Рішення № 140676001 у справі № 620/8646/26 від 15.10.2026

Рішення від 15.10.2026 в адміністративній справі № 620/8646/26 (категорія «Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо»). Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд, суддя Дар'я ВИНОГРАДОВА.

Справа	№ 620/8646/26
Суд	Чернігівський окружний адміністративний суд
Суддя	Дар'я ВИНОГРАДОВА
Форма рішення	Рішення
Форма судочинства	Адміністративне
Категорія	Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Дата ухвалення	15.10.2026
Надійшло до реєстру	17.10.2026
Оригінал	reyestr.court.gov.ua/Review/140676001

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року Чернігів Справа № 620/8646/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач) звернулась до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі також відповідач), у якому просить (з урахуванням ухвали суду від 16.09.2026):

визнати протиправним та скасувати наказ № 453 командира військової частини НОМЕР_1 від 11 лютого 2026 року «Про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби ст. лейтенантом ОСОБА_2 » в частині визнання старшого лейтенанта ОСОБА_2 таким, що самовільно залишив військову частину;

визнати протиправним та скасувати наказ №218 командира військової частини НОМЕР_1 від 18 лютого 2026 р. «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби старшим лейтенантом ОСОБА_2 »;

визнати протиправним та скасувати наказ №2124 командира військової частини НОМЕР_1 від 10 червня 2026 р. «Про призначення повторного службового розслідування з фактом самовільного залишення місця служби старшим лейтенантом ОСОБА_2 ».

визнати протиправним та скасувати наказ №889 командира військової частини НОМЕР_1 від 12 липня 2026 р. «Про результати повторного службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби старшим лейтенантом ОСОБА_2 ».

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для їх звернення до суду.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки наказ військової частини №453 не є остаточним рішенням про встановлення вини військовослужбовця, не є рішенням про притягнення його до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності та не містить остаточної правової кваліфікації його дій. Сам факт існування наказу про призначення службового розслідування не є рішенням про відмову членам сім`ї загиблого військовослужбовця у призначенні або виплаті одноразової грошової допомоги. Позивач не надала доказів того, що саме наказ №453 став безпосередньою правовою підставою для відмови у виплаті або вже спричинив остаточне позбавлення її права на відповідну допомогу. Враховуючи вищевказане, доводи позивача про протиправність наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.02.2026 №453 є необґрунтованими. Позивач помилково ототожнює наказ про призначення службового розслідування з остаточним рішенням про притягнення військовослужбовця до відповідальності та встановленням юридичного факту його вини. На момент прийняття спірного наказу командир військової частини не мав інформації про смерть старшого лейтенанта ОСОБА_2 . А наявні на той момент обставини - неприбуття військовослужбовця до визначеного місця служби, відсутність зв`язку з ним, безрезультатність пошукових заходів та відсутність інформації про причини його неприбуття - були достатніми підставами для призначення службового розслідування. Результати первинного службового розслідування, призначеного наказом №453, також підтверджують, що службове розслідування проводилося на підставі конкретних фактичних обставин, а не на припущеннях. А відповідні висновки були зроблені за відсутності інформації про смерть військовослужбовця, оскільки його тіло було виявлено лише 21.02.2026. Після встановлення нових обставин військова частина не залишила їх без реагування, а провела повторне службове розслідування, за результатами якого додатково перевірено всі обставини, встановлено помилку щодо зазначення дати та запропоновано внести відповідні зміни. При цьому факт того, що після завершення первинного службового розслідування стало відомо про смерть військовослужбовця, не може свідчити про протиправність рішення, яке було прийняте раніше на підставі фактичних даних, що об`єктивно існували та були відомі командуванню на момент його прийняття. Таким чином, наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 11.02.2026 №453 був прийнятий у межах повноважень командира, за наявності достатніх фактичних підстав та з метою, визначеною законодавством, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

Позивач подала до суду відповідь на відзив, у якому не погоджувалась з доводами відповідача, викладеними у відзиві, та просила позов задовольнити у повному обсязі.

Від представник відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, які просить врахувати під час розгляду справи.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.08.2026 поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії: матеріалів службового розслідування за фактом самовільного залишення частини ОСОБА_2 ; документів, які стали підставою для проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення ОСОБА_2 військової частини; наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.02.2026 у частині визнання старшого лейтенанта ОСОБА_2 , таким, що самовільно залишив військову частину; усіх документів, що стосуються предмета спору.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.09.2026 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог у справі № 620/8646/26.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.09.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано позивачу п`ятиденний строк з дня вручення копії ухвали суду для усунення вказаних недоліків позову.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.09.2026 продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.Здійснювати розгляд справи одноособово суддею Виноградовою Д.О. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Витребувано у військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії: матеріалів службового розслідування відносно ОСОБА_2 ; документів, які стали підставою для проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення ОСОБА_2 військової частини; наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.02.2026 у частині визнання старшого лейтенанта ОСОБА_2 , таким, що самовільно залишив військову частину; наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 453 від 11 лютого 2026 року «Про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби ст. лейтенантом ОСОБА_2 » в частині визнання старшого лейтенанта ОСОБА_2 таким, що самовільно залишив військову частину; наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 218 від 18 лютого 2026 року «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби старшим лейтенантом ОСОБА_2 »; наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 2124 від 10 червня 2026 р. «Про призначення повторного службового розслідування з фактом самовільного залишення місця служби старшим лейтенантом ОСОБА_2 »; наказ командира військової частини НОМЕР_1 №889 від 12 липня 2026 р. «Про результати повторного службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби старшим лейтенантом ОСОБА_2 »; усіх документів, що стосуються предмета спору.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.10.2026 витребувано повторно у військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії: матеріалів службового розслідування відносно ОСОБА_2 ; документів, які стали підставою для проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення ОСОБА_2 військової частини; наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.02.2026 у частині визнання старшого лейтенанта ОСОБА_2 , таким, що самовільно залишив військову частину; наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 453 від 11 лютого 2026 року «Про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби ст. лейтенантом ОСОБА_2 » в частині визнання старшого лейтенанта ОСОБА_2 таким, що самовільно залишив військову частину; наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 218 від 18 лютого 2026 року «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби старшим лейтенантом ОСОБА_2 »; наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 2124 від 10 червня 2026 р. «Про призначення повторного службового розслідування з фактом самовільного залишення місця служби старшим лейтенантом ОСОБА_2 »; наказ командира військової частини НОМЕР_1 №889 від 12 липня 2026 р. «Про результати повторного службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби старшим лейтенантом ОСОБА_2 »; усіх документів, що стосуються предмета спору.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб, прізвище дружини після одруження ОСОБА_4 (а.с.15).

ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.02.2026 № 08/3277 було надіслано ОСОБА_1 сповіщення про те, що лейтенант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , командир взводу-командир 1 танку 2 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , призваний на військову службу під час мобілізації 22.01.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 у м Києві, самовільно залишив військову частину ІНФОРМАЦІЯ_4 помер в населеному пункті Стольне Корюківського району Чернігівської області від гострої серцево-судинної недостатності (а.с.16.)

За фактом смерті ОСОБА_2 позивач визнана потерпілою та здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 115 Кримінального кодексу України, що підтверджується матеріалами справи (а.с.17-19).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.10).

Листом від 29.03.2026 № 61518-2026 слідчий СВ ВП № 1 (м. Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області повідомлено, що за фактом смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202627[телефон приховано] від 21.02.2026 за ч. 1 ст. 115 КК України, На даний час досудове розслідування триває. У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 визнана потерпілою (а.с.20).

Листом від 21.05.2026 № 2091/ВихЗВГ/327 ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомив, що факти, викладені у вказаному вище зверненні, підтверджені, а саме: старшого лейтенанта ОСОБА_2 11.02.2026 було оголошено таким, що самовільно залишив військову частину, незважаючи на його смерть 10.02.2026. З метою притягнення винних посадових осіб до відповідальності, Чернігівським В ВСП ініційовано відповідне службове розслідування (а.с.21).

Листом від 31.03.2026 № 116/2/9/2256/ВихЗВГ ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомило позивача, що за результатами розгляду звернення відповідно до отриманої інформації від ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_8 ), ОСОБА_1 особисто отримала відповіді від військової частини НОМЕР_1 за вих. №2092/3697 від 24.03.2026 та вих.№2092/3767 від 26.03.2026 стосовно чоловіка військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_2 . Виправлення в сповіщенні були зроблені, що стосується прізвища та звання військовослужбовця старшого лейтенанта ОСОБА_2 . Також зазначено, що згідно отриманої інформації від військової частини НОМЕР_1 , за вих.№2092/3793 від 26.03.2026 на адресу позивача була направлена відповідь про призначення командиром військової частини НОМЕР_1 службового розслідування за №846 від 16.03.2026 по факту смерті старшого лейтенанта ОСОБА_2 . Після завершення службового розслідування військовою частиною НОМЕР_1 наказ з усіма зібраними матеріалами буде надіслано на адресу ІНФОРМАЦІЯ_9 для подальшого вручення позивачу (а.с.23).

Військова частина НОМЕР_1 листом від 12.03.2026 № 1581 на скаргу позивача від 03.03.2026 повідомила, що 03 березня 2026 року військовою частиною НОМЕР_1 засобами СЕДО було надіслано до ІНФОРМАЦІЯ_10 виправлене сповіщення про смерть військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , де було виправлено і його звання, і прізвище ОСОБА_1 . Підстав для виправлення у сповіщенні статусу ОСОБА_5 немає, оскільки він перебував у статусі особи, яка самовільно залишила військову частину. Після встановлення обставин смерті ОСОБА_2 наказ з усіма матеріалами буде надіслано до відповідного ТЦК та СП - для вручення позивачу. Додатково повідомляємо, що відсутність на теперішній час наказу про обставини смерті (а.с.24-25).

Листом від 24.03.2026 № 1856 військова частина НОМЕР_1 повідомила, що 11.02.2026 о 15:00 під час перевірки наявності особового складу в постійному пункті дислокації танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 було виявлено відсутність старшого лейтенанта ОСОБА_6 . Попередні пошуки результатів не дали. Телефон знаходився поза зоною досяжності. Посадові особи військової частини діяли згідно наказу Міністерства Оборони України №604 від 29.11.2018 «Про затвердження Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту», а саме згідно розділу II п. 21. «21. Про самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцями, невихід без поважних причин на службу, нез`явлення з відрядження, відпустки, закладу охорони здоров`я, нез`явлення у разі призначення або переведення до нового місця служби командири (начальники) військових частин доповідають своїм безпосереднім командирам (начальникам) та повідомляють начальника органу управління Військової служби правопорядку, у зоні діяльності якого військова частина виконує завдання за ІНФОРМАЦІЯ_11 , усно - протягом доби з моменту, коли стало відомо про факт порушення, а протягом доби з моменту надання усної доповіді - письмово». По даному факту у військовій частині НОМЕР_1 було проведено службове розслідування, наказ про початок №453 від 11.02.2026 наказ про результати №218 від 18.02.2026 (а.с.26-27).

Слідчий СВ ВП № 1 (м. Мена) Корівського РВП ГУНП в Чернігівській області листом від 29.07.2026 № 139753-2026 повідомив про те, що відповідно до ухвали слідчого судді Менського районного суду від 16.07.2026, розглянуто клопотання представника адвоката Богданової Яни Олександрівни про призначення повторної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні №1202627[телефон приховано] від 21.02.2026. За результатами розгляду прийнято рішення та 28.07.2026 винесено постанову про призначення повторної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні №1202627[телефон приховано], проведення якої доручено експертам ДУ «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України» (а.с.41).

