ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 р. Справа № 440/8051/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2026, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/8051/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій з урахуванням уточненої позовної заяви просив:
-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не перерахунку ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2023 по 01.09.2023;
-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2023 по 01.09.2023.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 позовну заяву задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 премії за січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, за серпень 2023 року у належному розмірі.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок премії ОСОБА_1 за січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, за серпень 2023 року у розмірах, встановлених рішенням Міністра оборони України та здійснити виплату ОСОБА_1 різниці з урахуванням фактично сплачених сум та із утриманням належних податків та зборів.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 та ухвалити постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і невідповідність його висновків обставинам справи.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач у спірний період проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перебуває на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не заперечується сторонами.
Наказом командира ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) №265 від 22.09.2023 полковника ОСОБА_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 22.09.2023 виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 та всіх видів забезпечення /а.с. 10/.
ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності на підставі наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.01.2023 №9, від 24.01.2023 №91, від 13.02.2023 №149, від 13.03.2023 №398, від 11.05.2023 №783, від 11.05.2023 №784, від 03.08.2023 №1567, від 25.08.2023 №1758.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 у справі № 440/13628/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування наказів задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про хід виконання планового завдання в об`єднаному міському, районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями військової служби за контрактом у четвертому кварталі 2022 року" від 04.01.2023 №9 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді зауваження начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про хід виконання планового завдання в об`єднаному міському, районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з відбору та поставки людських мобілізаційних ресурсів» від 24.01.2023 №91 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 полковнику ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про хід виконання планового завдання в об`єднаному міському, районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з відбору та поставки людських мобілізаційних ресурсів» від 13.02.2023 №149 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 полковнику ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про хід виконання планового завдання в об`єднаному міському, районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з відбору та поставки людських мобілізаційних ресурсів» від 13.03.2023 №398 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 полковнику ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про результати виконання планового завдання в районних (об`єднаному міському) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з відбору та поставки людських мобілізаційних ресурсів до військових частин, курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації та навчальних центрів за квітень 2023 р.» від 11.05.2023 №783 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 полковнику ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано пункт 4 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про хід виконання планового завдання в об`єднаному міському, районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки з комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями військової служби за контрактом у квітні 2023 року» від 11.05.2023 №784 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 полковнику ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про підсумки службової діяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 та районних, об`єднаного міського територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки області за липень 2023 року" від 03.08.2023 №1567 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 полковнику ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про результати службового розслідування» від 25.08.2023 №1758, яким накладено на начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення "догана".
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 01.09.2023 у зв`язку з набранням законної сили рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/13628/23.
ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача листом №6/3162 від 04.06.2025 про те, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/13628/23 не зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснювати будь які виплати на користь позивача.
Стверджуючи про наявність підстав для перерахунку грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 01.09.2023, позивач звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок премії за січень 2023 року у розмірі 140% за лютий 2023 року у розмірі 390%, за березень 2023 року у розмірі 390%, за травень 2023 року у розмірі 390%, за червень 2023 року у розмірі 390%, за липень 2023 року у розмірі 390%, за серпень 2023 року у розмірі 390 %.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно з ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (в подальшому - Закон № 2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (в подальшому - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 2 Постанови № 704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Пунктом 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: 1) установлювати: посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами; посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника; надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою; 2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення; 3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до п. 1 розд. ХХІІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (в подальшому - Порядок № 260), військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Отже, виплата грошового забезпечення та премії безпосередньо залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням.
Згідно з пунктами 1,2 розділу XVI Порядку №260 (в редакцій чинній станом на день притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності) командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
У пункті 4 розділу XVI Порядку №260 передбачено, що при порушенні військової дисципліни, незадовільному виконанні службових обов`язків виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється в таких розмірах:
у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), - 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «сувора догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), - 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
у разі накладення на військовослужбовця двох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), - 60 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
у разі накладення на військовослужбовця трьох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), - 50 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.
Командир військової частини здійснює преміювання у зазначених розмірах за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром (за винятком випадків, коли таке стягнення знято встановленим порядком у цьому самому місяці).
Пунктом 6 розділу XVI Порядку №260 визначено, що забороняється не виплачувати премію військовослужбовцям або зменшувати її розмір протягом кількох місяців за одне й те саме допущене порушення.
