ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 р. Справа № 520/32774/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Катунова В.В.
суддів: Мінаєвої К.В. , Фоміної Л.О.
за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 (суддя Горшкова О.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 , повний текст складено 11.06.26) по справі № 520/32774/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН"
до Державної податкової служби України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" (надалі - позивач, ТОВ "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" ) звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України (надалі -ДПС України, відповідач, апелянт), у якому позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України у вигляді невключення ТОВ "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства за період жовтень 2024 року - вересень 2025 року;
- зобов`язати Державну податкову службу України включити ТОВ "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства за періоди жовтень 2024 року - вересень 2025 року;
- зобов`язати Державну податкову службу України надати звіт про виконання рішення суду у тридцятиденний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 позов задоволено частково.
Визнано протиправним рішення Державної податкової служби України щодо невключення Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства за період жовтень 2024 року - вересень 2025 року.
Зобов`язано Державну податкової служби України повторно розглянути питання щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства за період з жовтня 2024 року по вересень 2025 року з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що в цілях розрахунку відповідності вимозі, зазначеній у підпункті «г» підпункту 69.41.1 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, при формуванні Переліку платників станом на листопад 2025 року перевіряється наявність податкових повідомлень- рішень форми «ПС», дата складання яких припадає на період з 01.11.2024 року по 31.10.2025 року. Згідно з інформацією, наявною в інформаційно-комунікаційних системах ДПС України, до ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» застосовано податкове повідомлення - рішення форми «ПС» від 01.08.2025 № 0/38497/0414 за несвоєчасне подання звітності з ПДВ. Таким чином апелянт стверджує, що ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» не відповідало одночасно всім вимогам та критеріям, визначеним підпунктом 69.41.1 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу та не підлягало включенню до Переліку платників станом на листопад 2025 року. Зазначена невідповідність встановлена за результатами автоматизованого розрахунку показників платника податків на підставі даних наявних в ІКС ДПС. Стверджує, що невключення ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» до Переліку платників є прямим наслідком застосування встановленого законодавством алгоритму формування Переліку та не є результатом адміністративного розсуду або оціночного рішення контролюючого органу. Також скаржником зазначено про те, що факт порушення було «встановлено» у липні 2025 року під час камеральної перевірки, а тому саме цей момент нібито має значення для дванадцятимісячного розрахунку. Для підтвердження такого підходу апелянт посилається, зокрема, на Наказ ДПС України від 06.01.2026 року № 4, яким затверджено внутрішні методичні підходи до оформлення матеріалів камеральних перевірок. Крім того, апелянт стверджує, що Постанова Кабінету Міністрів України від 25.07.2024 року № 854, якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), безпосередньо не регулює формування Переліку.Також, наполягає, що що після затвердження Переліку станом на березень 2026 року попередній Перелік втратив чинність, а тому повторний розгляд питання є неможливим. Відтак вважає дії контролюючого органу при формуванні Переліку платників є такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством, а отже є правомірними та обґрунтованими.
У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
В судовому засіданні представник відповідача (Ясніцька Тетяна Сергіївна) підтримала доводи апеляційної скарги. Представник позивача (Мороз Ілля Миколайович) заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що спірні правовідносини виникли в результаті невключення податковим органом ТОВ "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 року № 495 (зі змінами), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.10.2024 за № 1539/42884 (далі - Наказ № 495) за період жовтень 2024 року - вересень 2025 року, у зв`язку із тим, що Державна податкова служба України дійшла висновку про не відповідність платника податків одночасно всім вимогам та критеріям, визначеним підпунктом 69.41.1 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, оскільки відповідачем було встановлено, що до ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» застосовано податкове повідомлення - рішення форми «ПС» від 01.08.2025 № 0/38497/0414 за несвоєчасне подання звітності з ПДВ.
Однак, позивач не погоджується з таким правовим висновком податкового органу та посилається на порушення відповідачем декількох норм податкового законодавства, а саме:
•абз. десятого пп. 69.41.1. п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України - в частині обов`язку включити платника податків до Переліку за умови його відповідності вимогам пп. 69.41.1. та пп. 69.41.2. п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України;
•пп. г) пп. 69.41.1. п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України - в частині неправильного правозастосування (перекручення) змісту цієї норми;
•пп. 4 п. 1 розділу ІІІ Порядку формування та оприлюднення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 07.10.2024 року № 495 - в частині використання порядку визначення відповідності, який застосовується до критерію, передбаченого пп. ґ) пп. 69.41.1. п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України замість пп. г) цього ж підпункту цього ж пункту;
•пп. 19-1.1.41-1 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, п. 12 Порядку реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2024 року № 854 - в частині невідповідності бездіяльності Відповідача меті, з якою йому було надано повноваження здійснювати комплаєнс, а також в частині непропорційності такого втручання.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення щодо невключення ТОВ "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства за період жовтень 2024 року - вересень 2025 року та наявності підстав для повторного розгляду питання щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства за період з жовтня 2024 року по вересень 2025 року з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у їх задоволенні.
Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції відповідачем оскаржується виключно в частині задоволення позовних вимог, рішення суду першої інстанції переглядається судом апеляційної інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, у відповідності до ст. 308 КАС України.
Що стосується рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 69.41. п. 69 підрозділу 10 XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу (податкового адміністрування), визначені цим підпунктом.
Як вбачається з положення п.п. 69.41.1. підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні особи та фізичні особи - підприємці, що одночасно відповідають всім таким вимогам:
а) податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів;
б) відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;
в) відповідність критеріям, визначеним підпунктом 69.41.2 цього підпункту, залежно від обраної системи оподаткування;
г) відсутність фактів порушення платником податків податкових обов`язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу;
ґ) відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців;
д) відсутність рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, прийнятого у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу;
е) відсутність розпочатої процедури припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
є) відсутність порушеного провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) платника податків;
ж) відсутність прийнятого щодо платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції";
з) відсутність у платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників громадянства держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року);
и) відсутність серед засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників платника податків осіб, місцем проживання (місцезнаходженням) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України;
і) відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності, внесених щодо платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань протягом останніх послідовних 12 календарних місяців.
Платник податків, який відповідає всім вимогам, визначеним цим підпунктом, та критеріям, визначеним підпунктом 69.41.2 цього підпункту, підлягає включенню до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Таким чином, аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що податковим законодавством визначено на імперативному рівні, що до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства підлягає включенню платник податків, який відповідає одночасно всім вимогам та критеріям, визначеним підпунктом 69.41.2 та п.п. 69.41.1. підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Відповідно до вимог п.п. 69.41.2 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забезпечує формування та затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства з урахуванням вимог, визначених підпунктом 69.41.1 цього підпункту, та критеріїв, визначених цим підпунктом, не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада.
Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на своєму офіційному веб-сайті, на п`ятнадцятий робочий день з дня його затвердження.
До Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства включається інформація про:
найменування - для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) - для фізичної особи - підприємця;
податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не оприлюднює у Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства інформацію про платників податків, які подали повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків. Форма та порядок подання повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У разі подання платником податків повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків після оприлюднення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства інформація про такого платника податків вилучається з оприлюдненого Переліку.
Показники, визначені підпунктами "а", "б", "в", "д", "е", "є", "ж", "з", "и", "і" підпункту 69.41.1 цього підпункту, визначаються станом на дату формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Показники, визначені підпунктами "г", "ґ" підпункту 69.41.1 цього підпункту, розраховуються за останні 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
У разі якщо контролюючий орган виявив факт невідповідності платника податків критеріям, визначеним підпунктами "ж", "з", "и" підпункту 69.41.1 цього підпункту, такий платник податків виключається з Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства у день виявлення такого факту.
Порядок розрахунку критеріїв для включення платників податків до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Для цілей цього підпункту галузь визначається за основним видом економічної діяльності платника податків на рівні класу згідно з КВЕД 009:2010.
