ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
2/381/3602/26
381/4786/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Ковалевської Л.М.,
за участю секретаря Омельчук С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» звернулося до Фастівського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 5408408 від 25.03.2025 року в розмірі 13 493,50 грн. та судові витрати в розмірі 2 921,78 грн., які складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрат на відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками в розмірі 259,38 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 25.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 5408408 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 3 500,00 грн. строком на 360 днів, із періодичністю платежів кожні 30 днів та стандартною процентною ставкою 0,95% за кожен день користування кредитом.
Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. На виконання умов договору 25.03.2025 року кредитодавцем перераховано відповідачу 3 500,00 грн. на платіжну картку НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення».
Позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 27.01.2026 року утворилась заборгованість у розмірі 13 493,50 грн., з яких 3 499,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 8 243,52 грн. - заборгованість за процентами та 1 750,00 грн. - штраф.
27.01.2026 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу № С7-270126-1, відповідно до умов якого право вимоги за зазначеним кредитним договором перейшло до позивача. На підтвердження переходу права вимоги позивач надав копії договору факторингу, акту приймання-передачі Переліку № 1, витягу з Переліку № 1 та платіжної інструкції щодо сплати ціни продажу за відступлення прав вимоги.
Посилаючись на наведені обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник позивача в позовній заяві просив розгляд справи проводити в його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Учасникам справи було роз`яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки на зареєстроване місце проживання, конверт із судовою повісткою повернувся без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 25.03.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 5408408 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Відповідно до п. 1.2 договору товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію, якщо вона передбачена договором, і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 3 500,00 грн.
Згідно п. 1.3 договору строк кредитування становить 360 днів. Періодичність платежів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені у графіку платежів, який є додатком № 1 до договору.
Пунктом 1.4 договору передбачено, що комісія за надання кредиту становить 0,00 грн. Тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно до п. 1.4.1 договору стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування. Денна процентна ставка при застосуванні стандартної процентної ставки становить 0,9500%.
Згідно п. 1.4.2 договору знижена процентна ставка становить 0,0100% за кожен день користування кредитом. Якщо клієнт до 23.04.2025 року включно сплатить кошти в сумі, не меншій від суми першого платежу, визначеного у графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, він отримує індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим проценти за відповідний період перераховуються за зниженою процентною ставкою.
Відповідно до п. 1.5.1, 1.6.1, 1.7.1 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою становить 2 013,4300% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту - 15 470,00 грн., загальні витрати за кредитом - 11 970,00 грн.
Згідно п. 2.1 договору кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок клієнта за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування. До періоду розрахунку процентів включаються день надання кредиту та день його фактичного повернення.
Згідно п. 4.1 договору повернення кредиту та сплата процентів здійснюються відповідно до графіку платежів. У разі часткового дострокового повернення кредиту здійснюється перерахунок зобов`язань клієнта зі сплати процентів у бік зменшення та складається новий графік платежів.
Відповідно до п. 6.3 договору у випадку невиконання або неналежного виконання клієнтом грошових зобов`язань товариство має право нарахувати штраф у розмірі 75% від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання на другий день кожного факту такого порушення.
Договір укладено в електронній формі. У розділі «Реквізити та підписи сторін» наявні відомості про його підписання ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 15681, 25.03.2025 року о 10:13:28. Цим самим ідентифікатором підписано графік платежів, який є додатком № 1 до договору.
25.03.2025 року о 10:12:45 відповідачем підписано анкету-опитувальник клієнта та паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором 12875. У паспорті споживчого кредиту зазначені сума та строк кредиту, стандартна і знижена процентні ставки, загальна вартість кредиту та інші умови кредитування.
Ідентифікація відповідача підтверджується звітом щодо запиту до BankID НБУ від 25.03.2025 року о 10:09:49, який містить відомості про ОСОБА_1 , його дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані та адресу реєстрації.
Як вбачається з листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 1-2701 від 27.01.2026 року, 25.03.2025 року о 10:14:12 на платіжну картку НОМЕР_1 успішно перераховано 3 500,00 грн., номер транзакції в системі iPay.ua - 690453807.
