ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 580/4616/25 Суддя (судді) першої інстанції: Різдель О.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Проскурякової Іванни Михайлівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року у справі №580/4616/25 (головуючий суддя в І-й інстанції - Рідзель О.А.) за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 у нарахуванні та виплаті додаткової винагороди, встановленої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 грн., пропорційно дням його безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у період з 12.11.2023 до 21.04.2024;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, встановленої п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 12.11.2023 по 21.04.2024, у розрахунку до 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням уже проведених виплат за цей період.
В обґрунтування позову зазначив, що у період з 12 листопада 2023 року по 21 квітня 2024 року брав безпосередню участь, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в межах Харківській області на території Вовчанської міської територіальної громади, що є підставою для виплати йому підвищеної суми додаткової винагороди до 100000 гривень.
Проте, відповідач протиправно не виплатив таку винагороду в повному обсязі.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням, представник позивача звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Надані позивачем докази: витяги з журналів бойових розпоряджень, довідки про розмір грошового забезпечення побратимів, витяги з наказів підтверджують безпосередню участь позивача в бойових діях та відповідних заходах у спірний період, тому суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, витребувана справа з суду першої інстанції, яка надійшла 17 вересня 2025 року.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року призначено розгляд справи у порядку письмового провадження, строк розгляду справи продовжено.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 червня 2026 року № 1291/0/15-26 ОСОБА_2 звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді ОСОБА_2.
11 вересня 2026 року справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року справу прийнято до провадження, строк розгляду справи продовжено.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
Позивач призваний на військову службу по мобілізації, яку проходить у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Держприкордонслужби від 17.02.2023 року №11-ос молодшого сержанта ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення до НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону. (а.с.56, том 2)
Наказом начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Держприкордонслужби від 05 березня 2023 року №35-ос молодшого сержанта ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії - номера обслуги зенітної групи першого зенітно-ракетного відділення прикордонної зенітно-ракетної застави першої прикордонної комендатури швидкого реагування, який перебуває у розпорядженні начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону з 05 березня 2023 року (а.с.56, зв.ст., том 2)
Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Держприкордонслужби від 20 лютого 2024 року №56-вв сержанту ОСОБА_1 надано частину щорічної основної відпустки за 2024 рік тривалістю 15 календарних днів та 4 календарні дні для проїзду до місця проведення відпустки та назад з 01 березня по 19 березня 2024 року (а.с.59, том 2)
Листом від 12.02.2025 №12/2-1 представник позивача звернувся до військової частини НОМЕР_1 , в якій просив здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди, встановленої п.1 Постанови №168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 12.11.2023 по 21.04.2024, у розрахунку до 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням уже проведених виплат за цей період.
Листом від 18.02.2025 військова частина НОМЕР_1 відмовила у виплаті, посилаючись на те, що позивач в період з 12.11.2023 по 21.04.2024 не приймав безпосередньої участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, а виконував бойові (спеціальні) завдання в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у складі НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону на території Вовчанської міської територіальної громади, яка у той період не визначалась рішенням Головнокомандувача ЗС України, як район ведення воєнних (бойових дій), відповідно до наказу МВС №726.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях і заходах, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168.
Релевантні джерела права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою - третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з абзацами першим, другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
За змістом частини першої статті 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03 квітня 2003 року № 661-IV (далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
За пунктом 1 Положення про Адміністрацію Держприкордонслужби, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 533 (далі - Положення № 533), Адміністрація Держприкордонслужби є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до пункту 5 Положення № 533 Адміністрація Держприкордонслужби з метою організації своєї діяльності: 3) організовує планово-фінансову роботу в апараті Адміністрації Держприкордонслужби, органах Держприкордонслужби, на підприємствах, в установах, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку; 4) забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів; 5) контролює діяльність органів Держприкордонслужби, підприємств, установ, що належать до сфери її управління.
Частиною першою статті 14 Закону № 661-IV визначено, що до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
Згідно зі статтею 16 Закону № 661-IV умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України зобов`язаний невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання вказаних Указів Кабінет Міністрів України видав Постанову № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
Так, відповідно до пункту 1-1 Постанови № 168, (в редакції станом на 21.04.2024 року) встановлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям (…) Державної прикордонної служби (…), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 1-2 постанови КМУ №168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Міністерством внутрішніх справ України наказом №726 від 01 вересня 2023 року затверджено Особливості виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Особливості, в редакції від 25.01.2024 року).
