ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
22 вересня 2026 року м. Дніпро справа № 280/3708/25
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Іванов С.М., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2026 року у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року в адміністративній справі №280/3708/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в:
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2025 в адміністративній справі №280/3708/25 - скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошову допомогу на оздоровлення, з 29.04.2022 по 31.08.2023 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 29.04.2022 по 31.08.2023 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, з 01.09.2023 по 05.02.2024 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.09.2023 по 05.02.2024 включно грошове забезпечення яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024 роки обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Військовою частиною НОМЕР_1 20.08.2026 року через підсистему «Електронний суд» подано заяву про перегляд зазначеної постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24.05.2026 року за нововиявленими обставинами.
Ознайомившись із вказаною заявою та доданими до неї матеріалами, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з огляду на таке.
За приписами частини 1 статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини 2 статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 363 КАС встановлено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 364 КАС України до заяви додається, у разі пропуску строку на подання заяви, клопотання про його поновлення.
У поданій заяві про поновлення строку Військова частина НОМЕР_1 зазначає, що постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 було скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, які були покладені в основу постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21.05.2026 у справі №280/3708/25.
Зі змісту заяви слідує, що заявник вважає, що зазначене скасування є нововиявленою обставиною у розумінні пункту 3 частини другої статті 361 КАС України, оскільки судове рішення у справі №320/29450/24 було безпосередньою юридичною підставою для висновків суду апеляційної інстанції щодо неправомірності застосування Військовою частиною НОМЕР_1 розрахункової величини 1762 грн. та покладення на неї обов`язку здійснити перерахунок грошового забезпечення.
В обґрунтування причин пропуску строку звернення із зазначенню заявою Військова частина НОМЕР_1 вказує, що 20.07.2026 року Верховним Судом забезпечено надання загального доступу до вказаної постанови, а 27.07.2026 року Міністерством оборони України направлено листа щодо задоволення Верховним Судом касаційної скарги Кабінету Міністрів України у справі 320/29450/24. Заявник також посилається на введення воєнного стану, тривалі періоди відсутності стільникового зв`язку, електроенергії мережі інтернет, перебування офіцерів юридичної служби безпосередньо в районі виконання бойових завдань.
Розглянувши вказану заяву, приходжу до висновку про наявність підстав для задоволення останньої, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Тобто скаржник має демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" Суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".
Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постанова Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24 набрала законної сили 16.07.2026. Отже, саме з цієї дати у Військової частини НОМЕР_1 розпочався перебіг установленого п. 3 ч. 1 ст. 363 КАС України тридцятиденного строку для звернення із заявою про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21.05.2026 року за нововиявленими обставинами.
Разом з тим, надання загального доступу до постанови Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24 відбулося 20.07.2026 року.
Заяву про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24.05.2026 року за нововиявленими обставинами подано Військовою частиною НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» 20.08.2026 року, тобто на 31й день з дня надання загального доступу до постанови Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24.
З огляду на викладені обставини вважаю, що в даному випадку відповідач не допустив тривалого необ`єктивного зволікання з поданням заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а пропуск строку на подання заяви є вочевидь незначним і перегляд судового рішення не порушить принципу res judicata, що свідчить про необхідність поновлення строку на подання заяви.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 364 КАС України, до заяви додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно вимог частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При зверненні до суду із позовною заявою підлягав сплаті судовий збір у розмірі 3633,60 грн. (3028*0,4*3), з огляду на немайнові вимоги позивача. Таким чином, ставка судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в даному випадку становить 4360,32 грн. (3633,60*150%*0.8).
Стосовно поданого відповідачем клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване посиланням на відсутність коштів для сплати судового збору, вважаю за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір", встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, законодавцем встановлено вичерпний перелік обставин, за яких особі може бути відстрочено сплату судового збору, при цьому з аналізу вищенаведених правових норм випливає, що таке відстрочення здійснюється за умови наявності поважних підстав.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, вважаю, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, тощо, не можуть бути підставою для відстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору.
Виходячи з наведеного, клопотання про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.
Отже, відповідач під час звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами повинен був сплатити судовий збір у розмірі 4360,32 грн.
Частинами 3, 4 статті 366 КАС України визначено, що до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.
На підставі викладеного, вважаю необхідним заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишити без руху та надати особі, яка звернулась з заявою, десятиденний строк для усунення недоліків заяви.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 363, 366 КАС України, суддя, -
у х в а л и в:
Заяву Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - задовольнити.
Поновити Військовій частині НОМЕР_1 строк на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2026 року в адміністративній справі №160/28619/25, як пропущений з поважних причин.
В задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2026 року в адміністративній справі №280/3708/25 - залишити без руху.
Надати десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- документу про сплату судового збору у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством.
Судовий збір сплатити за такими реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: [рахунок приховано];
- Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
- Призначення платежу: *; 101; __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою __________, Третій апеляційний адміністративний суд.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами буде повернута заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя: С.М. Іванов