Головуючий І інстанції: Волошин Д.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 р. Справа № 520/9105/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Фоміної Л.О. , Мінаєвої К.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь", Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/9105/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь"
до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Державної податкової служби України третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський»
про визнання протиправними та скасування рішень комісії, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Витязь" (далі по тексту ТОВ "Витязь", позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі по тексту також відповідач -І), Державної податкової служби України (далі по тексту також відповідач- ІІ), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Дніпровський», в якому просив суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області: № 13554406/24472488 від 07.01.2026 про відмову в реєстрації податкової накладної № 52 від 07.10.2025; № 13554405/24472488 від 07.01.2026 про відмову в реєстрації податкової накладної № 53 від 08.10.2025; - №13554404/24472488 від 07.01.2026 про відмову в реєстрації податкової накладної № 54 від 09.10.2025; №13554403/24472488 від 07.01.2026 про відмову в реєстрації податкової накладної №55 від 10.10.2025; №13554402/24472488 від 07.01.2026 про відмову в реєстрації податкової накладної №56 від 11.10.2025; №13554401/24472488 від 07.01.2026 про відмову в реєстрації податкової накладної №57 від 15.10.2025; №13554400/24472488 від 07.01.2026 про відмову в реєстрації податкової накладної №58 від 16.10.2025; №13554399/24472488 від 07.01.2026 про відмову в реєстрації податкової накладної №61 від 17.10.2025; №13554398/24472488 від 07.01.2026 про відмову в реєстрації податкової накладної № 62 від 18.10.2025; №13554397/24472488 від 07.01.2026 про відмову в реєстрації податкової накладної № 63 від 19.10.2025; №13554396/24472488 від 07.01.2026 про відмову в реєстрації податкової накладної №64 від 22.10.2025; №13554410/24472488 від 07.01.2026 про відмову в реєстрації податкової накладної №65 від 23.10.2025; №13554409/24472488 від 07.01.2026 про відмову в реєстрації податкової накладної №66 від 24.10.2025; №13554407/24472488 від 07.01.2026 про відмову в реєстрації податкової накладної №67 від 25.10.2025; № 13554408/24472488 від 07.01.2026 про відмову в реєстрації податкової накладної № 68 від 29.10.2025;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні, складені та подані на реєстрацію ТОВ «Витязь», датою їх фактичного подання на реєстрацію: податкову накладну №52 від 07.10.2025; податкову накладну №53 від 08.10.2025; податкову накладну №54 від 09.10.2025; податкову накладну №55 від 10.10.2025; податкову накладну №56 від 11.10.2025; податкову накладну №57 від 15.10.2025; податкову накладну №58 від 16.10.2025; податкову накладну №61 від 17.10.2025; податкову накладну № 62 від 18.10.2025; податкову накладну №63 від 19.10.2025; податкову накладну №64 від 22.10.2025; податкову накладну №65 від 23.10.2025; податкову накладну №66 від 24.10.2025; податкову накладну №67 від 25.10.2025; податкову накладну №68 від 29.10.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що не погоджується з рішенням Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Витязь" відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних по операції з контрагентом ТОВ "Птахокомплекс "Дніпровський". Позивач уважає, що відповідачем неправомірно відмовлено в реєстрації податкової накладної, оскільки ним надано всі необхідні документи для розблокування податкової накладної, реєстрація якої відповідачем була зупинена. Таким чином, позивач уважає, що оскаржуване рішення є неправомірним, необґрунтованим, безпідставним через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, у зв`язку з чим, просить зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 у справі №520/8849/26 роз`єднано у самостійні провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України, третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Дніпровський" про визнання протиправними та скасування рішень комісії, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 прийнято до розгляду адміністративну справу №520/9105/26 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України, третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Дніпровський" про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 13554410/24472488 від 07.01.2026 про відмову в реєстрації податкової накладної № 65 від 23.10.2025; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 65 від 23.10.2025, складену та подану на реєстрацію ТОВ «Витязь», датою її фактичного подання на реєстрацію.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України, третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Дніпровський" про визнання протиправними та скасування рішень комісії, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області №13554410/24472488 від 07.01.2026 про відмову у реєстрації податкової накладної від 23.10.2025 №65.
Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23.10.2025 №65 днем її фактичної подачі.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області суму сплаченого судового збору у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок) та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 250,00 (двісті п`ятдесят гривень).
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України суму сплаченого судового збору у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок) та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 250,00 (двісті п`ятдесят гривень).
