СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2026 року Справа № 480/9306/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9306/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про непридатність позивача до військової служби та виключення з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до наявного у позивача військово-облікового документа він був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, однак у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобовязаних та резервістів відповідні відомості не відображені, натомість позивач обліковується як військовозобовязаний та щодо нього внесено відомості про порушення правил військового обліку. Позивач вважає, що після виключення з військового обліку у звязку з непридатністю до військової служби на нього не могли покладатися обовязки військовозобов`язаного, невиконання яких стало підставою для звернення відповідача до органів Національної поліції. Незважаючи на звернення позивача із заявою про приведення відомостей Реєстру у відповідність до військово-облікового документа, відповідні зміни відповідачем внесені не були.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Кунець О.М.
Ухвалою суду від 10.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Ухвалу про відкриття провадження відповідач отримав 16.06.2026 через систему «Електронний суд».
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.
В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 з 17.05.2025 автоматично поставлено на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі відомостей, отриманих у порядку електронної інформаційної взаємодії.
За твердженням відповідача, у зв`язку з неуточненням позивачем персональних даних у встановлений законом строк 15.07.2025 сформовано звернення до органів Національної поліції №Е2878014 щодо його доставлення.
Водночас у відповіді на адвокатський запит відповідач повідомив, що адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 не складалися.
Крім того, відповідач заперечував проти заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи їх неспівмірними зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить таких висновків.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має довідку взамін військового квитка №13 від 20.06.2013, видану ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У зазначеному військово-обліковому документі міститься відмітка про те, що 22.05.2013 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Довідка взамін військового квитка містить відповідні підписи посадових осіб та відбитки печаток.
Доказів визнання зазначеного військово-облікового документа недійсним, скасування рішення військово-лікарської комісії або зміни встановленого позивачу ступеня придатності матеріали справи не містять.
Водночас із відповіді ІНФОРМАЦІЯ_6 на адвокатський запит убачається, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 з 17.05.2025 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
За даними відповідача, постановка позивача на військовий облік відбулася автоматично на підставі відомостей, отриманих у порядку електронної інформаційної взаємодії.
15.07.2025 стосовно ОСОБА_1 сформовано звернення до органів Національної поліції №Е2878014 у звязку з невиконанням, на думку відповідача, обовязку щодо уточнення персональних даних.
Разом з тим відповідачем повідомлено, що адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 не складалися.
02.12.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою, у якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про його непридатність до військової служби та виключення з військового обліку, а також виключити відомості про порушення ним правил військового обліку.
На підтвердження зазначених обставин позивачем до заяви додано копію довідки взамін військового квитка №13 від 20.06.2013.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, є Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).
Згідно із частиною п`ятою статті 1 Закону №2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 33 Закону №2232-XII визначено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а відповідно до частини п`ятої цієї статті військовий облік ведеться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені Законом України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII).
За змістом статей 2, 3 Закону №1951-VIII одними з основних завдань та засад ведення Реєстру є забезпечення ведення військового обліку громадян України, обов`язковість та своєчасність внесення передбачених законом відомостей, а також повнота й актуалізація відомостей Реєстру.
Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, які забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Пунктом 2 частини першої статті 9 Закону №1951-VIII передбачено право призовника, військовозобов`язаного та резервіста звертатися до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе та виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487).
Пунктом 20 Порядку №1487 встановлено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
У пункті 79 Порядку №1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку у випадках, передбачених законодавством, проставляють у військово-облікових документах відповідні відмітки та виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Пунктом 81 Порядку №1487 прямо передбачено, що особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки не обов`язкова.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №559).
Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку або іншому військово-обліковому документі, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін може звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Військово-обліковий документ в електронній формі є відображенням відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Такий документ, зокрема, містить відомості про результати медичних оглядів та про перебування на військовому обліку, у тому числі підставу виключення з військового обліку.