Ці Особливості визначають процедуру здійснення виплати на період воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, зокрема, додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168, встановлюють перелік бойових (спеціальних завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати з урахуванням завдань, покладених на Держприкордонслужбу.
Відповідно до абзацу другого підпункту 1 пункту 2 Особливостей на період воєнного стану виплачуються додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 3 Особливостей до безпосередньої участі в бойових діях або заходах, здійснення яких передбачає виплату додаткової винагороди, зазначеної в абзаці другому підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, належить виконання військовослужбовцями завдань (Абзац перший пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1062 від 22.12.2023 - застосовується з 09 листопада 2023 року):
1) безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора:
на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);
з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
з вогневого ураження виявлених повітряних цілей;
з ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту або польотів, пов`язаних з вогневим ураженням противника;
з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням;
з усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угруповань військ, інших складових сил оборони, за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
з контррозвідувального забезпечення, що здійснюється органами Держприкордонслужби, які виконують бойові (спеціальні) завдання в умовах безпосереднього зіткнення з противником, а також проведення оперативно-розшукових і контррозвідувальних заходів, негласних слідчих (розшукових) дій в умовах безпосереднього зіткнення з противником;
2) з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника, з бойового чергування та інших завдань екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів у районах здійснення заходів, у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій;
3) з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) артилерії.
На підставі пункту 8 Особливостей документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;
рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, кількості днів участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Для військовослужбовців, які відряджені до військових частин, органів військового управління інших складових сил оборони, безпосередня участь у бойових діях або заходах, виконання (здійснення) бойових (спеціальних) завдань, за здійснення яких передбачається виплата додаткової винагороди у розмірах, зазначених у в абзацах другому - четвертому підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, підтверджується відповідними військовими частинами, органами військового управління інших складових сил оборони з наданням відомостей про періоди участі в бойових діях або заходах, виконання таких завдань (…)
Як визначено пунктом 11 Особливостей виплата винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, військовослужбовцям здійснюється на підставі наказів відповідно Голови Державної прикордонної служби України, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, загонів морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби (навчання), а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня.
Накази про виплату винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, видаються щомісяця до 8 числа.
У разі надходження всіх необхідних документів, визначених пунктом 8 цих Особливостей, після 5 числа поточного місяця видання наказу про виплату додаткової винагороди здійснюється протягом 30 календарних днів з дня надходження документів.
Відповідно до пункту 12 Особливостей райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандуючого Збройних Сил України.
Оцінка суду.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану, яка встановлена Постановою № 168, є новим та особливим видом у системі грошового забезпечення, зокрема військовослужбовців, виплата якої, з одного боку, має регулярний щомісячний характер, а, з іншого, - обмежена строком дії воєнного стану в Україні.
При цьому, правова природа такої виплати невід`ємно пов`язана із особливим характером служби, зі здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають із статусу військовослужбовця та передбачені законом і мають компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни.
В умовах збройної агресії РФ проти України важливим залишається питання належного соціального захисту військовослужбовців, які беруть участь у захисті державного суверенітету України. У військово-соціальній сфері матеріальне забезпечення є аналогом системи гарантій у системі соціального захисту населення і включає професійні винагороди та премії тим військовослужбовцям, які виконують обов`язок із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Таким чином, Україна зобов`язана вживати всіх можливих заходів для мотивації військовослужбовців та забезпечення соціальної підтримки членів їхніх сімей.
Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їхньої службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що військовослужбовцям Держприкордонслужби на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн.
Тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
У переліку завдань, які визначають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах», відсутня чітка прив`язка до меж, бойових (спеціальних) завдань та операцій здійснення самих бойових дій та заходів. Перелік охоплює широкий спектр військових дій, які можуть виконуватися військовослужбовцями як у районах ведення бойових дій, так і поза їх межами.
Це означає, що виконання військовослужбовцем різноманітних військових завдань, як у районах ведення бойових дій, так і поза їх межами, може вважатися підставою для визнання його участі у бойових діях або заходах.
Підставою для виплати додаткової винагороди згідно з Особливостями є наказ начальника (командира) органу Держприкордонслужби, який видається, у разі, якщо особи беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.
Таким чином, враховуючи положення Особливостей, які дозволяють підтвердження участі у бойових діях або заходах на підставі одного з визначених документів, можна дійти висновку, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах не повинно бути надмірно обмеженим.