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 11.02.2026 № 453 «Про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби старшим лейтенантом ОСОБА_2 » призначено службове розслідування за фактом самовільного залишення 11 лютого 2026 року місця служби, яке розташоване у населеному пункті Стольне Менського району Чернігівської області старшим лейтенантом ОСОБА_2 , доручити його проведення заступнику командира батальйону, управління військової частини НОМЕР_1 капітану ОСОБА_7 та подати акт службового розслідування із усіма матеріалами службового розслідування на розгляд командира військової частини НОМЕР_1 до 21 лютого 2026 року. Начальнику фінансово-економічної служби;- головному, бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 призупинити виплату грошового забезпечення старшому лейтенанту ЖАРО. ОСОБА_8 з 11 лютого 2026 року. Начальнику стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 не включати старшого лейтенанта ОСОБА_9 до наказу про виплату премії та додаткової винагороди за лютий 2026 року, та за весь період самовільного залишення місця служби, включаючи місяць повернення.

Військовою частиною НОМЕР_1 було прийнято наказ (з основної діяльності) № 218 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби старшим лейтенантом ОСОБА_2 ».

Відповідно до акту службового розслідування від 16.02.2026, 11.02.2026 ТВО командира 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_11 подав рапорт (вх. №5145-2092 від 11.02.2026), в якому доповів, що старший лейтенант ОСОБА_12 , командир взводу - командир 1 танку 2 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 о 16:00 11.02.2026 року виявився відсутній під час перевірки наявності особового складу.

Проведені пошукові заходи не дали результатів, на дзвінки не відповідає, поточне місцезнаходження не відоме.

Зброя та боєприпаси військовослужбовця знаходяться у підрозділі.

Про відповідний факт самовільного залишення військової частини командуванням військової частини НОМЕР_1 подано довідку-доповідь від 12.02.2026 №2092/1647 оперативному черговому ОК " ІНФОРМАЦІЯ_13 ", командиру військової частини НОМЕР_4 , начальнику ІНФОРМАЦІЯ_5 , Прокурору Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері (через Чернігівське ЗВ ВСП).

З пояснення заступника командира батальйону з тилу танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_13 від 15.02.2026 стало відомо, що старший лейтенант ОСОБА_14 командир взводу-командир 1 танку 2 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 10.02.2026 року виконував : завдання з обслуговування техніки та проводив навчання особового складу в АДРЕСА_1 . Після проведення заходів не з`явився до 20.00 10.02.2026 року в місці тимчасового розташування танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 . Проведені пошукові заходи не дали результатів. Військовослужбовець на телефонні дзвінки не відповідав. До медичних закладів за допомогою не звертався. Документи, що підтверджують поважні причини відсутності на військовій службі не надавав та засобами зв`язку не надсилав. 11.02.2026 року зроблена доповідь по підпорядкуванню.

З пояснення заступника командира танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_15 від 15.02.2026 стало відомо, що старший лейтенант ОСОБА_16 командир взводу-командир 1 танку 2 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 10.02.2026 року виконував завдання з обслуговування техніки та проводив навчання особового складу в АДРЕСА_1 . Після проведення заходів не з`явився до 20.00 10.02.2026 року в місці тимчасового розташування танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 . Проведені пошукові заходи не дали результатів. Військовослужбовець на телефонні дзвінки не відповідав. До медичних закладів за допомогою не звертався. Документи, що підтверджують поважні причини відсутності на військовій службі не надавав та засобами зв`язку не надсилав. 11.02.2026 року зроблена доповідь по підпорядкуванню.

Із медичної характеристики на старшого лейтенанта ОСОБА_9 стало відомо що, за час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 за медичною допомогою не звертався.

Дані про перебування на обліку у психіатра та нарколога відсутні.

Зі службової характеристики старшого лейтенанта ОСОБА_9 стало відомо, що за час проходження військової служби на посаді командира взводу - командира 1 танку 2 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , старший лейтенант ОСОБА_12 проявив себе як безвідповідальний і слабо дисциплінований військовослужбовець.

Накази старших начальників та командирів виконує без належного сумління, ініціативи не проявляє. В стройовому відношенні підтягнутий посередньо, задовільно фізично розвинутий. Наполегливості перед труднощами не вистачає. Правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання дотримується не завжди. В колективі повагою не користується. Морально нестійкий. До честі і гідності військовослужбовця ставиться байдуже.

Даних, які б обґрунтовували поважність причин самовільного залишення місця служби, яке розташоване у населеному пункті ІНФОРМАЦІЯ_12 старшим лейтенантом ОСОБА_10 в рамках службового розслідування не виявлено.

18.02.2026 командиром військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) було прийнято наказ № 218 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби старшим лейтенантом ОСОБА_2 ».

Відповідно до якого: службове розслідування вважати завершеним. Вважати встановленим факт самовільного залишення місця служби, яке розташоване у населеному пункті ІНФОРМАЦІЯ_12 , командиром взводу - командиром 1 танку 2 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_10 , без поважних причин тривалістю понад 3 доби в умовах воєнного стану, а саме з 11.02.2026 по теперішній час. Вважати встановленими у діях командира взводу - командира 1 танку 2 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_9 ознаки вчинення ним кримінального правопорушення, а саме самовільного залишення місця служби без поважних причин тривалістю понад три доби, вчиненого в умовах воєнного стану з 11.02.2026 по теперішній, час (частина 5 статті 407 Кримінального кодексу України). Направити повідомлення про скоєння кримінального правопорушення командиром взводу - командиром 1 танку 2 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_10 із матеріалами службового розслідування до Територіального управління Державного Бюро розслідування у м. Київ, для прийняття рішення про притягнення його до кримінальної відповідальності, передбаченої частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України. Начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 на підставі абзацу 3 пункту 4, абзацу 2 пункту 5 розділу XVI, пункту 15 розділу XXXIV Порядку виплата грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, за самовільне залишення місця служби без поважних причин тривалістю понад три доби, вчиненого в умовах воєнного стану з 11.02.2026 по теперішній час, не виплачувати командиру взводу - командиру 1 танку 2 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 старшому лейтенанту ОСОБА_17 : 100 відсотків встановленого розміру щомісячної премії за лютий 2026 року; 100 відсотків додаткової винагороди па період дії воєнного стану за лютий. 2026 року. Начальнику стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 : Не включати командира взводу - командира 1 танку 2 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_9 до наказу про виплату премії та Додаткової винагороди за лютий 2026 року, та за весь період відсутності, включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника). Направити повідомлення про скоєння кримінального правопорушення командиром взводу - командиром 1 танку 2 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_10 .

