1 Справа № 335/11229/25 2-о/335/13/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Куян О.С., розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в особі представника-адвоката Лєскіна М.С., заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Запорізька міська рада, про встановлення факту родинних відносин, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 , в особі свого представника - адвоката Лєскіна М.С., звернулась до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, в якій просила встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є двоюрідним дідом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер двоюрідний дід ОСОБА_1 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
23.09.2025 заявник звернулась до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Салтан Валерії Валеріївни для оформлення свідоцтва про право на спадщину на майно, яке залишилось після спадкодавця. За результатом звернення, нотаріусом було винесено постанову вих. № 416/02-31 від 23.09.2025 про відмову ОСОБА_1 у вчиненні зазначеної нотаріальної дії на тій підставі, що остання не надала документи для підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем. При цьому, за змістом зазначеного документа роз`яснено, що інших перешкод (перепон) для видачі свідоцтва про право на спадщину у встановленому законодавством порядку (шляхом отримання свідоцтв у нотаріуса) немає.
Про спорідненість ОСОБА_1 з її двоюрідним дідусем - ОСОБА_7 , свідчать наступні документи:
1) свідоцтво про народження бабусі Заявника - ОСОБА_8 (прізвище після укладення шлюбу - ОСОБА_9 ), серії НОМЕР_1 від 12.11.1947, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
2) свідоцтво про народження двоюрідного дідуся Заявника - ОСОБА_7 (брата ОСОБА_10 ), серії НОМЕР_2 від 13.12.1951, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
3) свідоцтво про укладення шлюбу ОСОБА_10 із ОСОБА_11 (дідусем Заявника), серії НОМЕР_3 від 10.03.2009, дата реєстрації: 28.11.1963;
4) свідоцтво про народження матері Заявника - ОСОБА_12 , серії НОМЕР_4 від 14.09.1967, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
5) свідоцтво про укладення шлюбу ОСОБА_12 (прізвище після укладення шлюбу - ОСОБА_13 ) з ОСОБА_14 , серії НОМЕР_5 від 21.09.1985, дата реєстрації: 21.09.1985;
6) свідоцтво про розірвання шлюбу ОСОБА_15 з ОСОБА_14 , серії НОМЕР_6 від 07.02.1992, дата реєстрації: 07.02.1992;
7) свідоцтво про укладення шлюбу ОСОБА_15 (прізвище після укладення шлюбу - ОСОБА_16 ) з ОСОБА_17 , серії НОМЕР_7 від 28.04.1992, дата реєстрації: 28.04.1992;
8) свідоцтво про народження Заявника - ОСОБА_18 (прізвище після укладення шлюбу - ОСОБА_19 ), серії НОМЕР_8 від 23.06.1993, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
9) свідоцтво про укладення шлюбу ОСОБА_20 з ОСОБА_21 , серії НОМЕР_9 від 15.10.2011, дата реєстрації: 15.10.2011;
10) спільні сімейні фотографії.
Перелічені документи, на думку заявника, вказують на родинні зв`язки ОСОБА_1 з двоюрідним дідусем - ОСОБА_7 , який приходився бабусі Заявника - ОСОБА_10 , братом по матері ( ОСОБА_22 ). Прізвище « ОСОБА_9 » після укладення шлюбу ОСОБА_8 з ОСОБА_11 відображено в паспорті останньої та її картці фізичної особи - платника податків, копії яких є у ОСОБА_1 .
Встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_7 має значення для оформлення спадкових прав Заявника, а саме, для отримання свідоцтва про право на спадщину на майно, що залишилось після смерті Спадкодавця.
У заяві зазначено, що оскільки встановлення факту родинних відносин зі Спадкодавцем для отримання свідоцтва про право на спадщину не вбачається можливим в позасудовому порядку, ОСОБА_1 не має іншої можливості одержати документ, який встановлюватиме зазначений факт, окрім як шляхом звернення до суду із цією заявою.
Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 17.11.2025 відкрито провадження у цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами окремого провадження та призначено судове засідання.
Вказаною ухвалою, судом було витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Салтан Валерії Валеріївни, належним чином завірену копію спадкової справи №127, відкритої після смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
09.12.2025 до суду надійшла копія спадкової справи № 30/2024, заведена після смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 08.01.2026, залучено до участі у цій справі в якості заінтересованої особи Запорізьку міську раду.
Ухвалою суду від 26.05.2026 витребувано з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Головного управління юстиції у Львівській області копії актових записів про народження:
- ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка народилася у с. Ливчиці Комарнівського району Дрогобицької області (актовий запис, згідно свідоцтва про народження №10);
- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Катериничі Комарнівського району Дрогобицької області (актовий запис, згідно свідоцтва про народження №10);
На виконання вказаної ухвали 15.06.2026 актові записи про народження ОСОБА_8 та ОСОБА_7 надійшли до суду.
Заявниця ОСОБА_1 та її представник - адвокат Кравченко О.В. у судове засідання не з`явились. Від адвоката Кравченко О.В. надійшла заява про розгляд справи без її участі та участі заявниці, просила заяву задовольнити в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи Територіальна громада в особі Запорізької міської ради у судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи без її участі, рішення ухвалити відповідно до законодавства.
Заінтересована особа ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі.
Заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, про місце і час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки до суду не повідомили.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 223 та ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами за відсутності учасників справи на підставі доказів, які наявні в матеріалах справи., та перейшов на стадію ухвалення судового рішення до 01.10.2026.
Дослідивши заяву, надані в її обґрунтування письмові докази, а також витребувані матеріали нотаріальної справи, суд доходить до висновку, що вимоги заяви слід задовольнити частково, з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , яке видане 13.12.1951 сільською радою с. Катериничі, Комарнівського району Дрогобицької області, актовий запис № 10, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_7 , матір`ю якого у свідоцтві про народження вказано ОСОБА_22 , у графі батько значиться прочерк.
Відповідно до актового запису №10, складеного 13.12.1951 сільською радою с. Катериничі, Комарнівського району Дрогобицької області, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_7 , матір`ю якого вказано ОСОБА_22 38 років, зі слів матері дитина ОСОБА_23 , ОСОБА_24 друга дитина, заява про реєстрацію народження подана особисто матір`ю.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видане 12.11.1947, сільською радою с. Ливчиці, Комарнівського району Дрогобицької області актовий запис № 10, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_8 , матір`ю якої у свідоцтві про народження вказано ОСОБА_22 , у графі батько значиться прочерк.
Відповідно до актового запису №10, складеного 26.04.1948 сільською радою с. Ливчиці, Комарнівського району Дрогобицької області, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_8 , матір`ю якої у свідоцтві про народження вказано ОСОБА_22 42 роки, перша дитина, заява про реєстрацію народження подана ОСОБА_25 .
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_10 , яке видане Комарнівським ЗАГС Дрогобицької області, 14.03.1956 року ОСОБА_22 уклала шлюб з ОСОБА_26 , та змінила прізвище на « ОСОБА_27 ».
Відповідно до страхового свідоцтва по страхуванню від нещасних випадків №872161 ОСОБА_28 на випадок смерті зробила розпорядження виплатити страхову суму сину ОСОБА_7 .
Відповідно до страхового свідоцтва по страхуванню від нещасних випадків №889110 ОСОБА_28 на випадок смерті зробила розпорядження виплатити страхову суму донці ОСОБА_8 .
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , 28.11.1963 ОСОБА_29 уклала шлюб із ОСОБА_11 , та змінила прізвище на « ОСОБА_9 ».
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_11 , яке видане 14.09.1967 Матвіївським с/ЗАГС ІНФОРМАЦІЯ_5 , народилася ОСОБА_12 (рос.), батьками якої записані ОСОБА_30 (рос.) та ОСОБА_31 (рос.).
