154/3078/26
2/154/1717/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року м. Володимир
Володимирський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кусік І.В.
за участю:
секретаря судового засідання Редько В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, уточненим під час розгляду справи у суді, в якому вказала, що згідно рішення Володимирського міського суду Волинської області від 24 липня 2025 року з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частина усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 квітня 2025 року та до повноліття дитини. З часу призначення аліментів, відповідач їх сплачує нерегулярно. Примусове виконання рішення суду здійснюється через Володимирський відділ державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Останній платіж аліментів у розмірі 3980 грн. відповідачем було здійснено 05 січня 2026 року. Відповідно до довідки Володимирського відділу державної виконавчої служби від 20 липня 2026 року № 207, станом на 01жовтня 2026 року заборгованість відповідача зі сплати аліментів становить 43182,34 грн. З часу виникнення заборгованості, у ОСОБА_2 не було жодних перешкод для своєчасної сплати аліментів та погашення боргу, заборгованість виникла з його вини, так як достовірно знаючи про аліментні зобов`язання, останній не виконує рішення суду. Зважаючи на те, що заборгованість зі сплати аліментів виникла з вини відповідача, то позивач, як отримувач аліментів, має право на стягнення з ОСОБА_2 неустойки (пені) у розмірі 1 % суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача на свою користь неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів в сумі 128577 гривень 43 копійки, та вирішити питання розподілу судових витрат.
Процесуальні рішення суду:
Ухвалою від 06 серпня 2026 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження.
У судовому засіданні:
Позивачка надала суду заяву, якою заявлені вимоги підтримала та просила проводити розгляд справи без участі позивача. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, шляхом надсилання судової повістки, ухвали суду та копії позову з додатками, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзив не подав.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини
З листа Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 204 від 20.07.2026 року, розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, вбачається, що на виконанні відділу перебуває виконавче провадження ВП 78949109 щодо сплати аліментів боржником ОСОБА_2 . Згідно виконавчого листа у справі № 154/1495/25 від 24.07.2025 року, виданого Володимирським міським судом Волинської області про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в в розмірі 1/4 частина усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 квітня 2025 року та до повноліття дитини, заборгованість станом на 01.07.2026 року становить 46102 грн.
Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Тож, сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Згідно п.9 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що рішення суду є обов`язковим до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
У відповідності до ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року по справі № 333/6020/16-ц визначено, що пеня за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: ?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+(An?1%?Qn), де: ?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Зазначена правова позиція з приводу правил розрахунку пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів сформульована у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц.
На підтвердження розміру пені позивачкою надано власний розрахунок її суми у розмірі 128577,43 грн.
Оскільки вказана сума пені перевищує заборгованість відповідача по сплаті аліментів, у відповідності до ч.1 ст.196 СК України, стягненню з нього підлягає пеня в сумі 43182,34 гривень, що становить 100% розміру заборгованості.
Передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
У судовому засіданні встановлено, що за заявлений позивачем період відповідач повинен був сплачувати за відповідним судовим рішенням аліменти на утримання власної неповнолітньої дитини. Об`єктивних причин, які б заважали відповідачеві сплачувати аліменти в належному розмірі, судом не встановлено.
Вивчивши матеріали справи, зважаючи на те, що в результаті невиконання ОСОБА_2 рішення суду № 154/1495/25 та обов`язку утримувати сина, враховуючи те, що пеня не може перевищувати 100% заборгованості по аліментах, суд дійшов висновку, що позов про стягнення пені по аліментах підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка (пеня) за несплату аліментів за період з квітня 2025 року по серпень 2026 року у розмірі 43182,34 грн.
Оскільки позивача за даною категорією справ звільнено від сплати судового збору - з відповідача на користь держави підлягає стягненню 1331,20 грн. судового збору.
На підставі ст. ст. 196, 197 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 5, 12, 13, 141, 274, 279, 258, 263-265, 273, 280-281 ЦПК України, з урахуванням Постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року по справі № 333/6020/16-ц, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів за період з квітня 2025 року по серпень 2026 року у розмірі 43182 (сорок три тисячі сто вісімдесят дві) гривні 34 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ірина КУСІК