Справа № 369/15769/25
Провадження №2-др/369/185/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.10.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Козак І.А.,
при секретарі Кавун Є.О.,
розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУБР КАПІТАЛ» Юхименка Юрія Юрійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУБР КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала цивільна справа № 369/15769/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУБР КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 вересня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУБР КАПІТАЛ» заборгованість у розмірі 24 341,23 грн та судовий збір у розмірі 1 457,63 грн. В іншій частині позову відмовлено.
07 жовтня 2026 року представник позивача Юхименко Юрій Юрійович звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просить вирішити питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
Заяву мотивовано тим, що під час розгляду справи суд відмовив у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з невідповідністю між договором про надання правничої допомоги від 24 липня 2024 року, долученим до матеріалів справи, та іншими документами, у яких містилося посилання на договір від 10 вересня 2024 року. Заявник зазначає, що така невідповідність виникла внаслідок технічної помилки під час подання документів, та на підтвердження своїх доводів долучає договір від 10 вересня 2024 року, просить повторно оцінити подані документи й ухвалити додаткове рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Дослідивши матеріали справи та доводи заяви, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Отже, додаткове рішення є процесуальним засобом усунення неповноти судового рішення та може бути ухвалене лише за наявності передбачених законом підстав. При цьому додаткове рішення не може змінювати зміст основного рішення або підміняти собою процедуру його перегляду.
Як убачається з матеріалів справи, питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу було предметом розгляду суду під час ухвалення заочного рішення від 11 вересня 2026 року.
Зокрема, у мотивувальній частині зазначеного рішення суд надав оцінку поданим позивачем доказам на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та дійшов висновку про відсутність належного підтвердження зв`язку між договором про надання правничої допомоги від 24 липня 2024 року, додатковою угодою № 7, актом приймання-передачі послуг № 3 та платіжною інструкцією, в яких зазначено інший договір від 10 вересня 2024 року. У зв`язку з цим суд відмовив у задоволенні вимоги про стягнення таких витрат.
Таким чином, питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не залишилося невирішеним, а було вирішене судом по суті з наведенням відповідних мотивів. Відмова в задоволенні цієї вимоги не свідчить про неповноту судового рішення, оскільки суд висловив чіткий висновок щодо неї.
Доводи заявника про технічну помилку під час подання документів та надання разом із заявою договору від 10 вересня 2024 року не змінюють зазначеного висновку. Подання додаткових доказів після ухвалення рішення з метою повторної оцінки вже вирішеного питання не є передбаченою статтею 270 ЦПК України підставою для ухвалення додаткового рішення.
По суті заявник просить повторно розглянути питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням доказу, який, за його твердженням, не був належним чином долучений до матеріалів справи під час її розгляду. Однак така вимога спрямована на перегляд висновків, викладених в основному рішенні, а не на усунення неповноти судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.
Незгода заявника з висновками суду щодо достатності та належності доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу сама по собі не утворює підстав для ухвалення додаткового рішення. Питання правильності оцінки доказів та обґрунтованості висновків суду може бути предметом перегляду судового рішення у встановленому законом порядку, проте не може вирішуватися шляхом ухвалення додаткового рішення за відсутності передбачених статтею 270 ЦПК України підстав.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заява представника товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУБР КАПІТАЛ» про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає, оскільки питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вже вирішено заочним рішенням суду від 11 вересня 2026 року.
Керуючись статтями 258-261, 270 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУБР КАПІТАЛ» - Юхименка Юрія Юрійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 369/15769/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУБР КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Ірина КОЗАК