ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
13 жовтня 2026 року м. Ужгород № 260/53/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Іванчулинець Д.В.,
при секретарі судового засідання - Грига Н.В.,
за участі сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:
сторони в судове засідання не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради (вул. Ракоці, буд. 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 41284929), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу, -
В С Т А Н О В И В:
У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 жовтня 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 16 жовтня 2026 року.
ОСОБА_3 (далі - позивач) в особі представника - адвоката Німець Олени Михайлівни (далі - представник позивача) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради (далі - відповідач), яким просить:
1) визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва «Реконструкція власних господарських приміщень цокольного типу під індивідуальний житловий будинок з вбудованими приміщеннями комерційного призначення в межах існуючих габаритів фундаментів по АДРЕСА_3 » від 19 жовтня 2023 року № 144/03-03/23, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:6811-7829-3279-2678;
2) визнати протиправним та скасувати наказ Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 19 жовтня 2023 № 155-М «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва.
Разом з позовом представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, якою просить: зупинити дію містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва «Реконструкція власних господарських приміщень цокольного типу під індивідуальний житловий будинок з вбудованими приміщеннями комерційного призначення в межах існуючих габаритів фундаментів по АДРЕСА_3 » від 19 жовтня 2023 року № 144/03-03/23, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:6811-7829-3279-2678 до набрання законної сили рішенням суду у справі.
06 січня 2026 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду було відмовлено представнику позивача у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 27 квітня 2023 року позивач набув право приватної власності на квартиру АДРЕСА_4 . Позивача почали хвилювати активні будівельні роботи, що проводилися на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:07:002:0125, яка розташована у безпосередній близькості до його житла. Зовнішній характер та інтенсивність таких робіт - використання будівельної техніки, вивезення будівельного сміття викликали обґрунтоване занепокоєння, оскільки жодної інформації про законні підстави проведення будівництва, встановлений паспорт об`єкта або інші публічні дозвільні документи на місці проведення робіт розміщено не було. Позивач звернувся до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради із заявою про надання інформації та документів, на підставі яких здійснюється будівництво на вказаній земельній ділянці. 20 жовтня 2025 року позивач отримав лист Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № Х-4529, з якого стало відомо, що громадянин ОСОБА_2 подав 20.10.2023 року повідомлення про виконання підготовчих робіт на об`єкті з формулюванням: «реконструкція власних господарських приміщень цокольного типу під індивідуальний житловий будинок з вбудованим приміщенням комерційного призначення в межах існуючих габаритів фундаментів» за адресою: АДРЕСА_3 .
Разом із тим, фактичний стан речей на земельній ділянці повністю суперечив вказаному формулюванню. На момент огляду та подальшого спостереження позивачем було встановлено, що будь-які господарські приміщення, які могли б бути об`єктом реконструкції, відсутні. Земельна ділянка була повністю очищена, на ній ніколи не було ніяких споруд до того, а згодом розпочато залиття нового фундаменту, що за своїм змістом та характером робіт жодним чином не відповідає поняттю реконструкції. Отже, йдеться про створення нового об`єкта нерухомості з нуля, без збереження несучих або огороджувальних конструкцій попередньої забудови, що є типовими ознаками нового будівництва. зазначена земельна ділянка розташована в історичному центрі міста Ужгорода, де будь-які будівельні втручання мають здійснюватися з підвищеною обережністю, з урахуванням особливого режиму забудови та охорони культурної спадщини. Проведення робіт без належних погоджень у такій зоні створює реальну загрозу як для історичного середовища міста, так і для прилеглих житлових будівель. Таким чином, у позивача склалося обґрунтоване переконання, що під виглядом «реконструкції» фактично здійснюється нове будівництво без належних дозвільних документів, а отримані містобудівні умови та обмеження не відповідають реальному характеру виконуваних робіт та стали інструментом формального прикриття незаконної забудови. Зазначені дії створюють постійну загрозу правам та законним інтересам позивача як власника суміжної нерухомості, а також загрозу безпеці проживання, що і стало підставою для звернення до суду з вимогою про визнання містобудівних умов та обмежень протиправними та їх скасування.
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Вказану ухвалу доставлено відповідачу 09.01.2026 року до його електронного кабінету, що стверджується Довідкою про доставку електронного листа.
Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2024 року у справі № 640/22958/21 дійшов висновку, що довідка про доставку електронного листа є допустимим доказом, що підтверджує вручення стороні судового рішення, надісланого в електронній формі.
У встановлений судом строк відповідач відзив не надав.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року було залучено до участі у адміністративній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 .
Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. 05 жовтня 2026 року подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Клопотання про розгляд справи без їх участі до суду не надходили.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення Ужгородської міської ради від 19 червня 2009 року № 1144 «Про надання, відмову у наданні та приватизацію земельних ділянок», вирішено згідно з статтями 118, 119, 121 Земельного кодексу України раніше надані земельні ділянки передати у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд ОСОБА_4 площею 0,075 га по АДРЕСА_5 .