Таким чином, кредитодавцем виконано свої зобов`язання за договором щодо надання відповідачу кредитних коштів.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 5408408 станом на 27.01.2026 року відповідачем здійснено такі платежі: 23.04.2025 року - 10,51 грн., з яких 0,01 грн. зараховано в рахунок погашення тіла кредиту та 10,50 грн. - процентів. 24.05.2025 року сплачено 1 030,45 грн., з яких 0,01 грн. зараховано в рахунок погашення тіла кредиту та 1 030,44 грн. - процентів.
Загальна сума сплачених відповідачем коштів становить 1 040,96 грн., з яких 0,02 грн. зараховано в рахунок погашення тіла кредиту та 1 040,94 грн. - процентів. Платежі в рахунок погашення штрафу та комісії у розрахунку відсутні.
Матеріали справи містять графіки платежів у редакціях від 23.04.2025 року та 24.05.2025 року, складені після здійснення відповідачем часткового погашення заборгованості. У графіку платежів у редакції від 24.05.2025 року остаточне повернення залишку кредиту в сумі 3 499,98 грн. передбачено 20.03.2026 року.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, за період з 25.03.2025 по 23.04.2025 проценти нараховувалися за зниженою процентною ставкою 0,0100% у сумі 0,35 грн. за день. За період з 24.04.2025 по 27.01.2026 проценти нараховувалися за стандартною процентною ставкою 0,95% на залишок тіла кредиту, у сумі 33,24 грн. за день.
Усього за вказані періоди нараховано 9 284,46 грн. процентів. З урахуванням сплачених відповідачем 1 040,94 грн. залишок заборгованості за процентами становить 8 243,52 грн. Залишок заборгованості за тілом кредиту становить 3 499,98 грн.
27.01.2026 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу № С7-270126-1, відповідно до умов якого клієнт відступає фактору права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, передбачених договором факторингу.
Відповідно до п. 2.4 договору факторингу право вимоги за кредитним договором вважається відступленим з моменту надходження грошових коштів у розмірі, визначеному п. 3.2 договору, на рахунок клієнта та після підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі Переліку.
Платіжною інструкцією № 37204767222222706 від 27.01.2026 року підтверджується сплата ТОВ «Новий Колектор» на користь ТОВ «Лінеура Україна» ціни продажу за відступлення прав вимоги за договором факторингу № С7-270126-1 у розмірі 2 354 374,57 грн. Датою виконання платіжної інструкції зазначено 27.01.2026 року.
27.01.2026 року сторонами підписано акт приймання-передачі Переліку № 1 до договору факторингу № С7-270126-1, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» передало, а ТОВ «Новий Колектор» прийняло Перелік № 1, права вимоги за яким відступаються згідно договору.
Відповідно до витягу з Переліку № 1 до договору факторингу № С7-270126-1 від 27.01.2026 року, під № 303 зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , договір № 5408408 від 25.03.2025 року та заборгованість у розмірі 13 493,50 грн., з яких 3 499,98 грн. - за тілом кредиту, 8 243,52 грн. - за процентами, 1 750,00 грн. - штраф.
Отже, обставини щодо переходу до позивача права вимоги за договором № 5408408 підтверджуються договором факторингу, актом приймання-передачі Переліку № 1, витягом із зазначеного Переліку та платіжною інструкцією про сплату ціни продажу за відступлення прав вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо він підписаний його стороною або сторонами.
Згідно ст. 626, 627, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит та зміни до нього укладаються у письмовій формі, у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 6 ст. 11 вказаного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України у редакції, чинній на час укладення договору факторингу 27.01.2026 року, за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.
Оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 5408408 від 25.03.2025 року у спосіб, передбачений ЦК України та Законом України «Про електронну комерцію», із погодженням суми кредиту, строку кредитування та процентної ставки.
Наявні у договорі та його додатках відомості про електронний підпис відповідача, звіт щодо його ідентифікації через BankID НБУ, документи про перерахування коштів на зазначену у договорі платіжну картку, а також відомості про часткове погашення заборгованості підтверджують виникнення між сторонами кредитних правовідносин та виконання первісним кредитодавцем свого обов`язку щодо надання кредиту.
