ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
15 жовтня 2026 р. м. Чернівці Справа №600/2816/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.
В С Т А Н О В И В:
У провадженні суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.12.2025 у справі №600/2816/25-а, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо вирішення питання про наявність у ОСОБА_1 права на отримання індексації-різниці грошового забезпечення за період за період з 01.06.2022 по 31.12.2022 включно відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.06.2022 по 31.12.2022 включно відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.06.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення), премії, з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 01.06.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення), премії, з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023, шляхом множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Представник заявника звернувся до суду із заявою, в якій просить: виправити помилку, допущено при оформленні та видачі виконавчого листа від 01.07.2026 у справі № 600/2816/25-а, шляхом:
- вказівки лише на одне (перше) зобов`язання, передбачене рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.12.2025, а саме: зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.06.2022 по 31.12.2022 включно відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;
- видачі другого виконавчого листа щодо другого зобов`язання, передбаченого рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.12.2025, а саме: зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 01.06.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення), премії, з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023, шляхом множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування заяви представник заявника зазначав, що 01.07.2026 Чернівецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 600/2816/25-а, у якому фактично об`єднано два самостійні зобов`язання відповідача, визначені різними пунктами резолютивної частини судового рішення від 29.12.2025.
08.07.2026 представник заявника звернувся до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького МУМЮ України із заявою про примусове виконання рішення суду.
20.07.2026 отримано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 15.07.2026. Згідно з вказаним повідомленням старшим державним виконавцем Корольовського відділу ДВС у місті Житомирі Хмельницького МУМЮ України Бородіною О. було повернуто виконавчий лист у адміністративній справі № №600/2816/25-а від 01.07.2026, виданий Чернівецьким окружним адміністративним судом, без прийняття до виконання з наступним обґрунтуванням: «У виконавчому листі № 600/2816/25-а, який видано Чернівецьким окружним адміністративним судом, резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, але не визначено, в якій частині необхідно виконати таке рішення».
Зазначена обставина, на переконання представника заявника, фактично унеможливлює примусове виконання судового рішення у даній справі, оскільки виданий на підставі вказаного рішення виконавчий лист не забезпечує належного розмежування самостійних обов`язків боржника.
Таким чином, зобов`язання відповідача, хоча і визначені одним судовим рішенням від 29.12.2025, однак мають різний зміст, різний предмет виконання та передбачають вчинення боржником окремих дій, а тому підлягають самостійному (окремому) виконанню.
Враховуючи наведене, представник заявника просив привести виданий виконавчий документ у відповідність до фактичного змісту резолютивної частини судового рішення шляхом оформлення окремого виконавчого документа щодо кожного із самостійних обов`язків боржника.
Стягувач та боржник у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).
Згідно з ч. 3 ст. 374 КАС України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Враховуючи приписи ст. ст. 205 та 374 КАС України, суд вважає, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Суд зауважує, що представник заявника подав до суду заяву про виправлення описки у виконавчому листі, водночас її зміст фактично зводиться до оформлення окремих виконавчих документів щодо кожного із самостійних обов`язків боржника та визнання не чинним виданого судом виконавчого листа.
Враховуючи наведене, на переконання суду, за своєю суттю та змістом, подана представником заявника заява стосується видачі кількох виконавчих листів та визнання не чинним виданого судом виконавчого листа у зв`язку з його помилковим виданням.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Указана норма кореспондується з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із ч. 2 та 4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом в Україні є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження".
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (ч. 1, 3 ст. 373 КАС України).
Частиною 5 ст. 373 КАС України визначено, що якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один стягувач та один боржник, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред`явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші відомості (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, реквізити електронних гаманців боржника, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.
У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.
Приписами ч. 1 ст. 374 КАС України встановлено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 374 КАС України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачу 01.07.2026 за його заявою судом видано виконавчий лист. Однак, із заяви представника заявника та доданих до неї доказів вбачається, що пред`явлення виконавчого листа є неможливим, оскільки відповідно до резолютивної частини виконавчого листа Чернівецького окружного адміністративного суду у справі № 600/2816/25-а від 01.07.2026, передбачено вчинення двох дій, які повинні бути виконані боржником, тобто стягувачу необхідно пред`явити до виконання 2 виконавчих документа, в кожному з яких буде зазначено в якій частині необхідно виконати дане рішення суду.
Оскільки в одному виконавчому листі вказані дві вимоги зобов`язального характеру, що суперечить приписам ч. 5 ст. 373 КАС України та ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та достатність підстав для визнання виконавчого листа від 01.07.2026 у справі № 600/2816/25-а таким, що не підлягає виконанню (у зв`язку з помилковістю його видачі) та одночасно видати нові виконавчі листі у цій справі із вимогами зобов`язального характеру.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 241 - 243, 248, 373, 374 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
1. Заяву представника ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати виконавчий лист у справі № 600/2816/25-а від 01.07.2026 таким, що не підлягає виконанню.
3. Видати два нові виконавчі листи у справі № 600/2816/25-а із вимогами зобов`язального характеру.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
У відповідності до ст. ст. 293 та 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя В.К. Левицький