ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
13 жовтня 2026 року м. Дніпро справа № 160/32241/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 р. (суддя Сліпець Н.Є) в адміністративній справі №160/32241/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати йому грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за 2020 рік, виходячи із грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового 18 січня 2021 р.;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020 рік, виходячи із грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу 18 січня 2021 р. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. № 44.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що з 17 липня 2020 р. по 18 січня 2021 р. проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , є учасником бойових дій, а отже має право на компенсацію невикористаних ним днів відповідної додаткової відпустки.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
У поданій апеляційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції у зв`язку із його фактичним виконанням та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2020 - 2021 роки позивачу була здійснена, що підтверджується копією витягу із наказу №21 від 02 лютого 2021 р. про внесення змін до наказу №10 від 18 січня 2021 р. та копію розрахунково - платіжної відомості №195, а тому заявлені позивачем позовні вимоги у відповідній частині
є безпідставними.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
ОСОБА_1 з 17 жовтня 2015 р. набув статусу учасника бойових. Згідно витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №160 від 17 липня 2020 р. ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини та всі види забезпечення з 17 липня 2020 р. Згідно витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №10 від 18 січня 2021 р., ОСОБА_1 звільнено у запас у зв`язку із закінченням строку контракту та з 18 січня 2021 р. виключено із списків особового складу частини, знято з усіх видів забезпечення. Позивач звернувся до відповідача щодо нарахування та виплати йому компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій. Листом №10337 від 27 жовтня 2025 р. Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що позивачу при звільненні було виплачено компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2021 рік.
Не погоджуючись із бездіяльністю щодо нарахування та виплати компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020 рік, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом.
Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, а також дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Пунктом 12 частини 12 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що учасникам бойових дій надається щорічна відпустка у зручний для них час, а також додаткова відпустка із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Частиною 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що у рік звільнення військовослужбовців зі служби, їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основних та додаткових відпусток.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №10 від 18 січня 2021р., копію якої було долучено до позовної заяви, вбачається, що ОСОБА_1 при звільненні з військової служби та виключенні з 18 січня 2021 р. зі списків особового складу частини було визначено до виплати, зокрема, компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2021 рік. Щодо додаткової відпустки за 2020 рік, то в наказі вказано, що позивачу не надавалися ані така відпустка, ані компенсація за її невикористані дні (а.с.22).
На поданий адвокатський запит представника позивача, відповідач листом №10337 від 27 жовтня 2025 р. повідомив про виплату позивачу компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій тільки за 2021 рік (а.с. 17-20).
Зміст цієї відповіді і став підставою для звернення позивача до суду за захистом свого права на отримання компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за 2020 рік.
Відповідач, у свою чергу, правом на подачу до суду першої інстанції письмового відзиву на позовну заяву не скористався, доводи, якими позивач обґрунтував позовні вимоги, не спростував.
Однак, до апеляційної скарги Військова частина НОМЕР_1 додала копію витягу із наказу №21 від 02 лютого 2021 р. про внесення змін до наказу №10 від 18 січня 2021 р. в частині, що стосується виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020 - 2021 роки у кількості 28 днів та копію розрахунково - платіжної відомості №195 про нараховану суму компенсації за невикористану відпустку в розмірі 5088,79 грн.
Колегія суддів звертає увагу, що за приписами частини 4 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Неможливість подання вказаних документів до суду першої інстанції відповідачем не доведена.
Слід також зазначити, що копія витягу із наказу №21 від 02 лютого 2021 р. та копія розрахунково - платіжної відомості №195 підтверджують лише факт нарахування позивачу компенсації за невикористану відпустку за 2020 рік в розмірі 5088,79 грн., але не підтверджують її фактичну виплату.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає відсутніми підстави для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції, яке відповідає критеріям законності та обґрунтованості відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 р. в адміністративній справі №160/32241/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 13 жовтня 2026 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш
суддя О.О. Круговий