Навіть якщо надані військовослужбовцем документи не повністю відповідають вимогам Особливостей через формальні недоліки у документальному підтвердженні, вони можуть бути достатніми для підтвердження його права на додаткову винагороду.
Відповідно до витягу з наказу НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Держприкордонслужби від 09.12.2023 року №903-ос наказано виплатити додаткову винагороду із розрахунку 30000 грн військовослужбовцям НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону за період з 10.11.2023 по 30.11.2023 (21 доба), в тому числі ОСОБА_1 (номер № НОМЕР_3 ) (а.с.28, том 2)
Відповідно до витягу з наказу НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Держприкордонслужби від 09.01.2024 року №13-ос наказано виплатити додаткову винагороду із розрахунку 30000 грн військовослужбовцям НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону за період з 01.12.2023 по 31.12.2023 (31 доба), в тому числі ОСОБА_1 (номер №1380) (а.с.29, том 2)
Відповідно до витягу з наказу НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Держприкордонслужби від 08.02.2024 року №142-ос наказано виплатити додаткову винагороду із розрахунку 30000 грн військовослужбовцям НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону за період з 01.01.2024 по 31.01.2024 (31 доба), в тому числі ОСОБА_1 (номер №795) (а.с.30, том 2)
Відповідно до витягу з наказу НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Держприкордонслужби від 08.03.2024 року №246-ос наказано виплатити додаткову винагороду із розрахунку 30000 грн військовослужбовцям НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону , а також із розрахунку до 100000 грн, в тому числі ОСОБА_1 за період з 01.02.2024 по 19.02.2024 та з 21.02.2024 по 29.02.2024 (28 діб) - 30000 грн (№776), та за період з 20.02.2024 по 20.02.2024 (1 доба) із розрахунку 100000 грн (номер №72) (а.с.31-32, том 2)
Відповідно до витягу з наказу НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Держприкордонслужби від 08.04.2024 року №429-ос наказано виплатити додаткову винагороду із розрахунку 30000 грн військовослужбовцям НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону за період з 20.03.2024 по 31.03.2024 (12 діб), в тому числі ОСОБА_1 (номер №794) (а.с.32-33, том 2)
Відповідно до витягу з наказу НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Держприкордонслужби від 08.05.2024 року №586-ос наказано виплатити додаткову винагороду із розрахунку 30000 грн військовослужбовцям НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону за період з 01.04.2024 по 30.04.2024 (30 діб), в тому числі ОСОБА_1 (номер №1816) (а.с.33-34, том 2)
Рапортом від 08.12.2023 року, поданим на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , комендант ІНФОРМАЦІЯ_2 швидкого реагування підполковник ОСОБА_3 відповідно до вимог Постанови № 168, а також нарахування та виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану подав список військовослужбовців першої прикордонної комендатури швидкого реагування про виплату додаткової винагороди у розмірі 30000 грн, пропорційно часу виконання обов`язків військової служби, за період з 01.11.2023 по 30.11.2023, серед іншого сержанту ОСОБА_1 (порядковий номер у списку 137), кількість діб - 21 (а.с.35, том 2)
Рапортом від 04.01.2024 року, поданим на ім`я в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , комендант ІНФОРМАЦІЯ_2 швидкого реагування підполковник ОСОБА_3 відповідно до вимог Постанови № 168, а також нарахування та виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану подав список військовослужбовців першої прикордонної комендатури швидкого реагування про виплату додаткової винагороди у розмірі 30000 грн, пропорційно часу виконання обов`язків військової служби, за період з 01.12.2023 по 31.12.2023, серед іншого сержанту ОСОБА_1 (порядковий номер у списку 161), кількість діб - 31 (а.с.35, звор.сторона, том 2)
