ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2026 року Чернігів Справа № 620/1112/26
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про стягнення коштів,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просить:
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати грошової компенсації за 84 доби невикористаної частини щорічної оплачуваної основної відпустки за 2023, 2024, 2025 роки в сумі 90 352, 50 грн.
Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток у розмірі 1075 грн 50 коп. в день за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 26.12.2025 року і по день проведення з ним фактичного розрахунку з виплати грошової компенсації за невикористану відпустку відповідно до ст. 117 КЗпП України.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26 грудня 2025 року позивача було звільнено зі служби в поліції, в наказі про звільнення зазначено, що позивачу належить виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної основної відпустки, проте відповідна компенсація позивачу протиправно виплачена так і не була. Водночас, відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року, розрахунковим періодом для обчислення суми середнього заробітку за день для розрахунку суми грошової компенсації за невикористану відпустку є період з 01 січня 2025 року по 26 грудня 2025 року (360 календарних днів), протягом якого Позивачем було отримано загальну заробітну плату в розмірі 387225 грн, а тому грошова компенсація за невикористані 84 доби щорічної основної оплачуваної відпустки, яка підлягає стягненню з Відповідача, становить 84 х 387255/360 = 90352,50 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що на виконання наказу ГУНП в Чернігівській області від 26.12.2025 року № 879 о/с ОСОБА_1 при звільненні була нарахована та виплачена компенсація за дні невикористаних за час проходження служби в поліції щорічних основних оплачуваних відпусток в кількості 84 доби в розмірі 14100,24 грн.
У відповіді на відзив позивач наполягає на задоволенні позову та вказує, що розрахунок компенсації має здійснюватись, виходячи не з розміру грошового забезпечення на день звільнення, а з виплати за останні 12 календарних місяців роботи.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 15.04.2026 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №620/793/26.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2026 ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року скасовано. Справу направлено до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.10.2026 прийнято справу до провадження та продовжено розгляд справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Чернігівській області.
Наказом від 26.12.2025 №879 о/с позивача звільнено зі служби та наказано виплатити грошову компенсацію за 27 діб невикористаної щорічної оплачуваної основної відпустки за фактично відпрацьований час у 2023 році; за 30 діб невикористаної щорічної оплачуваної основної відпустки за 2024 рік; за 27 діб невикористаної щорічної оплачуваної основної відпустки за фактично відпрацьований час у 2025 році.
З довідки від 23.02.2026 №158/124/21/01-2026 встановлено, що ОСОБА_1 при звільненні зі служби в поліції за п. 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» з Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області 26.12.2025, згідно з наказом ГУНП в Чернігівській області від 26.12.2025 № 879 о/с, нараховано грошове забезпечення за 26 днів грудня в сумі 4335,32 грн (посадовий оклад-2071,61 грн, оклад за спеціальне звання - 670,97 грн, надбавка за стаж служби -274,26 грн, надбавка за специфічні умови проходження служби - 1206,74 грн, премія в розмірі 0 % - 0,00 грн та індексація 111,74 грн), додаткову винагороду, відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 за період з 01 грудня 2025 року по 26 грудня 2025 року - 2903,22 грн, компенсацію за невикористану щорічну основну та додаткову оплачувані відпустки (за 84 діб) в сумі 14100,24 грн. Загальна сума виплат з урахуванням утриманих податків, профспілкових внесків та однострою особистого користування, строк носіння якого не закінчився, в розмірі 17819,94 грн перерахована згідно платіжного доручення.
Відповідно до довідки-розрахунку від 23.02.2026 №156/124/21/01-2026 ОСОБА_1 відповідно до пункту 8 розділу ПІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 зі змінами, компенсація за невикористану відпустку (за 84 доби) нарахована з грошового забезпечення на день звільнення, а саме за грудень 2025 року в сумі 5035, 80 грн, зокрема, посадовий оклад - 2470,00 грн; оклад за спеціальне звання - 800,00 грн; надбавка за стаж служби 327,00 грн; надбавка за специфічні умови проходження служби - 1438,80 грн 5035,80/30*84 днів= 14100,24 грн..
Вважаючи, що грошова компенсація за 84 доби невикористаної частини щорічної оплачуваної основної відпустки становить 90 352, 50 грн та що він має право на виплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Стаття 60 Закону №580-VIII встановлює, що відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Відповідно до статті 92 Закону №580-VIII поліцейським надаються щорічні оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.
Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Частинами 1-4 статті 93 Закону №580-VIII передбачено, що тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів. Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.
Відповідно до частин 8-11 статті 93 Закону №580-VIII поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно-правовим актом порядку. Поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону. Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.
Частинами 1 та 2 статті 94 Закону №580-VII обумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських затверджений (далі - Порядок №260, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно із пунктом 3 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до абзаців 1, 7-10 пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустку із збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, яке вони отримували на день, що передував цій відпустці, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії.
Поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні: щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського; щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. У випадках припинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 8 розділу I цих Порядку та умов, і призупинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 7 цього розділу, виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться з розміру грошового забезпечення, яке було встановлено на день припинення (призупинення), крім премії.
Натомість, позивач вважає, що компенсація за невикористані дні відпустки має бути проведена відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року, з обчисленням середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки.
З цього приводу, суд зазначає, що спеціальне законодавство, в даному випадку -Порядок №260, яке регулює проходження служби в поліції, містить власну, повну і замкнену методику обчислення грошової компенсації за невикористані відпустки поліцейських. Ця методика складається з трьох елементів: кількість днів, що підлягають компенсації, визначається наказом про звільнення на підставі статті 93 Закону № 580-VIII; базою обчислення є місячний розмір грошового забезпечення на день звільнення зі служби, а у випадку припинення виплати грошового забезпечення - розмір, встановлений на день припинення, крім премії; одноденний розмір визначається діленням цієї бази на 30 календарних днів. Жодні суперечності у правовому регулюванні, які б потребували застосування іншого нормативного акта за аналогією, відсутні.
Відповідно до довідки-розрахунку від 23.02.2026 №156/124/21/01-2026 ОСОБА_1 відповідно до пункту 8 розділу ПІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 зі змінами, компенсація за невикористану відпустку (за 84 доби) нарахована з грошового забезпечення на день звільнення, а саме за грудень 2025 року в сумі 5035, 80 грн, зокрема, посадовий оклад - 2470,00 грн; оклад за спеціальне звання - 800,00 грн; надбавка за стаж служби 327,00 грн; надбавка за специфічні умови проходження служби - 1438,80 грн 5035,80/30*84 днів= 14100,24 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у частині стягнення з відповідача заборгованості з виплати грошової компенсації за 84 доби невикористаної частини щорічної оплачуваної основної відпустки за 2023, 2024, 2025 роки в сумі 90 352, 50 грн, оскільки до спірних відносин не підлягає застосуванню Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, який позивач застосував при розрахунку розміру зазначеної компенсації.
Розглядаючи позовну вимогу про стягнення середнього заробітку на підставі статей 116, 117 КЗпП України, суд зазначає про її похідний характер від вимоги щодо стягнення грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення основної позовної вимоги, похідна вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку також задоволенню не підлягає.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд відповідно до статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.
У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про стягнення коштів - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області (просп. Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40108651).
Повний текст рішення складено 15.10.2026.
Суддя Олена ЛУКАШОВА