27 квітня 2023 року ОСОБА_5 уклала договір купівлі - продажу з ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_4 .
06 вересня 2023 року Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради прийнято в експлуатацію «Будівництво господарських приміщень цокольного типу» з місцем розташування: АДРЕСА_6 , відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єкта за № ЗК101230830629.
11 жовтня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради із заявою в якій просить надати містобудівні умови та обмеження на проектування будівництва на Реконструкція власних господарських приміщень цокольного типу під індивідуальний житловий будинок з вбудованими приміщеннями комерційного призначення (в межах існуючих габаритів фундаментів), код згідно з Державним класифікатором 1110,3. АДРЕСА_7 на власній земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:07:002:0125.
19 жовтня 2023 року Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва (реєстраційний номер 144/03-03/23, Реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:6811-7829-3279-2678) «Реконструкція власних господарських приміщень цокольного типу під індивідуальний житловий будинок з вбудованими приміщеннями комерційного призначення в межах існуючих габаритів фундаментів по АДРЕСА_3 ».
19 жовтня 2025 року наказом Управління містобудування та архітектури № 155-М «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єктів будівництва» затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва «Реконструкція власних господарських приміщень цокольного типу під індивідуальний житловий будинок з вбудованими приміщеннями комерційного призначення в межах існуючих габаритів фундаментів по АДРЕСА_3 ».
20 жовтня 2023 року ОСОБА_2 подав повідомлення щодо виконання підготовчих робіт на об`єкті щодо реконструкції власних господарських приміщень цокольного типу під індивідуальний житловий будинок з вбудованим приміщенням комерційного призначення в межах існуючих габаритів фундаментів, АДРЕСА_3 .
Вважаючи протиправними затверджені відповідачем містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно з частинами 1, 2 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.
Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.
Частиною 4 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва та майбутній об`єкт нерухомості у випадках, визначених законом; 4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову).
Основними ж складовими вихідних даних, у розумінні частини першої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією (пункт 8 частини першої Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
За змістом частини 2 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
Відповідно до частини 3 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника або особи, якій делеговані функції замовника відповідно до законодавства (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:
1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.
Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).
Відповідно до частини 5 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; 1-1) ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень); 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України ); 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України , зони, встановлені відповідно до законодавства за результатами визначення рівнів ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, відображені у містобудівній документації); 9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж; 10) вимоги щодо розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (для об`єктів, визначених відповідно до частини десятої статті 31 цього Закону).
Перелік зазначених умов є вичерпним.
Відомості, визначені пунктами 3, 4, 6-9 цієї частини, визначаються у містобудівних умовах та обмеженнях на підставі відомостей Державного земельного кадастру. Дія цього положення не поширюється на випадки, коли такі дані були встановлені містобудівною документацією до набрання чинності цим абзацом і відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру.
Як вже зазначено судом, 06 вересня 2023 року Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради прийнято в експлуатацію «Будівництво господарських приміщень цокольного типу» з місцем розташування: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Духновича, 13/2, відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єкта за № ЗК101230830629.
11 жовтня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради із заявою в якій просить надати містобудівні умови та обмеження на проектування будівництва на Реконструкція власних господарських приміщень цокольного типу під індивідуальний житловий будинок з вбудованими приміщеннями комерційного призначення (в межах існуючих габаритів фундаментів), код згідно з Державним класифікатором 1110,3. 88000, Закарпатська область, Ужгородський район, Ужгородська територіальна громада, м. Ужгород, вул. Духновича, 13А на власній земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:07:002:0125.
19 жовтня 2023 року Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва (реєстраційний номер 144/03-03/23, Реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:6811-7829-3279-2678) «Реконструкція власних господарських приміщень цокольного типу під індивідуальний житловий будинок з вбудованими приміщеннями комерційного призначення в межах існуючих габаритів фундаментів по вул. Олександра Духновича, 13 А в м. Ужгород».
У пункті 1 розділу «Загальні дані» визначено земельна ділянка має цільове призначення 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та розташована в зоні садибної забудови згідно з Генеральним планом м. Ужгорода.
Водночас містобудівні умови та обмеження передбачають вбудовані приміщення комерційного призначення, що не відповідає функціональному призначенню зони садибної забудови, чим порушено вимоги статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», оскільки зона садибної забудови не передбачає розміщення комерційних приміщень.
У пункті 2 розділу «Містобудівні умови та обмеження» визначено максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки - 98% (існуючі габарити фундаментів).
Однак, це є грубим порушенням ДБН Б.2.2-12:2019, оскільки такий показник унеможливлює забезпечення: нормативних санітарних та протипожежних розривів; інсоляції; озеленення території; безпечної експлуатації забудови.
У пункті 4 розділу «Містобудівні умови та обмеження» визначено відстань: до меж земельної ділянки - 0 м; до червоних ліній - 0 м.
Вказане суперечить обов`язковим нормам ДБН щодо мінімальних відстаней та порушує права власників суміжних земельних ділянок, без належного історико містобудівного обґрунтування.