Рапортом від 04.01.2024 року, поданим на ім`я в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , комендант ІНФОРМАЦІЯ_2 швидкого реагування підполковник ОСОБА_3 відповідно до вимог Постанови № 168, а також нарахування та виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану подав список військовослужбовців першої прикордонної комендатури швидкого реагування про виплату додаткової винагороди у розмірі 30000 грн, пропорційно часу виконання обов`язків військової служби, за період з 01.12.2023 по 31.12.2023, серед іншого сержанту ОСОБА_1 (порядковий номер у списку 161), кількість діб - 31 (а.с.35, звор.сторона, том 2)
Рапортом від 06.02.2024 року, поданим на ім`я в.о. начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону полковника ОСОБА_4 , перший заступник коменданта першої прикордонної комендатури швидкого реагування підполковник ОСОБА_5 відповідно до вимог Постанови № 168, а також нарахування та виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану подав список військовослужбовців першої прикордонної комендатури швидкого реагування про виплату додаткової винагороди у розмірі 30000 грн, пропорційно часу виконання обов`язків військової служби, за період з 01.01.2024 по 31.01.2024, серед іншого сержанту ОСОБА_1 (порядковий номер у списку 156), кількість діб - 31 (а.с.36, том 2)
Рапортом від 06.03.2024 року, поданим на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , комендант ІНФОРМАЦІЯ_2 швидкого реагування підполковник ОСОБА_3 відповідно до вимог Постанови № 168, а також нарахування та виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану подав список військовослужбовців першої прикордонної комендатури швидкого реагування про виплату додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн, пропорційно часу виконання обов`язків військової служби, за період з 01.02.2024 по 29.02.2024, серед іншого молодшому сержанту ОСОБА_1 (порядковий номер у списку 48), кількість діб - 1 (а.с.37, зворот. сторона, том 2)
Рапортом від 02.04.2024 року, поданим на ім`я в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , комендант ІНФОРМАЦІЯ_2 швидкого реагування підполковник ОСОБА_3 відповідно до вимог Постанови № 168, а також нарахування та виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану подав список військовослужбовців першої прикордонної комендатури швидкого реагування про виплату додаткової винагороди у розмірі 30000 грн, пропорційно часу виконання обов`язків військової служби, за період з 01.03.2024 по 31.03.2024, серед іншого молодшому сержанту ОСОБА_1 (порядковий номер у списку 151), кількість діб - 12 (а.с.36, звор.сторона, том 2)
Рапортом від 05.05.2024 року, поданим на ім`я в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , комендант ІНФОРМАЦІЯ_2 швидкого реагування підполковник ОСОБА_3 відповідно до вимог Постанови № 168, а також нарахування та виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану подав список військовослужбовців першої прикордонної комендатури швидкого реагування про виплату додаткової винагороди у розмірі 30000 грн, пропорційно часу виконання обов`язків військової служби, за період з 01.04.2024 по 30.04.2024, серед іншого молодшому сержанту ОСОБА_1 (порядковий номер у списку 148), кількість діб - 30 (а.с.37, том 2)
Відповідно до Наказів Головнокомандувача ЗСУ «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій) №301 від 01.11.2023, №341 від 01.12.2023, від 01.01.2024, №42 від 01.02.2024, №82 від 01.03.2024, №121 від 01.04.2024, №170 від 01.05.2024 в період з 01.10.2023 року по 30.04.2024 року Вовчанська територіальна громада Харківської області не входила в райони ведення воєнних (бойових) дій (а.с.38-45, том 2)
Довідкою №329 від 20 березня 2026 року про нарахування та виплату додаткової винагороди за період проходження служби згідно з наказами «Про виплату додаткової винагороди» з листопада 2023 року по квітень 2024 року підтверджується, що ОСОБА_1 виплачена додаткова винагорода за постановою №168 (30000) в листопаді 2023 - 21000 грн (21 доба), в грудні 2023 - 30000 грн (31 доба), в січні 2024 - 30000 грн (31 доба), в лютому 2024 - 28965,52 грн (28 діб), 3448,28 грн (з розрахунку 100тис. грн за 1 добу), в березні 2024 - 11612,90 грн (12 діб), в квітні 2024 - 30000 грн (31 доба) (а.с.48, том 2)