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 10.06.2026 № 2124 «Про призначення повторного службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби старшим лейтенантом ОСОБА_2 » призначено повторно службове розслідування за фактом самовільного залишення місця служби старшим лейтенантом ОСОБА_2 та доручено його проведення заступнику командира танкового батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 майору ОСОБА_18 та подати акт службового розслідування із усіма матеріалами службового розслідування на розгляд командира військової частини НОМЕР_1 до 10 липня 2026 року.

За результатами розгляду повторного службового розслідування складено акт від 09.07.2026 відповідно до якого зроблено наступні висновки:

Командир взводу - командир 1танку 2 танкового взводу 1 танкової рота танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_12 станом на 20:00 10.02.2026 не з`явився за наказом майора ОСОБА_19 , тимчасово виконуючого обов`язки командира танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 на той час, до тимчасового місця служби, яке розташоване у населеному пункті ІНФОРМАЦІЯ_12 та був відсутній на військовій службі із умовах воєнного стану з 10.02.2026.

Разом з тим, в рамках даного службового розслідування встановлено, що дата самовільного залишення військової частини старшим лейтенантом ОСОБА_10 була помилково зазначена невірно, а саме «11.02.2026», не з моменту його фактичного нез`явлення - 10.02.2026, а лише після завершення пошуків військовослужбовця та подання відповідної доповіді від 11.02.2026.

Враховуючи, що смерть старшого лейтенанта ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 в населеному пункті, в якому він виконував службові обов`язки за наказом командира в селі Стольне, Менської територіальної громади, Чернігівської області, що підтверджується висновком експерта №34 від 21.02.2026 та свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , пошукові заходи щодо його фактичного знаходження станом як на 10.02.2026 року, так і до закінчення проведення службового розслідування - 18.02.2026 року, позитивних результатів щодо його місцезнаходження не дали. Жодної інформації про місце перебування військовослужбовця та обставин про його смерть у військовій частині в цей період не було. Як стало відомо пізніше, його тіло було виявлено не в місці безпосереднього виконання службових обов`язків з обслуговування техніки та за місцем проживання, а в іншому місці. За таких, обставин, та з огляду на те, що тіло військовослужбовця було виявлено лише 21.02.2026 року, будь-яких належних, об`єктивних та беззаперечних даних та фактів, які б свідчили про припинення ним стану самовільного залишення військової частини або перебування в іншому статусі в період з 10.02.2026 року по 18.02.2026 року, у ході службового розслідування встановити не вбачається за можливе, службовим розслідування неможливо підтвердити або спростувати той факт, що смерть старшого лейтенанта ОСОБА_9 настала не під час самовільного залишення ним' військової частини. Можливо достовірно констатувати, що службовими особами військової частини НОМЕР_1 були вжиті всі заходи, передбачені Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 в межах повноважень. Висновки за результатами службового розслідування були прийняті в межах компетенції, на підставі, зібраних та наявних матеріалів та інформації в період з 10.02.2026 року по 18.02.2026 року, які в повній мірі вказували на ознаки кримінального правопорушення з боку вищезазначеного військовослужбовця. Оскільки тіло померлого військовослужбовця знайдено лише 21.02.2026 року, об`єктивно встановити факт його перебування поза межами стану самовільного залишення військової частини в проміжок часу (час проведення розслідування) не вбачається за можливе.

Таким чином за відсутності чітко встановленої дати смерті, яка зазначена в свідоцтві про смерть на підставі довідки про вірогідну дату настання смерті, яка збігається з моментом залишення служби, правові підстави для скасування причинно-наслідкового зв`язку між протиправними військовослужбовця (самовільного залишення служби) та подальшими обставинами-відсутні.

Приймаючи до уваги, що відповідно до п. 5, ч. 1 ст 284 Кримінально процесуального кодексу України., кримінальне провадження закривається в разі якщо підозрюваний помер, а також враховуючи отримаю інформацію про смерть старшого лейтенанта ОСОБА_9 повідомлення про скоєння останнім кримінального правопорушення із матеріалами службовою розслідування до Територіального у правя і пня Державного Бюро, для прийняття рішення про притягнення його до кримінальної відповідальності, передбаченої частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України не направлялось.

Викладене вище підтверджується фактами та обставинами, що були встановлені в ході проведення службового розслідування та зазначені в акті службового-розслідування (пункти 3.1 - 3.12. розділу 3 цього акту).

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 12.07.2026 № 889 «Про результати повторного службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби старшим лейтенантом ОСОБА_2 » встановлено, що службове розслідування вважати завершеним. Вважати достовірною дату самовільного залишення військової частини командором взводу - командира 1 танку 2 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової часини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_10 за місцем проходження служби - 10.02.2026.

