Рішення № 140670821 у справі № 691/1184/26 від 22.09.2026

справа № 691/1184/26

провадження № 2/691/1225/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Городищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

за участю секретаря судового засідання Шаповал Т.С.

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду м. Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вільшанської селищної ради Звенигородського району Черкаської області про визнання спадкоємцем четвертої черги та визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за законом,-

встановив :

ОСОБА_1 звернувся в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до Вільщанської селищної ради Звенигородського району Черкаської області про визнання спадкоємцем четвертої черги та визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за законом.

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Вербівка Городищенського району Черкаської області померла ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 . Починаючи з 1989 року і до дня смерті ОСОБА_2 , вони були зареєстровані та безперервно проживали однією сім`єю в будинку АДРЕСА_1 , хоча фактично і не перебували у родинних відносинах. За вказаною адресою він проживав разом зі своєю родиною, дружиною ОСОБА_3 та донькою ОСОБА_4 . У ОСОБА_2 не було близьких родичів, сім`ї та дітей вона не мала, тому він разом зі своєю родиною фактично стали її сім`єю. Протягом цього часу, вони проживали в одному господарстві, як одна родина, вели спільне господарство, були поєднані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, використовували спільні кошти для проживання, харчування, оплати комунальних платежів, лікування та вирішення всіх інших побутових питань. Після смерті ОСОБА_2 , він за власні кошти, здійснив її поховання і на даний час здійснює догляд за її місцем поховання. Згідно довідки виконавчого комітету Вербівської сільської ради від 21 серпня 1998 року позивач являється спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яку доглядав до смерті і поховав. 12 липня 2010 року на підставі рішення Вербівської сільської ради від 20 травня 2010 року №29-51/5, він отримав у приватну власність земельну ділянку площею 0,2622 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0145, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, земельна ділянка розташована в АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним Актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯК №418890. Також, 12 липня 2010 року на підставі рішення Вербівської сільської ради від 20 травня 2010 року №29-51/5, він отримав у приватну власність земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0146, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, земельна ділянка розташована в АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним Актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯК №418891. Згідно довідки Старостинського округу №1 с.Вербівка Вільшанської селищної ради Звенигородського району Черкаської області від 18 листопада 2025 року №16-18/213/1, зазначено, що відповідно погосподарської книги №5 за 1996 - 2000 роки Вербівської сільської ради Городищенського району Черкаської області в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 до дня смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно Витяга з реєстру територіальної громади №2026/008424687, позивач зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 з 01 липня 1989 року і по даний час. Оскільки інших спадкоємців у ОСОБА_2 не було і для того, щоб оформити право власності на спадкове майно, яке залишилося після її смерті, він звернувся до державного нотаріуса Шполянської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований в с.Вербівка Звенигородського району Черкаської області. Проте, нотаріус оглянувши подані документи, відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що у нього, як спадкоємця відсутній документ, який би підтверджував проживання з померлою однією сім`єю не менше п`яти років або докази про родинний зв`язок із спадкодавцем, а також відсутній правовстановлюючий документ на будинок спадкодавця, тому нотаріус запропонувала йому звернутися до суду. Разом з тим, нотаріусом було з`ясовано, що згідно інформації зі спадкового реєстру за №85672784, отриманої 18 червня 2026 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась. В зв`язку з вищевикладеним, позбавлений можливості оформити спадщину після смерті ОСОБА_2 у встановленому законом позасудовому порядку, тому він змушений звернутися до суду з позовом про визнання його спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_2 та визнання за ним права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за законом. Разом з тим, слід зазначити, що будинковолодіння, яке є предметом судового розгляду, не перебуває під заставою, не належить іншим особам. Крім того, земельна ділянка під будинком по АДРЕСА_1 , а також присадибна земельна ділянка з 12 липня 2010 року перебувають у його приватній власності (а.с.2-7).

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 16 липня 2026 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву та пред`явлення зустрічного позову.