Витяг з журналу бойових дій Прикордонної зенітно-ракетної застави НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону (в/ч НОМЕР_1 ) за період з 25.06.2023 року по 03.10.2024 року свідчить, що молодший сержант ОСОБА_1 з 16.11.2023 по 07.12.2023, з 15.12.2023 до 17.01.2024, з 19.01.2024 по 21.01.2024, з 24.01.2024 по 28.01.2024, з 30.01.2024 по 01.02.2024, з 03.02.2024 по 05.02.2024, з 07.02.2024 по 09.02.2024, з 11.02.2024 по 13.02.2024, з 15.02.2024 по 17.02.2024, з 19.02.2024 по 21.02.2024, з 23.02.2024 по 25.02.2024, з 27.02.2024 по 29.02.2024, з 20.03.2024 по 22.03.2024, з 26.03.2024 по 28.03.2024, з 30.03.2024 по 01.04.2024 здійснював заходи, передбачені пунктом 3 Особливостей на підставі бойового розпорядження начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону №2160-БР, БР коменданта 1 ПРИККШР №513 від 06.12.2023, БР коменданта 1 ПРИККШР №545 від 13.12.2023, БР коменданта 1 ПРИККШР №613 від 26.12.2023, БР коменданта 1 ПКШР №47 від 09.01.2024, БР НП ЗРЗ №8 від 11.01.2024, БР НП ЗРЗ №10 від 10.01.2024, БР НП ЗРЗ №12 від 23.01.2024, БР НП ЗРЗ №13 від 25.01.2024, БР НП ЗРЗ №15 від 30.01.2024, БР НП ЗРЗ №17 від 02.02.2024, БР НП ЗРЗ №19 від 06.02.2024, БР НП ЗРЗ №21 від 10.02.2024, БР НП ЗРЗ №23 від 14.02.2024, БР НП ЗРЗ №25 від 18.02.2024, БР НП ЗРЗ №27 від 20.02.2024, БР НП ЗРЗ №28 від 22.02.2024, БР НП ЗРЗ №30 від 26.02.2024, БР НП ЗРЗ №46 від 19.03.2024, БР НП ЗРЗ №49 від 25.03.2024, БР НП ЗРЗ №52 від 29.03.2024 (а.с.50-52, том 2)
Витягом з журналу бойових дій Прикордонної зенітно-ракетної застави НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону (в/ч НОМЕР_1 ) за період з 25.06.2023 року по 03.10.2024 року підтверджено ведення бойових дій - обстрілів противником батальйонного району оборони Вовчанська ОКП «Хвиля», авіаційного удару в районі Вовчанська, вогневого ураження по засобам повітряного нападу противника, в бойових діях приймав участь молодший сержант ОСОБА_1 в періоди: з 09.12.2023 по 11.12.2023, з 16.12.2023 по 17.12.2023, з 19.12.2023 по 21.12.2023, з 24.12.2023 по 25.12.2023, з 27.12.2023 по 03.01.2024, з 05.01.2024 по 06.01.2024, з 08.01.2024 по 09.01.2024, 13.01.2024, з 15.01.2024 по 17.01.2024, 20.01.2024, 23.01.2024, з 31.01.2024 по 01.02.2024, 20.02.2024 (а.с.52, звор.сторона - 55, том 2)
Верховний Суд в численних постановах, прийнятих у подібних правовідносинах за позовами військовослужбовців про нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови №168, підвищеної до 100 тис. грн, за участь у бойових діях та відповідних заходах, виснував, що у вимірі обставин цих справ суди мають з`ясувати, які саме завдання і де (на якому напрямку) виконували позивачі, упродовж спірних періодів та чим це підтверджується.
Тобто, якщо позивачі протягом періоду, щодо якого виник спір, проходили військову службу, але не виконували бойових завдань чи інших завдань, які в розумінні пункту 1 Постанови № 168 дають підстави для виплати додаткової винагороди у (збільшеному) розмірі до 100 000 грн, то які завдання вони у такому разі виконували протягом цього часу та/або де проходили службу у цей час.
При цьому, оцінка доказів, наданих сторонами, зокрема, рапортів начальників, журналів бойових дій, наявності бойових наказів тощо має істотне значення для правильного вирішення спорів, позаяк згідно з пунктом 8 Особливостей підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а перелік підтверджуючих документів допускає альтернативність і не зведений винятково до їхньої сукупності.
За обставинами даної справи молодший сержант ОСОБА_1 , призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, зарахований з 17 лютого 2023 року до списків особового складу та на всі види забезпечення до НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, яку проходив у цьому загоні в тому числі в спірний період з 12 листопада 2023 року по 21 квітня 2024 року.
У цей період ОСОБА_1 виконував обов`язки інспектора прикордонної служби 3 категорії - номера обслуги зенітної групи першого зенітно-ракетного відділення прикордонної зенітно-ракетної застави першої прикордонної комендатури швидкого реагування, який перебуває у розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 мобільного прикордонного загону.
Дійсно, наказами Головнокомандувача ЗСУ за період з листопада 2023 року по травень 2024 року місто Вовчанськ Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області не відносилося до району ведення воєнних (бойових) дій.