Розраховані середні показники критеріїв, передбачені цим підпунктом, публікуються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом п`яти робочих днів після затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Розраховані щодо платника податків показники критеріїв, які не відповідають рівню середніх критеріїв для включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, передбачених цим підпунктом, розміщуються в електронному кабінеті такого платника податків.
Отже, щоквартально Державна податкова служба формує Перелік платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та публікує його на вебпорталі ДПС.
Проаналізувавши вимоги податкового законодавства, суд дійшов висновку, що основними критеріями для внесення платника податків до Перелік платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства є:
відсутність порушень строків подання звітності;
без статусу ризикових платників ПДВ;
відсутність заборгованості зі сплати податків та ЄСВ;
без порушень граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями протягом останніх 12 місяців,
без санкцій до платника податків та/ або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників,
без процедур банкрутства або припинення діяльності,
без громадянства країни-агресора у платника податків та/або його засновників (учасників), бенефіціарів
без змін щодо основного виду економічної діяльності протягом останніх 12 місяців,
відповідність критеріям залежно від обраної системи оподаткування,
перебування на обліку в ДПС більше 1 року.
Факт включення або виключення платника податку до/з Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства застосовується виключно для цілей підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу (п.п. 69.41.6 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).
Наказом Міністерства фінансів України № 495 від 07.10.2.2024 року затверджено Порядок формування та оприлюднення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі - Порядок), який визначає порядок розрахунку критеріїв для включення платників податків до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі - Перелік платників).
Відповідно до п. 2 розділу І Порядку, Перелік платників формується на підставі податкової звітності платника податків, поданої ним до контролюючого органу, у строки, встановлені Податковим кодексом України (далі - Кодекс), податкової інформації з інформаційно-комунікаційних систем ДПС та інших джерел, отримані в порядку та спосіб, визначені Кодексом.
ДПС забезпечує формування та затвердження Переліку платників не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада.
Зі змісту п. 3 розділу І Порядку вбачається, що для визначення відповідності платників податків критеріям платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства враховуються дані: 1) податкової звітності та змін до неї, внесених відповідно до статті 50 глави 2 розділу II Кодексу, поданих на дату розрахунку; 2) сплачених сум надходжень податків, зборів, платежів; 3) реєстраційні та облікові дані платників податків.
Розділом ІІІ Порядку визначені Вимоги щодо включення платника податку до Переліку платників та порядок їх визначення.
Так, з положень п. 1 ІІІ розділу Порядку вбачається, що відповідно до підпункту 69.41.1 підпункту 69 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні особи та фізичні особи - підприємці, що одночасно відповідають усім таким вимогам:
1) податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів.
Для розрахунку показника здійснюються такі розрахунки:
розрахунок величини податкового боргу;
розрахунок дати виникнення податкового боргу, не погашеного на дату, станом на яку формується інформація;
2) відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Для визначення відповідності платника податків цій вимозі перевіряється відсутність у платника податків та його відокремлених підрозділів на визначену дату заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;
3) відповідність критеріям, визначеним підпунктом 69.41.2 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, залежно від обраної системи оподаткування.
Перелік показників відповідності платника податків критеріям включення до Переліку платників та алгоритми їх розрахунку наведено у розділі IV цього Порядку;
4) відсутність фактів порушення платником податків податкових обов`язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2 розділу I, пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу.
Для визначення відповідності платника податків цій вимозі використовується інформація щодо відсутності податкових повідомлень-рішень за формою «ПС», прийнятих за порушення платником податків податкових обов`язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2 розділу I, пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу за останні 12 місяців, що передують місяцю затвердження Переліку платників;
5) відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень- рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх послідовних 12 місяців.
Для визначення відповідності платника цій вимозі перевіряється відсутність винесених щодо платника податків податкових повідомлень-рішень (форми «С» за платежем 21081000) про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
6) відсутність рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, прийнятого у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
Для визначення відповідності платника податків цій вимозі перевіряється відсутність чинного рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, прийнятого відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165;
7) відсутність розпочатої процедури припинення юридичної особи або підприємницької діяльності ФОП.