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. За приписами п. 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Отже, на переконання представника відповідача, Комісія ГУ ДПС у Харківській області при прийнятті рішення керувалась імперативною нормою п. 10 Порядку 520 і оскаржуване рішення є правомріним.
Представник позивача, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення у цій частині та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що унаслідок роз`єднання позовних вимог виникла необхідність здійснення процесуальних дій не в одній, а у 15 окремих адміністративних справах.
На переконання представника позивача, помилковим є підхід суду, за якого він виходив із того, що первісний гонорар у розмірі 12 500 грн може бути арифметично поділений на 15 справ із визначенням розміру компенсації на рівні 500 грн у кожній справі, оскільки такий підхід не враховує реального збільшення обсягу правничої допомоги після роз`єднання позовних вимог.
На переконання представника позивача, висновок суду про «незначну складність справи» має декларативний характер, не ґрунтується на матеріалах справи та не враховує того, що після ухвалення судом рішення надання адвокатом правничої допомоги не закінчується.
Позивач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому зазначає, контролюючий орган спочатку визначив перелік документів, а при прийнятті рішення про відмову розширив його, пославшись на документи, про необхідність подання яких платнику попередньо не повідомлялося.
Отже, представник позивача наголошує, що контролюючий орган фактично поклав в основу рішення про відмову у реєстрації податкової накладної ненадання таких документів, необхідність подання яких попередньо платнику не повідомлялося на етапі розгляду питання про реєстрацію податкової накладної.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ «Витязь» пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 24472488.
ТОВ «Витязь» було виписано податкову накладну №65 від 23.10.2025 на суму 855287,52 грн., у т.ч. ПДВ 105035,31 грн., яка виписана за правилом першої події (відвантаження товару) та яку було внесено до Єдиного реєстру податкових накладних для її подальшої реєстрації та сплати ПДВ.
Проте, позивачем було отримано від Головного управління ДПС у Харківській області квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної від 14.11.2025 з посиланнями на вимоги п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Зазначено, що платник відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Головним управлінням ДПС у Харківській області було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13554410/24472488 від 07.01.2026 .
Не погодившись з зазначеним рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної позивач звернувся за захистом своїх прав до Харківського окружного адміністративного суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13554410/24472488 від 07.01.2026, яким ТОВ «Витязь» відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних по операції з контрагентом ТОВ "Птахокомплекс "Дніпровський" є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено, а тому є таким, що підлягає скасуванню, а вимога зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №65 від 23.10.2025, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Витязь», є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт на 5000,00 грн є неспівмірним з обставинами даного конкретного спору та у даному конкретному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат заявника на професійну правничу допомогу у межах даної справи буде сума у розмірі - 500,00 грн, з огляду на те, що справи були роз`єднані судом та в кожній вирішується питання розподілу судових витрат.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (у редакції від 01.01.2026) об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165, у редакції від 27.09.2025).
Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пунктах 3 або 3-1 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів "б" і "в" підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу). Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність") встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520 (пункт 11 Порядку №1165).
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі по тексту - Порядок №520, у редакції від 19.12.2024).
Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку №520 рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналізуючи наведене правове регулювання, колегія суддів зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший це зупинення реєстрації податкової накладної, який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної, та другий, це сам етап прийняття рішення податковим органом.
Отже, рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що контролюючим органом реєстрація податкової накладної №65 від 23.10.2025 була зупинена та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
ТОВ «Витязь» до контролюючого органу було надіслано повідомлення №23 від 23.12.2025 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, яким надано пояснення щодо здійснення господарських операцій з ТОВ "Птахокомплекс "Дніпровський" та всі копії наявних документів на підтвердження реальності господарських операцій. Для підтвердження реальності операції підприємство надало такі документи: 4-сг звіти про посівні площі, 29-сг звіти про збирання врожаю, форми 20-ОПП, які підтверджують наявність на підприємстві земельних ділянок та засобів для вирощування врожаю, договори суборенди землі, договір з контрагентом, документи на реалізацію продукції, що підтверджують реальність операції (накладна, рахунок, ТТН).
Указане повідомлення було отримано контролюючим органом та прийнято до розгляду, що підтверджується квитанцією №2.
Головним управлінням ДПС у Харківській області було направлено повідомлення від 29.12.2025 №13539247/24472488 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та запропоновано надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, зокрема, первинних документів щодо постачання, придбання товарів, послуг, транспортування продукції, складських документів, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, документів щодо підтвердження відповідності продукції (сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Додаткова інформація: відсутні первинні документи щодо придбання ТМЦ; постачання послуг; розрахункові документи, банківські виписки; послуги транспортування; складські документи; сертифікати якості.