У подальшому ОСОБА_12 уклала шлюб із ОСОБА_14 , та змінила прізвище на « ОСОБА_13 ». Вказаний шлюб було розірвано 07.02.1992, видано свідоцтво про розірвання шлюбу, серії 11-ЖС №3433 від 07.02.1992.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_12 , 28.04.1992 ОСОБА_32 уклала шлюб із ОСОБА_17 , та змінила прізвище на « ОСОБА_16 ».
Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_13 від 23.06.1993, ОСОБА_18 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_17 .
У подальшому ОСОБА_18 уклала шлюб із ОСОБА_21 та змінила прізвище на « ОСОБА_19 » (свідоцтво про укладення шлюбу, серії НОМЕР_9 від 15.10.2011).
Згідно свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_14 , яке видане 28.11.2022 Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 3240, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Запоріжжя.
30.04.2024 ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Салтан В.В. із заявою про прийняття спадкового майна за законом після смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Запоріжжя.
На підставі поданої ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Салтан В.В. після смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , було заведено спадкову справу №30/24.
29.06.2026 ОСОБА_1 подала приватному нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу Салтан В.В. заяву про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_7 .
Постановою приватного нотаріуса Запорізького нотаріального округу Салтан В.В. від 23.09.2025, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на все майно, що належало на день смерті померлому, у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем.
З аналізу документів, які наявні в розпорядженні суду, встановлено, що у актовому записі №10, складеному 13.12.1951 сільською радою с. Катериничі, Комарнівського району Дрогобицької області, відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_7 , матір`ю якого у свідоцтві про народження вказано ОСОБА_22 38 років, зі слів матері дитина ОСОБА_23 , ОСОБА_24 друга дитина, заява про реєстрацію народження подана особисто матір`ю, а у актовому записі №10, складеному 26.04.1948 сільською радою с. Ливчиці, Комарнівського району Дрогобицької області ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до якого народилася ОСОБА_8 , матір`ю якої у свідоцтві про народження вказано ОСОБА_22 42 роки, перша дитина, заява про реєстрацію народження подана ОСОБА_25 .
У зв`язку із тим, що в актових записах виникли розбіжності у імені та віці матері ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , заявник позбавлена можливості прийняти спадщину після смерті ОСОБА_7 , який є рідним братом її бабусі ОСОБА_8 .
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частина перша статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17).
Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
При цьому, для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки та врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (пункт перший частини першої статті 315 ЦПК України).
Згідно зі ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт . До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 560/17953/21 від 18 січня 2024 року дійшла висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Відповідно до ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частини перша, друга статті 1220 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва. Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів державної реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин, а також документи, видані органами іноземних держав, які посвідчують такі факти (підпункти 4.3., 4.4. пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012).
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
У справі, що розглядається, ОСОБА_1 з метою підтвердження права на спадкування звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин зі спадкодавцем.
Матеріали спадкової справи свідчать про те, що єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7 , є заявниця. Інші особи станом на час смерті ОСОБА_7 з ним не проживали, та із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертались.
Суд приймає до уваги надані заявницею докази родинних відносин між ОСОБА_7 і ОСОБА_2 , зокрема: надані страхові свідоцтва та листи ОСОБА_7 на адресу матері ОСОБА_28 та сестри ОСОБА_2 . Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 народилися в одному районі Львівської області, черговість їх народження у матері, зазначених у актових записах про народження, а також те, що ім`я матері відрізняється написанням її імені « ОСОБА_33 » та « ОСОБА_34 ».
Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, на їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що у актових записах про народження ОСОБА_7 і ОСОБА_35 містяться розбіжності у даних про їх матір, що перешкоджає ОСОБА_1 прийняти спадщину після померлого ОСОБА_7 , суд доходить висновку про необхідність встановлення у судовому порядку факту родинних відносин між ОСОБА_7 і ОСОБА_36 , оскільки у суду відсутні сумніви в тому, що вони є братом та сестрою по матері, а їх дані у актових записах про народження можуть мати розбіжності внаслідок того, що записи про народження дітей робилися за заявами різних осіб, ОСОБА_24 був записаний зі слів матері ОСОБА_22 , а ОСОБА_37 - зі слів іншої особи - ОСОБА_25 .