Для визначення відповідності платника податків цій вимозі використовуються дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), отримані ДПС в порядку інформаційної взаємодії. Юридична особа або ФОП відповідає зазначеному критерію, якщо до ДПС на дату формування переліку не надходили відомості, що свідчать про перебування юридичної особи в процесі припинення, припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності ФОП;
8) відсутність порушеного провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) платника податків.
Для визначення відповідності платника податків цій вимозі використовуються дані з ЄДР, отримані ДПС у порядку інформаційної взаємодії. Юридична особа або ФОП відповідає зазначеному критерію, якщо до ДПС на дату формування переліку не надходили відомості, що свідчать про перебування юридичної особи або ФОП в процедурах банкрутства;
9) відсутність прийнятого щодо платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції».
Для визначення відповідності платника податків цій вимозі здійснюється відповідна перевірка наявності інформації щодо платника податків та/або його засновників (учасників) кінцевих бенефіціарних власників у Державному реєстрі санкцій, інформація з якого наявна в інформаційно-комунікаційній системі ДПС, стосовно статусу суб`єкта «під діючими санкціями» та кінцевої дати чинності вказаних обмежень, що перевищує дату формування переліку;
10) відсутність у платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників громадянства держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року);
11) відсутність серед засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників платника податків осіб, місцем проживання (місцезнаходженням) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України.
Для визначення відповідності платника податків вимогам, зазначеним у підпунктах 10 та 11 пункту 1 цього розділу, здійснюється перевірка даних шляхом пошуку відповідної інформації, отриманої з ЄДР та Державного реєстру фізичних осіб за платниками податків та/або їх засновниками (учасниками) кінцевими бенефіціарними власниками за попередньою їх ідентифікацією за кодом ЄДРПОУ / РНОКПП відповідно.
Показники, визначені у п.п. «а», «б», «в», «д», «е», «є», «ж», «з», «и», «і» підпункту 69.41.1 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, визначаються станом на дату формування Переліку платників (п. 2 ІІІ розділу Порядку).
Показники, визначені у підпунктах «г», «ґ» підпункту 69.41.1 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, розраховуються за останні 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку платників (п. 2 ІІІ розділу Порядку).
В ході розгляду справи представник відповідача зазначив, що при формуванні Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства за листопад 2025 року, контролюючим органом було прийнято рішення про невключення ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» до вказаного Переліку, виключно на підставі того, що податковим органом встановлено порушення платником податків податкових обов`язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2 розділу I, пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу за період з фінансово-господарської діяльності ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН», при здійсненні якої вчинено ці порушення за січень 2020 року, березень 2020 року. В результаті чого й було сформовано податкове повідомлення-рішення форми «ПС» № 0/38497/0414 від 01.08.2025 року, дата складання якого припала на період з 01.11.2024 року по 31.10.2025 року.
Однак, вказана правова позиція відповідача свідчить про довільне тлумачення податковим органом вимог підпунктах «г» підпункту 69.41.1 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, оскільки законодавцем визначено, що показники, визначені у зазначеному підпункті «г» розраховуються за останні 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку платників, які розповсюджується як на період формування податкового повідомлення-рішення, так і наявність порушення платником податків податкових обов`язків щодо подання звітності.
З огляду на наведене, у даному випадку відповідачем, при прийнятті рішення про невключення позивача до Переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, не було дотримано всіх складових показників, визначених у підпункті «г» підпункту 69.41.1 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу.
Порядок включення / виключення до/з Переліку платників врегульовано розділом V Порядку, згідно якого платник податків, який відповідає всім вимогам, визначеним підпунктом 69.41.1 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, та критеріям, визначеним підпунктом 69.41.2 підпункту 69 глави 6 розділу II Кодексу, підлягає включенню до Переліку платників.