Позивачем було надіслано повідомлення від 04.01.2026 №12 про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Для підтвердження реальності операції підприємство надало такі документи: 4-сг звіти про посівні площі, 29-сг звіти про збирання врожаю, форми 20-ОПП, які підтверджують наявність на підприємстві земельних ділянок та засобів для вирощування врожаю, договори суборенди землі, договір з контрагентом, документи на реалізацію продуктів, що підтверджують реальність операції (накладна, рахунок, ТТН, виписки банку).
Указане повідомлення було отримано контролюючим органом, що підтверджується квитанцією №2, яка міститься в матеріалах справи.
Комісією Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення № 13554410/24472488 від 07.01.2026 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 65 від 23.10.2025 на загальну суму 855287,52 грн., у т.ч. ПДВ 105035,31 грн, у зв`язку з ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Додаткова інформація: не надано документи щодо використання ТМЦ (акти списання ТМЦ матеріалів, добрив, паливно-мастильних матеріалів), рахункові документи, банківські виписки щодо розрахунків з постачальниками; щодо послуг транспортування ТМЦ; документи підтверджуючі право користування земельними ділянками (Витяги з ЄДРРП); складські документи, інвентаризаційні описи, оборотно-сальдові відомості; сертифікати якості зерна.
Позивачем було подано скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.01.2026. Для підтвердження реальності операції підприємство надало такі документи: 4-сг звіти про посівні площі, 29-сг звіти про збирання врожаю, форми 20-ОПП, які підтверджують наявність на підприємстві земельних ділянок та засобів для вирощування врожаю, договори суборенди землі, договір з контрагентом, документи на реалізацію продукції (накладна, рахунок, ТТН, виписки банку), що підтверджують реальність операції. Надано документи, пов`язані з вирощуванням продукції: накладні, рахунки, ТТН, які підтверджують закупівлю насіння, ЗЗР, палива, договір на збирання врожаю.
Указана скарга була отримана контролюючим органом, що підтверджується квитанцією №2, яка міститься в матеріалах справи.
Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.01.2026 №1137/24472488/2 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Підстава: ненадання платником податку копiй первинних документiв щодо постачання/придбання товарiв/послуг, зберiгання i транспортування, навантаження, розвантаження продукцiї, складських документiв (iнвентаризацiйнi описи), у тому числi рахунки-фактури/iнвойси, акти приймання-передачi товарiв (робiт, послуг) з урахуванням наявностi певних типових форм та галузевої специфiки, накладних.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ТОВ «Витязь» пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 24472488.
Податкова накладна, в реєстрації якої було відмовлено, була виписана на виконання умов договору поставки №П-6540 від 03.10.2025, укладеного між ТОВ «Витязь» (Постачальник) та ТОВ "Птахокомплекс "Дніпровський" (Покупець).
Відповідно до п.1.1 указаного Договору визначено, що відповідно до цього договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього визначену договором грошову суму.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що товаром, поставка якого здійснюється відповідно до цього договору, є кукурудза врожаю 2025 року.
Відповідно до п. 1.4 Договору моментом виконання зобов`язання Постачальника по передачі товару є момент вручення товару Покупцеві. Факт передачі/отримання товару підтверджується підписом уповноважених осіб Покупця і Постачальника на примірнику, належним чином оформленої, видаткової накладної.
Згідно з п. 5.2 Договору порядок оплати конкретної партії Товару вказується в Специфікації до даного договору, яка є його невід`ємною частиною.
Відповідно до п. 4 Специфікації від 03.10.2025 №1 (П-6541) до договору поставки №П-6540 від 03.10.2025 передбачено, що Покупець здійснює оплату 86% вартості отриманого товару протягом 1 банківських днів з моменту виконання Продавцем зобов`язань по передачі товару Покупцеві.
Згідно з п. 5 Специфікації оплата 14% вартості поставленого Товару здійснюється Покупцем протягом 2-х банківських днів з моменту отримання від Постачальника оригіналів видаткових накладних, рахунків на оплату, товарно-транспортних накладних оформлених відповідно до положень діючого законодавства, а також, отримання податкової накладної, складеної в електронній формі з дотриманням вимог по її реєстрації згідно з положеннями чинного законодавства України, з наявністю електронного цифрового підпису уповноваженої особи Постачальника.
