сторони домовились, що Фінансування (ціна Договору) складає 474 376,43 грн.
Виконання вищевказаного договору підтверджується платіжною інструкцією № 70321 від 28.02.2023 (а.с. 20).
З Акту приймання-передачі реєстру боржників від 28.02.2023 до договору відступлення прав вимоги № 92-МЛ/Т від 28.02.2023 вбачається, що кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кредитора від 28.02.2023 кількістю боржників 1 203 на загальну суму заборгованості 17 451 099,09 грн (а.с. 20).
Згідно витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги 92-МЛ/Т від 28.02.2023 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 103364043 від 06.12.2022 на загальну суму 32 500,00 грн, з яких 10 000,00 грн - залишок по тілу кредиту, 22 000,00 грн - залишок по відсотках, 500,00 грн - залишок по комісії (а.с. 20 на звороті).
Відповідно до розрахунку заборгованості виконаного ТОВ «Кредит Капітал» за кредитним договором № 103364043 від 06.12.2023 у період з 01.03.2023 по 16.03.2023 заборгованість ОСОБА_1 складає 37 300,00 грн з яких 10 000,00 грн - залишок по тілу кредиту, 26 800,00 грн - залишок по відсотках, 500,00 грн - залишок по комісії (а.с. 15).
Згідно копії досудової вимоги від 12.09.2025 позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 37300,00 грн (а.с. 20 на звороті).
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд даної справи з ознаками малозначності згідно із ч. ч. 4, 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, зважаючи на те, що сторони належним чином повідомлені про дату і час перегляду справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Згідно з ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Вказані правові висновки щодо укладення договору в електронній формі викладені у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.
Відповідно до ст. ст. 509-510, 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Загальними умовами зобов`язання є те, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. (ст. ст. 525, 625 ЦК України).
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).
З досліджених судом доказів встановлено, що між сторонами укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 договору про споживчий кредит № 103364043 від 06.12.2022 досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Оскільки спірний кредитний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та ОСОБА_1 підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), то без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, такий договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01.11.2021 у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції, встановивши, що спірний кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора V91238 (довідка про ідентифікацію), що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Щодо нарахування відсотків за користування кредитом.
Згідно з умовами договору кредиту сторони погодили строк кредитування 100 днів, при цьому пільговий період складає 10 днів та завершується 16.12.2022, поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду (пункт 1.3., 1.3.1, 1.3.2).
Відповідно до пункту 1.5.2. договору визначено, що проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду (тобто 10 днів) 100 грн, які нараховуються за ставкою 0,10 % від фактичного залишку кредиту.
Відповідно до пункту 1.5.3. проценти за користування протягом поточного періоду 27 000,00 грн.
Також у пункті 2.3. визначено умови пролонгації строку кредитування на пільгових або поточних умовах.
Пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці: строк продовження 3 дні - максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту 3.00; строк продовження 7 днів - максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту 6.00; строк продовження 15 днів - максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту 10.00.
Якщо позичальник здійснює продовження кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п. 1.5.2 .
Як вбачається з відомостей про щоденні нарахування та розрахунку заборгованості, в період з 06.12.2022 по 16.12.2022 нарахування відсотків відбувалось на пільгових умовах за відсотковою ставкою 0,10% в день. Далі відбулося нарахування відсотків до 16.03.2023 за ставкою 3%.
Матеріали справи не міститься доказів погашення заборгованості в строк передбачений кредитним договором, а тому нарахування відсотків відбувалося на умовах визначених для поточного періоду.
Таким чином розмір боргу за відсотками розрахований Товариством вірно і підлягає відшкодуванню.
При цьому апеляційним судом відхиляються аргументи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано первинні бухгалтерські документи щодо перерахунку кредитних коштів та доказів руху коштів по рахунку відповідача, адже фактичне надання коштів кредиту підтверджено відповідними довідкою ТОВ «Мілоан», за якими позивач перерахував на банківський рахунок, вказаний позичальником при укладенні кредитного договору, погоджену суму кредитування.