У разі якщо контролюючий орган виявив факт невідповідності платника податків критеріям, визначеним підпунктами «ж», «з», «и» підпункту 69.41.1 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, такий платник податків виключається з Переліку платників у день виявлення такого факту, про що платнику податків надсилається відповідне повідомлення.
Перелік платників затверджується наказом ДПС.
Після затвердження Переліку платників попередній Перелік платників втрачає чинність.
Підпунктом 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України установлені особливості податкового адміністрування платників податків, включених до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства:
а) контролюючими органами, визначеними підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, не розпочинаються:
фактичні перевірки з питань ліцензування діяльності із зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;
документальні позапланові перевірки, крім перевірок:
що проводяться виключно на звернення платника податків;
що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 і 78.1.2 в частині контролю за трансфертним ціноутворенням, 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги;
документальні планові перевірки, крім перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги;
б) строк проведення камеральної та документальної перевірок платника податку, зазначених у підпунктах 200.10 і 200.11 статті 200 цього Кодексу, становить 5 та 10 робочих днів відповідно. Положення цього підпункту застосовується до заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поданих платником податку протягом періоду включення платника податків до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства;
в) індивідуальні податкові консультації надаються платнику податків виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання ним звернення, без можливості продовження строку його розгляду. У разі отримання зазначеного у цьому пункті звернення територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, він зобов`язаний надіслати його до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом наступного робочого дня після отримання такого звернення;
г) закріплення за платником податків посадової особи територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відповідальної за взаємодію з платником податків (комплаєнс-менеджера);
ґ) отримання платником податків на свій запит у п`ятиденний строк відомостей про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності такого платника податків, а також консультацій щодо усунення таких ризиків.
Отже, законодавцем обмежено здійснення перевірок платників податків, включених до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, зокрема, документальних планових перевірок.
Проаналізувавши вимоги податкового законодавства щодо особливостей податкового адміністрування платників податків, включених до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що рішення про включення/виключення платника податків до вказаного Переліку створює й відповідні правові наслідки для такого платника.
В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення , що дотримання податкового законодавства, які перебувають на обліку в ГУ ДПС в Харківській області, публікується на офіційному сайті ДПС України (https://tpd.tax.gov.ua/) та підтвердив, що Перелік платників затверджується наказом ДПС, однак даних про дату чи номер вказаного наказу надати не зміг. Також, представник відповідача підтвердив, що Перелік платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства за своєю правовою природою фактично є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке має правові наслідки для платника податків.
Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 31 березня 2015 року № 1-рп/2015 вказав, що складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).
За своєю суттю принцип правової визначеності в аспекті податкових правовідносин вимагає, аби законодавчі норми, якими визначаються загальнообов`язкові правила поведінки відповідних суб`єктів, були чіткими та зрозумілими, стабільними й несуперечними, а також передбачуваними.
За своєю сутністю передбачуваність в контексті права означає можливість передбачити наслідки своїх дій чи бездіяльності на основі чітких та зрозумілих законодавчо сформованих правил. Суб`єкти права на підставі аналізу відповідних норм повинні розуміти заздалегідь, які їхні дії або бездіяльність є передумовою застосування відповідальності, зокрема шляхом накладення штрафних санкцій.
За змістом пункту 170 Рішення Європейського Суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) у справі "Олександр Волков проти України" формулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб дати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, що вплинуть на їхні конвенційні права (див. рішення від 24 квітня 2008 року у справі "C.G. та інші проти Болгарії" (C. G. and Others v. Bulgaria), заява №1365/07, п.39).
Щодо "якості закону" ЄСПЛ у пункті 169 вищенаведеного рішення зауважує, зокрема, що закон має бути доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливість передбачити наслідки його дії щодо себе (див., серед інших джерел, рішення від 25 березня 1998 року у справі "Копп проти Швейцарії" (Корр v. Switzerland), п. 55, Reports of Judgments and Decisions 1998-II).