На виконання вказаного вище Договору 23.10.2025 було здійснено відвантаження товару, у зв`язку з чим була виписана податкова накладна №65 від 23.10.2025 за правилом першої події.
Факт відвантаження товару підтверджується видатковою накладною №12/10 від 23.10.2025 та рахунком-фактурою №12/10 від 23.10.2025.
Факт транспортування підтверджується товарно-транспортними накладними №231025/11 від 23.10.2025 та №231025/12 від 23.10.2025.
Факт оплати за поставлений товар підтверджується випискою по рахункам виконавця, відповідно до якої вихідний залишок станом на 28.10.2025 становить 8342909,07 грн. За доводами представника позивача, викладеними у позовній заяві, ТОВ "Птахокомплекс "Дніпровський", з урахуванням умов, які викладені у п. 4-5 Специфікації, здійснило оплату в загальній сумі 7752460,27 грн, що становить 98% від вартості поставленого товару, без ПДВ.
Колегія суддів зазначає, що вказані первинні документи та пояснення стосовно здійсненої господарської операції позивачем було надано до контролюючого органу, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі.
При цьому, поданий відповідачами відзив на позовну заяву не містить належного обґрунтування правомірності зупинення реєстрації податкової накладної. Зокрема, відзив зводиться виключно до формального викладення норм податкового законодавства без урахування конкретних обставин справи. Відповідач не навів жодних фактичних обставин, які б свідчили про наявність визначених законодавством підстав для зупинення реєстрації податкової накладної.
Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагенту позивача, нікчемності або недійсності угод укладених позивачем з вказаним контрагентом або відсутності реального характеру цієї операції матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів до суду не надано.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції від 01.01.2026) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, ураховуючи викладене вище, надані позивачем до контролюючого органу, а також до суду, первинні бухгалтерські документи підтверджують настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань та права виписки податкової накладної позивачем.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № №13554410/24472488 від 07.01.2026, яким ТОВ «Витязь» відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних по операції з контрагентом ТОВ "Птахокомплекс "Дніпровський" є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено, а тому є таким, що підлягає скасуванню, а вимога зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №65 від 23.10.2025, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Витязь», є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Що стосується такої підстави для винесення оскаржуваного рішення, як не надання документів щодо використання ТМЦ (акти списання ТМЦ матеріалів, добрив, паливно-мастильних матеріалів), рахункових документів, банківських виписок щодо розрахунків з постачальниками; щодо послуг транспортування ТМЦ; документів підтверджуючих право користування земельними ділянками (Витяги з ЄДРРП); складських документів, інвентаризаційних описів, оборотно-сальдових відомостей, сертифікатів якості зерна, колегія суддів зазначає, що у повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2025 №13539247/24472488 не було зазначено про необхідність надання документів щодо використання ТМЦ (актів списання ТМЦ матеріалів, добрив, паливно-мастильних матеріалів) та документів підтверджуючих право користування земельними ділянками (Витяги з ЄДРРП). Тоді як у вказаному повідомленні зазначено, що відсутні первинні документи щодо придбання ТМЦ; постачання послуг; розрахункові документи, банківські виписки; послуги транспортування; складські документи; сертифікати якості.
При цьому, як установлено судом, для підтвердження реальності операції позивачем було надано до контролюючого органу, зокрема, 4-сг звіти про посівні площі, 29-сг звіти про збирання врожаю, форми 20-ОПП, які підтверджують наявність на підприємстві земельних ділянок та засобів для вирощування врожаю, договори суборенди землі, договір з контрагентом, документи на реалізацію продукції (накладна, рахунок, ТТН, виписки банку), що підтверджують реальність операції, документи, пов`язані з вирощуванням продукції: накладні, рахунки, ТТН, які підтверджують закупівлю насіння, ЗЗР, палива, договір на збирання врожаю.
З наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірної податкової накладної.
Також, необхідно зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкової накладної.
Верховний Суд, у постанові від 07.12.2022 по справі №500/2237/20 зазначив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Крім того, в постанові від 16 лютого 2023 року по справі №380/7648/22 Верховний Суд дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.
Отже, предметом розгляду повинна бути стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо доводів апеляційної скарги позивача необхідність стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
За приписами частини третьої статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що на підтвердження витрат з оплати правової допомоги, понесених ним при розгляді позовної заяви в суді, подано копії таких документів: договір про надання правової допомоги від 07.04.2026, додаткова угода №1 від 05.05.2026 до договору про надання правничої допомоги від 07.04.2026, ордер на представництво інтересів ТОВ "Витязь" адвокатом Сімейко А.М., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Сімейка А.М.