Крім того, статтею 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що історичний ареал населеного місця - це частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.
Відповідно до частини 4 статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.
Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, затверджується Кабінетом Міністрів України.
У кожному історичному населеному місці визначається один або більше історичний ареал.
Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 318 (далі - Порядок №318) затверджений Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць.
Відповідно до пункту 1 Порядку №318 історичні ареали визначаються тільки в населених місцях, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 16 Порядку №318 для кожного історичного ареалу визначаються режим використання та конкретні обмеження господарської діяльності на його території, які встановлюються правилами охорони та використання історичних ареалів населених місць. Правила охорони та використання історичних ареалів населених місць повинні враховуватися під час розроблення місцевих містобудівних програм, містобудівної документації.
Розроблення містобудівної документації є першочерговим для міст, що включені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Для зазначених міст місцеві містобудівні програми, містобудівна документація затверджуються відповідними радами за погодженням з МКСК або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини та Мінрегіоном.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878 затверджено Список історичних населених місць України, в якому є м. Ужгород (VIII століття).
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що в зонах охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, встановлено особливий режим регулювання забудови. Зокрема, у таких зонах забороняється проведення будівельних робіт без попереднього отримання дозволу в органах охорони культурної спадщини.
Однак, містобудівні умови та обмеження не містять обов`язкової умови щодо отримання дозволу органу охорони культурної спадщини, чим порушено вимоги Закону України «Про охорону культурної спадщини», оскільки в таких виключно роз`яснено статті в законодавстві.
Із змісту спірних містобудівних умов, зокрема пункту 1 розділу «Загальні дані», випливає, що запланований об`єкт позначено як «реконструкції власних господарських приміщень цокольного типу під індивідуальний житловий будинок з вбудованим приміщенням комерційного призначення в межах існуючих габаритів фундаментів, м. Ужгород, вул. Духновича, 13А».
Пункт 1 частини 1 статті 1 Закону №3038 надає законодавче визначення терміну «будівництво», під яким розуміється нове будівництво, реконструкція, реставрація та капітальний ремонт об`єкта будівництва.
У ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» наведено визначення понять «нове будівництво», «реконструкція», «реставрація» та «капітальний ремонт» об`єктів будівництва.
Відповідно до пункту 3.11 ДБН А.2.2-3:2014, нове будівництво означає будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об`єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об`єктів інженерно транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об`єктів незавершеного будівництва.
Пункт 3.21 ДБН А.2.2-3:2014 визначає реконструкцію як перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.
Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Оскільки на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:07:002:0125, не збережено повне або часткове елементів несучих і огороджувальних конструкцій, для забудови такої земельної ділянки можливі виключно роботи з визначенням «нове будівництво». Застосування ж визначення «реконструкція власних господарських приміщень цокольного типу під індивідуальний житловий будинок з вбудованим приміщенням комерційного призначення в межах існуючих габаритів фундаментів» суперечить вимогам пунктів 3.11 та 3.21 ДБН А.2.2-3:2014.
Порушення, допущені відповідачем під час видачі містобудівних умов та обмежень, зачіпають встановлений законодавством порядок забезпечення збалансованого розвитку територій, що, у свою чергу, спричиняє виникнення ситуації самочинного будівництва.
З огляду на вищенаведене, містобудівні умови та обмеження видані з істотними порушеннями чинного законодавства.
Виходячи з наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд констатує, що оскаржені містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва «Реконструкція власних господарських приміщень цокольного типу під індивідуальний житловий будинок з вбудованими приміщеннями комерційного призначення в межах існуючих габаритів фундаментів по вул. Олександра Духновича, 13 А в м. Ужгород» від 19 жовтня 2023 року № 144/03-03/23, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:6811-7829-3279-2678, які затверджені наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 19 жовтня 2023 № 155-М «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва» - є протиправними та підлягають скасуванню.
Судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Позивачем доведеного протиправність наказу Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 19 жовтня 2023 № 155-М «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва, яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва «Реконструкція власних господарських приміщень цокольного типу під індивідуальний житловий будинок з вбудованими приміщеннями комерційного призначення в межах існуючих габаритів фундаментів по вул. Олександра Духновича, 13 А в м. Ужгород» від 19 жовтня 2023 року № 144/03-03/23, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:6811-7829-3279-2678, що встановлено в судовому засіданні та підтверджено належними та допустимими доказами та відповідачем не спростовано, та за наведених обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 205, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради (вул. Ракоці, буд. 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 41284929), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва «Реконструкція власних господарських приміщень цокольного типу під індивідуальний житловий будинок з вбудованими приміщеннями комерційного призначення в межах існуючих габаритів фундаментів по АДРЕСА_3 » від 19 жовтня 2023 року № 144/03-03/23, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:68117829-3279-2678.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 19 жовтня 2023 № 155-М «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради (вул. Ракоці, буд. 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 41284929) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2129,92 грн. (дві тисячі сто двадцять дев`ять гривень дев`яносто дві копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Д.В. Іванчулинець