1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 335/10557/26 2/335/5285/2026
про залишення позовної заяви без руху
13 жовтня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Новасардова І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
ВСТАНОВИВ:
До Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя звернувся позивач ОСОБА_1 , в особі представника, - адвоката Щасливого О.Р. із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду даної справи визначено суддю Новасардову І.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Розглянувши вказану позовну заяву вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Разом з тим подана позовна заява не відповідає вказаним вище вимогам закону, оскільки не зазначено відомості відповідача, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Дана норма закону стосується випадків, коли один із подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, у зв`язку з чим полегшений спосіб розірвання шлюбу є неможливим, або коли він не заперечує проти розірвання шлюбу, але ухиляється від подання відповідної спільної заяви до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно із п.п. 3, 4 Постанови Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, суди мають враховувати, що воно проводиться органами РАЦС лише у випадках, передбачених статтями 106, 107 СК України.
При цьому питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбачених ст. 107 СК; за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно до ст. 109 СК; за позовом одного з подружжя відповідно до ст. 110 СК. У заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу.
У позовній заяві відсутнє обґрунтування звернення позивача із позовною заявою до суду, враховуючи відсутність у подружжя спільних неповнолітніх дітей, оскільки в даному випадку підставою звернення може бути лише незгода відповідача із розірванням шлюбу в позасудовому порядку, тобто з позову не вбачається, що між подружжям існує спір.
За таких обставин позивачу необхідно обґрунтувати підстави, за яких він звертається до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем, оскільки з позову вбачається що неповнолітніх дітей немає та доказів, що відповідач не згодна на розірвання шлюбу у органах реєстрації актів цивільного стану.
Крім цього, позивач звертаючись з позовною заявою до суду вказує на те, що адресою реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 , однак жодного доказу наведеного суду не подає (у Єдиному державному демографічному реєстрі такі відомості відсутні (відповідь №3423915 від 09.10.2026)).
Разом з цим, 30.09.2026 року, судом було зроблено запит до Управління ДМС у Запорізькій області та отримано відповідь 12.10.2026 року, згідно з якою, відомості щодо громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про декларування/реєстрацію/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) по Запорізькій області відсутні.
Відповідно до ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів.
Тобто, законодавець передбачив можливу альтернативну підсудність розгляду окремих категорій справ і наділив правом вибору звернення до суду виключно позивача.
Наявними у справі доказами не підтверджено й останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідача. Саме належне підтвердження останнього відомого зареєстрованого місця проживання або перебування чи постійного заняття (роботи), або місця знаходження майна, свідчитиме про підсудність справи згідно з положеннями ч.9 ст.28 ЦПК України.
Зазначені обставини перешкоджають визначити підсудність справи Вознесенівському районному суду міста Запоріжжя, як за приписами ч.1 ст.27 ЦПК України (позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.), так і ч.9 ст.28 ЦПК України (позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи), як це зазначено вище по тексту ухвали.
Підстав для застосування правил альтернативної підсудності, врегульованих ч.2 ст.28 ЦПК України також не встановлено. Вказаною нормою передбачено, що позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Таким чином позивач має надати докази для підтвердження підстав звернення саме до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем на підтвердження укладення між сторонами шлюбу було надано суду Витяг з актового запису про шлюб із застосунку «Дія».
Згідно частин першої четвертої статті 95 Цивільного процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Вказані копії, що згенеровані за допомогою мобільного застосунку «Дія» не є доказами в розумінні вимог ЦПК України.
Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року, до позовної заяви про розірвання шлюбу додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог.
Належним чином засвідченої копію свідоцтва про укладення шлюбу позивач не надав.
При цьому, слід звернути увагу позивача на те, що у разі необхідності підтвердження факту перебування особи у шлюбі він не позбавлений можливості звернутися до територіального органу ДРАЦС з метою отримання відповідного документа (повторного свідоцтва про шлюб, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб, тощо).
Таким чином, в порушення ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивачем не додано до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що заява не може бути прийнята судом до розгляду за наявності вищезазначених її недоліків, а саме, позивачу необхідно виконати вимоги ч.3 ст. 175 ЦПК України, зазначивши відомості про відповідача за їх наявності; позивачу необхідно обґрунтувати підстави, за яких він звертається до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем; позивачу необхідно надати докази для підтвердження підстав звернення саме до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя; позивачу необхідно надати належним чином засвідчену копію свідоцтва про укладення шлюбу.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про необхідність залишити заяву без руху та надати заявнику строк для усунення вищезазначених недоліків заяви.
У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві з доданими до неї документами не пізніше 5-ти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258-260 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків вказаних у цій ухвалі не пізніше десяти днів з дня вручення позивачу копії цієї ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог, зазначених в ухвалі, у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві, що не позбавляє права повторного звернення до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Ухвала суду складена та підписана 15.10.2026 року.
Суддя І.В. Новасардова