Справа № 686/16972/26
Провадження № 2/686/9319/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Чевилюк З.А.,
за участі секретаря Томашівської А.Т.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» про звільнення майна з-під арешту,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою про звільнення з-під арешту транспортного засобу марки ШЗК 8101 Турист номер державної реєстрації 0051ХФ, 1993 року випуску, коричневого кольору, шасі(рама) № НОМЕР_1 , належний на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на підставі Технічного талону транспортного засобу(індивідуального власника) серії ТТ №000001 від 11 січня 1994 року та решти нерухомого майна, накладеного державним виконавцем Левицькою С.Р. документом №23398 від 14.06.2006 року та державним виконавцем Леоновим В. документом №2434/09 від 22.11.2007р.
Наприкінці березня 2026 року, з наданої картки реєстрації арешту виданої ТСЦ 6841 від 28.03.2026 року стало відомо, що на належний на праві приватної власності транспортний засіб марки ШЗК 8101 Турист номер державної реєстрації 0051ХФ, 1993 року випуску, коричневого кольору, шасі(рама) № НОМЕР_1 , документом державного виконавця Левицька С.Р. №23398 від 14.06.2006р. та документом державного виконавця Леонов В. №2434/09 від 22.11.2007р., накладено арешт. Про існування зазначених обтяжень майна, боргів та наявних відкритих виконавчих проваджень про стягнення з позивача сум заборгованостей, позивачу відомо не було.
За інформацією з виконавчої служби повідомлено, що не виявлено виконавчих проваджень про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , заборгованості по оплаті за опалення і гаряче водопостачання немає.
Транспортний засіб марки ШЗК 81 8101 Турист номер державної реєстрації 0051 ХФ,1993 року випуску, коричневого кольору шасі(рама)№ НОМЕР_1 , на який було накладено арешт, належить позивачу на праві приватної власності на підставі Технічного талону транспортного засобу(індивідуального власника) серії ТТ №000001 від 11 січня 1994 року.
Дії державного виконавця Левицької С.Р. та державного виконавця Леонов В. є незаконними та такими, що порушують охоронювані законом інтереси як власника майна, а вказані обтяження підлягають скасуванню.
Неможливість досудового врегулювання спору зумовила звернення до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивач позов підтримала та наполягала на його задоволені. МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» подало письмовий відзив на позов,в якому просило відмовити у задоволені позову, зауваживши, що не є належним відповідачем по справі.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню.
Транспортний засіб марки ШЗК 81 8101 Турист номер державної реєстрації 0051 ХФ,1993 року випуску, коричневого кольору шасі(рама)№ НОМЕР_1 , на який було накладено арешт, належить позивачу на праві приватної власності на підставі Технічного талону транспортного засобу(індивідуального власника) серії ТТ №000001 від 11 січня 1994 року.
За інформацією з виконавчої служби повідомлено, що не виявлено виконавчих проваджень про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , заборгованості по оплаті за опалення і гаряче водопостачання немає.
Наприкінці березня 2026 року, з наданої картки реєстрації арешту виданої ТСЦ 6841 від 28.03.2026 року стало відомо, що на належний на праві приватної власності транспортний засіб марки ШЗК 8101 Турист номер державної реєстрації 0051ХФ, 1993 року випуску, коричневого кольору, шасі(рама) № НОМЕР_1 , документом державного виконавця Левицька С.Р. №23398 від 14.06.2006р. та документом державного виконавця Леонов В. №2434/09 від 22.11.2007р., накладено арешт. Про існування зазначених обтяжень майна, боргів та наявних відкритих виконавчих проваджень про стягнення з позивача сум заборгованостей, позивачу відомо не було.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому кредитор вправі обрати спосіб захисту, що наданий йому законом, на власний розсуд.
За змістом ст. 5 ЦПК України застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності, тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.(ст.56 З.У. «Про виконавче провадження»).
Серед видів забезпечення позову відповідно до ст.150 ЦПК визначено в тому числі арешт та заборона вчинення певних дій.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.(ст.59 З.У.Про виконавче провадження).
За роз`ясненнями пункту другого постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Так як позивач має статус боржника у виконавчому провадженні, вона не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме: оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах: від 27 березня 2024 року у справі № 303/6292/20 (провадження № 61-8454св21), від 15 січня 2025 року у справі № 592/5020/24 (провадження № 61-13199св24).
Крім того, суд оцінює копію картки про реєстрацію арешту як неналежний доказ, оскільки він не відповідає критеріям належності та не містить необхідні реквізити документу чи його копії.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлений позов є таким, що не підлягає задоволенню, а, відповідно, обраний спосіб захисту порушеного права є неналежним.
Керуючись ст.ст. 19, 81, 82,141, 263,353 ЦПК України, ст.ст.16,321,391ЦК України,і З.У.Про виконавче провадження, суд -
ВИРІШИВ:
Відмовити у знятті арешту з транспортного засобу марки ШЗК 8101 Турист номер державної реєстрації 0051ХФ, 1993 року випуску, коричневого кольору, шасі(рама) № НОМЕР_1 , належний на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на підставі Технічного талону транспортного засобу(індивідуального власника) серії ТТ №000001 від 11 січня 1994 року та решти нерухомого майна, накладеного державним виконавцем Левицькою С.Р. документом №23398 від 14.06.2006 року та державним виконавцем Леоновим В. документом №2434/09 від 22.11.2007р.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги.
Повний текст рішення виготовлено 16 жовтня 2026 року.
Суддя З.А.Чевилюк