За змістом рішення ЄСПЛ у справі "Кантоні проти Франції" (CANTONI v. FRANCE) від 11 листопада 1996 року обсяг поняття "передбачуваність" значною мірою залежить від змісту правової норми, сфери, на яку він розрахований, а також кількості та статусу тих, кому він адресований.
Окрім того, за змістом рішень ЄСПЛ у справах "Вєренцов проти України", "Кантоні проти Франції" відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить в тому числі й на судових органах, які застосовують та тлумачать закони. Роль судового рішення, покладена на суди, полягає саме в тому, щоб розвіяти такі сумніви щодо тлумачення, які залишаються, беручи до уваги зміни в повсякденній практиці.
Превентивним засобом недотримання законодавцем верховенства права є впровадження та існування в Україні принципу презумпції правомірності рішень платника податку ("in dubio pro tributario").
Саме порушення наведеного принципу слугувало неодноразовою підставою для ухвалення Європейським судом з прав людини рішень, якими констатувалась обставина наявності в українського податкового законодавства неузгодженостей та помилкового тлумачення такого законодавства на користь держави (зокрема див. справи "Сєрков проти України" "Щокін проти України", "Довбишев проти України").
Отже, мова йде не стільки про загальнообов`язкове усунення юридичних колізій, яке є одночасно і правом (повноваженням), і процесуальним обов`язком суду при звичайному (безвідносно до виду правовідносин) правозастосуванні, скільки про порядок вирішення ситуацій, у яких стикаються (конфліктують) інтереси платника податків і контролюючого органу, а норми податкового права, що регулюють такі правовідносини, прямо чи внаслідок їх тлумачення, а також у своїй сукупності, не є однозначними та допускають множинне трактування їхніх прав та обов`язків, внаслідок якого можливе вирішення справи як на користь платника, так і проти нього.
Таким чином, вирішуючи питання про застосування до платника податків підпункті «г» підпункту 69.41.1 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу, податковому органу слід було врахувати вимоги щодо включення платника податку до Переліку платників та порядок їх визначення, які визначені положень п. 1 ІІІ розділу Порядку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 495 від 07.10.2.2024 року. Спірним питанням по справі є відлік розрахунку 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку платників, та розповсюдження його як на період формування податкового повідомлення-рішення, так і наявність порушення платником податків податкових обов`язків щодо подання звітності за періоди минулих років.
Принцип in dubio pro tributario (презумпція правомірності рішень платника податків) закріплений в підпункті 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 ПК України, згідно з яким, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Так, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення ухвалюють на користь платника податків. Таким чином, враховуючи наведені норми, платник не може зазнавати негативних наслідків у вигляді відповідальності за несвоєчасне подання звітності за період з лютого 2020 року по березень 2020 року при формуванні рішення щодо невідповідності його вимогам віднесення до переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства за період з 2024 року 2025 роки.
Сама юридична конструкція норми підпункту «г» підпункту 69.41.1 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна у ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. До того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.
Враховуючи характер принципу in dubio pro tributario у демократичному суспільстві має бути підхід, відповідно до якого - істотні правові сумніви мають тлумачитися на користь платника.
У пунктах 70-71 рішення по справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, "Тошкуца та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), пункт 119).
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).
У рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року № 1-р/2018 (справа № 1-6/2018) зазначено, що основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність. Конституційні та конвенційні принципи, на яких базується гарантія кожному прав і свобод осіб та їх реалізація, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005). Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища.
Аналізуючи наявність легітимної мети втручання держави у майнові права позивача за обставин, що склалися у цій справі, судом першої інстанції вірно враховано те, що держава не створила такого правового регулювання і фактичних умов, за яких позивач не міг завчасно передбачити, що у період формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, зокрема за період з жовтня 2024 року по вересень 2025 року, фактично поновлено можливість податковому органу у серпні 2025 року притягати платника до відповідальності, за несвоєчасне подання, зокрема, податкової звітності, граничний строк подання якої припадав на лютий-березень 2020 року.