Внести зміни до наказу командира військової частин» НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 18.02.2026 року №218 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби старшим лейтенантом ОСОБА_10 », в частині зміни дати, а саме:

в абзаці першому констатуючої частини наказу слова та цифри «11 лютого» замінити словами та цифрами «10 лютого»;

в абзаці третьому констатуючої частини: наказу цифри «11.02.2026» замінити цифрами «10.02.2026»;

в пунктах 2, 3, 5 розпорядчої частини наказу цифри «11.02.2026» замінити цифрами «10.02.2026»;

За подання «достовірних відомостей щодо дати самовільного залишенім військової частини старшим лейтенантом ОСОБА_10 , а саме 11.02.2026, чим допущено порушення вимог статей 1, 2, абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та абзацу 5 статті і 1, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та абзацу 2 статті 23 розділу II Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженої наказом Міністерства оборони України 29.11.2018 № 604, керуючись статтями 45, 55, на підставі пункту «а» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України притягнути до дисциплінарної відповідальності тимчасово виконуючого обов`язки командира танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_20 та накласти дисциплінарне стягнення -«ЗАУВАЖЕННЯ».

За допущення технічної помилки в матеріалах службового розслідування, щодо дати самовільного залишення військової частини старшим лейтенантом ОСОБА_10 , а саме 11.02.2026, чим допущено порушення вимог статей 1, 2, абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та абзацу 5 статті 11, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, керуючись статтями 45, 55, на підставі пункту «а» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України притягнути до дисциплінарної відповідальності заступника командира батальйону з психологічної підтримки персоналу батальйону управління військової частини НОМЕР_5 капітана ОСОБА_21 та накласти дисциплінарне стягнення - «ЗАУВАЖЕННЯ».

В іншій частині, п.п.2-7 наказу командира з основної діяльності від 18.02.2026 року №218 залишити без змін.

Вважаючи протиправними накази № 453 від 11.02.2026, № 218 від 18.02.2026, № 2124 від 10.06.2026, № 889 від 12.07.2026 протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р. у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому продовжений іншими Указами Президента України та діє на сьогоднішній час.

Відповідно, у таких умовах особлива відповідальність покладається на військових, адже саме вони несуть державну службу особливого характеру, що полягає у здійсненні професійної оборони держави, її незалежності та територіальної цілісності.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232-XII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно частин 1, 3 та 4 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 4 статті 24 Закону № 2232-XII встановлено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ).

Статтею 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Статтею 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Статтею 26 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних сил України» від 24.03.1999 року № 551-XIV затверджений Дисциплінарний статут Збройних Сил України, (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Згідно із статтями 1, 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту установлено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Згідно з частиною 1 статті 5 Дисциплінарного статуту, за стан дисципліни у військовому з`єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Статтею 6 Дисциплінарного статуту установлено, що право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.

У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов`язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.

Командир зобов`язаний вжити заходів щодо затримання підлеглого при вчиненні або здійсненні ним замаху на вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного із непокорою, опором чи погрозою начальнику, застосуванням насильства, самовільним залишенням військової частини або місця служби, ухиленням від військової служби чи дезертирством, із негайним доставлянням затриманого до уповноваженої службової особи або вжити заходів щодо негайного повідомлення уповноваженої службової особи про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні діяння з ознаками кримінального правопорушення.

Згідно з статтею 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов`язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності. Командири, які у разі виявлення ознак кримінального правопорушення не повідомили про це орган досудового розслідування, несуть відповідальність згідно із законом.

За приписами статті 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-85 Дисциплінарного статуту.

Так, згідно із статтею 83 Дисциплінарного статуту, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Статтями 84, 85 цього ж Статуту установлено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу. Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Згідно з приписами статті 86 Дисциплінарного статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов`язків, порушення військової дисципліни. Для притягнення військовослужбовця до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з`ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.

При цьому, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення може передувати проведення службового розслідування.

Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371, затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі -Порядок №608).

Згідно з абз. 4 пункту 2 розділу I Порядку №608 службове розслідування це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №608 передбачено, що Службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.

Пунктами 1, 3 розділу ІІІ Порядку №608 встановлено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).

Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.

Згідно з пунктами 8, 9 розділу ІІІ Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування. Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов`язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов`язків.

Відповідно до пункту 13 розділу ІІІ Порядку № 608 службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до пунктів 1, 3 розділу ІV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення. У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.

Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

Як вбачається з пункту 1 розділу V Порядку № 608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

Відповідно до пункту 2, 3, 4 розділу V Порядку № 608, у вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування.

В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.

У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.

Згідно з вимогами пункту 6 розділу V Порядку № 608 після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

Пунктом 1 розділу VІ Порядку № 608 визначено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування.

Відповідно до вимог пункту 2 розділу VІ Порядку № 608 дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.

Згідно з вимогами пункту 3 розділу VІ Порядку № 608 якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.

З матеріалів справи вбачається, що 10.02.2026 о 20:00 старший лейтенант ОСОБА_12 , командир взводу - командир 1 танку 2 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 не прибув у визначене г тимчасово виконуючим обов`язки командира танкового батальйону майором ОСОБА_22 місце збору особового складу підрозділу в АДРЕСА_2 . Військовослужбовцями танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 були організовані пошукові заходи в АДРЕСА_1 , які не дали позитивних результатів по фактичному встановленню військовослужбовця, на дзвінки він не відповідав, поточне місцезнаходження його було не відоме.

Тимчасово виконуючий обов`язки командира 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_11 подав рапорт (вх. №5145-2092 від 1 1.02.2026), в якому доповів, що старший лейтенант ОСОБА_12 , командир взводу - командир 1 танку 2 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 виявився відсутній під час перевірки наявності особового складу.

Зброя та боєприпаси військовослужбовця знаходяться у підрозділі.

Про відповідний факт самовільного залишення військової частини командуванням військової частини НОМЕР_1 подано довідку-доповідь від 12.02.2026 №2092/1647 оперативному черговому ОК « ІНФОРМАЦІЯ_13 », командиру військової частини НОМЕР_4 , начальнику ІНФОРМАЦІЯ_5 , Прокурору Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері (через ІНФОРМАЦІЯ_14 ).