Договором факторингу, актом приймання-передачі Переліку № 1, витягом з Переліку та платіжною інструкцією підтверджується перехід до ТОВ «Новий Колектор» права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 5408408 від 25.03.2025 року.
Разом із тим, відступлення права вимоги не змінює змісту зобов`язання та не створює для нового кредитора права на одержання платежів, стягнення яких виключається законом.
Перевіряючи розмір заборгованості, суд враховує, що знижена процентна ставка застосована за період з 25.03.2025 по 23.04.2025, а стандартна процентна ставка 0,95% - за наступний період користування кредитом. Застосування стандартної процентної ставки після закінчення періоду дії зниженої ставки відповідає умовам п. 1.4.1, 1.4.2 договору.
Передбачена договором денна процентна ставка 0,9500% не перевищує максимального розміру денної процентної ставки 1%, встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Проценти, заявлені до стягнення, нараховані за період з 25.03.2025 по 27.01.2026 у межах погодженого строку кредитування. Розрахунок містить відомості про здійснені відповідачем платежі та зменшення залишку основної заборгованості, на який нараховувалися проценти.
За період з 25.03.2025 по 23.04.2025 нараховано 10,50 грн. процентів (30 днів х 0,35 грн.). За період з 24.04.2025 по 27.01.2026 нараховано 9 273,96 грн. процентів (279 днів х 33,24 грн.), усього 9 284,46 грн. Після врахування сплачених процентів у сумі 1 040,94 грн. заборгованість за процентами становить 8 243,52 грн. Залишок тіла кредиту становить 3 500,00 грн. - 0,02 грн. = 3499,98 грн.
Таким чином, розрахунок заборгованості враховує здійснені відповідачем платежі, а заявлена до стягнення сума процентів не перевищує суми, обчисленої за погодженою сторонами процентною ставкою на фактичний залишок кредиту. Загальний розмір заборгованості за тілом кредиту та процентами, який підлягає стягненню, становить 11 743,50 грн.
На час звернення позивача до суду погоджений сторонами строк повернення кредиту закінчився, проте заборгованість за тілом кредиту та процентами у вказаному розмірі не погашена.
Щодо вимоги про стягнення штрафу у розмірі 1 750,00 грн. суд зазначає наступне.
Згідно п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки, штрафу, пені за таке прострочення. Неустойка та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася.
Кредитний договір № 5408408 укладено 25.03.2025 року. Згідно розрахунку заборгованості штраф нараховано 25.06.2025 року в сумі 748,12 грн. та 25.07.2025 року в сумі 1 001,88 грн., усього 1 750,00 грн., за прострочення виконання грошових зобов`язань у період дії воєнного стану. Відтак, відповідач звільняється від обов`язку його сплати, а позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають. Перехід права вимоги до нового кредитора не усуває встановленого законом звільнення позичальника від сплати штрафу.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Новий Колектор» підлягають частковому задоволенню, а з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором № 5408408 від 25.03.2025 року у розмірі 11 743,50 грн., з яких 3 499,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 8 243,52 грн. - заборгованість за процентами. У задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 1 750,00 грн. слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № [номер приховано] від 29.07.2026 року.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 317,11 грн. (2 662,40 грн. х 11 743,50 грн. / 13 493,50 грн.).
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 262,98 грн. витрат на відправлення копії позовної заяви з додатками.
Вимоги про стягнення поштових витрат задоволенню не підлягають, оскільки не відносяться до витрат по справі у розумінні ЦПК України.
Керуючись ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 211, 223, 263, 265, 285, 289 ЦПК України, ст. 11, 207, 526, 598, 610-612, 615, 626-629, 638-639, 1052, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», код ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, заборгованість за договором № 5408408 від 25.03.2025 року у розмірі 11 743 (одинадцять тисяч сімсот сорок три) гривні 50 копійок, з яких 3 499,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 8 243,52 грн. - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» судовий збір у розмірі 2 317 (дві тисячі триста сімнадцять) гривень 11 копійок.
У задоволенні іншої частини вимог позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Леся КОВАЛЕВСЬКА