При формуванні вказаного висновку, судом враховуються обставини, які підтвердили представників сторін, що ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» (за виключенням спірного періоду) стабільно було включено до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, як до формування Переліку за період з жовтня 2025 року по вересень 2025 року, так і після. Наявність порушення платником податків вимог податкового законодавства у вигляді своєчасного подання податкової звітності за період лютий-березень 2020 року не впливав на формування попередніх рішень податкового органу про включення ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства за попередні періоди.
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, штраф, накладений ППР від 01.08.2025 року № 0/38497/0414 у сумі 680 грн. 00 коп. добровільно сплачений платником податків.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, частина 2 КАС України закріплює загальні критерії для оцінювання рішень суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені в практиці Європейських країн. Так, прийняття обґрунтованого рішення свідчить про те, що воно має бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення. Цей критерій вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення для конкретної ситуації. Задля чого, суб`єкт владних повноважень мав ретельно зібрати та дослідити матеріали, що мають доказове значення при прийнятті, зокрема, оскаржуваного рішення.
Рішення мають бути пропорційними, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи та цілям, на досягнення яких спрямоване рішення. Метою досягнення принципу пропорційності є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення чи дії суб`єкта владних повноважень, та інтересам конкретної особи. Отже, принцип пропорційності передбачає, зокрема, що несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути значно меншими від тієї шкоди, яка б могла настати за відсутності такого рішення чи дії.
Таким критеріям, з огляду на наведене, рішення Державної податкової служби України щодо невключення ТОВ "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства за період жовтень 2024 року - вересень 2025 року в повній мірі не відповідає.
Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення Державної податкової служби України щодо невключення ТОВ "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства за період жовтень 2024 року - вересень 2025 року та про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України повторно розглянути питання щодо включенню ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства за період з жовтня 2024 року по вересень 2025 року з урахуванням висновків суду.
Доводи апеляційної скарги про те, що Перелік формується автоматично засобами інформаційно-комунікаційних систем ДПС, а невключення позивача є «прямим наслідком застосування встановленого законодавством алгоритму» і «не є результатом адміністративного розсуду», колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на те, що автоматизований спосіб прийняття рішення не звільняє суб`єкта владних повноважень від дотримання вимог ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України. Інформаційна система є лише технічним засобом реалізації владного повноваження. Законність результату залежить від законності закладених у систему правил, коректності даних і правильності їх правової інтерпретації. Помилка в алгоритмі або в нормативній моделі його застосування залишається помилкою суб`єкта владних повноважень, а не обставиною, що виключає судовий контроль.
Посилання апелянта на Постанову Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 825/1496/17 не є релевантним до спірного питання. У межах зазначеної справи оцінювалося застосування чинного на момент прийняття податкових повідомлень-рішень нормативного регулювання місцевого податку. В межах даних правовідносин не ставиться питання про застосування майбутньої норми замість чинної; спір стосується змісту та способу застосування тієї самої норми, яка діяла у листопаді 2025 року.
Доводи апелянта, як на підставу скасування рішення суду на те, що після затвердження Переліку станом на березень 2026 року попередній Перелік втратив чинність, а тому повторний розгляд питання є неможливим, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки по-перше, припинення дії акта, розрахованого на обмежений період, не усуває факту його застосування та правових наслідків, які настали під час його чинності, по- друге суд першої інстанції не зобов`язав ДПС України механічно внести зміни до Наказу № 1142 або безпосередньо включити позивача до Переліку. Навпаки, суд обрав стриманий спосіб захисту - зобов`язав повторно розглянути питання з урахуванням наданої правової оцінки. Такий спосіб залишає контролюючому органу можливість визначити належну організаційну і технічну форму виконання. Крім того, відсутність у Порядку № 495 окремої адміністративної процедури виправлення Переліку, який втратив чинність, не може нівелювати обов`язковість судового рішення та право на ефективний захист.
Колегія суддів також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За пунктом 1 частини першої статті 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 по справі № 520/32774/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді К.В. Мінаєва Л.О. Фоміна
Постанова складена в повному обсязі 16.10.29.