З пояснення, заступника командира батальйону з тилу танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_13 від 15.02.2026 (яке було отримане в рамках службового розслідування щодо самовільного залишення місця служби старшим лейтенантом ЖАРИ. ОСОБА_23 , наказ .про завершення №218 від 18.02.2026) стало відомо, що старший лейтенант ОСОБА_16 командир взводу-командир 1 танку 2 танкового взводу 1. танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 10.02.2026 року виконував завдання з обслуговування техніки та проводив навчання особового складу в АДРЕСА_1 . Після закінчення проведення визначених заходів не з`явився до 20.00 10.02.2026 року в місці тимчасового розташування танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 . Організовані та проведені пошукові заходи по встановленню місця фактичного перебування військовослужбовця, не дали результатів. Військовослужбовець на телефонні дзвінки не відповідав. До медичних закладів за допомогою не звертався. Документи, що підтверджують поважні причини відсутності на військовій службі не надавав та засобами зв`язку не надсилав в період проведення службового розслідування (з 11.02.26 по 18.02.26), тому 11.02.2026 року зроблена доповідь по підпорядкуванню.

З пояснення заступника командира танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_15 від 15.02.2026 (яке було отримане в рамках службового розслідування щодо самовільного залишення місця служби старшим лейтенантом ОСОБА_10 наказ про завершення №218 від 18.02.2026) стало відомо, що старший лейтенант ОСОБА_16 командир взводу-командир 1 танку 2 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 10.02.2026 року виконував завдання з обслуговування техніки та проводив навчання особового складу в АДРЕСА_1 . Після проведення заходів не з`явився до 20.00 10.02.2026 року в місці тимчасового розташування танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 . Проведені пошукові заходи не дали позитивних результатів. Військовослужбовець на телефонні дзвінки не відповідав. До медичних закладів за допомогою не звергався. Документи, що підтверджують поважні причини відсутності на військовій службі, не: надавав та засобами зв`язку не надсилав. 11.02.2026 року в установленому порядку зроблена доповідь по підпорядкуванню.

3 пояснення начальника штабу-заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_24 від 12.06.2026 стало відомо, що з 30.12.2025 по 06.03.2026 майор ОСОБА_25 виконував обов`язки командира танкового батальйону. 09.02.2026 року о 20 годині 00 хвилин командиру взводу-командиру 1 танку 2 танкового взводу 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 старшому лейтенанту ОСОБА_26 усним наказом було визначено прибути зранку 10.02.2026 року в АДРЕСА_3 для обслуговування техніки. По завершенню даних заходів старший лейтенант ОСОБА_16 о 20:00 10.02.2026 року, з командиром 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 лейтенантом ОСОБА_27 повинен був прибути в АДРЕСА_2 та зробити доповідь про виконану роботу. У визначений час військовослужбовець не з`явився у місці збору особового складу. На телефонні дзвінки не відповідав. За медичною-допомогою в цей період не звертався. Після чого, враховуючи, що ним вже попередньо було здійснено самовільне залишення частини 27.11.2025 (наказ командира військової частини № НОМЕР_6 від 22.12.2025) та несприятливі погодні умови 10.02.2026 року (-12 морозу), ним було організовано заходи з пошуку старшого лейтенанта ОСОБА_28 , а саме: група військовослужбовців на автомобілі розшукувала його в с. Стольне Мснської ТГ Чернігівської обл., навколишніх селах, АДРЕСА_2 тривали з вечору 10.02.2026 року до 16:00 11.02.2026 року, під час чого опитувалися місцеві жителі. Зважаючи на те, що пошуки по встановленню місця знаходження ОСОБА_28 результату не дали, 11.02.2026 було подано рапорт про необхідність проведення службового розслідування та здійснено доповідь по підпорядкуванню за фактом самовільного залишення частини.

З пояснення тимчасово виконуючого обов`язки командира 1-ї танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_29 від 12.06.2026, стало відомо наступне:

09 лютого 2026 року о 20:00 командир взводу-командир 1-го танка 2-го танкового взводу 1-ї танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_30 отримав усний наказ від виконуючого обов`язки командира танкового батальйону майора ОСОБА_31 прибути 10.02.2026 року до села Стольне Менської територіальної громади Чернігівської області для проведення технічного обслуговування техніки.

Після завершення цих робіт старший лейтенант ОСОБА_16 о 20:00 10.02.2026 мав прибути на моєму автомобілі разом зі мною - старшим лейтенантом ОСОБА_32 до села Наумівка Корюківського району Чернігівської області та доповісти про виконану роботу.

У визначений час старший лейтенант ОСОБА_16 не з`явився у місці збору. На телефонні дзвінки не відповідав. За медичною допомогою ие звертався. З особистих питань, в тому числі щодо стану здоров`я, під час знаходження 10.02.2026 в н.п. Стольне до мене не звертався.

Відтак, з огляду на його неодноразові порушення військової дисципліни, попереднє самовільне залишення ним військової частини 27 листопада 2025 року, схильність до вживання алкогольних напоїв і а несприятливі породні умови (мороз-12°С), тимчасово виконуючим обов`язки командира танкового батальйону майором ОСОБА_33 були організовані пошукові заходи старшою лейтенанта ОСОБА_34 . Зокрема, група військовослужбовців танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 на автомобілі здійснювала пошук у АДРЕСА_3 , навколишніх селах, селищі Березка Чернігівського району, Чернігівської області, а також, у- селі Наумівка Корюківського району, Чернігівської області.

Ці пошуки тривали з вечору 10.02.2026 року до 16:00 11 лютого 2026 року. Були опитані, місцеві жителі та перевірена інформація про наявність його в лікарняних закладах. Також, старшого лейтенанта ОСОБА_28 за місцем проживання та в місці проведення технічного обслуговування техніки в с. Стольне не було. Зважаючи на ге, що пошуки не дали результатів, 11 лютого 2026 року було здійснено доповідь керівництву про факт самовільного залишення частини старшим лейтенантом ОСОБА_30 для прийняття рішення згідно чинного законодавства.

