Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
16 жовтня 2026 року Справа № 520/28588/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
10 вересня 2026 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.03.2025 року по 28.08.2026 року включно, але не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100; 2) зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.03.2025 року по 28.08.2026 року включно, але не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.
28 вересня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, про що постановлено ухвалу.
14 жовтня 2026 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог.
Вивчивши подану заяву та матеріали справи суд приходить до висновку про її повернення без розгляду з огляду на наступне.
Процесуальні права та обов`язки сторін визначені статтею 47 Кодексу адміністративного судочинства.
Так, у відповідності до частині 1 вказаної статті, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
З аналізу наведеної норми чинного процесуального законодавства вбачається, що законом визначені певні терміни та умови для звернення із заявами щодо зміни предмету або підстав позову, збільшення або зменшення розмір позовних вимог, за яким не допускається одночасна зміна предмета та підстав позову.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 вказував на те, що позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Таким чином, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин, які вже винесені на розгляд і вирішення суду. Нею не повинно підмінюватися подання нового адміністративного позову, що не пов`язаний зі справою.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 12 лютого 2018 року у справі № 800/434/17 та постанові від 22.01.20 у справі 26/19197/16 висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як вбачається зі змісту первісної позовної заяви предметом позову є бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.03.2025 року по 28.08.2026 року включно, але не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.
Аналізуючи зміст заяви про збільшення позовних вимог предметом позову окрім вже заявлених вимог є зобов`язання відповідача здійснити відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 15.01.2004 року № 44. Тобто, вказані позовні вимоги зачіпають інші права та охоронюваний законом інтерес, ніж ті що вже були заявлені в первинній позовній заяві.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач у заяві від 14.10.2026 року, одночасно змінює і підстави, і предмет позову, тобто, фактично подає новий позов, що є порушенням приписів статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Таким чином, приймаючи до уваги наведені норми чинного процесуального законодавства, суд дійшов висновку про повернення заяви про збільшення позовних вимог позивачеві без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог від 14.10.2026 року у справі № 520/28588/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути без розгляду.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Лазарєв В.В.