В підготовчому засіданні 30 липня 2026 року постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого провадження, задоволення клопотання представника позивача про витребування доказів та призначення цивільної справи до судового розгляду.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача, адвокат Салій С.А., будучи вчасно та належним чином повідомленими не з`явилися, подали заяву про розгляд справи без їх участі від 22 вересня 2026 року №6329/26-Вх, вказавши на підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Предстаник відповідача Вільшанської селищної ради Звенигородського району Черкаської області, будучи вчасно та належним чином повідомленим про дату, час, місце рогляду цивільної справи, у судове засідання не з`явився, подав заяву від 21 вересня 2026 року за вхідним №6310/26-Вх, в якій вказав про розгляд справи без його участі та визнання позовних вимог.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, враховуючи належне повідомлення сторін, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Частиною 1 ст.16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.ст. 10,11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, оскільки цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного Кодексу України спадкування - перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), що відкривається внаслідок смерті особи, і до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинились внаслідок його смерті. За ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

За змістом ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно ч.3. ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України).

Пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", судам роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно ч.ч.1,4 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до ст.6 Європейської Конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13, зазначеної Конвенції, на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Згідно зі ст.ст.524,525 ЦК УРСР (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ст.ст.548,549 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судом встановлено та підтверджується доказами у справі, що позивач ОСОБА_1 , відповідно паспорта громадянина України Серія НОМЕР_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 (а.с.8-9). Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2026/008424687 від 25 травня 2026 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 із 01 липня 1989 року (а.с.10). Згідно довідки Старостинського округу №1 с.Вербівка Вільшанської селищної ради Звенигородського району Черкаської області від 18 листопада 2025 року №16-18/213/1, зазначено, що відповідно погосподарської книги №5 за 1996 - 2000 роки Вербівської сільської ради Городищенського району Черкаської області в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 до дня смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.11-12). Згідно довідки виконавчого комітету Вербівської сільської ради від 21 січня 1998 року №42 ОСОБА_1 є спадкоємцев ОСОБА_2 (а.с.13). Державний нотаріус Шполянської державної нотаріальної контори відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом 18 червня 2026 року №210/02-31, у зв`язку з тим, що у позивача, як спадкоємця відсутній документ, який би підтверджував проживання з померлою однією сім`єю не менше п`яти років або докази про родинний зв`язок із спадкодавцем (а.с.14). 12 липня 2010 року на підставі рішення Вербівської сільської ради від 20 травня 2010 року №29-51/5, він отримав у приватну власність земельну ділянку площею 0,2622 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0145, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, земельна ділянка розташована в АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним Актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯК №418890 (а.с.15). Також, 12 липня 2010 року на підставі рішення Вербівської сільської ради від 20 травня 2010 року №29-51/5, він отримав у приватну власність земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0146, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, земельна ділянка розташована в АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним Актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯК №418891 (а.с.16). Позивачем ОСОБА_1 судовий збір на користь Держави сплачений відповідно до квитанцій №5714-2093-3315-6546 від 16 липня 2026 року в сумі 2662,40 грн. (а.с.1).

Враховуючи наведене, суд вважає, що неможливість позивача отримати свідоцтво про право на спадщину є порушенням його права спадкування, оскільки унеможливлює визнання такого права з боку Держави перед іншими суб`єктами цивільних та інших правовідносин.

Перешкод для прийняття спадщини після померлої, судом не встановлено. Із матеріалів спадкової справи не встановлено інших спадкоємців, які б виявили бажання вступити у спадкові права. З метою узаконення спадщини, за наявності правових підстав для того, суд, вважає за необхідне визнати за позивачем право спадкування на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, визнавши його спадкоємцем четвертої черги за законом.

Таким чином, судом встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем, який має право та виявив бажання юридично оформити право на майно спадкодавця, яке належало спадкодавцю ОСОБА_2 на праві власності.

Керуючись ст. ст.1216, 1218, 1220, 1258, 1264, 1268, 1270 ЦК України, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року « Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 200, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив :

позовну заяву ОСОБА_1 до Вільшанської селищної ради Звенигородського району Черкаської області про визнання спадкоємцем четвертої черги та визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за законом - задоволити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Вербівка Звенигородського району Черкаської області.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , РНОК1ІП НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копію рішення суду направити сторонам у справі, для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.

Суддя О. М. Савенко