Відповідачем подано до суду першої інстанції заперечення на заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, в яких останній просив відмовити у задоволенні заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та ціною позову.
Так, з Договору про надання правничої допомоги від 07.04.2026, судом установлено, що за даним договором, адвокат приймає на себе зобов`язання надати клієнту професійну правничу допомогу щодо оскарження рішень Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації п`ятнадцяти податкових накладних і забезпечення їх реєстрації.
Пунктом 5 указаного Договору передбачено, що за надання правничої допомоги, передбаченої умовами цього договору, та представництво інтересів в суді, Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар) у загальній сумі 12500. Розмір винагороди є фіксованим.
Відповідно до пункту 5 додаткової угоди №1 від 05.05.2026 до договору про надання правничої допомоги від 07.04.2026 установлено, що у зв`язку із збільшенням обсягу правничої допомоги, зумовленим роз`єднанням позовних вимог у окремі адміністративні справи, сторони погодили додаткову винагороду (гонорар) Адвоката у розмірі 5000 грн за надання правничої допомоги Клієнту після роз`єднання позовних вимог судом у кожній окремій адміністративній справі, зазначеній у п. 2 цієї додаткової угоди.
Оцінюючи додаткову угоду щодо збільшення винагороди за надання правової роботи виходячи з 5000,00 грн у кожній справі, позивач та його представник фактично збільшили такий розмір витрат з 12500,00 грн до 75000,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Окрім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Представник позивача в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції визначено розмір витрат на професійну правничу допомогу довільно.
Так, представник позивача наголошує, що після роз`єднання позовних вимог обсяг правничої допомоги не залишився незмінним, а навпаки істотно збільшився. Розгляд спору в межах 15 окремих адміністративних справ об`єктивно потребує підготовки та подання окремих процесуальних документів у кожній справі, здійснення окремого представництва інтересів клієнта, а також вчинення окремих дій після набрання судовими рішеннями законної сили.
На переконання представника позивача, саме по собі роз`єднання позовних вимог не може бути підставою для арифметичного поділу первісно погодженого сторонами гонорару між новоутвореними справами.
Слід зазначити, що сума гонорару адвоката у даному конкретному випадку є фіксованою, а тому не залежить від витрат часу, обсягу підготовлених та поданих документів, відтак ці обставини не впливають на вартість наданої професійної правничої допомоги та, відповідно, на розмір судових витрат.
Такий порядок визначення гонорару узгоджується з вимогами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якою передбачено можливість встановлення фіксованої суми гонорару, що обчислюється з урахуванням складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта та інших істотних обставин.
Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 21 червня 2022 року по справі №480/828/19.
Вирішуючи питання співмірності заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд першої інстанції вірно зауважив, що спір не є складним як за обсягом доказів, так і за природою суджень суб`єкта владних повноважень, котрі були покладені в основу оскарженого рішення; причина виникнення спору, предмет спору, обсяг предмету доказування об`єктивно не вимагали вжиття значних зусиль для з`ясування справжніх обставин фактичної дійсності, вивчення змісту належних норм права, спростування мотивів суб`єкта владних повноважень.
Справа розглядалась у відповідності до ч. 5 ст. 262 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Також, суд апеляційної інстанції враховує, що договір про надання правничої допомоги від 07.04.2026 укладено до постановлення ухвали про роз`єднання позовних вимог, а визначений ним фіксований гонорар у розмірі 12 500,00 грн погоджувався сторонами саме за надання правничої допомоги в межах первісно об`єднаного спору. Після роз`єднання позовних вимог кожна із новоутворених справ зберегла спільну фактичну та правову основу, а тому саме по собі виникнення декількох самостійних проваджень не свідчить про пропорційне збільшення вартості правничої допомоги.
Доводи апеляційної скарги про необхідність підготовки окремих процесуальних документів та здійснення представництва у кожній із новоутворених справ не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки позивачем не надано належних доказів того, що після роз`єднання справ адвокатом фактично виконано додатковий обсяг робіт, який обумовлював би необхідність відшкодування витрат саме у розмірі 5 000,00 грн у межах цієї справи.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідь на відзив, яка містить загальні обставини, які на суть спору не впливають, додаткові пояснення у справі та клопотання, подані у кожній справі, є ідентичними (15 примірників кожного документа), змінено лише номер справи, в якій зазначені документи були подані, що свідчить про відсутність збільшення правничої роботи та необґрунтованість таких витрат.
