ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
2/381/3562/26
381/4740/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Ковалевської Л.М.
за участі секретаря Омельчук С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей,-
встановив:
Позивачка звернулась до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дітей та визначення місця проживання дітей. В позовній заяві посилається на те, що з 05 травня 2012 року сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , 2012 року народження та сина ОСОБА_4 , 2014 року народження. Позивачка зазначила, що спору щодо проживання дітей сторони не мають, так як діти проживають з нею. З січня 2026 року сторони спільно не проживають, спільним побутом не пов`язані. Підставою для розірвання шлюбу стало те, що у сторін відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на сімейне життя та обов`язки, відсутнє взаєморозуміння, що призвело до втрати почуттів один до одного. Подружні стосунки сторони припинили, спільного господарства не ведуть, примирення не можливе, тому позивач просить шлюб між ними розірвати, а неповнолітніх доньку і сина залишити проживати з нею. Також, позивач просила стягнути на її користь аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви і до повноліття дітей. Та судовий збір в розмірі 1331, 20 грн.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2026 року відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
13.10.2026 позивачка ОСОБА_1 подала до канцелярії суду заяву в якій підтримала позовні вимоги в частині розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Вимогу щодо визначення місця проживання дітей просила залишити без розгляду. Стягнути з відповідача на її користь сплачений судовий збір. Розгляд справи просила проводити у її відсутності.
Адвокат Циганок А.В., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» направила до суду заяву про розгляд справи без участі відповідача та представника відповідача. Не заперечували проти розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей. Щодо стягнення з відповідача судових витрат, то просила стягнути з відповідача судовий збір 50% від сплаченої позивачкою суми, в зв`язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті.
В судове засідання сторони не з`явились, про день слухання справи повідомлялись судом належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду. Оскільки, визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону і не порушує прав та інтересів будь-яких осіб, суд приймає визнання відповідачем позову.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновків, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05 травня 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис №91 (а.с.5).
Від даного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.7), та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.6).
Згідно ст. 56 Сімейного Кодексу України примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на особисту свободу.
Спільне життя у сторін не склалось через різні характери та погляди на життя, із-за чого в сім`ї виникали непорозуміння, що призвело до втрати почуттів один до одного. Сторони шлюбні стосунки не підтримують, проживають окремо, спільне господарство не ведуть, збереження сім`ї та примирення вважають не можливим.
Частиною третьою статті 105 Сімейного кодексу України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як вбачається з позовної заяви, сторони не підтримують шлюбних відносин, примирення не бажають, заперечують проти подальшого збереження шлюбу.
Суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім`ї є неможливим, подальше спільне життя подружжя буде суперечити їхнім інтересам, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу.
Згідно частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дітей, то судом встановлено, що відповідач добровільно не допомагає позивачці матеріально утримувати дітей.
Обов`язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов`язання батьків, при цьому цей обов`язок покладається як на матір дитини так і на батька.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-XІІ) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.
У відповідності зі ст. 180 Сімейного Кодексу України та роз`яснення п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Частиною 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Статтею 141 СК України визначено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини не залежно від того, чи перебувають вони у шлюбі. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Враховуючи, що відповідач не має інших аліментних зобов`язань, має працездатний вік, визнав позовні вимоги, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, а тому виходячи з принципу справедливості та розумності, вважає за необхідне стягнути аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 липня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Що стосується вимоги про визначення місця проживання дітей, то за заявою позивачки, суд залишає її без розгляду.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про розірвання шлюбу та стягнення аліментів є доведеними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За звернення до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, позивач сплатила судовий збір в сумі 1331,20 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно повернути з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 665,60 грн, а решту судового збору в розмірі 665,60 грн слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 235, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. 56, 110, 112, 180-184 Сімейного Кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей, - задовольнити.
Шлюб зареєстрований 05 травня 2012 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис №91, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 липня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми стягнення за один місяць.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 665,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати в розмірі 665,60 грн.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Леся КОВАЛЕВСЬКА