Суд звертає увагу, що поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку» мають різний правовий зміст. Особа, знята з військового обліку, не втрачає статусу військовозобов`язаного та за наявності визначених законом умов підлягає взяттю на облік в іншому органі. Натомість виключення з військового обліку у зв`язку з визнанням непридатним до військової служби означає припинення статусу військовозобов`язаного.
Аналогічний підхід щодо розмежування зняття та виключення з військового обліку викладено Верховним Судом у постанові від 21.05.2025 у справі №280/2880/24.
Зі змісту наданої позивачем довідки взамін військового квитка №13 від 20.06.2013 судом встановлено, що уповноваженим органом у військово-обліковому документі зафіксовано факт визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Посадові особи, відповідальні за оформлення та заповнення цього військово-облікового документа, проставленням підписів та печаток підтвердили достовірність внесених до нього даних, у тому числі щодо непридатності позивача до військової служби та виключення з військового обліку.
Суду не надано доказів визнання недійсною довідки взамін військового квитка №13, скасування рішення, на підставі якого до неї внесено відповідні відомості, або повторного встановлення позивачу іншого ступеня придатності до військової служби.
Отже, наявна у позивача довідка взамін військового квитка є належним і допустимим доказом того, що він був виключений з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби.
При цьому автоматичне формування або актуалізація відомостей у Реєстрі на підставі інформаційної взаємодії з іншими державними інформаційними ресурсами не скасовує належно оформлених військово-облікових документів і не є самостійною правовою підставою для відновлення статусу військовозобов`язаного особи, яку раніше було виключено з військового обліку.
Саме орган ведення Реєстру зобов`язаний забезпечувати повноту, достовірність та актуальність відомостей Реєстру. Тягар несприятливих наслідків через невнесення або неналежне внесення державним органом відомостей до Реєстру не може покладатися на особу, яка має належно оформлений військово-обліковий документ із відміткою про виключення з військового обліку.
За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач, отримавши заяву позивача та копію військово-облікового документа, мав правові підстави та обов`язок привести відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідність до даних військово-облікового документа.
Відтак невнесення до Реєстру відомостей про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та його виключення з військового обліку є протиправною бездіяльністю.
Щодо вимоги про виключення з Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку суд зазначає наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідні відомості внесено у зв`язку з тим, що після автоматичної постановки ОСОБА_1 на військовий облік відповідач вважав його особою, на яку поширювався обов`язок уточнити персональні дані як військовозобов`язаного.
Однак, як установлено судом, на момент виникнення спірних правовідносин існував чинний військово-обліковий документ, який підтверджував виключення позивача з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби. Відповідно, відсутні правові підстави покладати на позивача обов`язки, виконання яких законом передбачено для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, і кваліфікувати їх невиконання як порушення правил військового обліку.
Тому внесені до Реєстру відомості про порушення позивачем правил військового обліку не відповідають його належно підтвердженому військово-обліковому статусу та підлягають виключенню з Реєстру з метою повного та ефективного відновлення порушеного права.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд не встановив обставин, які б спростовували факт виключення позивача з військового обліку або надавали відповідачу правові підстави ігнорувати відповідні відомості його військово-облікового документа.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом. У зв`язку із задоволенням позову вказані витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Також позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
На підтвердження понесення зазначених витрат до матеріалів справи надано договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та квитанцію про сплату 10000,00 грн.
Згідно зі статтею 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та значенням справи для сторони.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.
На думку суду, вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають до задоволення частково, оскільки підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а тому не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правничу допомогу. Судом також враховано, що з даного предмету спору існує сформована судова практика, що об`єктивно спрощувало підготовку процесуальних документів. Виходячи з критеріїв реальності, розумності та співмірності витрат із складністю справи і обсягом наданих адвокатом послуг, суд вважає обґрунтованим стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про непридатність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до військової служби та виключення його з військового обліку.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» відповідно до відомостей військово-облікового документа - довідки взамін військового квитка №13 від 20.06.2013.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Кунець