Проте, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 ( в редакції, чинній на період військової служби позивача з 12.11.2023 по 21.04.2024) місто Вовчанськ Вовчанської міської територіальної громади Чугуївського району Харківської області відносився до території, на якій ведуться (велися) бойові дії (територія можливих бойових дій)
Відповідно до чинного на теперішній час Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад на території України 28 лютого 2025 року №376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26 травня 2026 року №987 місто Вовчанськ Вовчанської міської територіальної громади Чугуївського району Харківській області (місто Вовчанськ) з 24.02.2022 по 12.09.2022 року відносився до тимчасово окупованої РФ території України; з 13.09.2022 по 09.05.2024 року - до території можливих бойових дій, з 10.05.2024 по 19.06.2024 - до території активних бойових дій.
Беручи до уваги характер військової служби позивача (зенітно-ракетне відділення прикордонної зенітно-ракетної застави першої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону), близкість міста Вовчанськ Чугуївського району Харківської області з кордоном держави-агресора, з врахуванням вимог пп.1 п.2 Особливостей щодо можливості отримання підвищеної винагороди під час перебування, зокрема на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, суд вважає, що в разі надання належних та допустимих доказів, а саме: безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених заходів позивач ОСОБА_1 має право на отримання додаткової винагороди відповідно до постанови №168 в розмірі 100 тис. грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Суд вважає, що безпосередня участь позивача у бойових діях та відповідних заходах підтверджується витягами з журналу бойових дій Прикордонної зенітно-ракетної застави НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону (в/ч НОМЕР_1 ) за період з 25.06.2023 року по 03.10.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 здійснював заходи, передбачені пунктом 3 Особливостей в періодах: з 16.11.2023 по 07.12.2023, з 09.12.2023 по 11.12.2023, з 15.12.2023 до 17.01.2024, з 19.01.2024 по 21.01.2024, з 23.01.2024 по 28.01.2024, з 30.01.2024 по 01.02.2024, з 03.02.2024 по 05.02.2024, з 07.02.2024 по 09.02.2024, з 11.02.2024 по 13.02.2024, з 15.02.2024 по 17.02.2024, з 19.02.2024 по 21.02.2024, з 23.02.2024 по 25.02.2024, з 27.02.2024 по 29.02.2024, з 20.03.2024 по 22.03.2024, з 26.03.2024 по 28.03.2024, з 30.03.2024 по 01.04.2024 на підставі відповідних бойових розпоряджень командирів.
Вказані докази спростовують доводи військової частини про не підтвердження позивачем своєї безпосередньої участі в бойових діях та відповідних заходах.
Порушення порядку оформлення документів, рапортів та іншої інформації військовою частиною щодо безпосередньої участі військовослужбовця в бойових діях та відповідних заходах не може свідчити про відсутність права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди.
Відсутність позивача в списках на виплату підвищеної додаткової винагороди не впливає на наявність у нього права на отримання додаткової винагороди в збільшеному розмірі, адже невиконання військовою частиною формальних процедур не може позбавити військовослужбовця реалізації його права на виплату винагороди, оскільки в іншому випадку на нього буде покладено тягар негативних наслідків за недотримання встановленого Держприкордонслужби порядку.
Місто Вовчанськ Чугуївського району Харківської області хоч і не відносилося до району ведення воєнних (бойових) дій, проте у спірний період відносилося до території «можливих бойових» дій, яка має відмінність цього «статусу» території від умовно «мирної» території України в контексті перебування там підрозділів (загонів) прикордонної служби в умовах воєнного стану тим, що території можливих бойових дій межують з територіями активних бойових дій, або з тимчасово окупованими територіями чи прилеглі до державного кордону з державою-агресором та на яких можливо забезпечувати функції держави, до яких може повертатися населення, але які періодично піддаються ворожим обстрілам, що також підтверджується витягами з журналів бойових дій.
З огляду на зазначене суд не приймає доводи військової частини, що в період, охоплений позовними вимогами, Вовчанська територіальна громада не входила в зону бойових дій, визначених відповідними наказами Головнокомандувача ЗСУ України, що унеможливлює виплату позивачу підвищеної додаткової винагороди.
За правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, за обставинами цієї справи відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили, що позивач у спірні періоди часу не приймав безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених заходів, що унеможливлює отримання ним додаткової винагороди відповідно до постанови №168 у розмірі 100 тис. грн з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди відповідно до постанови №168 в розмірі 100 тис. грн за повний період з 12.11.2023 року по 21.04.2024 року, суд зазначає, що позивачем не надано доказів безпосередньої участі у бойових діях та відповідних заходах протягом усього спірного періоду.