За таких обставин, суд вважає за необхідне встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідною сестрою по матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, як встановлено судом з відповіді нотаріуса Салтан В.В. від 08.04.2026 № 135/02-14/30-2024, за наданими паперовими екземплярами документів нотаріус встановила розбіжності у написанні дівочого прізвища матері заявника « ОСОБА_9 » та « ОСОБА_38 ».
Так, згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , 28.11.1963 ОСОБА_29 , яка як вже було встановлено судом є рідною сестрою по матері померлого ОСОБА_7 , уклала шлюб із ОСОБА_11 , та змінила прізвище на « ОСОБА_9 ».
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_11 , яке видане 14.09.1967 Матвіївським с/ЗАГС ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_12 (рос.), батьками якої записані ОСОБА_30 (рос.) та ОСОБА_31 (рос.).
У подальшому ОСОБА_12 уклала шлюб із ОСОБА_14 , та змінила прізвище на « ОСОБА_13 ». Вказаний шлюб було розірвано 07.02.1992, видано свідоцтво про розірвання шлюбу, серія 11-ЖС №3433 від 07.02.1992.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_12 , 28.04.1992, ОСОБА_32 уклала шлюб із ОСОБА_17 , та змінила прізвище на « ОСОБА_16 ».
Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_13 від 23.06.1993 ОСОБА_18 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_17 .
У подальшому ОСОБА_18 уклала шлюб із ОСОБА_21 та змінила прізвище на « ОСОБА_19 » (свідоцтво про укладення шлюбу, серії НОМЕР_9 від 15.10.2011).
Таким чином, судом встановлено, що заявник у справі ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_17 та ОСОБА_5 , дівоче прізвище якої, згідно свідоцтва про народження записано російською мовою « ОСОБА_12 ». Між тим, у подальшому під час укладення шлюбу ОСОБА_12 із ОСОБА_14 , у свідоцтві про укладення шлюбу було вказано прізвище українською мовою « ОСОБА_9 », яка потім змінила прізвище на « ОСОБА_13 », а у подальшому на « ОСОБА_16 ».
Таким чином, суд також вважає за необхідне встановити факт, що ОСОБА_16 (дівоче прізвище українською мовою « ОСОБА_9 », а після першого шлюбу ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка є матір`ю ОСОБА_41 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки з наданих документів достовірно встановлено, що написання прізвищ « ОСОБА_38 » та « ОСОБА_9 » пов`язано з перекладом прізвища українською/російською мовою.
У своїй заяві ОСОБА_1 просила суд встановити саме факт того, що ОСОБА_7 є двоюрідним дідом ОСОБА_1 , проте суд не має права в порядку окремого провадження встановлювати ступінь споріднення спадкоємця та спадкодавця, оскільки такі повноваження належать саме нотаріусу, який, на підставі офіційних документів, що підтверджують родинні зв`язки, визначає належність особи, яка звернулася із заявою про прийняття спадщини після померлого до кола спадкоємців. Суд встановлює лише факт родинних відносин тієї чи іншої особи у разі наявності певних розбіжностей в документах, які не можна відновити/замінити, а не ступінь спорідненості спадкоємця і спадкодавця.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 293-294, 315-319 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 , в особі представника-адвоката Лєскіна М.С., заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Запорізька міська рада, про встановлення факту родинних відносин, - задовольнити частково.
Встановити факт, що ОСОБА_43 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідною сестрою по матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановити факт, що ОСОБА_16 (дівоче прізвище українською мовою « ОСОБА_9 », а після першого шлюбу ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка є матір`ю ОСОБА_41 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В іншій частині скаргу залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: К.В. Гашук