Відповідно до абзацу 8 розділу XVI Порядку №260 розмір премії зазначеній категорії військовослужбовців установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Зі змісту наведених вище норм вбачається, що зменшення розміру премії військовослужбовцям можливо лише у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення письмовим наказом, в інших випадках вона виплачується у розмірах відповідно до рішення Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності на підставі наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.01.2023 №9, від 24.01.2023 №91, від 13.02.2023 №149, від 13.03.2023 №398, від 11.05.2023 №783, від 11.05.2023 №784, від 03.08.2023 №1567, від 25.08.2023 №1758, внаслідок чого позивач був частково позбавлений премій: у січні 2023 замість 140% виплачено 125 %; у лютому 2023 замість 390% виплачено 351 %; у березні 2023 замість 390% виплачено 351 %; у квітні 2023 виплачено 390% повністю, без відрахувань; у травні 2023 замість 390% виплачено 234 %; у червні 2023 замість 390% виплачено 351 %; у липні 2023 замість 390% виплачено 351 %; у серпні 2023 замість 390% виплачено 195 %; у вересні 2023 виплачено 390% повністю, без відрахувань /а.с. 68/.
Однак рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 у справі № 440/13628/23 вищезазначені накази про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності визнані протиправними та скасовані. Рішення набрало законної сили 15.05.2025.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що дослідивши копії наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.01.2023 №9, від 24.01.2023 №91, від 13.02.2023 №149, від 13.03.2023 №398, від 11.05.2023 №783, від 11.05.2023 №784, від 03.08.2023 №1567, від 25.08.2023 №1758, встановив, що останніми не визначались розміри премій військовослужбовців, яких притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Доказів прийняття інших наказів, якими б встановлювались розміри премій військовослужбовців, яких притягнуто до дисциплінарної відповідальності, суду не надано.
Також, відповідно до наданих суду пояснень представником відповідача зазначено, що відповідно до абзаців 1-5 пункту 4 розділу XVI наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим формувань", при порушенні військової дисципліни або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов`язків, незадовільному виконанні службових обов`язків, виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється в таких розмірах:
у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління) або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов`язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму більше одного до чотирьох прожиткових мінімумів включно, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «сувора догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов`язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму більше чотирьох до восьми прожиткових мінімумів включно, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
у разі накладення на військовослужбовця двох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління) або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов`язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму більше восьми до дванадцяти прожиткових мінімумів включно, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 60 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
у разі накладення на військовослужбовця трьох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов`язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму більше дванадцяти до п`ятнадцяти прожиткових мінімумів включно, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 50 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.
Командир військової частини здійснює преміювання в зазначених розмірах за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення (за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром (за винятком випадків, коли таке стягнення знято в установленому законодавством порядку у цьому самому місяці)) або за місяць, у якому видано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності /а.с. 71-72/.
Колегія суддів зауважує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 у справі №440/13628/23 визнано протиправними та скасовано накази начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.01.2023 №9, від 24.01.2023 №91, від 13.02.2023 №149, від 13.03.2023 №398, від 11.05.2023 №783, від 11.05.2023 №784, від 03.08.2023 №1567, від 25.08.2023 №1758 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а тому відсутні підстави для зменшення премії за січень 2023 року з 140% до 125 %, за лютий з 390% до 351%, за березень 2023 року з 390% до 351 %, за травень 2023 року з 390% до 234 %, за червень 2023 року з 390% до 351 %, за липень 2023 року з 390% до 351 %, за серпень 2023 року з 390% до 195 %.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Такі рішення приймаються на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу поданих нею документів.
Таким чином, враховуючи, що єдиною підставою позбавлення позивача премії були скасовані накази відповідача, то задоволення зазначеної вимоги не є втручанням у дискреційні повноваження апелянта.
Із урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 премії за січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, за серпень 2023 року у належному розмірі та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок премії ОСОБА_1 за січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, за серпень 2023 року у розмірах, встановлених рішенням Міністра оборони України та здійснити виплату ОСОБА_1 різниці з урахуванням фактично сплачених сум та із утриманням належних податків та зборів.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення в даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005; п. 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18.07.2006; п. 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10.02.2010; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, п. 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Таким чином, суд, переглянувши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 по справі № 440/8051/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич