Справа №561/581/26
У Х В А Л А
про заміну та виключення третіх осіб
15 жовтня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді: Оборонової І.В.,
за участю секретаря: Волкодав А.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Дубровиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вараський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Дубровицького районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вараський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження.
Ухвалою Дубровицького районного суду Рівненської області від 09 вересня 2026 року до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено Міністерство оборони України та Міністерство внутрішніх справ України.
25 вересня 2026 року до суду надійшли письмові пояснення третьої особи - Міністерства внутрішніх справ України, подані представником ОСОБА_3 , у яких вона просить визнати Міністерство внутрішніх справ України неналежною стороною у справі та залучити до участі у справі Головне управління Національної гвардії України.
В обґрунтування зазначила, що ОСОБА_4 на день зникнення проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. Головне управління Національної гвардії України та Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України є окремими юридичними особами, при цьому безпосереднє військове керівництво військовими частинами та підрозділами Національної гвардії України, а також здійснення заходів щодо соціального і правового захисту її особового складу та членів їх сімей належать до повноважень головного органу військового управління Національної гвардії України. У зв`язку з цим представник вважає, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Головного управління Національної гвардії України та Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, а не Міністерства внутрішніх справ України.
30 вересня 2026 року від представника Міністерства оборони України Дунаєва Максима Ігоровича надійшло клопотання, у якому він просить замінити неналежну третю особу - Міністерство оборони України на належну третю особу - Головне управління Національної гвардії України.
В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_4 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка не входить до складу Збройних Сил України, а Міністерство оборони України не здійснює військово-адміністративного керівництва Національною гвардією України. Враховуючи, що головним органом військового управління Національної гвардії України є Головне управління Національної гвардії України, представник вважає, що саме воно є належною третьою особою у справі, тоді як рішення суду не вплине на права чи обов`язки Міністерства оборони України.
Від представника позивача - адвоката Богельського Ігоря Володимировича 02 жовтня 2026 року та 15 жовтня 2026 року надійшли заяви про проведення судових засідань без його та позивача участі, у яких він зазначив, що не заперечує проти заміни неналежної третьої особи Міністерства оборони України на належну третю особу - Головне управління Національної гвардії України, а також проти виключення Міністерства внутрішніх справ України з учасників справи.
Інші учасники справи у підготовче судове засідання не з`явилися.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, письмові пояснення представника Міністерства внутрішніх справ України, клопотання представника Міністерства оборони України та заяви представника позивача, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Відповідно до ч.3, 5 ст.53 ЦПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є визнання батьківства ОСОБА_4 щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внесення відповідних змін до актового запису про народження.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України та зник безвісти.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну гвардію України» Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України.
За приписами ч.1 ст.6 Закону України «Про Національну гвардію України» військово-політичне та адміністративне керівництво Національною гвардією України здійснює Міністр внутрішніх справ України.
Водночас відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про Національну гвардію України» безпосереднє військове керівництво Національною гвардією України здійснює командувач Національної гвардії України, який одночасно є начальником головного органу військового управління Національної гвардії України.
Згідно з п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про Національну гвардію України» до складу Національної гвардії України входить головний орган військового управління Національної гвардії України.
Відповідно до п.1 Положення про головний орган військового управління Національної гвардії України, затвердженого Указом Президента України від 28 березня 2014 року №346/2014, головним органом військового управління Національної гвардії України є Головне управління Національної гвардії України.
Як вбачається з письмових пояснень Міністерства внутрішніх справ України, Головне управління Національної гвардії України та Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України є окремими юридичними особами, а до основних завдань головного органу військового управління Національної гвардії України належать безпосереднє військове керівництво військовими частинами і підрозділами Національної гвардії України та здійснення заходів щодо соціального і правового захисту особового складу Національної гвардії України і членів їх сімей.
Оскільки ОСОБА_4 проходив військову службу саме у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка є окремою юридичною особою, а безпосереднє військове керівництво військовими частинами Національної гвардії України та здійснення заходів щодо соціального і правового захисту її особового складу та членів їх сімей належать до повноважень головного органу військового управління Національної гвардії України, суд приходить до висновку, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Головного управління Національної гвардії України та Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
При цьому суд враховує, що Міністерство внутрішніх справ України є окремою юридичною особою, а матеріали справи не містять відомостей, які б свідчили про те, що рішення у даній справі безпосередньо вплине на права чи обов`язки Міністерства внутрішніх справ України. З огляду на викладене, а також враховуючи позицію представника позивача, який не заперечує проти виключення Міністерства внутрішніх справ України з учасників справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для виключення Міністерства внутрішніх справ України зі складу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Щодо клопотання представника Міністерства оборони України суд враховує, що Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якій проходив військову службу ОСОБА_4 , не входить до складу Збройних Сил України, а Міністерство оборони України не здійснює військово-адміністративного керівництва Національною гвардією України.
Матеріали справи не містять відомостей про перебування ОСОБА_4 у правовідносинах з Міністерством оборони України, які могли б зумовити вплив рішення у даній справі на права чи обов`язки Міністерства оборони України. Натомість, враховуючи проходження ОСОБА_4 військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України та повноваження Головного управління Національної гвардії України, рішення суду у даній справі може вплинути на права та обов`язки останнього.
Таким чином, клопотання представника Міністерства оборони України про заміну третьої особи є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Приписами ЦПК України прямо не визначено окремого процесуального порядку заміни або виключення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Відповідно до ч.3 ст.182 ЦПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено, він встановлюється судом.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявленого у письмових поясненнях клопотання Міністерства внутрішніх справ України щодо його виключення з учасників справи та залучення до участі у справі Головного управління Національної гвардії України, а також про задоволення клопотання представника Міністерства оборони України про заміну Міністерства оборони України на Головне управління Національної гвардії України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.53, 182, 247, 260, 261 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Клопотання Міністерства внутрішніх справ України, викладене у письмових поясненнях третьої особи, та клопотання представника Міністерства оборони України Дунаєва Максима Ігоровича про заміну третьої особи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вараський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження - задоволити.
Виключити Міністерство внутрішніх справ України зі складу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, у цивільній справі №561/581/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження.
Замінити у цивільній справі №561/581/26 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство оборони України на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Національної гвардії України (вул. Святослава Хороброго, будинок 9-А, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 08803498).
Направити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головному управлінню Національної гвардії України копію цієї ухвали, копію позовної заяви та доданих до неї документів.
Роз`яснити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головному управлінню Національної гвардії України, що відповідно до ст.181 ЦПК України воно має право подати до суду пояснення щодо позову.
Підготовче судове засідання відкласти на 15:00 год. 11 листопада 2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя: підпис
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області Оборонова І.В.