Так, у відповіді на відзив представник позивача фактично лише висловив незгоду з доводами відповідача та підтвердив позицію, викладену у позові. Подані письмові пояснення та додаткові письмові пояснення також зводяться до повторення аргументів щодо протиправності рішень контролюючого органу та відсутності конкретизації документів, які, на думку відповідачів, необхідно було подати для реєстрації податкових накладних. Клопотання щодо направлення адвокатських запитів не свідчить про виконання значного обсягу процесуальної роботи, а заява про розподіл судових витрат стосується виключно питання компенсації витрат на правничу допомогу.
Справа слухалась в порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін. Представником позивача були подані позовна заява, відповідь на відзив, клопотання, письмові пояснення, додаткові письмові пояснення та заява про розподіл судових витрат. Водночас аналіз змісту зазначених документів свідчить, що вони переважно дублюють правову позицію та фактичні обставини, викладені у позовній заяві, не містять нових складних правових аргументів чи значного обсягу додаткової доказової бази.
Крім того, відповідно до положень статті 134 КАС України саме на учасника справи покладається обов`язок надати детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та понесених витрат, а розмір витрат має відповідати критеріям співмірності зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом, та значенням справи для сторони. Наявність договору із визначеним фіксованим гонораром сама по собі не означає, що саме така сума підлягає безумовному стягненню з іншої сторони як судові витрати.
У даному випадку суд першої інстанції, врахувавши характер спірних правовідносин, обсяг доказової бази, відсутність складних процесуальних питань, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також обсяг фактично наданої правничої допомоги, дійшов обґрунтованого висновку про те, що 500,00 грн є розумним, співмірним та достатнім розміром компенсації витрат на професійну правничу допомогу в межах цієї справи.
Отже, посилання апелянта на те, що роз`єднання позовних вимог саме по собі призвело до збільшення обсягу роботи адвоката, має загальний характер та не підтверджене належними доказами щодо конкретного додаткового обсягу робіт саме у справі № 520/9105/26.
Доводи апеляційної скарги представника позивача про те, що після ухвалення рішення суду надання правничої допомоги не припиняється, а адвокат продовжує здійснювати представництво інтересів клієнта, колегія суддів не бере до уваги з таких підстав.
Відповідно до процесуального законодавства витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу судом з урахуванням обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом у межах відповідної стадії судового провадження.
Отже, при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду справи судом першої інстанції підлягає врахуванню обсяг правничої допомоги, фактично наданої адвокатом саме під час розгляду справи у суді першої інстанції.
Правнича допомога, яка надається адвокатом на стадіях апеляційного та касаційного перегляду справи, а також під час виконання судового рішення, має самостійний характер та пов`язана з іншими стадіями захисту прав та інтересів клієнта. Відповідно, витрати, пов`язані з наданням такої правничої допомоги, не можуть бути автоматично включені до складу судових витрат, що підлягають розподілу за результатами розгляду справи судом першої інстанції.
Отже, встановлення сторонами договору фіксованого гонорару за комплексний або повний супровід справи саме по собі не звільняє суд від обов`язку перевірити, який обсяг правничої допомоги був наданий адвокатом у межах конкретної стадії судового провадження та чи відповідає заявлений до відшкодування розмір витрат обсягу наданих послуг.
З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню за результатами розгляду справи судом першої інстанції, врахуванню підлягають витрати, пов`язані з наданням адвокатом правничої допомоги саме на цій стадії судового провадження, а доводи апеляційної скарги щодо необхідності врахування фіксованого гонорару в повному обсязі є необґрунтованими.
При цьому, колегія суддів, вважає, що процесуальні дії суду щодо роз`єднання позовних вимог не ускладнили для представника позивача розгляд даної справи та не зумовили необхідності виконання адвокатом обсягу правничої допомоги, співмірного із заявленою до відшкодування сумою 5 000,00 грн.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт на суму 5000,00 грн є неспівмірним з обставинами даного конкретного спору, отже у даному конкретному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат заявника на професійну правничу допомогу у межах даної справи буде сума у розмірі - 500,00 грн, з огляду на те, що справи були роз`єднані судом та в кожній вирішується питання розподілу судових витрат.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 по справі № 520/9105/26 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача чи Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь", Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 по справі № 520/9105/26 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді Л.О. Фоміна К.В. Мінаєва