З пояснення сержанта із матеріального забезпечення 1 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 штаб-сержанта ОСОБА_35 від 12.06.2026, стало відомо наступне: о 20.15. 10.02.2026 отримав усний наказ від ТВО командира танкового батальйону ОСОБА_36 розпочати пошуки старшого лейтенанта ОСОБА_28 так як він не прибув на визначене місце збору. Разом, з старшим лейтенантом ОСОБА_37 , який був зі мною, ми проводили пошуки в АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 . 11.02.2026 ми продовжили пошуки в с. Наумівка. Пошуки тривали до 16:00 11 лютого 2026 року. Були опитані, місцеві жителі та перевірена інформація про наявність його в лікарняних закладах. Пошуки не дали жодного результату. Старшого лейтенанта ОСОБА_28 за місцем проживання та. в місці проведення технічного обслуговування техніки в с. Стольне не було. Після чого була здійснена доповідь командиру батальйону.

Із медичної характеристики на старшого лейтенанта ОСОБА_9 стало відомо, що за час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 за медичною допомогою не звертався.

Дані про перебування на обліку у психіатра та нарколога відсутні.

Зі службової характеристики старшого лейтенанта. ОСОБА_9 стало відомо, що за час проходження військової служби на. посаді .командира взводу - командира 1 танку 2 танкового взводу Г танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , старший лейтенант ОСОБА_12 проявив себе, як безвідповідальний і не дисциплінований військовослужбовець.

Накази старших начальників та командирів виконував без належного сумління, ініціативи не проявляв. В стройовому відношенні був підтягнутий посередньо, задовільно фізично розвинутий. Наполегливості перед труднощами не вистачало. Правил військової вічливості, поведінки та військового вітання дотримувався не завжди. В колективі повагою не користувався. Морально нестійкий. До честі і гідності військовослужбовця ставився байдуже.

З лікарського свідоцтва про смерть №36 від 25.02.2026 стало відомо, що ОСОБА_12 помер внаслідок гострої серцево-судинної недостатності.

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 стало відомо, що / ОСОБА_38 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно висновку експерта №34 від 21.02.2026 року, смерть старшого лейтенанта ОСОБА_9 вірогідно настала ІНФОРМАЦІЯ_4 про що було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 внаслідок гострої серцево-судинної недостатності спричиненої гострим інфарктом міокарда, що виник на фоні хронічної ішемічної хвороби серця, обтяженої токсичною поліоранопатією та алкогольним сп`янінням. Судово-медичною токсикологічною експертизою крові від трупа громадянина ОСОБА_2 виявлено етанол в концентрації - 2.1 г/л, що для живої людини відповідає середньому ступеню алкогольного сп`яніння, не виявлені морфін, кодеїн.

Зважаючи на те, що військовослужбовець неодноразово порушував військову дисципліну, а також зловживав алкогольними напоями, чим вчинив військове адміністративне правопорушення за ч. З ст 172-20 КУпАП, що підтверджується протоколом №47 від 08.10.2025, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 31.10.2025 №2256 та постановою Сновського районного суду Чернігівської області від 21.10.2025, справа № 749/1538/25, крім того згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 22.12.2025 №1400 самовільно залишав частину та був відсутній на службі з 27.11.2025 по 12.12.2025 без поважних причин, відсутність на той момент у військовій частині будь-якої інформації про причини відсутності військовослужбовця 10.02.2026 року, у тому числі доказів його смерті, подання командиром підрозділу доповіді про самовільне залишення місця служби старшим лейтенантом ОСОБА_10 було цілком логічним та виправданим та відповідає вимогам законодавства, яким повинен керуватися командир військової частини.

Даних, які б обґрунтовували поважність причин нез`явлення за наказом командира на 20.00 10.02.2026 до тимчасового місця розташування підрозділу, який розміщений у населеному пункті ІНФОРМАЦІЯ_12 старшим лейтенантом ОСОБА_10 , що мало ознаки, самовільного залишення ним місця служби, в рамках службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.02.2026 №453, на момент його завершення виявлено не було.

Старшого лейтенанта ОСОБА_9 було знайдено мертвим лише 21.02.2026 року о 21:00 в селі Стольне, Менської територіальної громади, Чернігівської області в закинутій будівлі за адресою: АДРЕСА_6 , яке не було його ні робочим місцем, ні місцем його проживання про що було повідомлено військову частину.

За результатами службового розслідування комісією був складений акт від 16.02.2026 на підставі якого командиром військової частини прийнятий 18.02.2026 командиром військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) було прийнято наказ № 218 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби старшим лейтенантом ОСОБА_2 ».

Командир взводу - командир 1 танку 2 танкового взводу 1 танкової рота танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_12 станом на 20:00 10.02.2026 не з`явився за наказом майора ОСОБА_19 , тимчасово виконуючого обов`язки командира танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 на той час, до тимчасового місця служби, яке розташоване у населеному пункті ІНФОРМАЦІЯ_12 та був відсутній на військовій службі із умовах воєнного стану з 10.02.2026.

Враховуючи, що смерть старшого лейтенанта ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 в населеному пункті., в якому він виконував службові обов`язки за наказом командира в селі Стольне, Менської територіальної громади, Чернігівської області, що підтверджується висновком експерта №34 від 21.02.2026 та свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , пошукові заходи щодо його фактичного знаходження станом як на 10.02.2026 року, так і до закінчення проведення службового розслідування - 18.02.2026 року, позитивних результатів щодо його місцезнаходження не дали. Жодної інформації про місце перебування військовослужбовця та обставин про його смерть у військовій частині в цей період не було. Як стало відомо пізніше, його тіло було виявлено не в місці безпосереднього виконання службових обов`язків з обслуговування техніки та за місцем проживання, а в іншому місці. За таких, обставин, та з огляду на те, що тіло військовослужбовця було виявлено лише 21.02.2026 року, будь-яких належних, об`єктивних та беззаперечних даних та фактів, які б свідчили про припинення ним стану самовільного залишення військової частини або перебування в іншому статусі в період з 10.02.2026 року по 18.02.2026 року, у ході службового розслідування встановити не вбачається за можливе, службовим розслідування неможливо підтвердити або спростувати той факт, що смерть старшого лейтенанта ОСОБА_9 настала не під час самовільного залишення ним' військової частини. Можливо достовірно констатувати, що службовими особами військової частини НОМЕР_1 були вжиті всі заходи, передбачені Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 в межах повноважень. Висновки за результатами службового розслідування були прийняті в межах компетенції, на підставі, зібраних та наявних матеріалів та інформації в період з 10.02.2026 року по 18.02.2026 року, які в повній мірі вказували на ознаки кримінального правопорушення з боку вищезазначеного військовослужбовця. Оскільки тіло померлого військовослужбовця знайдено лише 21.02.2026 року, об`єктивно встановити факт його перебування поза межами стану самовільного залишення військової частини в проміжок часу (час проведення розслідування) не вбачається за можливе.