Слід врахувати, що зазначений кредитний договір є дійсним та належним чином укладеним з активної участі позичальника (відповідача), який самостійно надавав кредиторам свої персональні дані - ПІБ, податковий номер, зареєстроване місце проживання, електронну пошту та номер телефону.
Відповідно до Постанови КЦС ВС від 30.11.2022 року № 334/3056/15 у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - отримання, повернення грошових коштів у розмірі та на умовах визначених договором.
ТОВ ФК «Кредит-Капітал» надано платіжне доручення як доказ перерахування коштів позичальнику, відповідачем зазначений доказ не спростовано, на виконання ст. ст. 12, 81 ЦПК України не доведено суду обставин неотримання кредитних коштів.
Щодо відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит № 103364043 від 06.12.2022, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено ст. 11 ЦК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 перша ст. 519 ЦК України).
Тлумачення ст. 516, ч. 2 ст. 2 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним (постанові Верховного Суду від 7.02.2018 у справі № 2-2035/11, постанова Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15).
У справі встановлено, що 28.02.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 92-МЛ/Т, у відповідності до умов якого, ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «Мілоан» і боржниками.
Згідно умов вищезазначеного договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заміняє ТОВ «Мілоан» у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ «Мілоан» за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 92-МЛ/Т від 28.02.2023 ТОВ «ФК Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі: 32 500,00 грн, що складається з: 10 000,00 грн заборгованості за основною сумую боргу, 500,00 грн заборгованість за комісією, 22 000,00 заборгованості за відсотками.
Доказів того, що договір факторингу № 92-МЛ/Т від 28.02.2023, укладений між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» визнаний недійсним суду не надано, а тому колегія суддів вважає, що позивачем надано докази, які підтверджують ту обставину, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статус нового кредитора за договором про споживчий кредит № 103364043, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Щодо посилання в апеляційній скарзі про застосування строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із приписами ст. ст. 260, 261 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст. ст. 253-255 цього Кодексу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Однак, згідно з п. 12 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, яким було доповнено ЦК України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки, визначені у тому числі статтями 257 та 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 карантин було встановлено з 12.03.2020 та який в подальшому безперервно продовжувався відповідними постановами КабМіну до 30.06.2023.
Отже, строк позовної давності у зв`язку з дією карантину було призупинено з 02.04.2020 по 30.06.2023.
Крім того, на підставі Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Законом України від 08.11.2023 № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі Закон № 3450), у розділі «Прикінцеві та перехідні положення» пункт 19 викладено в такій редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
Законом України № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено. Вказаний закон набрав чинності 04.09.2025, тому саме із цієї дати відновлено обчислення строків позовної давності.
Таким чином, загальний строк позовної давності, визначений ст. 257 ЦК України, був призупинений у період з 02.04.2020 до 03.09.2025.
Отже, переглядаючи обставини даної справи, колегія суддів зазначає, що перебіг строку позовної давності розпочався з дня наступного за днем закінчення строку кредитування, з урахуванням пролонгації строку кредитування (з 16.03.2023), незалежно від наявності факту відступлення прав вимог до боржника новому кредитору. Такий строк, з урахування його продовження та зупинення, у зв`язку з дією карантинну та введення воєнного стану, позивачем, при подачі позовної заяви 29.10.2025, пропущений не був.
Тому вимоги скаржника про застосування строку позовної давності є неспроможними та спростовуються викладеним.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що відповідач не був повідомлений про розгляд справи належним чином, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки матеріали справи містять підтвердження доставлення ухвали Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17.12.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження до електронного кабінету ОСОБА_1. у підсистемі «Електронний суд» (а.с. 35).
Інших доводів, які б свідчили про те, що спір у справі суд першої інстанції вирішив невірно, подана апеляційна скарга не містить.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться лише до незгоди з прийнятим рішенням.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин колегія суддів не вбачає достатніх підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Поліщука Андрія Юрійовича - залишити без задоволення.
Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 лютого 2026 року - залишити тез змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України
Текст постанови складено 14 жовтня 2026 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
О. М. Новіков