Також суд приймає до уваги, що в період з 01 березня по 19 березня 2024 року ОСОБА_1 перебував у відпустці, що виключає виплату спірної додаткової винагороди у цей період.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо ненарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 грн., пропорційно дням безпосередньої участі у бойових діях та відповідних заходах у період з 16.11.2023 по 07.12.2023, з 09.12.2023 по 11.12.2023, з 15.12.2023 до 17.01.2024, з 19.01.2024 по 21.01.2024, з 23.01.2024 по 28.01.2024, з 30.01.2024 по 01.02.2024, з 03.02.2024 по 05.02.2024, з 07.02.2024 по 09.02.2024, з 11.02.2024 по 13.02.2024, з 15.02.2024 по 17.02.2024, з 19.02.2024 по 21.02.2024, з 23.02.2024 по 25.02.2024, з 27.02.2024 по 29.02.2024, з 20.03.2024 по 22.03.2024, з 26.03.2024 по 28.03.2024, з 30.03.2024 по 01.04.2024, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо позовної вимоги зобов`язального характеру, то суду зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Водночас, згідно з пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв`язок вимоги про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та вимоги про зобов`язання вчинення ним певних дій.
Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої, адже внаслідок визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною, можливим є зобов`язання до вчинення певних дій для відновлення порушених прав та інтересів сторони.
З огляду на те, що судом визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачеві додаткової винагороди, з метою відновлення порушених прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 грн., пропорційно дням його безпосередньої участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у період з 16.11.2023 по 07.12.2023, з 09.12.2023 по 11.12.2023, з 15.12.2023 до 17.01.2024, з 19.01.2024 по 21.01.2024, з 23.01.2024 по 28.01.2024, з 30.01.2024 по 01.02.2024, з 03.02.2024 по 05.02.2024, з 07.02.2024 по 09.02.2024, з 11.02.2024 по 13.02.2024, з 15.02.2024 по 17.02.2024, з 19.02.2024 по 21.02.2024, з 23.02.2024 по 25.02.2024, з 27.02.2024 по 29.02.2024, з 20.03.2024 по 22.03.2024, з 26.03.2024 по 28.03.2024, з 30.03.2024 по 01.04.2024.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.
Здійснюючі апеляційний розгляд справи в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги позивача, скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням постанови про часткове задоволення позову.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється (позивач звільнений від сплати судового збору)
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката Проскурякової Іванни Михайлівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року у справі №580/4616/25 - задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року у справі №580/4616/25 - скасувати.
Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 грн., пропорційно дням безпосередньої участі у бойових діях та відповідних заходах у період з 16.11.2023 по 07.12.2023, з 09.12.2023 по 11.12.2023, з 15.12.2023 до 17.01.2024, з 19.01.2024 по 21.01.2024, з 23.01.2024 по 28.01.2024, з 30.01.2024 по 01.02.2024, з 03.02.2024 по 05.02.2024, з 07.02.2024 по 09.02.2024, з 11.02.2024 по 13.02.2024, з 15.02.2024 по 17.02.2024, з 19.02.2024 по 21.02.2024, з 23.02.2024 по 25.02.2024, з 27.02.2024 по 29.02.2024, з 20.03.2024 по 22.03.2024, з 26.03.2024 по 28.03.2024, з 30.03.2024 по 01.04.2024.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 грн., пропорційно дням його безпосередньої участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у період з 16.11.2023 по 07.12.2023, з 09.12.2023 по 11.12.2023, з 15.12.2023 до 17.01.2024, з 19.01.2024 по 21.01.2024, з 23.01.2024 по 28.01.2024, з 30.01.2024 по 01.02.2024, з 03.02.2024 по 05.02.2024, з 07.02.2024 по 09.02.2024, з 11.02.2024 по 13.02.2024, з 15.02.2024 по 17.02.2024, з 19.02.2024 по 21.02.2024, з 23.02.2024 по 25.02.2024, з 27.02.2024 по 29.02.2024, з 20.03.2024 по 22.03.2024, з 26.03.2024 по 28.03.2024, з 30.03.2024 по 01.04.2024.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 15 жовтня 2026 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 15 жовтня 2026 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді О.В.Карпушова
М.І.Кобаль