Приймаючи до уваги, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст 284 Кримінально процесуального кодексу України, кримінальне провадження закривається в разі якщо підозрюваний помер, а також враховуючи отримаю інформацію про смерть старшого лейтенанта ОСОБА_9 повідомлення про скоєння останнім кримінального правопорушення із матеріалами службовою розслідування до Територіального у правління Державного Бюро, для прийняття рішення про притягнення його до кримінальної відповідальності, передбаченої частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України не направлялось.

в абзаці третьому констатуючої частини: наказу цифри «11.02.2026» замінити цифрами «10.02.2026»;

в пунктах 2, 3, 5 розпорядчої частини наказу цифри «11.02.2026» замінити цифрами «10.02.2026»;

В іншій частині, п.п.2-7 наказу командира з основної діяльності від 18.02.2026 року №218 залишити без змін.

Щодо доводів позивача про те, що службове розслідування було проведено з порушенням строків, визначених вимогами Порядку № 608, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, первинне службове розслідування було призначено наказом № 453 від 11.02.2026 та завершено наказом № 218 від 18.02.2026, повторне службове розслідування призначено наказом № 2124 від 10.06.2026 та завершено наказом № 889 від 12.07.2026. З огляду на викладене, вказані розслідування проведені в межах строків, установлених нормами Порядку № 608, а тому відповідні посилання позивача є необґрунтованими.

Отже, доводи позивача не спростовують висновків відповідача про порушення ОСОБА_2 вимог статей 1, 2, абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та абзацу 5 статті і 1, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та абзацу 2 статті 23 розділу II Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженої наказом Міністерства оборони України 29.11.2018 № 604.

Водночас, суд враховує, що виданню оскаржуваних наказів про результати службового розслідування та повторного службового розслідування передували службові розслідування, якими встановлено факт самовільного залишення позивачем 10.02.2026 військової частини.

Відтак, з 10.02.2026, ОСОБА_2 вважається таким, що самовільно залишив військову частину.

Вказаний факт встановлений за результатами проведення службового розслідування.

На виконання статті 5 Дисциплінарного статуту ЗС України за стан військової дисципліни у з`єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир.

Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну.

Отже, за змістом вказаних норм, командиром є військовослужбовець, який має авторитет та високі моральні якості, неухильно дотримується вимог законодавства щодо проходження військової служби, а також несе персональну відповідальність за здатність виконувати бойові завдання підрозділом в цілому та кожним військовослужбовцем, який входить до його складу окремо.

Відтак, відсутні підстави для сумнівів у достовірності інформації, яка міститься у рапортах командирів та поясненнях військовослужбовців, наданих під час службових розслідувань, в яких вони вказують про відсутність ОСОБА_2 у спірний час у підрозділі.

Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зазначає про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів, оскільки предметом як службового розслідування та повторного службового розслідування, так і спірних наказів відповідача є саме факт самовільного залишення військової частини ОСОБА_2 , в той час як доказів на спростування такого факту/обставин позивачем до суду надано.

Окрім цього, підставою для призупинення виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення та виключення із списків особового складу військової частини наказами по стройовій частині офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством, військову службу яким призупинено та стосовно яких обвинувальні вироки суду набрали законної сили, є наказ по особовому складу про звільнення їх з посади (чи рішення суду (або належним чином завірена його копія) про оголошення таких військовослужбовців безвісно відсутніми або померлими). Наказ по особовому складу щодо звільнення таких військовослужбовців з посад доводиться до військової частини не пізніше семи діб з дня видання наказу.

Пунктом 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018р. за № 745/32197 (надалі Порядок № 260, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.

Суд зазначає, що з прийняттям відповідачем оскаржуваних наказів чоловіка позивача визнано таким, що з 10.02.2026 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , призупинено виплату грошового забезпечення.

Відтак, за фактом самовільного залишення військовослужбовцем ОСОБА_2 військової частини, наявні законодавчо визначені підстави для накладення дисциплінарного стягнення, припинення виплати військовому грошового забезпечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову, суб`єктом владних повноважень в межах спірних правовідносин не допущено протиправних дій (бездіяльності), а відтак його поведінка не призвела до порушення прав та законних інтересів позивача.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

За змістом частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до приписів статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із статтею 90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , ІНФОРМАЦІЯ_15 .

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_8 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 .

Повний текст рішення виготовлено 15 жовтня 2026 року.

Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА

Інші рішення у справі

Дата	Документ	Суд
12.10.2026	Ухвала № 140516266	Чернігівський окружний адміністративний суд
28.09.2026	Ухвала № 140116866	Чернігівський окружний адміністративний суд
16.09.2026	Ухвала № 139795288	Чернігівський окружний адміністративний суд
16.09.2026	Ухвала № 139795285	Чернігівський окружний адміністративний суд
12.08.2026	Ухвала № 138962763	Чернігівський окружний адміністративний суд
30.07.2026	Ухвала № 138622233	Чернігівський окружний адміністративний суд